Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №303/3764/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/3764/26

2/303/1731/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - Романенко Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - Романенко М.Е. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 03.07.2024 року за власного волевиявлення, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТзОВ «СІРОКО ФІНАНС», ОСОБА_1 подала Заявку на отримання кредиту №428328. Відповідно до умов Кредитного договору до укладення Договору відповідач отримала проект цього кредитного Договору разом з додатками, ознайомилася з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору.

Таким чином, відповідач уклала Договір позики №428328 від 03.07.2024 року з ТзОВ «СІРОКО ФІНАНС» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3 500 гривень.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, внаслідок чого, 29.11.2024 року ТзОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги за Договором позики №428328 від 03.07.2024 року на користь ТзОВ «Діджи Фінанс».

Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором становить: 11 287,50 гривень.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання грошових зобов`язань і заборгованість за Договором не погашає, що і стало підставою для звернення до суду із позовом.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.07.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала.

Вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в тому числі і докази надані в електронних копіях та електронні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 03.07.2024 року між ТзОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №428328 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відразу після вчинення дій відповідача, 03.07.2024 року ТзОВ «СІРОКО ФІНАНС» перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 3 500 гривень на банківську карту, що свідчить про те, що первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

29.11.2024 року між ТзОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №29112024, відповідно до умов якого до ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Як вбачається із позовної заяви, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання, у передбачений договором строк, не виконала належним чином, а тому за нею рахується заборгованість у розмірі 11 287,50 гривень.

Правовідносини між сторонами регулюються нормами ЦК України.

За приписами ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

З наведеного вище договору факторингу слід прийти до висновку про те, що до ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшли всі права кредитора за кредитним договором №428328 від 03.07.2024 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Надані представником позивача докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

У свою чергу відповідачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань та які б спростовували заявлені вимоги представника позивача.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотками є обґрунтований, а отже підлягає до задоволення.

Разом з тим, представник позивача просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості по штрафним санкціям у сумі 7 000 гривень.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Так, п.15 та п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У свою чергу, представник позивача просить суд стягнути із відповідача суму заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 7 000 гривень, які, як вбачається із матеріалів справи, була нараховані у період воєнного стану в Україні. Натомість, враховуючи вищезазначені норми закону, суд вважає, що позичальник, тобто відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) штрафних санкцій за таке прострочення, а отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 549-552, 1054 ЦК України та ст.ст. 12, 13, 19, 76-83, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

РІШИВ:

Позов задоволити - частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №428328 від 03.07.2024 року у розмірі 4 287 (чотири тисячі двісті вісімдесят сім) гривень 50 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» сплачену суму судового збору у розмірі 1 011 (одна тисяча одинадцять) гривень 29 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місце знаходження: 07406, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.№21/1, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 24.09.2026 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір