Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №303/7311/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/7311/26

1-кп/303/493/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №22025070000000155 від 15.10.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пурпе Пуровського району Тюменської області російської федерації, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, що має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи головним спеціалістом відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Мукачівської районної державної адміністрації, маючи досвід роботи у сфері державного управління, будучи обізнаним із порядком здійснення мобілізаційних заходів, ведення військового обліку, діяльністю територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також маючи особисті зв`язки серед представників державних установ та інших осіб, у період дії воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив і мету незаконного збагачення, вступивши у злочинну змову із невстановленими на даний час особами (матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження) вирішив організувати механізм сприяння військовозобов`язаним особам у створенні штучних підстав для уникнення виконання обов`язку щодо проходження військової служби під час мобілізації.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_4 на початку січня 2026 року через свого знайомого ОСОБА_6 познайомився з громадянином України ОСОБА_7 , який перебував у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з порушенням правил військового обліку, підлягав призову на військову службу під час мобілізації та мав намір вирішити питання щодо зняття його з розшуку й подальшого отримання відстрочки від призову.

Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про можливість вирішення питання щодо його зняття з розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3 , організації фіктивного працевлаштування та подальшого отримання бронювання від призову на військову службу під час мобілізації, зазначивши, що вартість таких послуг становитиме 9000 доларів США. На зазначені умови ОСОБА_7 погодився.

У подальшому ОСОБА_4 , використовуючи ОСОБА_6 як посередника у спілкуванні зі ОСОБА_7 , повідомив останньому про необхідність передачі грошових коштів у сумі 1500 доларів США за вирішення питання щодо зняття його з розшуку.

О 12 год. 45 хв. 21.01.2026 ОСОБА_6 разом зі ОСОБА_7 за попередньою домовленістю автомобілем під`їхали до будівлі Мукачівської районної державної адміністрації (м. Мукачево, вул. Августина Штефана, 21), де зустрілися з ОСОБА_4 , після чого разом прослідували до ресторану «Фенікс» (м. Мукачево, вул. Вокзальна, 41).

О 12 год. 50 хв. 21.01.2026 прибувши до зазначеного закладу, вони розмістилися за столом на терасі, де продовжили спілкування. Під час розмови ОСОБА_4 повідомив, що за зняття ОСОБА_7 з розшуку останній повинен сплатити 1500 доларів США, на що ОСОБА_7 погодився та передав ОСОБА_4 зазначену суму коштів. При цьому ОСОБА_4 запевнив, що протягом кількох днів на телефон ОСОБА_7 надійде сповіщення про його зняття з розшуку.

Надалі ОСОБА_4 через ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 про те, що для вирішення питання щодо його працевлаштування та подальшого бронювання від призову на військову службу під час мобілізації необхідно передати йому 3500 доларів США, на що останній погодився.

О 12 год. 43 хв. 25.01.2026 згідно з попередньою домовленістю, ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_4 на АДРЕСА_2 , де передав йому заздалегідь обумовлені грошові кошти в сумі 3500 доларів США за вирішення питання щодо фіктивного працевлаштування ОСОБА_7 та подальшого безперешкодного отримання ним бронювання від призову на військову службу під час мобілізації.

У подальшому ОСОБА_4 , у злочинній змові із невстановленими на даний час особами (матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження) та використовуючи свої зв`язки в органах ТЦК та СП, мав забезпечити зняття ОСОБА_7 з розшуку на підставі наданих йому документів, з якими останній повинен був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 . За вирішення цього питання ОСОБА_4 раніше отримав від ОСОБА_7 1500 доларів США.

Надалі, з метою створення у ОСОБА_7 та працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 уявлення про наявність законних підстав для подальшого бронювання, ОСОБА_4 у змові із згаданими вище невстановленими на даний час особами забезпечив виготовлення документа недостовірного інформаційного листа від імені ТОВ «Побутелектротехніка» на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі змісту якого вбачався намір Товариства прийняти на роботу ОСОБА_7 на посаду директора з маркетингу з перспективою його подальшого бронювання.

Після чого зазначений лист через ОСОБА_6 був переданий ОСОБА_7 , якому також було надано відповідний інструктаж щодо дати, часу відвідування ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також порядку дій під час подання документів.

28.02.2026 ОСОБА_7 , діючи на виконання вказівок та інструкцій ОСОБА_4 , самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та, серед інших документів, пред`явив наданий йому вищезазначений лист від імені ТОВ «Побутелектротехніка» про намір прийняття його на роботу з подальшою перспективою бронювання.

У подальшому, після подання необхідних документів та сплати штрафу, ОСОБА_7 знято з розшуку ІНФОРМАЦІЯ_4 . Надалі ОСОБА_4 , координуючи свої дії із невстановленими на даний час особами (матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження) та використовуючи свої зв`язки з керівниками та представниками благодійних і громадських організацій, забезпечив виготовлення на ім`я ОСОБА_7 посвідчення волонтера № 57, виданого від імені Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Дім»

27.05.2026 під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що «бронь» необхідно очікувати. Одночасно він передав ОСОБА_6 зазначене посвідчення волонтера для подальшої передачі Щубелку М.?.

Водночас ОСОБА_4 тимчасово повернув ОСОБА_6 частину коштів у розмірі 2150 доларів США, які раніше отримав від ОСОБА_7 за вирішення питання щодо його працевлаштування та бронювання, і пояснив, що зазначені кошти необхідно буде передати йому разом із рештою обумовлених коштів після отримання бронювання та його підтвердження у відповідних електронних системах.

Своїми діями ОСОБА_4 у злочинній змові із невстановленими на даний час особами (матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження) фактично втрутився в законну діяльність підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_5 та створив перешкоди діяльності Збройних Сил України й інших військових формувань, що призвело до суспільно небезпечних наслідків у вигляді неможливості здійснення в повному обсязі мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, а також ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. При цьому ОСОБА_4 вчинив усі дії, які вважав необхідними для сприяння ухиленню ОСОБА_7 від мобілізації, однак злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі.

24 вересня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, була укладена угода про визнання винуватості. Згідно з вищезазначеною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу розміром 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 гривень.

Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні заявив, що при укладенні вищезазначеної угоди були дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України, за викладених в обвинувальному акті обставин.

Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України - закінченого замаху на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, що відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Обставинами, які пом`якшують покарання винного є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне перерахування коштів у розмірі 400 000 гривень на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, перебування на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання винного, судом не встановлено.

Заслухавши учасників кримінального провадження та перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання речових доказів слід вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.314, 369-371, 373, 374, 375, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду від 24 вересня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 про визнання винуватості у кримінальному провадженні №22025070000000155 від 15.10.2025.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 10 000 (десяти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 05.06.2026 на мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_1 , н.м.т. НОМЕР_2 .

Речові докази: грошові кошти в сумі 2650 доларів США, упаковані в спеціальний сейф-пакет з логотипом "СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ" та номером на горловині SSU 0032459, які передані на відповідальне зберігання у відділення АБ "Укргазбанк" за адресою: м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 70 - повернути ФЕУ СБ України КПКВ 6521010 КЕКВ 2730 "Особливі витрати"; мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_1 , н.м.т. НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ у Закарпатській області - передати ОСОБА_4 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з особливостями, визначеними ч.4 ст. 394 КПК України.

Головуючий ОСОБА_1