Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №297/811/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №297/811/26

Суддя: ГАЛ Л. Л.

Справа № 297/811/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

встановив:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами у розмірі 112 245,16 грн. та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 25 000 грн.

Позов мотивовано тим, що 19.10.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №3220103578-135172.

ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем (ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс») було перераховано грошові кошти у розмірі 1 000 гривень.

02.10.2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 9294438.

04.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №4923434.

Крім того, 21.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 102026689.

14.09.2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 0796-7897.

02.10.2021 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено договір позики №555155675392001 (пролонгація).

Підписанням кредитних договорів відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма їх істотними умовами, які були погоджені сторонами, та що йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

15.02.2022 року було укладено договір № 15-02/22 відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3220103578-135172.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3220103578-135172.

28.08.2025 року було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3220103578-135172.

29.11.2021 року було укладено договір № 29/11-1 відповідно до якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 9294438.

10.03.2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №9294438.

28.12.2021 року було укладено договір № 28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4923434.

29.12.2021 року було укладено договір № 29-12/2021-45 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102026689.

28.10.2021 року було укладено договір № 02/10/2021 відповідно до якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0796-7897.

18.12.2023 року було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555155675392001.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за вищевказаними договорами.

Отже, заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №3220103578-135172 від 19.10.2021 року становить 5 726 грн., з яких: 1 000 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 4 726 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №9294438 від 02.10.2021 року становить 8 329,56 грн., з яких: 4 000 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 4 194 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 116,83 грн. – інфляційні збитки; 18,73 грн. – нараховані 3% річних.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №4923434 від 04.10.2021 року становить 22 607 грн., з яких: 3 700 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 18 907 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №102026689 від 21.09.2021 року становить 45 832 грн., з яких: 8 000 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 37 832 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №0796-7897 від 14.09.2021 року становить 19 504 грн., з яких: 11 500 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 8 004 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №555155675392001 від 02.10.2021 року становить 10 246,60 грн, з яких: 4 000 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 6 246,60 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами становить 112 245,16 грн, з яких: 32 200 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 79 909,60 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 116,83 грн. – інфляційні збитки; 18,73 грн. – нараховані 3% річних.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 13.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 91-92).

Представник відповідача – адвокат Брадарська Н.В. через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що заявлені до стягнення суми є штучно завищеними внаслідок протиправного нарахування процентів поза межами встановлених строків кредитування, а заявлені витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи.

Аналіз доданих до позову паспортів кредитів, графіків платежів та самих договорів свідчить, що всі правочини укладалися на чітко визначений короткостроковий період (від 14 до 30 днів).

Всупереч умовам договорів та вимогам чинного законодавства України, розрахунки заборгованості, подані позивачем, а також витяги з реєстрів боржників до договорів факторингу підтверджують, що первісні кредитори та факторингові компанії продовжували щоденно нараховувати проценти та штрафні санкції місяцями, а то й роками після закінчення строку кредитування. Зокрема, сума основного боргу становить близько 24 700 грн., тоді як позивач намагається стягнути понад 112 000 грн., що складається переважно з незаконно нарахованих процентів.

Будь-які нарахування процентів чи неустойки після закінчення строку кредиту є безпідставними та незаконними. Відповідно, право вимоги на такі кошти не могло виникнути у первісних кредиторів і не могло бути відступлено за договорами факторингу на користь позивача.

Належним доказом розміру заборгованості у спорах про стягнення кредитних коштів є розгорнута виписка по особовому рахунку клієнта, сформована фінансовою установою, яка відображає реальний рух коштів, деталізацію кожної операції нарахування процентів, комісій, штрафів та списань за кожен день дії договору, підписана уповноваженою особою бухгалтерської служби та завірена печаткою. Натомість надані позивачем табличні розрахунки є лише одностороннім математичним відображенням його позиції та не підтверджені первинною бухгалтерською документацією.

Щодо переходу права вимоги, то матеріали справи містять складний ланцюг відступлення права вимоги (від первісних кредиторів – ТОВ «Вердикт Капітал», далі – ТОВ «Коллект Центр», і зрештою за договорами №?18/12-2023 від 18.12.2023 року та №?28-08/25 від 28.08.2025 року – до ТОВ «Факторинг Партнерс»). Водночас акти прийому-передачі «Реєстру боржників» до договорів факторингу підтверджують лише передачу електронної таблиці з переліком боржників та сум, але не є актами прийому-передачі первинної кредитної документації (зокрема виписок по рахунках). Позивач не надав суду доказів того, що попередні кредитори передали йому первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували законність нарахування заявлених сум процентів. Якщо мікрофінансова організація до моменту відступлення права вимоги незаконно (поза межами строку кредитування) нарахувала проценти, то новий кредитор не міг набути право вимоги на такі суми, оскільки неможливо відступити право, якого юридично не існує.

Відповідач категорично заперечує щодо задоволення вимоги про витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25?000 гривень та заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 0,00 грн. (або до мінімально можливого розумного розміру), оскільки заявлена сума є завищеною, необґрунтованою та такою, що не відповідає критеріям співмірності, складності справи та реальному обсягу виконаної адвокатом роботи.

Відповідач обґрунтовує неспівмірність та штучне завищення витрат у розмірі 25?000 грн. наступним: 1. Неспівмірність часу та складності справи. Справи про стягнення заборгованості за договорами мікрокредитування є малозначними та типовими. Судова практика з цих питань є сталою. Позовна заява ТОВ «Факторинг Партнерс» має шаблонний характер, у якому змінюються лише персональні дані боржника, суми та реквізити договорів. Зазначення в Акті виконаних робіт витрат часу у 6 годин на складання такого позову та 2 години на «усне вивчення документів» суперечить принципу розумності. Реально підготовка такого позову займає не більше 15-30 хвилин. Вимога 18?000 грн за складання шаблонного документа є зловживанням процесуальними правами. 2. Штучне дублювання послуг. В акті одночасно зазначено «усна консультація з вивченням документів» (4?000 грн.) та «письмова консультація» (3?000 грн.). Вивчення документів є невід`ємною частиною складання позову, за яке вже виставлено рахунок 18?000 грн. Таке відокремлення консультацій є штучним дробленням процесу з метою необґрунтованого збільшення гонорару. 3. Неспівмірність із ціною позову та майновим станом відповідача. Загальна сума позову становить 112?245,16 грн. Заявлені витрати на правничу допомогу (25?000 грн.) складають майже 25% від ціни позову, що порушує принцип пропорційності. Враховуючи, що первісні договори укладалися на суми від 1?000 до 8?000 грн., вимога стягнути 25?000 грн. за послуги адвоката у справі про мікропозики є необґрунтованою та несправедливою. 4. Відсутність доказів реальної сплати коштів. Витяг з акту про надання юридичної допомоги лише фіксує перелік послуг, але не є розрахунковим документом. У матеріалах справи відсутні платіжні доручення, банківські виписки чи квитанції, які б підтверджували фактичне перерахування 25?000 грн на рахунок АО «Лігал Ассістанс». Відповідно до практики Верховного Суду, витрати підлягають відшкодуванню лише за умови доведення факту їх реального понесення (а.с. 101-108).

Представник позивача – адвокат Ушакова М.І. через систему «Електронний суд» подала відповідь на відзив, у якій зазначила наступне.

Відповідно до п.?1.1 Договору позики №?555155675392 та заявки на пролонгацію від 02.10.2021 року, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, сторони погодили продовження строку виконання зобов`язань позичальника щодо погашення заборгованості у сумі 4?000,00 грн на 30 календарних днів під проценти, визначені у п.?1.1.1 договору. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань.

Згідно з розділом 2 договору, пролонгація здійснюється на підставі заявки та сплати процентів за користування попередньою позикою (1?008,32 грн.) до 02.10.2021 року. У разі неповної оплати заявка анулюється, і позичальник зобов`язаний погасити борг у строки, визначені договором. При цьому фактична видача коштів за договором від 02.10.2021 року не здійснювалась, оскільки позика надавалась шляхом погашення попередньої заборгованості та відповідних бухгалтерських проводок у системі. Таким чином, договір «пролонгації» за своєю суттю є договором новації, яким сторони погодили нові умови користування кредитними коштами.

Це підтверджується довідкою кредитодавця про погашення заборгованості за договором №?555155675392 від 10.09.2021 року шляхом перерахування коштів відповідно до умов договору пролонгації №?555155675392001 від 02.10.2021 року. Вчинення відповідачем платежу, передбаченого п.?2.1 договору, свідчить про визнання ним наявної непогашеної заборгованості. За відсутності факту надання коштів та здійснення відповідачем часткового платежу пролонгація була б неможливою, а тому доводи відповідача про недоведеність факту перерахування коштів є необґрунтованими.

На виконання умов укладених договорів первісними кредиторами було перераховано грошові кошти на рахунок позичальника: 1) ТОВ «Укр Кредит Фінанс» – 11?500,00 грн. (лист ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 14.09.2021 року, рахунок НОМЕР_1 ); 2) ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» – 4?000,00 грн. (лист ТОВ «Елаєнс» від 02.10.2021 року, рахунок НОМЕР_2 , АТ «Універсал Банк»); 3) ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» – 1?000,00 грн. (лист ТОВ «УПР» від 19.10.2021 року, рахунок НОМЕР_3 ); 4) ТОВ «Мілоан» – 8?000,00 грн та 3?700,00 грн. (листи ТОВ «Елаєнс» від 21.09.2021 року та 04.10.2021 року, рахунок НОМЕР_1 ).

Таким чином, надані документи підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника та наявність у відповідача непогашеної заборгованості за укладеними договорами позики.

Щодо надання виписок з рахунку позичальника з відображенням усіх операцій, позивач об`єктивно позбавлений можливості їх надати, оскільки не є банком у розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», а є фінансовою установою та діє відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Ні первісний кредитор, ні позивач не є банками, а тому на них не поширюється дія зазначеного закону. Кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність якої регулюється спеціальним законодавством, і такі установи не мають можливості формувати виписки по карткових рахунках споживачів. Отже, твердження відповідача щодо ненадання виписок не заслуговують на увагу.

Відповідач протягом тривалого часу здійснював часткові платежі за кредитами, що свідчить про визнання ним кредитних правовідносин, факту отримання коштів та погодження з умовами кредитування. Його доводи про відсутність факту отримання кредитних коштів є необґрунтованими та спростовуються власними діями відповідача й документами, долученими до матеріалів справи. Відповідач мав можливість отримати у банку виписку по картковому рахунку, зазначеному в заяві на отримання кредиту, однак жодних доказів на підтвердження своїх заперечень суду не надав.

Розрахунок заборгованості, складений первісним кредитором та фактором, містить деталізацію складових заявленої суми відповідно до умов договору та періоду нарахування. Перевірка правильності розрахунків можлива шляхом елементарних арифметичних операцій.

Кредитні договори були укладені відповідачем добровільно, без примусу, після ознайомлення з усіма умовами та правилами надання коштів у позику. Відповідач усвідомлював ризики та наслідки невиконання договору, був обізнаний із реальною відсотковою ставкою та порядком її нарахування.

Посилання відповідача на ст.?21 Закону України «Про споживче кредитування» є безпідставними, оскільки наведена норма стосується штрафних санкцій (пеня, неустойка), а не відсотків за користування кредитом. У даній справі заборгованість складається з тіла кредиту та відсотків, позивач не нараховував пеню чи інші штрафні санкції. Відсотки не є пенею, їх зменшення чинним законодавством не передбачено.

Договори факторингу не обмежують права нового кредитора, у тому числі права нараховувати та стягувати відсотки за користування кредитом.

Заперечення відповідача щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу не підтверджені доказами та є лише його особистою думкою. Сторони погодили умови надання юридичної допомоги, і вони не можуть бути поставлені під сумнів без належних доказів (а.с. 112-126).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 21.05.2026 року клопотання представника позивача за довіреністю Ушакової М.І. про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів задоволено, процесуальний строк поновлено. Клопотання представника позивача Ушакової М.І. про витребування доказів також задоволено та у АТ «ОТП Банк» витребувано: 1) ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_3 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; 2) докази зарахування на картку № НОМЕР_3 кредитних коштів у сумі 1 000,00 грн., які 19.10.2021 року були на неї перераховані, а саме виписки за номером картки № НОМЕР_3 за період із 19.10.2021 року по 24.10.2021 року; 3) інформацію, чи відкривались ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) банківська картка № НОМЕР_3 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер карток; 4) інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжними картками № НОМЕР_3 за період із 19.10.2021 року по 24.10.2021 року; 5) інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_5 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Крім того, у АТ «Універсал Банк» витребувано: 1) ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; 2) докази зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 11 500,00 грн. від 14.09.2021 року, 4 000,00 грн. від 02.10.2021 року, 8 000,00 грн. від 21.09.2021 року, 3 700,00 грн. від 04.10.2021 року, які були на неї перераховані, а саме виписки за номером картки № НОМЕР_2 за період із 14.09.2021 року по 09.10.2021 року; 3) інформацію, чи відкривались ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) банківська картка № НОМЕР_2 (віртуальна чи фізична картка); 4) інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжними картками № НОМЕР_2 за період із 14.09.2021 року по 09.10.2021 року; 5) інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_5 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) (а.с. 145-147).

Представник відповідача – адвокат Брадарська Н.В. через систему «Електронний суд» подала додаткові пояснення, у яких зазначила, що позивач у своїй відповіді на відзив намагається ототожнити поняття «строк дії договору» та «строк кредитування», стверджуючи, що оскільки зобов`язання не виконано відповідачем у повному обсязі, договір продовжує діяти, а отже кредитор має право нараховувати договірні проценти (плату за користування) до моменту фактичного повернення коштів.

Разом з тим, позивач у своїх розрахунках продовжував нараховувати щоденні проценти (у деяких випадках 3-5% на день) місяцями та роками після закінчення погодженого сторонами строку кредитування. Зокрема договір №?3220103578-135172: строк кредитування закінчився 02.11.2021 року, проте проценти нараховувалися до лютого 2022 року; договір №?9294438: строк закінчився 17.10.2021 року, однак нарахування продовжувались після цієї дати; договір №?4923434: строк закінчився 19.10.2021 року, але розрахунок містить нарахування навіть у 2022 році; договір №?102026689: строк закінчився 21.10.2021 року, після чого щоденно нараховувалося по 400 грн., що призвело до штучного збільшення боргу до понад 45?000 грн.

Нарахування щоденних процентів у розмірі 3-5% після закінчення строку кредитування є незаконним. Відповідач визнає правомірним виключно нарахування передбачених законом 3% річних від суми простроченого тіла кредиту відповідно до ч.?2 ст.?625 ЦК України, що є єдиним законним способом відновлення майнової сфери кредитора (а.с. 150-155).

Представник позивача – адвокат Ушакова М.І. через систему «Електронний суд» також подала письмові пояснення, у яких зазначила, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів, які б спростовували презумпцію правомірності укладених кредитних договорів, а також доказів того, що умови договорів, їх форма чи порядок укладення суперечать волевиявленню сторін.

До позовної заяви були додані договори з додатками, які містять усі відомості щодо умов кредитування, зокрема порядок нарахування процентів, строк кредитування, реальну річну ставку тощо. Аналогічні відомості містяться і в самому договорі. Вказані документи підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Це свідчить про те, що укладені між сторонами договори відповідають вимогам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін. Позичальник був ознайомлений з умовами договорів, висловив своє волевиявлення шляхом їх підписання, що підтверджує прийняття ним умов та спрямованість на реальне настання правових наслідків.

З кредитних договорів убачається, що відповідно до ч.?1 ст.?638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора. Такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Відповідач зазначив, що відповідно до ст.?18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати до договорів із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору визнаються несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. Зокрема, несправедливими є умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань.

Водночас зазначена норма застосовується до штрафних санкцій за порушення виконання умов договору (неустойки, штрафу, пені), а не до процентів за користування кредитом чи процентів річних. У даній справі заборгованість складається з тіла кредиту та процентів. Позивач не нараховував пеню, неустойку чи інші штрафні санкції, а лише проценти у розмірі та строк, погоджені сторонами. Враховуючи, що проценти не є пенею, їх зменшення чинним законодавством не передбачено (а.с. 159-163).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 19.10.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №3220103578-135172 шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором внаслідок чого йому було перераховано грошові кошти у розмірі 1 000 гривень (заскановано в програмі «Д-3»).

Відповідно до умов договору позики, дата видачі кредиту 19.10.2021 року, дата повернення кредиту 02.11.2021 року (включно), термін користування кредитом 14 діб.

Згідно з договором позики, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Умовами договору позики на період зазначений в п.п. 2.3. Договору, плата за користування кредитом встановлена в розмірі 1.95 % за кожен день користування кредитом.

Також договором позики встановлено, що плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього Договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Згідно з п. 6.2. Договору закінчення строку дії цього договору не звільняє від відповідальності за невиконання та/чи неналежне виконання умов цього договору (заскановано в програмі «Д-3»).

З розрахунку заборгованості первісного кредитора вбачається, що заборгованість відповідача станом на 15.02.2022 року становить 1 280 грн., з яких: 1 000 грн. – тіло кредиту; 280 грн. – нараховані відсотки (заскановано в програмі «Д-3»).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №3220103578-135172 від 19.10.2021 року, розмір заборгованості відповідача станом на 10.01.2023 року становить 5 726 грн., з яких: 1 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 4 375 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги згідно з п. 5.4 договору про відступлення прав вимоги від 15.02.2022 року; 351 грн. – нараховані відсотки згідно кредитного договору (заскановано в програмі «Д-3»).

Відповідно до п.5.4 договору факторингу № 15-02/22 від 15.02.2022 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал», з моменту відступлення (передачі) кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношения до прав вимоги, зокрема новий кредитор має, право здійснювати нарахування та стягнення процентів та чи процентів, за прострочення виконання грошового зобов?язання (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України) за договорами позики (в тому числі за періоди що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов?язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов?язань, відповідно до законодавства та умов договору позики (заскановано в програмі «Д-3»).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №3220103578-135172 від 19.10.2021 року, розмір заборгованості відповідача станом на 26.02.2026 року становить 5 726 грн., з яких: 1 000 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 4 726 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (заскановано в програмі «Д-3»).

02.10.2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №?9294438 шляхом підписання останнім електронним підписом, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора, заявки на отримання кредитів та встановлення ділових відносин, унаслідок чого він отримав грошові кошти у розмірі 4?000 грн. (а.с. 58-61, 74, 75-76, 77-78, 79).

Відповідно до договору, кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим договором.

Відповідно до Розділу І Договору, розмір (сума) кредиту становить 4000.00 грн.; нарахування кредитором процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування, з дати надання кредиту до його повного повернення на залишок фактичної заборгованості від наданої суми кредиту; позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених пунктами 1.6.-1.8. Кредитного договору; строк дії договору: до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше 1 (одного) календарного року.

Відповідно до 1.6 Договору з 1-го пo 15-й день позичальник сплачує проценти (плату за користування грошовими коштами) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 0,0010%.

Згідно з п.1.10 та п. 1.11. Договору за користування фінансовим кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти (плату за користування кредитом), які нараховується на фактичний залишок виданого кредиту. Тип процентної ставки у п. 1.6, 1.7, 1.8: фіксована (заскановано в програмі «Д-3»).

З розрахунку заборгованості за договором №?9294438 від 02.10.2021 року вбачається, що заборгованість відповідача станом на 29.12.2021 року становила 8 194 грн., з яких: 4 000 грн. – тіло кредиту; 4 194 грн. – нараховані відсотки (а.с. 80).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №?9294438 від 02.10.2021 року, розмір заборгованості відповідача станом на 10.03.2023 року становить 8 329,56 грн., з яких: 4 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 4 194 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 18,73 грн. – нараховані 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України; 116,83 грн. – інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України. Також з цього розрахунку заборгованості вбачається, що 3% річних у сумі 18,73 грн. відповідачу було нараховано з 29.12.2021 року по 23.02.2022 року, а з січня 2022 року по лютий 2022 року інфляційні збитки у сумі 116,83 грн. (заскановано в програмі «Д-3»).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №?9294438 від 02.10.2021 року, заборгованість станом на 26.02.2026 року відповідача складає 8 329,56 грн., з яких: 4 000 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 4 194 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 116,83 грн. – інфляційні збитки; 18,73 грн. – нараховані 3% річних (заскановано в програмі «Д-3»).

21.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 102026689 (заскановано в програмі «Д-3»).

Крім того, 04.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №4923434 (заскановано в програмі «Д-3»).

Згідно з п. 1.1. Договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі – кредит), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі – плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3700.00 грн. та 8000.00 грн.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1110.0 грн. та 1512.0, які нараховуються за ставкою 2.00 та 0.63 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Умовами кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок.

Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.

Договір передбачає, що позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Сторонами кредитного договору узгоджено, що позичальник відповідає перед кредитодавцем за зобов`язаннями, що випливають з цього договору, всіма коштами та майном, що йому належать на праві власності (у т.ч. часткової та сумісної), на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником виконання зобов`язань зі сплати заборгованості, кредитодавець має право, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, якщо такі складались), нарахувати проценти за стандартною ставкою, визначеною цим договором, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України (заскановано в програмі «Д-3»).

З відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 102026689 від 21.09.2021 року вбачається, що первісним кредитором відповідачу було нараховано відсотки у сумі 15 032 грн., за кредитним договором №4923434 від 04.10.2021 року – 8 177 грн. (заскановано в програмі «Д-3»).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 102026689 від 21.09.2021 року, заборгованість відповідача станом на 10.01.2023 року становить 45 832 грн., з яких: 8 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 15 032 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 22 800 грн. – нараховані відсотки згідно кредитного договору (заскановано в програмі «Д-3»).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №4923434 від 04.10.2021 року, розмір заборгованості відповідача станом на 10.01.2023 року становить 22 607 грн., з яких: 3 700 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 8 177 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 10 730 грн. – нараховані відсотки згідно кредитного договору (заскановано в програмі «Д-3»).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 102026689 від 21.09.2021 року, заборгованість відповідача станом на 26.02.2026 року становить 45 832 грн., з яких: 8 000 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 37 832 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (заскановано в програмі «Д-3»).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №4923434 від 04.10.2021 року, заборгованість відповідача станом на 26.02.2026 року становить 22 607 грн., з яких: 3 700 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 18 907 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (заскановано в програмі «Д-3»).

14.09.2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 0796-7897 шляхом підписання останнім електронного підпису, відтвореного за допомогою одноразового ідентифікатора, унаслідок чого він отримав грошові кошти у розмірі 11?500 грн. (а.с. 62-73).

Відповідно до умов кредитного договору, первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в сумі 11500.00 грн. для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі - 1.2 % позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту та нарахованих процентів на умовах, встановлених цим договором та правилами. Сторони досягли згоди у тому, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься у відповідності до умов цього договору, правил та графіку платежів.

Згідно з п. 1.6. Договору протягом строку кредиту, встановленого пунктом 1.4. Договору, розмір процентів за користування кредитом складає 1,20 % (одна ціла, дві десятих відсотка) від початкової суми кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення визначеного договором строку, на який надається кредит. Реальна річна відсоткова ставка складає 35 527%.

У разі, якщо позичальник не повернув суму кредиту у строк, встановлений договором, за весь час прострочення, включаючи день погашення кредиту, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити відсотки у розмірі передбачені умовами кредитного договору, від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення (заскановано в програмі «Д-3»).

Згідно з детальним розрахунком щоденних нарахувань та погашень за договором №?0796-7897 від 14 вересня 2021 року встановлено, що станом на 09 лютого 2023 року заборгованість відповідача становила 19?366 грн, з яких: 11?500 грн – основний борг (тіло кредиту); 7?866 грн – нараховані проценти. Крім того, підтверджується погашення відповідачем процентів у сумі 5?796 грн. (заскановано в програмі «Д-3»).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №0796-7897 від 14.09.2021 року, заборгованість відповідача станом на 26.02.2026 року становить 19 504 грн., з яких: 11 500 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 8 004 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (заскановано в програмі «Д-3»).

02.10.2021 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 на підставі заявки на пролонгацію від 02.10.2021 року до договору позики 555155675392, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, був укладений договір позики № 555155675392001 (пролонгація) (а.с. 24-29, 36-37, 38-42, 53, 54).

Таким чином, відповідач електронним підписом, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора, підписав заявку від 02.10.2021 року на пролонгацію договору позики №?9294438 від 10.09.2021 року на термін 30 днів під 640 % річних.

Відповідно до умов договору, сторони домовились продовжити строк виконання зобов`язання позичальника по погашенню заборгованості за попереднім договором № 555155675392 в сумі 4000.00 грн. на новий строк 30 днів під проценти, вказані в п. 1.1.1. Договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю позику та сплатити зазначені проценти.

Згідно з п. 2.1 Договору від 02.10.2021 року позика пролонгується на новий термін на підставі заявки на пролонгацію та сплати позичальником заборгованості по процентах за користування попередньою позикою в сумі 1008.32. та оплати у повній сумі процентів за пролонгацію 0.00 грн. не пізніше 02.10.2021 року.

Відповідно до п. 2.3. Договору Позика позичальнику надається шляхом погашення позикодавцем заборгованості за раніше укладеним договором позики та проведення відповідних бухгалтерських проводок в системі з одночасним формуванням за позичальником заборгованості за цим договором, в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім договором позики. Датою надання позики при проведенні пролонгації/реструктуризації за раніше укладеним договором позики є дата проведення позикодавцем відповідних бухгалтерських проводок в системі, направлених на погашення попередньої заборгованості за раніш укладеним договором позики з одночасним формуванням за позичальником заборгованості за цим договором в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім договором позики.

Відповідно до п. 3.1. Договору позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів. Графік платежів розміщується в особистому кабінеті позичальника на сайті системи.

Відповідно до п. 3.2 Договору від 02.10.2021 року нарахування процентів за договором здійснюється за процентною ставкою відповідно до п.1.1.1 на залишок фактичної заборгованості за позикою за фактичну кількість календарних днів користування позикою. Проценти за користування позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання позики (відповідно до п.1.1.1) (заскановано в програмі «Д-3»).

З довідки про погашення по договору №555155675392 від 10.09.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 погашено заборгованість по договору № 555155675392 від 10.09.2021 року шляхом перерахування коштів згідно умов договору позики (пролонгації) № 555155675392001 від 02.10.2021 року, який укладено на підставі заявки про пролонгацію (заскановано в програмі «Д-3»).

Згідно з довідкою від 22.12.2023 року та розрахунком станом на 26.02.2026 року заборгованості за договором позики №555155675392001 від 02.10.2021 року, загальний розмір заборгованості за користування кредитом становить 10 246,60 грн, з яких: 4 000 грн. – сума пролонгованої позики (зарахування); 6 246,60 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с. 55-57, заскановано в програмі «Д-3»).

Таким чином, факт укладення відповідачем кредитних договорів, отримання ним кредитних коштів та виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення та сплати передбачених договорами платежів підтверджений належними та допустимими доказами.

Суд також встановив, що права вимоги за зазначеними договорами неодноразово відступалися первісними кредиторами на користь інших фінансових установ, а в подальшому – ТОВ «Факторинг Партнерс».

Так, за договором № 15-02/22 від 15.02.2022 року ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал», які за договором № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року були відступлені ТОВ «Коллект Центр», а за договором № 28-08/25 від 28.08.2025 року – ТОВ «Факторинг Партнерс» (заскановано в програмі «Д-3»).

За договором № 29/11-1 від 29.11.2021 року ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал», які в подальшому за договорами № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року та № 28-08/25 від 28.08.2025 року перейшли до ТОВ «Факторинг Партнерс» (заскановано в програмі «Д-3»).

За договорами № 28-12/2021-72 від 28.12.2021 року та № 29-12/2021-45 від 29.12.2021 року ТОВ «Мілоан» відступило права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» щодо договорів № 4923434 та № 102026689 відповідно. Надалі ці права були відступлені ТОВ «Коллект Центр», а 28.08.2025 року – ТОВ «Факторинг Партнерс» (заскановано в програмі «Д-3»).

За договором № 02/10/2021 від 28.10.2021 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступило право вимоги за договором № 0796-7897 безпосередньо ТОВ «Факторинг Партнерс» (заскановано в програмі «Д-3»).

За договором № 18/12-2023 від 18.12.2023 року ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за договором № 555155675392001 (заскановано в програмі «Д-3»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, дослідженими судом договорами відступлення права вимоги та договорами факторингу підтверджується перехід до ТОВ «Факторинг Партнерс» прав грошової вимоги до відповідача за зазначеними кредитними договорами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Посилання представника відповідача на те, що позивачем не доведено факт отримання кредитних коштів, спростовуються матеріалами справи.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал Банк» надав інформацію про те, що власником платіжної картки №? НОМЕР_2 є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_7 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ). На ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну фізичну картку №? НОМЕР_2 . Номер телефону НОМЕР_5 був визначений як фінансовий номер за картковим рахунком №? НОМЕР_2 у період з 14 вересня 2021 року по 9 жовтня 2021 року та зазначений в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) (а.с. 169).

Долучений АТ «Універсал Банк» рух коштів за картковим рахунком підтверджує факт зарахування кредитних коштів на картку №? НОМЕР_2 : 14 вересня 2021 року – 11?500 грн., 21 вересня 2021 року – 8?000 грн., 02 жовтня 2021 року – 4?000 грн., 04 жовтня 2021 року – 3?700 грн. (а.с. 170-171).

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «ОТП Банк» надав інформацію про те, що банківська картка №? НОМЕР_3 була випущена на ім`я клієнта та відкрита до карткового рахунку №? НОМЕР_8 у валюті гривня (UAH). Власником картки є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Мукачівським РВ УМВС України в Закарпатській області 15 квітня 2004 року, місце народження – Закарпатська область, с. Мочола, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , мобільний номер телефону НОМЕР_5 ). Щодо надання інформації про номер телефону, на який надходили повідомлення про підтвердження здійснення операцій за платіжною карткою №? НОМЕР_3 у період з 19 жовтня 2021 року по 24 жовтня 2021 року, встановлено, що sms-інформування по операціях було підключено до мобільного номера телефону НОМЕР_5 . Зазначений номер телефону міститься в анкетних даних клієнта (а.с. 180).

Долучена АТ «ОТП Банк» виписка за картковим рахунком підтверджує факт зарахування кредитних коштів на картку №? НОМЕР_3 19 жовтня 2021 року у сумі 1?000 грн. (а.с. 181-183).

Отже, доводи відповідача про недоведеність факту надання кредитних коштів спростовані безпосередньо банківськими документами, отриманими судом у порядку витребування доказів.

Щодо доводів відповідача про неправомірність нарахування процентів після закінчення визначеного договором строку кредитування суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 уточнила правовий висновок щодо правової природи процентів, які нараховуються після прострочення виконання грошового зобов`язання. Зокрема, зазначено, що за період після прострочення виконання зобов`язання нараховуються не проценти за «користування кредитом» відповідно до статті 1048 ЦК України, а проценти за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, визначеному законом або договором. При цьому, якщо умови кредитного договору передбачають нарахування процентів після закінчення строку кредитування, суду необхідно встановити правову природу таких процентів шляхом тлумачення умов договору.

Отже, саме по собі зазначення у договорі строку кредитування не є достатньою підставою для автоматичного висновку про безпідставність усіх нарахувань після його закінчення. Визначальним є зміст погоджених сторонами умов щодо наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання.

За договором № 3220103578-135172 від 19.10.2021 року умовами договору передбачено плату за користування кредитом у розмірі 1,95 % за кожен день користування кредитом, а також встановлено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання його умов. При цьому заборгованість за договором у розмірі 5 726 грн. складається з 1 000 грн. основного боргу та 4 726 грн. процентів, визначених позивачем на дату відступлення права вимоги.

За договором № 9294438 від 02.10.2021 року сторони погодили нарахування процентів за користування кредитом, а строк дії договору визначили до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше одного календарного року. Розрахунок заборгованості за цим договором складається з 4 000 грн. основного боргу, 4 194 грн. процентів, нарахованих на дату відступлення права вимоги, а також 18,73 грн 3 % річних та 116,83 грн. інфляційних втрат. При цьому позивач не заявляє до стягнення додаткових штрафних санкцій, а зазначені суми 3 % річних та інфляційних втрат визначені ним саме на підставі статті 625 ЦК України.

Щодо договорів № 102026689 від 21.09.2021 року та № 4923434 від 04.10.2021 року, судом встановлено, що їхні умови прямо передбачають наслідки прострочення виконання зобов`язання.

Так, відповідно до пункту 4.2 договорів у разі прострочення позичальником виконання зобов`язань зі сплати заборгованості кредитодавець має право, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування з урахуванням пролонгацій, нараховувати проценти за стандартною ставкою як проценти за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України. Умовами договору прямо передбачено, що в такому випадку встановлюється інший розмір процентів у розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Таким чином, доводи відповідача про те, що після закінчення строку кредитування позивач безпідставно продовжував нараховувати саме проценти за користування кредитом, не відповідають змісту договорів № 102026689 та № 4923434, оскільки умовами цих договорів передбачено окремий правовий режим нарахування процентів після настання прострочення – як відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування залежить від підстави їх нарахування відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а тому суд повинен встановити, чи передбачили сторони нарахування таких процентів саме як міру відповідальності за період після закінчення строку кредитування.

У даному випадку така умова у договорах № 102026689 та № 4923434 сформульована сторонами безпосередньо та однозначно, а тому підстав для її неврахування суд не вбачає.

Аналогічно за договором № 0796-7897 від 14.09.2021 року сторони погодили, що у разі неповернення кредиту у встановлений строк за весь час прострочення кредитодавець має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору, від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення. Отже, умови цього договору передбачають нарахування процентів не лише як плати за правомірне користування кредитом, а й як наслідку порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Щодо договору № 555155675392001 від 02.10.2021 року суд враховує, що цей договір укладений на підставі підписаної відповідачем заявки про пролонгацію попереднього договору, а відповідно до його умов строк виконання зобов`язання був продовжений на 30 календарних днів. При цьому позика за договором пролонгації була надана шляхом погашення заборгованості за попереднім договором та проведення відповідних бухгалтерських проводок із одночасним формуванням заборгованості за новим договором.

Доводи відповідача про відсутність його волевиявлення на укладення договору пролонгації спростовуються наявною у матеріалах справи заявкою на пролонгацію від 02.10.2021 року, підписаною відповідачем електронним підписом, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора, а також довідкою про погашення заборгованості за попереднім договором шляхом проведення операції відповідно до умов договору пролонгації.

Таким чином, відповідач вчинив конкретні дії, спрямовані на зміну строку виконання зобов`язання, а тому твердження про автоматичне та без його волевиявлення продовження кредитування не підтверджені матеріалами справи.

У справі наявні первинні документи, які підтверджують як факт укладення кредитних договорів, так і факт отримання відповідачем кредитних коштів. Водночас відповідачем не надано власного контррозрахунку заборгованості, який би спростовував арифметичну правильність розрахунків позивача, а також не надано доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості у більшому обсязі, ніж це враховано позивачем.

Саме по собі посилання відповідача на те, що позивач не надав банківських виписок по кожному кредитному рахунку, не є підставою для відмови у позові, оскільки наданими суду банківськими документами підтверджено належність відповідних карток відповідачу та фактичне зарахування на них кредитних коштів.

Суд також враховує положення статті 514 ЦК України, відповідно до якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу таких прав. Досліджені судом договори відступлення права вимоги та договори факторингу підтверджують послідовний перехід права вимоги за кожним із спірних кредитних договорів до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Таким чином, заперечення відповідача щодо відсутності у позивача права вимоги не знайшли свого підтвердження.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що заявлена до стягнення сума є завищеною внаслідок нарахування процентів, суд виходить із того, що право на стягнення процентів після настання прострочення залежить від змісту відповідної умови договору. У тих договорах, у яких сторони прямо погодили нарахування процентів після закінчення строку кредитування саме як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, такі проценти не можуть бути ототожнені з процентами за правомірне користування кредитом за статтею 1048 ЦК України. Саме такий підхід відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт виникнення у відповідача грошових зобов`язань, факт отримання ним кредитних коштів, порушення відповідачем обов`язку щодо їх повернення, належність позивачу права вимоги, а також розмір заявленої до стягнення заборгованості.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань у повному обсязі або доказів, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості, матеріали справи не містять.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 112 245,16 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн. суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 р. № 14-382цс19.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Судом досліджено договір про надання правової допомоги №?02-07/2024 від 02.07.2024 року (а.с. 45-49), заявку на надання допомоги №?2691 від 01.01.2026 року (заскановано в програмі «Д-3»), тарифи (прайс-лист) (заскановано в програмі «Д-3»), витяг з акту №?27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року (заскановано в програмі «Д-3»).

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує, що ця цивільна справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, предметом спору є стягнення заборгованості за типовими кредитними договорами, а заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу становить 25 000 грн.

При цьому суд бере до уваги обсяг фактично виконаної роботи, характер спору, кількість процесуальних документів, поданих представником позивача, відсутність необхідності участі адвоката у судових засіданнях та співвідношення заявлених витрат із ціною позову.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000 грн є неспівмірним із складністю справи та обсягом фактично виконаної роботи.

З огляду на характер спору, обсяг матеріалів справи, кількість кредитних договорів, необхідність аналізу документів щодо переходу прав вимоги, а також подання позовної заяви та інших процесуальних документів, суд вважає розумним та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за договорами у загальному розмірі 112 245 (сто дванадцять тисяч двісті сорок п`ять) гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Лайош ГАЛ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua