Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №708/834/26 — Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/834/26

Провадження № 2/708/619/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-схід» про стягнення грошових коштів та

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Райз-схід» про стягнення грошових коштів у сумі 22 406,99 грн. На обґрунтування поданого позову зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 1,2957 га, розташованої в адміністративних межах Трушівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7125487500:01:001:0879.

Відповідач у справі ТОВ «Райз-схід» є орендарем належної позивачеві земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Належну позивачеві земельну ділянку ТОВ «Райз-схід» використовує у власній господарській діяльності, проте в порушення норм чинного законодавства не проводить оплату за оренду цих ділянок.

За розрахунками позивача орендна плата за три роки, які передували зверненню до суду, із урахуванням умов використання землі, становить 16 652,70 грн.

Оскільки чинним законодавством передбачена можливість нарахування на прострочене грошове зобов`язання індексу інфляції та трьох процентів річних за розрахунками позивача інфляційне збільшення суми боргу за час прострочення виконання грошового зобов`язання становить 4 755,17 грн, у свою чергу три процента річних складають 999,12 грн, відповідно загальна ціна позову, визначена ОСОБА_1 , становить 22 406,99 грн. Відповідач від вирішення спору позасудовим шляхом ухиляється, що стало підставою для звернення до суду. Просить суд стягнути з ТОВ «Райз-схід» наявну заборгованість, сплату судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 06.07.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду з повідомленням учасників. За клопотанням позивача судом витребувані докази у відповідача.

Ухвалою суду від 03.08.2026 розгляд справи був відкладений у зв`язку із ненаданням відповідачем витребуваних судом доказів та не повідомленням причин неможливості їх вчасного подання. До відповідача застосовані заходи процесуального примусу та накладений штраф.

У судове засідання учасники не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Райз-схід» - за посадою Саєнко О. О. на виконання ухвали про витребування доказів частково надав суду докази. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Загальні положення про договір, його поняття та умови, порядок укладення, зміни і розірвання, врегульовані Розділом ІІІ Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

На підставі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спеціальним законом до спірних правовідносин є Закону України «Про оренду землі» (Закон № 161-XIV).

Надане у статті першій Закону № 161-XIV визначення оренди землі передбачає, що це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону № 161-XIV).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161-XIV).

До істотних умов договору оренди землі у статті 15 Закону № 161-XIV законодавцем віднесена у тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Іншими нормами вказаного Закону орендодавцеві надано право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку та покладено на орендаря обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (ст. ст. 24, 25 Закону № 161-XIV).

Зі змісту статті 21 Закону № 161-XIV вбачається, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Окремо суд ураховує, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

До основних засад цивільного судочинства законодавцем віднесений принцип змагальності сторін, реалізація якого відбувається шляхом надання сторонам рівних прав щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, покладення на сторони обов`язку довести обставини, які мають значення для справи і на які така сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, та ризиків настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).

Притаманний цивільному процесу принцип диспозитивності передбачає розгляд справ судом не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

У свою чергу обов`язок доказування і подання доказів, регламентований статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України, покладає на сторони обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Виключенням із загального правила можуть бути випадки, які регламентовані законодавцем у статті 82 цього Кодексу, та можуть слугувати підставами звільнення від доказування, зокрема визнання учасниками справи обставин справи, які зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Під час розгляду справи із наданих суду доказів було встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7125487500:01:001:0879 загальною площею 1,2957 га, яка розташована в адміністративних межах Трушівської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Право власності набуто ним на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н. В. 14.02.2026, зареєстровано в реєстрі за № 510. Належність зазначеної земельної ділянки позивачеві підтверджена витягом з Державного реєстру речових прав.

02.11.2015 між ОСОБА_2 (орендодавцем) та ТОВ «Агрофірма «Тіньки» був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передала у строкове платне володіння і користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років.

01.01.2018 між сторонами укладена додаткова угода № 2 до договору оренди землі від 02.11.2015, відповідно до якої договір оренди викладений у новій редакції, зокрема змінений порядок сплати орендної плати – 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5 533,60 грн, строк дії договору визначений до 28.02.2024.

Ураховуючи умови укладеного між сторонами договору, а також проведені позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що такі розрахунки відповідають умовам укладеного договору, відповідач на їх спростування суду не надав належні і допустимі докази, тому суд вважає встановленим та доведеним розмір заборгованості ТОВ «Райз-схід» перед позивачем, який становить 16 652,70 грн.

Додатково суд ураховує, що законодавцем до основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесені принцип змагальності, який визначає обов`язок кожної сторони доведення обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. ст. 2, 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов`язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проведені позивачем ОСОБА_1 розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних відповідають умовам укладених договорів та вимогам чинного законодавства, тому суд вважає доведеним та встановленим розмір інфляційного збільшення суми боргу, який становить 4 755,17 грн, а також розмір 3 % річних, що становить 999,12 грн.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що після укладення договорів оренди земельної ділянки орендар порушував їх умови в частині повноти нарахування та виплати орендної плати, оскільки орендну плату за 2022 - 2024 роки не сплатив орендодавцеві.

Ураховуючи загальні засади цивільного судочинства, а саме принцип диспозитивності, визначений статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Наведені висновки суду підтверджують наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом стягнення наявної заборгованості з відповідача, а також стягнення на його користь інфляційного збільшення суми боргу та 3 % річних за час прострочення виконання грошового зобов`язання. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного цивільного права відповідає положенням статті 16 Цивільного кодексу України, відповідно позов підлягає до задоволення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд керується нормами чинного цивільного процесуального законодавства, якими урегульовано наведене питання.

Зокрема суд ураховує, що відповідно до п. 1.1.2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначений у розмірі 3 328,00 грн (статті 7). Оскільки визначена позивачем ціна позову становить 22 329,16 грн, сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1331,20 грн (3 328,00 грн х 0,4 = 1 331,20 грн).

У свою чергу позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є особою із інвалідністю ІІ групи.

Ураховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, за наслідками розгляду справи судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 510, 520, 521, 526, 599, 610, 611, 625, 626, 628, 629 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 12, 81, 84, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-схід» про стягнення грошових коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-схід» на користь ОСОБА_1 заборгованість за оренду землі за 2022 - 2024 роки в сумі 16 652,70 грн, інфляційні втрати у сумі 4 755,17 грн та три процента річних у сумі 999,12 грн, що загалом становить 22 406,99 грн (двадцять дві тисячі чотириста шість гривень 99 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-схід» на користь державного бюджету судовий збір в сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники та їх адреси:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-схід» (код ЄДРПОУ: 41104731, місцезнаходження: Полтавська обл., Миргородський р-н, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, буд. 1/1);

Представник відповідача: Саєнко Олександр Олексійович (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса робочого місця: Полтавська обл., Миргородський р-н, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, буд. 1/1).

Повний текст рішення складений 24.09.2026.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ