Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №712/11920/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/11920/26

Провадження 2/712/5784/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02 вересня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит № 9505350, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн строком на 360 днів.

Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора. Кредитні кошти відповідно до умов договору перераховано безготівково на платіжну картку, реквізити якої були зазначені позичальником.

Позивач зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав належним чином, натомість відповідач взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та здійснення передбачених договором платежів не виконав.

24 грудня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ, відповідно до якого до позивача перейшло, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9505350 від 02.09.2024 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників.

За наданим позивачем розрахунком загальний розмір заборгованості відповідача становить 22 600 грн, з яких: 10 000 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 8 400 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 4 200 грн. - заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання. Заборгованість за процентами за користування кредитом та комісією за надання кредиту позивачем до стягнення не заявлена.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та перехід до нього права вимоги первісного кредитора, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 22 600 грн. заборгованості, 2 662,40 грн. судового збору та 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача просив справу розглянути за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 27.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не скерував.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 207, 639 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладений шляхом направлення пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції, а електронний правочин може бути підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи підтверджується укладення 02.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 9505350 в електронній формі.

Згідно з пунктом 1.2 договору сума кредиту становила 10 000 грн.

Пунктом 1.3 договору встановлено строк кредитування 360 днів, а пунктом 1.4 - остаточний термін повернення кредиту 28.08.2025 року.

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитні кошти надавалися позичальнику безготівково на рахунок з використанням платіжної картки, зазначеної у договорі.

Надання відповідачу кредитних коштів підтверджується наявними у матеріалах справи доказами здійснення відповідної платіжної операції.

Доказів повернення отриманої суми кредиту відповідачем суду не надано.

Таким чином, факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, отримання відповідачем 10 000 грн. кредитних коштів та невиконання ним обов`язку щодо їх повернення підтверджений належними та допустимими доказами.

Судом також встановлено, що 24.12.2024 року на підставі договору відступлення прав вимоги № 113-МЛ право вимоги за кредитним договором № 9505350 перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наданий позивачем витяг з реєстру боржників містить відомості про відповідача та кредитний договір № 9505350, у зв`язку із чим суд вважає підтвердженим набуття ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за спірним кредитним договором.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача неповернутої суми кредиту в розмірі 10 000 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимогу про стягнення 8 400 грн заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, суд враховує, що саме по собі встановлення у договорі про споживчий кредит комісії не суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування», за умови, що відповідний платіж пов`язаний з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, його вид, розмір та порядок сплати належним чином погоджені сторонами та доведені до відома споживача.

У цій справі умови щодо такої комісії викладені безпосередньо в індивідуальній частині кредитного договору. Пунктом 1.5.2 договору встановлено комісію за обслуговування кредиту за весь строк кредитування у сумі 30 800 грн., яка нараховується за ставкою 14 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, крім останнього.

При цьому договором визначено і зміст відповідного обслуговування, до якого віднесено білінг, сервісні повідомлення, актуалізацію інформації в особистому кабінеті позичальника тощо.

Наведені умови конкретизовані у Графіку платежів, який є додатком № 1 та невід`ємною частиною договору. Із Графіку вбачається, що платежі за кредитом структуровані окремо за кожною складовою: повернення суми кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за обслуговування кредитної заборгованості та комісія за надання кредиту.

Зокрема, після першого розрахункового періоду Графіком передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1 400 грн за кожний наступний розрахунковий період тривалістю 15 днів. Водночас проценти за користування кредитом у Графіку визначені в розмірі 0 грн.

Таким чином, комісія за обслуговування кредиту не є платежем, який виник унаслідок прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, її розмір не залежить від факту порушення договору та не має характеру неустойки чи іншої міри цивільно-правової відповідальності. Вона є складовою погодженої сторонами вартості споживчого кредиту.

Суд також враховує, що розмір цієї комісії був визначений не лише у тексті кредитного договору, а й у Графіку платежів у конкретній грошовій сумі щодо кожного розрахункового періоду, що давало позичальнику можливість на момент укладення договору встановити як розмір кожного майбутнього платежу, так і загальну вартість кредиту.

Та обставина, що договором проценти за користування кредитом фактично встановлено у розмірі 0 грн, сама по собі не свідчить про неправомірність погодженої сторонами комісії, оскільки законодавство про споживче кредитування розмежовує проценти та комісії як окремі складові загальних витрат за споживчим кредитом.

Судом також враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, щодо недопустимості встановлення плати за інформацію про стан кредитної заборгованості, яка відповідно до закону повинна надаватися споживачу безоплатно.

Водночас обставини цієї справи не дають підстав ототожнювати всю передбачену договором комісію за обслуговування кредиту виключно з платою за надання такої інформації. Умовами договору відповідна комісія визначена як плата за комплекс обслуговування кредитної заборгованості, її розмір, періодичність та загальна сума безпосередньо визначені договором і Графіком платежів.

За встановлених обставин суд не вбачає правових підстав для неврахування погодженої сторонами умови про відповідну комісію лише з огляду на співвідношення її розміру із сумою кредиту, оскільки це фактично означало б зміну судом погодженої сторонами структури ціни кредитного договору за відсутності відповідної вимоги та встановлених законом підстав.

Наданий позивачем розрахунок свідчить про виникнення заборгованості за такою комісією у розмірі 8 400 грн, що відповідає шести платежам по 1 400 грн, передбаченим Графіком платежів.

Отже, вимога про стягнення 8 400 грн. заборгованості за комісією за обслуговування кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення суми 4 200 грн. суд зазначає наступне.

У наданому позивачем розрахунку ця складова заборгованості визначена як «заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання».

Сам кредитний договір розмежовує проценти за користування кредитом та проценти за порушення грошового зобов`язання. Останні визначені договором саме як міра відповідальності за порушення позичальником грошового зобов`язання з повернення кредиту та сплати інших передбачених договором платежів із посиланням на статтю 625 ЦК України.

Отже, вказані 4 200 грн. за своєю правовою природою не є платою за правомірне користування кредитними коштами, а є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Спірний кредитний договір укладено 02 вересня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні.

Відтак незалежно від того, чи кваліфікувати заявлені позивачем 4 200 грн. як неустойку, чи як проценти за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України, закон прямо виключає можливість покладення на позичальника такої відповідальності у спірний період.

Тому вимога про стягнення з відповідача 4 200 грн. задоволенню не підлягає.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до розрахунку самого позивача заборгованість за процентами за користування кредитом становить 0 грн.

Таким чином, позивач не заявляє вимоги про стягнення процентів як плати за правомірне користування кредитними коштами.

Враховуючи встановлені статтями 12, 13 ЦПК України принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вирішує спір у межах заявлених позовних вимог та не здійснює абстрактної перевірки умов договору, які не покладені позивачем в основу конкретної майнової вимоги.

Тому питання щодо розміру погодженої сторонами процентної ставки за користування кредитом та її відповідності встановленим законом граничним показникам не впливає на вирішення цього спору, оскільки заборгованість за такими процентами позивачем не нарахована та до стягнення не заявлена.

Отже, із заявлених позивачем 22 600 грн. заборгованості стягненню підлягає 18 400 грн. неповернутого тіла кредиту, а у задоволенні вимог про стягнення 4 200 грн. відповідальності за порушення грошового зобов`язання необхідно відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено у розмірі 18400 грн. із заявлених 22 600 грн., що становить 81,41%% заявлених майнових вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Отже, пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2167,45 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження таких витрат надано договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року та акт наданих послуг № Д/30613 від 15.07.2026 року.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Вирішуючи питання про їх розподіл, суд враховує складність справи, обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, значення справи для сторони, а також критерії реальності, необхідності та розумності відповідних витрат.

Ця справа не характеризується значною юридичною чи фактичною складністю, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, предметом спору є стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, позовна заява та додані до неї документи мають стандартизований характер, участі представника позивача у судових засіданнях справа не потребувала, додаткових процесуальних документів, які б свідчили про значний обсяг юридичної роботи, матеріали справи не містять.

За таких обставин заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу - 8 000 грн. не відповідає складності справи та фактичному обсягу виконаної роботи.

Виходячи з критеріїв розумності, співмірності та пропорційності, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у сумі 2 000 грн.

Водночас, ураховуючи часткове задоволення позову та положення частини другої статті 141 ЦПК України, зазначені витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1628,20 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України; ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «КредіАгріколь Банк», місце реєстрації: 79029 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) заборгованість за договором про споживчий кредит № 9505350 від 02 вересня 2024 року в розмірі 18 400 гривень, судовий збір 2167,45 гривень та витрати на професійну правничу допомогу 1628,20 гривень, а всього стягнути 22 195,65 гривень (двадцять дві тисячі сто девяносто п`ять грн. 65 коп.).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 24.09.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян