Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №697/2015/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2015/26

Провадження № 2-др/697/23/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромв.

23.09.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу під час розгляду даної справи у розмірі 10000 грн.

Сторони в судове засідання не викликалися. Ухвалою судді від 06.08.2026 було вирішено розгляд справи проводили за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст.270 ЦПК України і воно не може змінити суті основного рішення. Додаткове рішення суду це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв`язав окремі процесуальні питання.

Так, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.09.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором про надання кредиту №459019-КС-002 від 18.07.2023 в розмірі 9846,94 грн., яка складається з:

- 2930,98 грн. - суми простроченого платежу по тілу кредиту;

- 6863,01 грн. - суми прострочених платежів по процентах;

- 52,95 грн. – сума прострочених платежів за комісією.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

При цьому у судовому рішенні не вирішено питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, про заявлення яких було вказаноу позовній заяві.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи і серед іншого, витрати на правову допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи містять докази на понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Отже, судом встановлено, що під час винесення судового рішення від 14.09.2026 судом не вирішено питання про відшкодування позивачем судових витрат понесених відповідачем на правничу допомогу.

Враховуючи наведе, беручи до уваги, що у судовому рішенні не вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне ухвалити по справі додаткове рішення, яким стягнути витрати на правничу допомогу.

Разом з тим, щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витратна адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3, ч. 5 та ч. 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна позиція відображена в п. 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, п. 141, 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, п. 58 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2026 у справі № 372/6826/24.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд виходячи з критеріїв співмірності, справедливості, розумності їхнього розміру і конкретних обставин справи, з урахуванням її складності та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумної потреби судових витрат для конкретної справи, пропорційності до предмету спору, вважає за можливе обмежити розмір правничої допомоги та стягнути 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 142, 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі №697/2015/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі по 2000,00 грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст додаткового рішення суду складено 23.09.2026.

Позивач: ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (бул. Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 41084239).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.С. Сивухін