Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №565/2034/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/2034/26

Провадження № 2/565/1172/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 01 жовтня 2022 року Вараським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про що складено відповідний актовий запис №245.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01 жовтня 2022 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб, від шлюбу сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося, сімейні відносини фактично припинені, спільного господарства сторони не ведуть, між ними відсутнє взаєморозуміння, мають різні погляди на сімейне життя, втрачено почуття поваги та любові. Крім того, сімейні відносини були істотно ускладнені протиправною поведінкою відповідача та вчиненням ним домашнього насильства відносно дружини. Позивач не вбачає можливості для подальшого продовження сімейних відносин, збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам малолітньої доньки. Заходи щодо примирення подружжя позивач просить не вживати, оскільки відповідач вчиняв домашнє насильство.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24 вересня 2026 року.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді Єдиного державного демографічного реєстру №2871706 від 11 червня 2026 року, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

01 жовтня 2022 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Вараському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про що складено відповідний актовий запис №245, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 01 жовтня 2022 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 28 вересня 2023 року.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

У ч.1 ст.24 СК України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 1, 4 ст.55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Відповідно до частин 3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Згідно з ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У ч.2 ст.111 СУ України зазначено, якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються.

Згідно з постановами суду у справах №565/1699/24, №949/1958/24 ОСОБА_2 притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства).

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач у позовній заяві вказала, що після розірвання шлюбу бажає надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_5 ».

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч.2 ст.114 СК України).

Встановивши, що розлад подружніх стосунків сторін носить стійкий характер, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а відповідач заперечень проти позову не подав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу.

Позивач просить залишити дитину проживати разом з матір`ю.

У постановах Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18, та від 22 грудня 2021 року у справі №339/143/20, зазначено, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

У вказаних справах батько дитини висловлював свою думку щодо залишення на виховання та проживання дитини разом з матір`ю одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Позивач у позовній заяві вказала, що дитина проживає разом з нею та після розірвання шлюбу продовжуватиме проживати за її місцем проживання. Відомості щодо думки відповідача стосовно спірного питання відсутні.

Позивач не позбавлена права звернутися до суду з позовом про визначення місця проживання дитини.

Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 жовтня 2022 року у Вараському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про що складено відповідний актовий запис №245.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_5 ».

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 331,20 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Г.В. Бренчук