Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №300/3275/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/3275/25 пров. № А/857/34207/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Станіслав - Монтаж" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року, головуючий суддя – Гомельчук С.В., ухвалене у м. Івано-Франківськ, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ в Житомирській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію на пільгових умовах від 27.02.2025 року №926030146202; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з 20.02.2025 року, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи у ПАТ «Завод тонкого органічного синтезу «Барва»» з 17.02.1994 року по 13.12.2001 року включно.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 20.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення його на пенсію на пільгових умовах за Списком №2. Однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, за наслідками розгляду заяви, поданої позивачем, прийнято рішення про відмову в переведенні на пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. На думку позивача, таке рішення є протиправним, адже період його роботи з 17.02.1994 року по 13.12.2001 року підтверджено записами трудової книжки та довідками, виданими Первинною профспілковою організацією ЗАТ «Завод тонкого органічного синтезу «Барва» від 10.02.2025 року №19-22. Зауважує, що відповідно до висновку №205 від 18.10.1999 року професія позивача «слюсар-ремонтник" відноситься до посад, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року у справі №300/3275/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року, адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію на пільгових умовах від 27.02.2025 №926030146202; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди роботи з 01.11.2003 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.01.2004 року, з 02.02.2004 року по 13.06.2007 року, з 02.01.2008 року по 28.02.2009 року, з 01.06.2013 року по 30.09.2013 року, з 01.10.2013 року по 03.06.2020 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 20.02.2025 та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ПП "Станіслав - Монтаж" оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в частині зарахування пільгового стажу з 01.10.2013 року по 03.06.2020 року.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення про врахування періоду роботи з 01 жовтня 2013 року по 10 грудня 2013 року та з 01 лютого 2017 року по 03 червня 2020 року до пільгового стажу без дослідження первинних документів атестації та за відсутності правових підстав, що призвело до покладення на ПП «СТАНІСЛАВ МОНТАЖ» незаконного фінансового обов`язку з відшкодування витрат на виплату пенсії.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 20.02.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід на пільгову пенсію за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності пенсійним органом, який розглядав заяву позивача, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області №926030146202 від 27.02.2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки періоди роботи позивача з 01.11.2003 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.01.2004 року, з 02.02.2004 року по 13.06.2007 року, з 02.01.2008 року по 28.02.2009 року, з 01.06.2013 року по 30.09.2013 року, з 01.10.2013 року по 03.06.2020 року передбачені Списком № 2 Постанови № 36, №461, то наявні підстави для врахування таких періодів до пільгового стажу позивача за Списком №2. Крім того, відсутність уточнюючих довідок щодо особливого характеру роботи за певні періоди роботи не може слугувати підставою для неврахування таких періодів роботи до пільгового стажу за Списком №2, оскільки вищевказані періоди роботи позивача, які передбачені Списком №2, підтверджуються записами в його трудовій книжці.

Такі висновки суду першої інстанції частково відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (Закон №1058-ІV).

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Аналогічна норма міститься у статті 14 Закону №1788-ХІІ, а саме: працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно спірного рішення ГУ ПФУ в Житомирській області відмовило позивачу у призначенні пільгової пенсії за Списком №2, у зв`язку із відсутністю пільгового стажу 10 років. При цьому із розрахунку стажу (Форма РС-право) ОСОБА_1 вбачається, що періоди роботи з 01.11.2003 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.01.2004 року, з 02.02.2004 року по 13.06.2007 року, з 02.01.2008 року по 28.02.2009 року, з 01.06.2013 року по 30.09.2013 року, з 01.10.2013 року по 03.06.2020 року ГУ ПФУ в Житомирській області не враховано до пільгового стажу за Списком №2.

Разом з тим, у трудовій книжці серії НОМЕР_1 наявні такі записи про період роботи позивача:

№9 від 17.12.2001 року про прийняття на роботу газорізальником 3 розряду цеху цемремонту;

№10 від 01.11.2003 року про переведення у ремонтно-механічний цех газорізальником по 3 розряду;

№11 від 01.12.2004 року про переведення газорізальником по 4 розряду РМУ;

№12 від 31.12.2007 року про звільнення з роботи по переводу в ТОВ «Цеммаш»;

№13 від 02.01.2008 року про прийняття на роботу газарізальником по 4 розряду;

№14 від 28.02.2009 року про звільнення з роботи за угодою сторін;

№15 від 01.04.2011 року про прийняття на роботу газорізальником 4 розряду в ремонтно-механічний цех;

№16 про перейменування ВАТ «Івано-Франківськцемент» в ПАТ «Івано-Франківськцемент»;

№17 від 01.06.2013 року про переведення газорізальником по 4 розряду в цех «Цемремонт»;

№18 від 30.09.2013 року про звільнення з роботи по закінченню терміну дії трудового договору;

№19 від 01.10.2013 року про прийняття на роботу газорізальником 4 розряду;

№20 від 11.12.2013 року про атестацію робочого місяця газорізальника;

№21 від 01.02.2017 року про переведення газорізальником-слюсарем будівельним 4 розряду на дільницю «Цемремонт»;

№22 від 01.08.2018 року про переведення фахівцем із газорізально-слюсарних робіт 4 розряду;

№23 від 02.05.2019 року про присвоєння 5 розряду фахівця із газорізально-слюсарних робіт; 24 від 03.06.2020 року про звільнення з роботи за власним бажанням.

Згідно із ст.48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У спірні періоди роботи позивача діяли Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 (далі - Постанова № 36) та Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п.3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

За змістом пунктів 1 та 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (далі - Порядок №442), що набрав чинності 21.08.1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та пунктом 4 Порядку № 383, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Згідно з підпунктами 4.1 - 4.2 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

З аналізу зазначених норм слідує, що у Порядку №383 йдеться мова про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

За умовами п. 4.3 Порядку №383, у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Отже, атестація підтверджує певні умови праці та надає право на зарахування певного періоду роботи особи до та після проведення атестації. При цьому, порядок не вимагає затвердження атестації саме у період роботи особи на підприємстві, а лише те, що атестація повинна розповсюджуватися на період роботи особи.

Однак, відповідно до пункту 4.6 Порядку №383 у разі непідтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.

Отже, право позивача на зарахування спірних періодів до спеціального стажу за Списком № 2 підлягає перевірці за результатами тих атестацій робочих місць, які були чинними впродовж кожного з цих періодів, із урахуванням того, що результати атестації застосовуються протягом 5 років після їх затвердження, а їх дію припиняє лише докорінна зміна умов і характеру праці, що підтверджена позачерговою атестацією.

Суд зазначає, що законодавцем покладено обов`язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її несвоєчасне проведення або неповне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.07.2018 року по справі №227/545/17.

Колегія суддів зазначає, що апелянт оскаржує рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року в частині зарахування до спеціального (пільгового) стажу роботи позивача за Списком № 2 періоду роботи з 01 жовтня 2013 року по 10 грудня 2013 року та з 01 лютого 2017 року по 03 червня 2020 року у ПП «СТАНІСЛАВ-МОНТАЖ».

Щодо спірного періоду роботи позивача з 01 жовтня 2013 року по 10 грудня 2013 року , то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

ОСОБА_1 був прийнятий на дільницю Цемремонт ПП «СТАНІСЛАВ-МОНТАЖ» газорізальником 4 розряду з 01.10.2013 року згідно наказу №60-к від 01.10.2013 року.

11 грудня 2013 року згідно наказу про результат атестації робочих місць за умовами праці №12 ПП «СТАНІСЛАВ-МОНТАЖ» було проведено атестацію робочих місць за умовами праці та підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списком №2 робочого місця «газорізальник», про що здійснено запис у трудовій книжці №20 від 11.12.2013 року.

Таким чином, право на пільгову пенсію на ПП «СТАНІСЛАВ-МОНТАЖ» у позивача виникло лише з 11 грудня 2013 року, оскільки відповідно до наказу №11 від 16 травня 2012 року, що підтверджений Висновком державної експертизи умов праці №1025/2 від 28.05.2012 року професія (робоче місце) «газорізальник», код професії 11618, суміжна спеціальність «слюсар будівельний» не підлягала пільговому пенсійному забезпеченню по Списку № 2.

Атестація робочих місць за умовами праці, проведена ПП «СТАНІСЛАВ-МОНТАЖ» згідно з наказом № 11 від 16.05.2012 року, була чинною на момент прийняття позивача на роботу 01.10.2013 року, оскільки передбачений пунктом 4.2 Порядку № 383 п`ятирічний строк застосування її результатів на цю дату не сплив. За результатами цієї атестації право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 щодо відповідного робочого місця підтверджене не було.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що період роботи позивача з 11 грудня 2013 до 31 січня 2017 року не є спірним в межах розгляду апеляційної скарги та право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 підтверджується наявними у справі доказами.

Щодо періоду з 01 лютого 2017 року до 03 червня 2020 року, то колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом ПП «СТАНІСЛАВ-МОНТАЖ» № 14-к від 01.02.2017 року позивача переведено з посади газорізальника 4 розряду на посаду газорізальника-слюсаря будівельного 4 розряду, про що внесено запис № 21 до трудової книжки серії НОМЕР_1 . Наказом № 48-к від 30.04.2018 позивача з 01.08.2018 переведено на посаду фахівця із газорізально-слюсарних робіт (запис № 22).

Однак, колегія суддів зауважує, що згідно наказу про результат атестації робочих місць за умовами праці №12 ПП «СТАНІСЛАВ-МОНТАЖ» від 11.12.2013 року підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списком №2 робочого місця «газорізальник».

Слід зазначити, що у Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 у розділі ХХХІІІ. Загальні професії (у всіх галузях господарства) міститься: позиція 33 - газорізальники.

Розділом ХХХІІІ. Загальні професії (у всіх галузях господарства) Списку №2 Постанови №461 передбачена посада - «газорізальники».

Відповідно до пунктів 1, 2 і 6 Порядку № 442 предметом атестації є робоче місце з притаманними йому технологічним процесом, використовуваним обладнанням, сировиною та матеріалами, які є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Атестація передбачає санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу саме на робочому місці, комплексну оцінку цих факторів та обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (важкими) умовами праці. Отже, результати атестації характеризують умови праці на конкретному робочому місці, а не найменування посади, за яким працівника обліковує роботодавець.

Узгоджується з цим і пункт 4.2 Порядку № 383, згідно з яким результати атестації застосовуються при обчисленні пільгового стажу впродовж 5 років після затвердження її результатів за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце). Законодавець пов`язує припинення дії результатів атестації саме з докорінною зміною умов і характеру праці, а не з виданням роботодавцем наказу про переведення або про зміну найменування посади.

Матеріали справи не містять доказів того, що з 01.02.2017 на робочому місці позивача докорінно змінилися умови і характер праці. Відтак, позивача переведено на ту саму дільницю «Цемремонт» із збереженням того самого кваліфікаційного розряду, а найменування посади, за яким його обліковував роботодавець, містить вказівку на виконання робіт газорізальника, передбачених розділом ХХХІІІ Списку № 2.

Крім того, подані апелянтом документи характеризують стан умов праці на робочому місці позивача станом на вересень 2017 року і не містять відомостей щодо тривалості робочого дня та характеру виконуваних робіт з 01.02.2017 року.

Разом з тим, за результатами чергової атестації робочих місць за умовами праці, проведеної згідно з наказом № 16-ОП від 20.09.2017 року, право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за професією (робоче місце) «газорізальник», код професії 11618, суміжна спеціальність «слюсар будівельний» не підтверджене.

Так, відповідно до Карти фотографії робочого дня від 05.09.2017 року вплив хімічних речовин (газова різка) займав 18,8 відсотка робочого часу, а згідно з Картою умов праці від 05.09.2017 року у розділі V «Пільги та компенсації» у графах щодо Списків № 1 і № 2 проставлено прочерки, тобто наявність пільги не встановлено.

Колегія суддів наголошує, що за приписами частини першої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, право на пенсію за віком на пільгових умовах виникає за умови його підтвердження за результатами атестації робочих місць за умовами праці, однак у разі непідтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві до дати видання наказу про результати проведення чергової атестації.

Таким чином, відсутні підстави до зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 20.09.2017 року на робочому місці «газорізальник-слюсар будівельний», оскільки за результатами проведення чергової атестації відповідне право на пільгове пенсійне забезпечення не підтверджене.

Аналізуючи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зарахування до спеціального (пільгового) стажу роботи позивача за Списком № 2 періоду роботи позивача з 01 жовтня 2013 року по 10 грудня 2013 року та з 20 вересня 2017 року по 03 червня 2020 року, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у відповідній частині.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з обраним судом попередньої способом захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 20.02.2025 року та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апеляційну скаргу ПП "Станіслав - Монтаж" подає на підставі частини першої статті 293 КАС України, відповідно до якої право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, крім учасників справи, мають також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Норма частини першої статті 293 КАС розширює коло осіб, які мають право оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, порівняно з учасниками справи, лише на перший погляд, оскільки особи, про які йдеться в цій нормі, є суб`єктами матеріально-правових відносин, яких стосується спір, що отримав вирішення в судовому рішенні. Та обставина, що вони не приймали участь у справі, була обумовлена застосуванням щодо них незаконних процесуальних обмежень.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Саме такі доводи апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, є ключовими як під час прийняття такої апеляційної скарги, так і під час її розгляду.

Апеляційним судом перевірено доводи апеляційної скарги та встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року у справі № 300/3275/25 зобов`язано ГУПФУ в Житомирській області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 період його роботи у ПП «СТАНІСЛАВ-МОНТАЖ» з 01.10.2013 року по 03.06.2020 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що оскільки на ПП «СТАНІСЛАВ-МОНТАЖ» покладається обов`язок відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 , відтак оскаржуване рішення у справі № 300/3275/25 впливає на подальший захист прав і законних інтересів апелянта.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Станіслав – Монтаж» задовольнити частково, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року у справі №300/3275/25 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію на пільгових умовах від 27.02.2025 року №926030146202.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди роботи з 01.11.2003 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.01.2004 року, з 02.02.2004 року по 13.06.2007 року, з 02.01.2008 року по 28.02.2009 року, з 01.06.2013 року по 30.09.2013 року, з 11.12.2013 року по 19.09.2017 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 20.02.2025 року та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич