Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №260/8345/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Справа № 260/8345/23 пров. № А/857/29651/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Свалявської міської ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року (суддя Микуляк П.П., м.Ужгород), -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП) звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Свалявської міської ради Закарпатської області (далі – Виконавчий комітет, Міська рада відповідно) в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету від 28.03.2023 №97 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 » (далі – Рішення).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року позов задоволено.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року заяву ФОП про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу містобудування та архітектури Міської ради (далі – Відділ) понесені судові витрати у розмірі 2684 грн. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржила позивач, яка із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету на користь ФОП судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн та на правничу допомогу адвоката в розмірі 25000 грн.

В апеляційній скарзі вказує, що має право на відшкодування заявлених витрат, а суд першої інстанції невірно оцінив надані документи на підтвердження та обґрунтованість понесених витрат.

Міська рада у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у частині вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що представником позивача подано до суду по справах №260/1008/23 та №260/8345/23 одні і ті самі документи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката. У зв`язку з тим, що в межах справи №260/1008/23 такі вже було розглянуто та стягнуто на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань, підстави для задоволення таких у межах даної справи відсутні.

Такі висновки суду першої інстанції є дещо помилковими, з таких міркувань.

Як видно з матеріалів справи, в березні 2025 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив ухвалити у справі №260/8345/23 додаткове судове рішення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету на користь ФОП 2684 грн судового збору та 30000 грн витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

В обґрунтування понесених витрат до суду були надані такі письмові докази:

1) Договір про надання правової допомоги №03/с від 25.01.2023, предметом даного Договору є надання Адвокатом Гончаровим В.В. правової допомоги Клієнту (ФОП) з представництва інтересів останнього у справах, пов`язаних із захистом прав Клієнта, як власника тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності за адресою: м.Свалява, вул..Головна, б/н. Правнича допомога полягає у наданні консультацій, вивченні документів, перегляді законодавчої бази і вивченні судової практики, підготовці документів правового характеру (заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, скарги на судові рішення, запити, відповіді на претензії і вимоги тощо) і представництва інтересів Клієнта у судах всіх юрисдикцій і інстанцій при розгляді даних справ та у виконавчих провадженнях по виконанню рішень у них. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 оплата правничої допомоги здійснюється відповідно до об`єму виконаної роботи та розрахунку її вартості. Оплата правничої допомоги здійснюється протягом п`яти банківських днів з дня підписання сторонами цього Договору шляхом сплати коштів готівкою безпосередньо Адвокату або внесенням коштів на його банківський рахунок (за вибором клієнта); 2) додаток №1 до Договору про надання правової допомоги визначено Акт-опис наданих адвокатом послуг, що включає в себе:

- вивчення наданих клієнтом документів – час (год) 2 вартість 1 год 1 000 грн всього -2 000 грн;

- перегляд законодавчої бази, пошук і аналіз судової практики – час (год) 4 вартість 1 год 1 000 грн всього - 4 000 грн;

- надання консультації клієнту – час (год) 2 вартість 1 год 1 000 грн всього 2 000 грн;

- підготовка і подання до суду позову та інших заяв по суті - – час (год) 8 вартість 1 год 2 500 грн всього 20 000 грн;

- підготовка і подання до суду заяв з процесуальних питань - час (год) 2 вартість 1 год 2 000 грн всього 2 000 грн;

3) платіжне доручення №2576 від 02.02.2023, відповідно до якої ФОП сплатила, а Адвокат Гончаров В.В. отримав суму у розмірі 10 000 грн за правничу допомогу згідно з договором від 25.01.23 №03/с і додатку №1 до нього;

4) платіжне доручення №2619 від 22.02.2023, відповідно до якої ФОП сплатила, а Адвокат Гончаров В.В. отримав суму у розмірі 11000 грн за правничу допомогу згідно з договором від 25.01.23 №03/с і додатку №1 до нього ;

5) платіжне доручення №2671 від 20.03.2023, відповідно до якої ФОП сплатила, а Адвокат Гончаров В.В. отримав суму у розмірі 9 000 грн за правничу допомогу згідно з договором від 25.01.23 №03/с і додатку №1 до нього.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції 26 травня 2023 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/1008/23 позов ФОП до Виконавчого комітету, Відділу про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Відділу, що полягає у нерозгляді у строк, заяви ФОП від 02.09.2022 про продовження строку дії паспорта прив`язки тимчасової споруди «Троянда сад» (МАФ до 3-кв.м) за районним будинком культури (РБК) вул. Головна №72 (в районі парку імені Івана Франка), виготовлення паспорту прив`язки стаціонарної тимчасової споруди та укладення договору особистого сервітуту на розміщення даної ТС терміном на 5 років.

- стягнуто на користь Роменської О.Б. 1073,60 грн судового збору та 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Відділу.

Суд вказав, що при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, у справі №260/1008/23 в сумі 5000 грн, були взяті до уваги документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які згодом були подані повторно у справу №260/8345/23.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Необхідно зазначити, що відповідач в суді першої інстанції подавав заперечення проти заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу.

Необхідно зауважити, що у попередній справі (№260/1008/23) суд не ставив під сумнів понесені судові витрати, а лише визнав їх неспівмірними.

До цього ж, можливість звернення позивачки до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення і у цій справі, пов`язана із специфікою відносин, що виникла між нею та адвокатом на підставі договору про надання правничої допомоги від 25.01.2023 №03/с, оскільки конструкцією цього договору передбачено, що адвокат надає послуги клієнту, як власнику тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, в тому числі і у вигляді представництва у судах всіх юрисдикцій, а так як у справах №№260/8345/23 та 260/1008/23 вирішуються спори, що стосуються цієї тимчасової споруди, яка належить позивачці, то відповідно і у розглядуваній справі позивач-апелянт має право заявляти вимогу про стягнення судових витрат, оскільки так чи інакше послуги правничої допомоги надавались для захисту порушеного права позивача щодо вирішення питання про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, тобто тієї, яка є предметом договору надання правничої допомоги від 25.01.2023 №03/с.

У постановах від 22 грудня 2020 року по справі №520/8489/19, від 7 травня 2020 року по справі № 320/3271/19, від 10 березня 2020 року по справі №520/8489/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відтак, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заявлений до відшкодування їх розмір (30000 грн) є надмірним та підлягає зменшенню до 5000 грн.

При цьому, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про безпідставність у цій справі висновку суду першої інстанції про те, що судові витрати необхідно стягнути з Відділу, який навіть не виступає жодною стороною у цій справі.

З огляду на наведені вище висновки щодо правової природи договору про надання правничої допомоги суд першої інстанції безпідставно ототожнив витрати у цій справі та справі №260/1008/23. Так дійсно подані на їх понесення документи є тотожними, однак слід виходити з того, що вказані витрати пов`язані і з розглядуваною справою через предмет договору надання правничої допомоги від 25.01.2023 №03/с.

Відтак, судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн необхідно стягнути із Виконавчого комітету в користь позивача. Оскаржуване додаткове рішення в частині стягнення судового збору залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року, в частині відмови у задоволенні вимог заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн скасувати.

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі в цій частині задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Свалявської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04053884) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

В решті додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич