Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №140/3511/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: за участю органів доходів і зборів

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №140/3511/26

Суддя: Гудим Любомир Ярославович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/3511/26 пров. № А/857/36233/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року, головуючий суддя – Мачульський В.В., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ТзОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» звернулося до суд з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2026 року №32/33-00-07-03.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що в період з 03.11.2025 року до 14.12.2025 року на АЗС, що експлуатуються ТзОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» і працюють під ТМ «WOG», в тому числі на АЗС де здійснювалась фактична перевірка, проводилась Благодійна акція «Добропаливо» відповідно до якої учасники придбавали послуги: «Добропаливо А-95-Євро5-Е0», «Добропаливо ДП-Євро5-В0», «Добропаливо Газ скраплений», «Добропаливо Грошовий внесок». Таким чином, під час періоду дії Благодійної акції «Добропаливо», а саме в момент купівлі/придбання фізичними особами послуги «Добропаливо» на АЗС, не здійснювалось безпосередньої реалізації підакцизного товару (пального), про що також додатково свідчить відсутність у таких фіскальних чеках зазначення об`єму пального в літрах. Відтак, твердження контролюючого органу зафіксоване в акті перевірки, щодо необхідності вказувати код УКТ ЗЕД у фіскальних чеках при реалізації послуги «Добропаливо», є необґрунтованим та безпідставним.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.01.2026 року №32/33-00-07-03.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що перевіркою встановлено факти проведення розрахункових операцій через РРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з кодами УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме: здійснено продаж «Добропаливо» (ДП-Євро5-В0)» без зазначення відповідних кодів товарної підкатегорії згідно з кодами УКТ ЗЕД. Назва позиції «Добропаливо А-95-Євро5-Е0» прямо відсилає до конкретного виду пального. Ціна цієї «послуги» чітко прив`язана до вартості 1 літра пального на стелі АЗС. Це свідчить про те, що об`єктом продажу є саме пальне, а не абстрактна «консультація». Позивач у власних Правилах акції зазначає, що вартість 1 одиниці «Добропаливо А-95-Євро5-ЕО» дорівнює вартості 1 л бензину А-95 на інформаційному табло. Таким чином, позивач сам проводить пряму аналогію між «послугою» та конкретним підакцизним товаром (пальним), код якого визначений ст. 215 ПК України. Твердження позивача про те, що «Добропаливо» є послугою інформаційного характеру, суперечить суті операції. Покупець, сплачуючи кошти на АЗС за позицію, що має назву марки пального, має намір придбати саме пальне (для потреб благодійності). Використання назв «Добропаливо Газ скраплений» або «Добропаливо ДП-Євро5-В0» без зазначення коду УКТ ЗЕД є порушенням порядку ведення розрахункових операцій, оскільки назва прямо вказує на підакцизний характер реалізованого активу.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на підставі статей 20, 80 Податкового Кодексу України та тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні на підставі п.69.27 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України (із змінами) з питань дотримання вимог Податкового Кодексу України, Кодексу законів про працю України, Законів України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами), від 02 березня 2015 року №222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності (із змінами), від 18 червня 2024 року №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами), Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (із змінами) та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці, відповідно до наказу від 11.12.2025 №5372-П «Про проведення фактичної перевірки» ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» (ЄДРПОУ 44800308), направлень на перевірку від 11.12.2025 №7909, №7908, у період з 15.12.2025 року по 18.12.2025 року проведено фактичну перевірку АЗС за адресою: Хмельницька область, Хмельницький р-н, м.Хмельницький, вул.Вінницька, 2/2, де здійснює господарську діяльність ТзОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ».

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №25088/22-01/07-05/44800308 від 18.12.2025 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

ТзОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» через електронний кабінет платника податків подано заперечення на означений акт перевірки. Рішенням комісії висновки, викладені в акті фактичної перевірки, залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі даного акту перевірки Західним МУ ДПС по роботі з ВПП 19.01.2026 року винесено податкове повідомлення-рішення №32/33-00-07-03, яким застосовано штраф в сумі 5 100,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України від 18.03.2026 року №6944/6/99-00-06-03-02-06 скаргу Товариства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 19.01.2026 року №32/33-00-07-03 без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у фіскальних чеках (розрахункових документах), щодо купівлі/придбання «Добропаливо», код УКТ ЗЕД не вказується, оскільки чинне законодавство не зобов`язує зазначати код УКТ ЗЕД у фіскальному чеку для послуг, які не є підакцизними товарами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;

Пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Згідно з підпунктом 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 ПК України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів віднесено, зокрема, пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД).

Згідно з частинами першою-другою статті 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма №ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу ІІ цього Положення передбачено, що фіскальний чек повинен містити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у випадках, передбачених чинним законодавством.

Таким чином, виключно у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п.215.1 ст.215 ПК України, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов`язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО із використанням режиму програмування з зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а при роздрібній торгівлі алкогольними напоями із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Отже, для застосування відповідальності за пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР визначальним є встановлення факту проведення розрахункової операції саме щодо підакцизного товару без використання передбаченого пунктом 11 статті 3 цього Закону режиму програмування.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13); вид операції (рядок 14); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 23); до сплати (рядок 24); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25); QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

Пункти 4, 5 розділу ІІ Положення №13 передбачають, що рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.

При цьому пункт 3 розділу І Положення №13 визначає, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

За наслідками аналізу наведених вище норм, Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 року у справі №500/6845/21 виснував, що Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності). За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Про те, що відсутність такого обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР, зазначав Верховний Суд і в постановах від 19.02.2025 року у справі №280/2619/24, від 21.02.2025 року у справі №280/2615/24 тощо.

Як вбачається з актів фактичної перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про незабезпечення позивачем використання режиму програмування для підакцизних товарів у частині зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при проведенні розрахункових операцій через РРО з придбання «Добропаливо», у зв`язку із чим кваліфікував такі операції як реалізацію підакцизних товарів з порушенням вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Судом встановлено, що у період з 03.11.2025 року до 14.12.2025 року на АЗС, які експлуатуються ТзОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» та працюють під торговою маркою «WOG», у тому числі на АЗС, де здійснювались фактичні перевірки, проводилася Благодійна акція «Добропаливо», відповідно до умов якої учасники придбавали послуги «Добропаливо А-95-Євро5-Е0», «Добропаливо ДП-Євро5-В0», «Добропаливо Газ скраплений» та «Добропаливо Грошовий внесок».

Долучений позивачем до позову Публічний договір щодо проведення Благодійної акції «Добропаливо» (далі Договір) містить, зокрема, визначення основних понять та термінів.

Так, згідно з пункту 1.5 розділу 1 Договору, Благодійна акція «Добропаливо» (далі Акція) спільна благодійна ініціатива Сторони-1 (ТзОВ «Петрол Контракт») та Благодійної організації … (надалі Благодійні організації), метою якої є збір цільової допомоги у формі коштів, які будуть перераховані на рахунки Благодійних організацій, у рівних частинах, в якості благодійної допомоги/пожертви для придбання останніми пального для волонтерів та представників здійснення волонтерами та представниками Благодійних організацій доставки медикаментів, виробів медичного призначення, медичного обладнання, техніки, технічних засобів, транспорту спеціального призначення, товарів першої необхідності, та інших товарів на деокуповані та прифронтові території, постраждалі внаслідок збройної агресії російської федерації та воєнних (бойових) дій в Україні.

Відповідно до пункту 1.6 Договору, послуга/послуга «Добропаливо» - вчинення Стороною-1 дії, в т.ч. інформаційного, консультаційного характеру щодо надання можливості фізичним особам (Стороні-2) взяти участь у Акції, шляхом придбання Стороною-2 у Сторони-1 послуги «Добропаливо», згідно тарифів, визначних Стороною-1, для реалізації мети Акції.

За пунктом 4.2 розділу 4 Договору, Ціни (Тарифи) на Послуги за даним Договором є динамічними та визначаються в односторонньому порядку Стороною-1. Вартість одиниці Послуги визначається Стороною-1 з розрахунку вартості одиниці виміру пального (1літр) на стелі АЗС/АЗК Сторони-1 на момент здійснення оплати Послуги Стороною-2 або добровільна довільна сума грошових коштів, яку клієнт бажає перерахувати, у тому числі решта від покупки.

Крім того, згідно з пунктом 3.3 розділу 3 офіційних правил Благодійної акції «Добропаливо» (далі Правила), розміщених на офіційному сайті WOG, Учасниками є кожен, хто здійснить купівлю/придбання однієї або кількох послуг: «Добропаливо А-95-Євро5-Е0», «Добропаливо ДП-Євро5-В0», «Добропаливо Газ скраплений», «Добропаливо Грошовий внесок» (далі послуга/послуги «Добропаливо»).

За пунктами 4.1-4.2 розділу 4 в Акції беруть участь особи, які у період проведення Акції у Місцях проведення Акції, здійснять купівлю/придбання послуги «Добропаливо» та розрахуються за покупку готівкою або банківською карткою на касі АЗС/АЗК або на терміналі самообслуговування WOG PAY BOX.

Вартість послуги «Добропаливо» для досягнення мети Акції складає:

«Добропаливо А-95-Євро5-Е0» = 1 л Бензин автомобільний А-95- Євро5-Е0, що вказана на інформаційному табло (стелі) АЗС/АЗК в момент придбання послуги;

1 «Добропаливо ДП-Євро5-В0» = 1 л Паливо дизельне ДП-З-Євро5- В0 (літній або зимовий, залежно від сезону), що вказана на інформаційному табло (стелі) АЗС/АЗК в момент придбання послуги;

1 «Добропаливо Газ скраплений» = 1 л Газу скрапленого відповідної марки (залежно від сезону), що вказана на інформаційному табло (стелі) АЗС/АЗК в момент придбання послуги;

«Добропаливо Грошовий внесок» = добровільній довільній сумі грошових коштів, перерахованих клієнтом, у тому числі решта від покупки.

Відтак, під час періоду дії Благодійної акції «Добропаливо», а саме: в момент купівлі/придбання фізичними особами послуги «Добропаливо» на АЗС позивача, не здійснювалось безпосередньої реалізації підакцизного товару (пального), про що також додатково свідчить відсутність у відповідних фіскальних чеках, у наявних в матеріалах справи, зазначення об`єму пального в літрах.

Таким чином, при здійсненні операцій купівлі/придбання послуг «Добропаливо» позивач не був зобов`язаний використовувати режим програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та відображати код УКТ ЗЕД у фіскальних чеках (розрахункових документах) щодо купівлі/придбання послуги «Добропаливо», оскільки чинне законодавство не зобов`язує зазначати код УКТ ЗЕД у фіскальному чеку для послуг, які не є підакцизними товарами.

Досліджені судом фіскальні чеки засвідчують факт придбання покупцем послуги «Добропаливо» на суму, що еквівалентна обраному таким покупцем виду пального (1 л пального = 1 «Добропаливо»), як це передбачено вказаними вище умовами Публічного договору та офіційних правил Благодійної акції «Добропаливо», при цьому безпосереднього відпуску (реалізації) пального за такою операцією не відбувалось.

Водночас суд зауважує, що жодних доказів реалізації пального (безпосереднього та фактичного його відпуску на АЗС) в момент придбання покупцем послуги «Добропаливо» відповідач не надав, а матеріали справи таких доказів не містять.

Визначальним для застосування пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР є здійснення розрахункової операції саме щодо підакцизного товару, а не найменування відповідної позиції у розрахунковому документі чи спосіб визначення її вартості.

Те, що вартість однієї одиниці відповідного виду «Добропаливо» дорівнювала вартості одного літра певного виду пального, визначало механізм обчислення розміру платежу, однак не підтверджує факту передачі покупцю такого літра пального чи виникнення у нього права на його отримання.

Крім того, після завершення Благодійної акції «Добропаливо» ТзОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» здійснило перерахування зібраних у межах Акції коштів, за виключенням податків та зборів, на рахунки Благодійної організації «Благодійний фонд «Життєлюб», Благодійної організації «Благодійний фонд Сергія Притули», Благодійної організації «Благодійний фонд «Відчуй» та Благодійної організації «Благодійний фонд «Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова» в рівних частинах, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями кредитового переказу коштів від 24.12.2025 року №2162068186, №2162067795, №2162067389, №2598908995.

За таких обставин суд дійшов висновку, що під час проведення спірних розрахункових операцій безпосередньої реалізації покупцям підакцизних товарів (пального) не відбулося, а тому у позивача не виник обов`язок щодо використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, передбачений пунктом 11 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Відтак висновок контролюючого органу про порушення ТзОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР є необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення Західного МУ ДПС по роботі з ВПП від 19.01.2026 року №32/33-00-07-03, є протиправним та підлягає скасуванню, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі №140/3511/26 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua