Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №260/823/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/823/25 пров. № А/857/16267/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Гудима Л.Я.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового порядку в м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСББ «По Кошицькій» до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

суддя (судді) в суді першої інстанції - Гаврилко С.Є.,

час ухвалення рішення - 14:08:54,

місце ухвалення рішення - м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення - 14 квітня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2025 року ОСББ «По Кошицькій» звернулось в суд з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ЗХ/ЗК/32542/039/НП/ІП від 28.01.2024 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29 жовтня 2024 року отримано вимогу про надання документів, у якій інспектором праці його зобов`язано у строк до 10 год. 30 хв. 30 жовтня 2024 року надати документи для проведення перевірки. В подальшому інспектором праці складено Акт про неможливість проведення заходу державного контролю №№ ЗХ/ЗК32542/039/НП від 31 жовтня 2024 року у зв`язку з ненаданням запитуваних документів, та на підставі якого відповідачем ухвалено оскаржувану постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Зазначає, що встановлений строк для надання запитуваних документів був об`єктивно недостатній. Крім того, жодним чином не ухилявся від проведення заходу державного контролю, запитувані документи були ним надіслав електронною поштою 30 жовтня 2024 року, 31 жовтня 2024 року та надані особисто в приміщенні управління 31 жовтня 2024 року, однак вже не були прийняті. Вважає, що постанова про накладення штрафу суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ЗХ/ЗК/32542/039/НП/ІП від 28 січня 2024 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не було надано позивачу об`єктивного та достатнього часу для виконання вимоги про надання документів № ЗХ/ЗК/2/039/в від 29 жовтня 2024 року, оскільки вимогу вручено 29 жовтня 2024 року, а строк її виконання встановлено вже на 10 год. 00 хв. 30 жовтня 2024 року. При цьому судом першої інстанції встановлено, що представник позивача добросовісно намагався виконати вимоги контролюючого органу, неодноразово надсилаючи витребувані документи засобами електронного зв`язку та особисто подавши їх до приймальні територіального органу Держпраці, що свідчить про відсутність з боку позивача будь-яких дій, спрямованих на створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування чи на уникнення контакту з відповідачем. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в акті про неможливість проведення заходу державного нагляду (контролю) № ЗХ/ЗК32542/039/НП від 31 жовтня 2024 року твердження інспектора праці про створення позивачем перешкод є безпідставними та не підтверджені належними і допустимими доказами, тому відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафу, передбаченого частиною другою статті 265 КЗпП України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивач у визначений вимогою № ЗХ/ЗК/2/039/в від 29 жовтня 2024 року строк, а саме до 10 год. 00 хв. 30 жовтня 2024 року, витребувані документи в повному обсязі не надав, а періодичне пересилання окремих неналежно засвідчених документів на електронну пошту чи через застосунок Viber не може вважатися належним виконанням вимоги інспектора праці; повний пакет документів було подано лише 31 жовтня 2024 року після закінчення робочого дня та строку проведення перевірки, у зв`язку з чим такі документи були зареєстровані вже 01 листопада 2024 року, тобто після складення акта про неможливість проведення заходу державного нагляду (контролю) № ЗХ/ЗК32542/039/НП від 31 жовтня 2024 року.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року залучено до участі в справі № 260/823/25 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ..

У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на адресу Міжрегіонального управління у жовтні 2024 року надійшла скарга ОСОБА_1 про проведення перевірки по факту невиплати заробітної плати, нездійснення розрахунку при звільненні, невидачі наказу про звільнення та зобов`язання здійснити виплату.

Західним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці видано наказ від 28 жовтня 2024 року №602/ЗХ-ЗК про проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оплати праці та виплати компенсації за невикористану відпустку в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку «По Кошицькій».

На підставі наказу видано направлення на проведення позапланового заходу від 28 жовтня 2024 року № ЗХ/1/16608-24.

29 жовтня 2024 року голові правління ОСББ «По Кошицькій» ОСОБА_2 надано копію направлення про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ЗХ/1/16608 від 28 жовтня 2024 року та вимогу про надання документів № ЗХ/ЗК/2/039/в від 29 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_2 зобов`язано у строк до 10 год. 00 хв. 30 жовтня 2024 року надати для проведення заходу державного контролю наступні документи: 1.Копію свідоцтва про державну реєстрацію чи/або виписки/витягу з ЄДР об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "По Кошицькій"; 2. Паспортні дані та РНОКПП директора ОСББ «По Кошицькій» ОСОБА_2 ; 3. Копію наказу про призначення директора ОСББ «По Кошицькій» ОСОБА_2 ; 4. Копію витягу з Статуту ОСББ «По Кошицькій» в частині повноважень директора ОСББ; 5. Копію наказу про призначення директора ОСББ «По Кошицькій» ОСОБА_1 ; 6. Копію наказу про звільнення директора ОСББ «По Кошицькій» ОСОБА_1 ; 7. Копію відомості про проведення розрахунку при звільненні ОСОБА_1 ; 8. Пояснення директора ОСББ «По Кошицькій» ОСОБА_2 щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Як вказує відповідач, станом на 10 год. 00 хв. 30 жовтня 2024 року вказані вище документи голова правління ОСББ «По Кошицькій» ОСОБА_2 не надав, разом з тим у телефонному режимі повідомив, що документи зазначені у вимозі надасть 31 жовтня 2024 року на 10 годину. В той же час необхідні для проведення заходу контролю документи ОСОБА_2 державному інспектору Бернику З.П. в узгоджений час та дату не надав, про причини ненадання не повідомив, відтак не допустив інспектора до здійснення позапланової перевірки та створив перешкоду у її проведенні.

За результатами складено акт про неможливість проведення заходу державного нагляду (контролю) № ЗХ/ЗК32542/039/НП від 31 жовтня 2024 року, у зв`язку з ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом перевірки, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів.

На підставі вказаного акту ухвалена постанова Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЗХ/ЗК/32542/039/НП/ІП від 28 листопада 2024 року, якою відповідно до статті 265 частини 2 абзацу 7 КЗПП України, статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року за № 509 - накладено на ОСББ «По Кошицькій» штраф у розмірі 24000 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до приписів статті 38 частини 1 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до підпункту 3 пунктом 1 Положення № 96, одним із основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Як передбачено пунктом 7 Положення № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Відповідно до статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Стаття 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" регламенту порядок здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно із статтею 6 частиною 1 абзацом 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Згідно положень статті 6 частини 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

За приписами статті 6 частини 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Згідно із статтею 6 частиною 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Разом з цим, статтею 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України) посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Статтею 265 частиною 4 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі по тексту - Порядок № 509) передбачено процедуру накладення штрафів за порушення законодавства про працю. Цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до пункту 2 абзацу 4 Порядку № 509 штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення накладаються на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису.

Справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів.

Про дату одержання документів, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів зазначених в абзацах 3-7 пункту 2 Порядку № 509, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, а другий надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника.

У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

У разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.

Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Судом першої інстанції встановлено, що 29 жовтня 2024 року голові правління ОСББ «По Кошицькій» ОСОБА_2 надано копію направлення про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ЗХ/1/16608 від 28 жовтня 2024 року та вимогу про надання документів № ЗХ/ЗК/2/039/в від 29 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_2 зобов`язано у строк до 10 год. 00 хв. 30 жовтня 2024 року надати для проведення заходу державного контролю наступні документи: 1.Копію свідоцтва про державну реєстрацію чи/або виписки/витягу з ЄДР об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "По Кошицькій"; 2. Паспортні дані та РНОКПП директора ОСББ «По Кошицькій» ОСОБА_2 ; 3. Копію наказу про призначення директора ОСББ «По Кошицькій» ОСОБА_2 ; 4. Копію витягу з Статуту ОСББ «По Кошицькій» в частині повноважень директора ОСББ; 5. Копію наказу про призначення директора ОСББ «По Кошицькій» ОСОБА_1 ; 6. Копію наказу про звільнення директора ОСББ «По Кошицькій» ОСОБА_1 ; 7. Копію відомості про проведення розрахунку при звільненні ОСОБА_1 ; 8. Пояснення директора ОСББ «По Кошицькій» ОСОБА_2 щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до акту про неможливість проведення заходу державного нагляду (контролю) № ЗХ/ЗК32542/039/НП від 31 жовтня 2024 року, у зв`язку з ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом перевірки, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів.

Колегією суддів встановлено, що представником позивача 30 жовтня 2024 року об 09:08 годині та 09:17 годині було надіслано на електронну пошту інспектора Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань прані Берника З.П. ІНФОРМАЦІЯ_1 ряд документів.

Як слідує із матеріалів справи у період із 28 жовтня 2024 року по 30 жовтня 2024 року представником позивача надсилалися ряд документів через мобільний застосунок інспектору Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бернику З.П. (а.с. 62-68).

Разом із тим, представник позивача стверджує, що 31 жовтня 2024 року через приймальню Управління інспекційної діяльності у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці здав пакет документів, які вказані у вимозі, однак секретар відмовилась реєструвати.

У зв`язку із такою відмовою, представником позивача на виконання вимоги, 31 жовтня 2024 року об 15:07 годині та 17:43 годині було надіслано весь пакет документів з поясненнями на електронну пошту Берник З.П. ІНФОРМАЦІЯ_1 та на електронну адресу Західного управління Державної служби з питань праці lvftrdsp.gov.ua (а.с. 60, 61).

Допитана в судовому засіданні у суді першої інстанції свідок Йовдій Катерина Іванівна, завідувач сектору документообігу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, пояснила, що 31 жовтня 2024 року близько о 16 годин представником позивача ОСОБА_2 в приміщенні Управління інспекційної діяльності у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було подано заяву із додатками до неї на виконання вимоги від 29 жовтня 2024 року. Оскільки, останнім було подано тільки чотири документи із зазначених у вимозі кількості - 13 документів, нею такі прийняті не були, одночасно було повідомлено ОСОБА_2 , що його заява буде зареєстрована при наявності всіх документів, що були зазначені у вимозі від 29 жовтня 2024 року. Зазначила, що ОСОБА_2 вказані документи залишив в приміщенні Управління інспекційної діяльності у Закарпатській області і пішов.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що на виконання вимоги № ЗХ/ЗК/2/039/в від 29 жовтня 2024 року представником позивача надавались відповідні документи.

Разом із тим, відповідач не надав позивачу об`єктивний (розумний) та достатній час, протягом якого останній міг би надати витребувані документи, оскільки позивачу було встановлено строк виконання вимоги до 10 год. 00 хв. 30 жовтня 2024 року, при цьому вимогу про надання документів № ЗХ/ЗК/2/039/в від 29 жовтня 2024 року представнику позивача було вручено 29 жовтня 2024 року.

На переконаня суду апеляційної інстанції, представник позивача добросовісно намагався виконати вимоги відповідача, що підтверджується відповідними доказами, наявними у матеріалах справи, що свідчить про відсутність будь-якого створення перешкод для проведення інспекційного відвідування, уникнення зв`язку чи контакту з відповідачем.

За таких обставин, посилання інспектора праці у акті про неможливість інспекційного відвідування на створення позивачем йому перешкод у проведенні інспекційного відвідування є безпідставними, оскільки вказані твердження не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, спростовуються дослідженими судом у ході судового розгляду справи документами

У зв`язку з цим відсутні обґрунтовані підстави стверджувати, що позивачем свідомо створювались перешкоди інспектору праці у інспекційному відвідуванні, що виключає правові підстави для прийняття відповідачем оскаржуваної постанови.

Враховуючи те, що позивач не створив перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю, застосування штрафу, передбаченого статті 265 частиною 2 КЗпП України є безпідставним, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що постанова Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ЗХ/ЗК/32542/039/НП/ІП від 28 січня 2024 року підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 260/823/25 - без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді О. М. Гінда

Л. Я. Гудим