Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №380/16820/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/16820/25 пров. № А/857/3641/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача: Мандзія О.П.,

суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 380/16820/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської Комісії Збройних Сил України про скасування рішення,

суддя у І інстанції – Кухар Н.А.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складення повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також позивач) з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі також відповідач, ЦВЛК ЗС України) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо відмови у встановленні щодо ОСОБА_1 ступеню придатності у формі «Непридатний до військової служби» на підставі;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (ЄДРПОУ 08356179) внести зміни до Довідки (постанови) 16 РВЛК від №2025-0627-1720-3698-3 від 27.06.2025 ОСОБА_1 у формі «Непридатний до військової служби» на підставі статті 29 «а» Розкладу хвороб.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з висновками військово-лікарської комісії з огляду на те, що військово-лікарською комісією при проведенні військово-лікарської експертизи, а саме при визначенні ступеню придатності до військової служби, як складової частини - не було належним чином враховано всі діагнози та ступінь їхньої тяжкості, що виключає законність об`єктивність, неупередженість та обґрунтованість, як основоположні засади діяльності військово-лікарських комісій, так як і визначальні вимоги щодо індивідуальних актів, а саме постанов (довідок) ВЛК. Висновки, що зроблені за результатами військово-лікарської експертизи відповідають фактичним обставинами справами та не враховують специфіки зазначених діагнозів в умовах проходження будь-якої форми військо служби. Позивач вказує, що листом від 12.08.2025 відповідач протиправно відмовив у задоволенні його скарги.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо здійснення неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову 16 Регіональної військово-лікарської комісії, оформлене довідкою ід 27.06.2025 № 2025-0627-1720-3698-3.

Зобов`язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути повторно скаргу ОСОБА_1 на постанову 16 Регіональної військово-лікарської комісії, оформлене довідкою ід 27.06.2025 № 2025-0627-1720-3698-3, за результатами розгляду якої прийняти вмотивоване рішення.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржила Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України, оскільки вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначено, що не можна погодитись із висновками суду першої інстанції про те, що ЦВЛК ЗС України допустила протиправну бездіяльність щодо нездійснення у встановленому законом порядку розгляду заяви позивача, оскільки ЦВЛК ЗС України згадану заяву розглянуто у відповідності до норм Положення №402 та Закону України «Про звернення громадян». Таким чином, протиправних дій та/або бездіяльності щодо нездійснення розгляду заяви Позивача ЦВЛК ЗС України допущено не було.

Апелянт зазначає, що оскільки в ЦВЛК ЗС України створена своя військово-лікарська комісія, відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402, ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (ЛЛК) Збройних Сил України. Так, Положенням № 402 не передбачено обов`язку ЦВЛК ЗС України переглядати постанови підпорядкованих військово-лікарських комісій на підставі необґрунтованих звернень (заяв, скарг), які не містять обґрунтованих, належних доказів про порушення військово-лікарської експертизи, а саме: прийняття постанов підпорядкованими військово- лікарськими комісіями з порушенням Положення № 402, не врахуванням військово-лікарськими комісіями захворювань, травм осіб, які оглядаються, прийняття підпорядкованими військово-лікарськими комісіями постанов в формулюваннях що не відповідають діагнозам. У випадку наявності обґрунтованих у скарзі підстав, ЦВЛК ЗС України переглядає постанову військово-лікарської комісії, скасовує її та приймає нову постанову. У випадку відсутності обґрунтованих у скарзі підстав для перегляду постанови військово- лікарської комісії, постанова ВЛК не переглядається.

Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно положень статті 311 КАС України.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 16.03.2025 пройшов військово-лікарську експертизу в позаштатній постійно діючій військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 2025-16.03-21:05 від 16.03.2025 позивачу встановлено ступінь придатності до військової служби на підстав статті 20в, 29б, графи ІІ Розкладу хвороб ТДВ: «придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони».

У зв`язку із незгодою із висновками позаштатній постійно діючій військово-лікарській комісії представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із скаргою.

Позивача направлено на повторний огляд до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2025-0502-1332-2854-7 від 02.05.2025 позивачу встановлено ступінь придатності до військової служби на підставі статті 23б, 64б, 29б, 31в, 39б графи ІІ Розкладу хвороб: «непридатний до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення; Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони».

Представник позивача надіслав скаргу щодо довідки військово-лікарської комісії № 2025-0502-1332-2854-7 від 02.05.2025 до 16 регіональної військово-лікарської комісії.

16 регіональною військово-лікарською комісією проведено черговий огляд, за результатами якого видано довідку № 2025-0627-1720-3698-3 від 27.06.2025. Відповідно до вказаної довідки позивачу встановлено ступінь придатності до військової служби на підставі статті 29б, 31в, 23б, 64б, 39б графи ІІ Розкладу хвороб: «непридатний до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення;

Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони».

Із вказаними висновками позивач не погодився, у зв`язку із чим представник позивача подав скаргу до Центральної військово-лікарської комісії.

Відповідно до листа відповідача від 12.08.2025 за результатами розгляду скарги та наданих копій медичних документів Центральна військово-лікарська комісія вказала, що постанова ВЛК 16 Регіональної ВЛК від 27.06.2025 прийнята обґрунтовано, відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Захворювання які діагностовано у позивача та не зазначено в Довідці, згідно статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток І до Положення) (далі – Розкладу хвороб) та Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2 до Положення) не змінюють встановлений ступінь придатності до військової службі. Згідно наданих копій медичних документів, наявність захворювань які відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби, не вбачається. Ураховуючи зазначене, підстав для скасування Постанови 16 Регіональної ВЛК про ступіть придатності по військової служби згідно Свідоцтва про хворобу від 27.06.2025 чи направлення позивача начальником ШВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що скарга позивача належним чином не розглянута, а уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом, з огляду на що суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ та Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч. 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною п`ятою ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

На реалізацію законодавчих приписів Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402), відповідно до пункту 1.2 розділу І якого військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів (п. 1.2 розділу І Положення № 402).

Згідно з пунктом 2.1 Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК(ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.4.5 розділу І Положення № 402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Слід зауважити, що законодавець врегулював можливість оскарження рішення ВЛК регіону у разі незгоди з таким до ЦВЛК.

Згідно п. 2.3 розділу І Положення № 402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Таким чином, як це правильно вказав суд першої інстанції, постанова ВЛК, яка видана позивачу та оформлена довідкою від 27.06.2025 № 2025-0627-1720-3698-3 може бути оскаржена до Центральної військово-лікарської комісії.

Як це встановлено судом першої інстанції, позивач, користуючись своїм правом, оскаржив висновок 16 регіональної військово-лікарської комісії до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.

Водночас, за результатом розгляду зазначеної скарги, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України листом від 12.08.2025 повідомила, що за встановленим ОСОБА_1 діагнозом, постанову ВЛК про ступінь придатності до військової служби прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення № 402, а отже підстав для скасування Постанови 16 Регіональної ВЛК про ступіть придатності по військової служби згідно Свідоцтва про хворобу від 27.06.2025 чи направлення позивача начальником ШВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає.

Водночас, відповідно до пп. 2.3.4. п. 2.3 Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей, військовозобов`язаних, резервістів; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та інших осіб; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3) (пункт 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402).

Надаючи оцінку приписам наведених вище нормативних актів, а також приписи КАС України щодо розгляду по суті спорів в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність у суду повноважень на оцінку обґрунтованості прийняття певного медичного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері та виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Водночас, суд вправі перевіряти законність висновку ВЛК в межах дотримання процедури прийняття цього висновку не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз встановлених обставин у справі та вимог чинного законодавства дає можливість суду апеляційної інстанції, з огляду на визначений позивачем предмет спору у цій справі, погодитись з висновками суду першої інстанції щодо того, що заява позивача з запереченнями на постанову ВЛК була розглянута відповідачем без винесення постанови та без медичного обстеження позивача, що не узгоджується з повноваженнями ЦВЛК.

Покликання на правомірність розгляду звернення позивача у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», що підтверджується змістом листа ЦВЛК від 12.08.2025 № 598/4/19101 та можливість оскарження такого рішення в порядку ст. 16 цього Закону в контексті приписів ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» щодо права громадян України на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, а також ст. 3 цього Закону, що розуміння суті звернення громадян таких як пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша), не заслуговує на увагу, оскільки заява позивача не підпадає під жодне вищенаведене визначення та не є зверненням у розумінні норм Закону № 393/96-ВР з питань військово-лікарської експертизи, а є скаргою, в якій позивач, не погодившись з висновком ВЛК, оформленим довідкою від 27.06.2025 № 2025-0627-1720-3698-3, оскаржує його в порядку передбаченому Положенням № 402, є правильні та обґрунтовані.

Колегія суддів звертає увагу, що Положенням № 402 визначено, що процедура розгляду такої заяви повинна проводитись у відповідності до цього нормативного акту, а не у відповідності до Закону № 393/96-ВР.

Так, відповідно до пп. 2.3.4. п. 2.3 Положення № 402, ЦВЛК (серед іншого) має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 Положення № 402 ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою яка приймає постанови що є обов`язковою для штатних та позаштатних ВЛК.

Згідно із п. 2.3.5 Положення № 402, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Системний аналіз вищенаведених приписів Положення № 402, як це правильно дійшов висновку суду першої інстанції, вказує на те, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів. Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за Законом.

Оскільки, сторонами не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові, а тому, в силу приписів ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції такому оцінки не надає.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 380/16820/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар