Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №380/2970/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/2970/26 пров. № А/857/28224/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача: Мандзія О.П.,

суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 380/2970/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною,

суддя у І інстанції – Брильовський Р.М.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складення повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулась у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до військової частини НОМЕР_2 (далі також відповідач), у якій просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо не призначення та не проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (смерті) військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_2 , відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом МОУ № 332 від 27.10.2021;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 призначити та провести розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) військовослужбовця – старшого сержанта ОСОБА_2 відповідно до вимог Інструкції МОУ № 332, на підставі заяви адвоката Зелінської О.С. від 30.01.2026р., поданої в інтересах ОСОБА_1 ;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 за результатами розслідування виготовити, затвердити та надати Позивачу акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до Інструкції МОУ № 332 (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до Інструкції МОУ № 332 складені за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок виконання обов`язків військової служби - старшим сержантом ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до витягу із наказу в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.10.2023 № 295 старший сержант ОСОБА_2 командир відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту в/ч НОМЕР_1 вибув у відрядження до ВМКЦ Західного регіону (м. Львів) з подальшим направленням до Норвегії, на лікування з 18.10.2023 до окремого розпорядження. Згідно з витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.08.2025 № 264, старшого сержанта ОСОБА_2 командира відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту в/ч НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на лікуванні в установі охорони здоров`я комуни Алвер королівства Норвегія, внаслідок злоякісної меланоми на тулубі та метастаз в головному мозку або мокових оболонках, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 25.02.2025р. і направлено документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смерть не пов`язана з виконання обов`язків військової служби.

Зазначає, що за результатами проходження військово-лікарської комісії у відповідних довідках ВЛК вказано: «Захворювання — ТАК, пов`язане з проходженням військової служби». Таким чином, уповноваженим органом офіційно встановлено причинно-наслідковий зв`язок між виникненням зазначеного захворювання та виконанням обов`язків військової служби. Вважає, що смерть військовослужбовця є прямим і беззаперечним наслідком захворювання, набутого під час проходження військової служби. Вказані обставини у своїй сукупності підтверджують наявність чіткого, документально зафіксованого причинно-наслідкового зв`язку між проходженням військової служби, розвитком захворювання та настанням смерті. Однак позивач не отримала результатів належним чином проведеного розслідування, а саме: акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3. 10.02.1982 було подано заяву про видачу цих документів. Військова частина НОМЕР_1 не призначила та не провела розслідування (спеціальне розслідування) за фактом смерті військовослужбовця — старшого сержанта ОСОБА_2 .

Відповідач не вчинив жодних дій щодо виготовлення та затвердження вказаних обов`язкових документів. Відсутність зазначених документів створює непереборні перешкоди для Позивача. Вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиготовлення та незатвердження акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 та акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 внаслідок виконання обов`язків військової служби - старшим сержантом ОСОБА_2 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо не призначення та не проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (смерті) військовослужбовця — старшого сержанта ОСОБА_2 , відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 332 від 27.10.2021.

Зобов`язано командира військової частини НОМЕР_1 призначити та провести розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) військовослужбовця – старшого сержанта ОСОБА_2 відповідно до вимог Інструкції Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, на підставі заяви адвоката Зелінської О.С. від 30.01.2026, поданої в інтересах ОСОБА_1 та скласти відповідні акти з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_2 1064,96 грн сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржила Військова частина НОМЕР_1 , оскільки вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначено, що ОСОБА_2 зі скаргою з приводу захворювання до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 не звертався. На сьогоднішній день встановити причинно-наслідковий зв`язок між виконанням обов`язків військової служби в наряді та захворюванням, являється неможливим. Загальні захворювання, які в подальшому призвели до смерті, відносяться до обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби. А тому, як наслідок, акт за формою НВ-3 на затвердження командиру військової частини НОМЕР_1 після проведення розслідування не надається. Вказує, у випадку вибуття військовослужбовця у відрядження до іншого органу (установи, організації), комісія з призначення розслідування щодо нещасного випадку призначається з числа осіб, того відповідного органу до яких відряджений військовослужбовець. Вважає, що в вказаному випадку відсутні підстави для визнання дій Військової частини НОМЕР_1 протиправними, оскільки відповідач у своїх діях керувався вимогами діючого законодавства.

Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у цій справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що ОСОБА_2 перебував у Норвегії (Алвер комуна) виключно з метою лікування захворювання, яке він отримав під час виконання обов`язків військової служби саме у штаті в/ч НОМЕР_1 . Вказує, що оскільки патологічний процес розпочався під час служби в частині НОМЕР_1 , що підтверджено датами звернень та постановами ВЛК, обов`язок встановити обставини виникнення цієї хвороби лежить саме на відповідачеві. Вказує, що відповідно до пункту 5 Розділу II Інструкції №332, командир зобов`язаний призначити комісію, а вже комісія має встановлювати факти через опитування свідків та вивчення документації. Відповідач же спочатку протиправно не призначає комісію, а потім у суді виправдовує свою бездіяльність тим, що обставини не встановлені.

Просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.07.2022 №220 військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період старший сержант ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу частини на всі види забезпечення та вважається таким, що приступив до виконання службових обов`язків за посадою – командира відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту частини.

Згідно з консультативним висновком спеціаліста КНП ЛОР «ЛОСЦВД» від 03.02.2023 діагноз захворювання ОСОБА_2 : Атиповий диспластичний невус передньої черевної стінки. Меланома спини. Рекомендовано звернутись за консультацією до онколога.

Відповідно до витягу з медичної карти стаціонарного хворого № 975 від 16.02.2023, виданого КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально- діагностичний центр», за період з 09.02.2023 по 16.02.2023 діагноз захворювання ОСОБА_2 : Злоякісна меланома тулуба. Пігментна меланома шкіри спини зліва, ст. ІІ, кл.гр. ІІ.

Випискою із медичної карти амбулаторного хворого від 25.05.2023, виданою КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр», встановлено діагноз: Меланома шкіри спини зліва. ІІ В ст., кл.гр. ІІ. Продовження хвороби.

Згідно з витягом з медичної карти стаціонарного хворого № 3788 від 29.05.2023, виданою КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально- діагностичний центр», за період з 15.05.2023 по 29.05.2023 діагноз: Вторинне та неуточнене злоякісне новоутворення лімфатичних вузлів пахвових та верхньої кінцівки. Метастази меланоми в аксілярну ділянку зліва. Злоякісна меланома тулуба. Пігментна меланома шкіри спини, ст. ІІ В, кл.гр. ІІ. Продовження хвороби.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 28.09.2023, виданої КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» діагноз захворювання ОСОБА_2 : Меланома шкіри спини зліва, pT4acN0cM0, ІІ В ст., кл.гр. ІІ. Стан після операційного лікування. Продовження хвороби.

17.02.2023 проведено медичний огляд ОСОБА_2 ВЛК клініки амбулаторно- поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону. Діагноз: Стан після операції (09.02.2023) – широкого висічення ураженої ділянки спини з пухлиною з приводу пігментної меланоми шкіри спини зліва T4N0M0. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

На підставі статті 11 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 17.02.2023 за № 1275.

20.03.2023 проведено медичний огляд ОСОБА_2 ВЛК клініки амбулаторно- поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону. Діагноз: Стан після операції (09.02.2023) – широкого висічення ураженої ділянки спини з пухлиною з приводу пігментної меланоми шкіри спини зліва T4N0M0. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

На підставі статті 11 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів. Що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 20.03.2023 за № 2379.

18.04.2023 проведено медичний огляд ОСОБА_2 ВЛК клініки амбулаторно- поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону. Діагноз: Стан після операції (09.02.2023) – широкого висічення ураженої ділянки спини з пухлиною з приводу пігментної меланоми шкіри спини зліва T4N0M0. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

На підставі статті 11 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 18.04.2023р. за № 3463.

30.05.2023 проведено медичний огляд ОСОБА_2 ВЛК клініки амбулаторно- поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону. Діагноз: Стан після операції (15.05.2023) – радикального висічення лімфатичних вузлів лівої пахвинної ділянки з приводу пігментної меланоми шкіри з метастазуванням. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

На підставі статті 11 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 30.05.2023 за № 5017.

ОСОБА_2 згідно з абзацом 7 підпункту 2.1. наказу військової частини НОМЕР_1 від 16.10.2023 №295 вважається таким, що вибув у відрядження до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (м. Львів) з подальшим направленням до Норвегії на лікування з 18.10.2023 до окремого розпорядження. Підстава – рапорт військовослужбовця.

Згідно з висновком лікаря про смерть від 25.02.2025, виданого Алвер комуна Міністерство Норвегії з охорони здоров`я та догляду: місце та час смерті: комуна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19:15; причина смерті: ОСОБА_4 в головному мозку або мокових оболонках. ІВ С435 Злоякісна меланома на тулубі.

Відповідно до Повідомлення про смерть № 25-031879DFA-THOD/SKIF (Документ 16), виданого суд округу Гордаланн: місце та час смерті: комуна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19:15.

Згідно з Сповіщенням сім`ї № 131 від 01.08.2025 старший сержант ОСОБА_2 командир відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту в/ч НОМЕР_1 , під час перебування на лікуванні у закладі охорони здоров`я комуни Алвер (Норвегія), помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Смерть ОСОБА_2 не пов`язана з виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до витягу із наказу в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.08.2025 № 264 старшого сержанта ОСОБА_2 командира відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту в/ч НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на лікуванні в установі охорони здоров`я комуни Алвер королівства Норвегія, внаслідок злоякісної меланоми на тулубі та метастаз в головному мозку або мокових оболонках, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 25.02.2025 і направлено документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смерть не пов`язана з виконання обов`язків військової служби.

Згідно з Донесенням про смерть (загибель) № НОМЕР_3 від 21.10.2025, старший сержант ОСОБА_2 : 24.02.2025 перебуваючи на лікуванні в установі охорони здоров`я комуни Алвер королівства Норвегія, помер від злоякісної меланоми на тулубі та метастаз в головному мозку або мокових оболонок. Смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до Довідки № 1146/85/996 ПС від 21.10.2025р., видана в/ч НОМЕР_1 , з якої вбачається, що колишній військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації старший сержант ОСОБА_2 , за період служби у в/ч НОМЕР_1 з 05.07.2022 по 24.02.202 участь у бойових діях та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не приймав.

30.01.2026 адвокат позивачки Зелінська О.С. подала заяву про видачу акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 та акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3. Також просила призначити та провести розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) військовослужбовця – старшого сержанта ОСОБА_2

09.02.2026 відповідач надав відповідь за № 1146/46/176ПС на заяву, в якій зазначив, що військовослужбовець який вибув у відрядження до іншого органу (установи, організації), комісія на призначення розслідування щодо нещасного випадку призначається з числа, того відповідного органу до якого відряджений військовослужбовець і діє в рамках наданих повноважень, які визначені інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332.

Не погоджуючись з бездіяльністю командира військової частини НОМЕР_1 щодо не призначення та не проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (смерті) військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно не провів розслідування та не склав акт за формою НВ-3. Суд першої інстанції зазначив, що відповідач не врахував вимог п. 10 розділу 2 Інструкції МОУ № 332, відповідно до якого смерть військовослужбовця ОСОБА_2 є внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком, є обставиною за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332 (далі - Інструкція №332).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Інструкції № 332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають (абзац 2 пункту 3 Інструкції № 332).

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції (абзац 3 пункту 3 Інструкції № 332).

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що проведення службової перевірки на виконання вимог Порядку № 608 не звільняє відповідача від обов`язку провести розслідування за правилами Інструкції № 332, оскільки проведення службової перевірки має відмінну мету від розслідування нещасного випадку (такою метою є перевірка інформації про вчинення правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення).

Натомість, Інструкція № 332 визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, які зокрема отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника.

Так, відповідно до абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Інструкції № 332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції № 332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому. У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.

За приписами абзацу 1 пункту 3 розділу ІІ Інструкції № 332 нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції № 332, якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.

Пункт 10 розділу ІІ Інструкції № 332 містить перелік обставин, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, і такими є:

виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов`язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні;

виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду;

виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами;

прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;

виконання дій, що не входять до кола службових обов`язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;

участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира;

прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;

заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів;

отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;

раптове погіршення стану здоров`я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов`язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров`я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду;

смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;

оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим.

Відповідно до пункту 18 розділу ІІ Інструкції № 332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:

дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;

військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;

вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я;

коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні);

перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;

порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;

заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.

Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, визначені розділом V Інструкції № 332.

Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції № 332 у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров`я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.

Згідно з пунктом 2 розділу V Інструкції № 332 командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов`язаний: негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров`я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив; оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію; опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення; скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок; отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов`язків військової служби.

Приписами пункту 3 розділу V Інструкції № 332 встановлено, що командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець. У рапорті зазначаються: дата і час настання нещасного випадку; стислий опис та характеристика місця нещасного випадку; відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження; стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку; вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець; відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку; заклад охорони здоров`я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця; час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім`я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.

Відповідно до пункту 4 розділу V Інструкції № 332 командир військової частини після отримання рапорту зобов`язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.

Комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, складає акт за формою НВ-3 (пункт 5 розділу V Інструкції № 332).

Із процитованих вище приписів Інструкції № 332 слідує, що під час розслідування нещасного випадку на відповідну комісію з розслідування такого випадку покладено повноваження щодо розгляду та вивчення інформації, яка наводиться в рапорті військовослужбовця.

При цьому у разі визнання комісією з розслідування нещасного випадку таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.

Водночас у разі встановлення обставин, що передбачені пунктом 10 розділу ІІ Інструкції № 332, нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за таких обставин складається акт за формою НВ-3.

Іншими словами, саме на комісію з розслідування нещасного випадку покладені повноваження щодо встановлення обставин, за яких такий нещасний випадок стався, і лише за результатом встановлення таких обставин комісія вирішує або складати виключно акт за формою НВ-2, або складати акт як за формою НВ-2, так і за формою НВ-3.

Відмовляючи у проведенні розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) військовослужбовця – старшого сержанта ОСОБА_2 та видачу акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 та акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3, відповідач посилається на той факт, що ОСОБА_2 зі скаргою з приводу захворювання до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 не звертався. Крім цього, відповідно до Довідки № 1146/85/996 ПС від 21.10.2025р., видана в/ч НОМЕР_1 , з якої вбачається, що колишній військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації старший сержант ОСОБА_2 , за період служби у в/ч НОМЕР_1 з 05.07.2022р. по 24.02.2025р. участь у бойових діях та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не приймав.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає такі твердження відповідача безпідставними, оскільки згідно з абзацом 7 підпункту 2.1. наказу військової частини НОМЕР_1 – відповідача від 16.10.2023 №295 ОСОБА_2 вибув у відрядження до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (м. Львів) з подальшим направленням до Норвегії на лікування з 18.10.2023 до окремого розпорядження.

Крім цього, в матеріалах справи наявні висновки військово-лікарської комісії: Довідка від 17.02.2023 № 1275; Довідка ВЛК від 20.03.2023 № 2379; Довідка ВЛК від 18.04.2023 № 3463; Довідка ВЛК від 30.05.2023 № 5017, в яких зафіксовано висновок: «Захворювання — ТАК, пов`язане з проходженням військової служби». Відповідачем не наведено жодних доказів, які б свідчили про невідповідність даних довідок реальним обставинам справи, чи що такі не відповідають формі та змісту, встановленій законом.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме після надходження заяви представника позивача про проведення розслідування та за наявності відповідних медичних висновків, на відповідача покладається обов`язок видати наказ про проведення такого розслідування відповідно до Інструкції №36, разом з тим, у відповіді на заяву щодо проведення розслідування факту травмування, листом від 09.02.2026 № 1146/46/176ПС відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення службового розслідування, вказавши на те, що військовослужбовець ОСОБА_2 вибув у відрядження до іншого органу (установи, організації), а отже комісія на призначення розслідування щодо нещасного випадку призначається з числа, того відповідного органу до якого відряджений військовослужбовець і діє в рамках наданих повноважень, які визначені інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, в той час як ОСОБА_2 був відряджений до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (м. Львів) з подальшим направленням до Норвегії на лікування захворювання, отриманого ним раніше під час виконання обов`язків військової служби в Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджено медичними висновками Довідка від 17.02.2023 № 1275; Довідка ВЛК від 20.03.2023 № 2379; Довідка ВЛК від 18.04.2023 № 3463; Довідка ВЛК від 30.05.2023 № 5017.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що бездіяльність відповідача щодо відмови у проведенні розслідування за заявою від 30 січня 2026 року є протиправною, а тому з метою захисту прав позивача необхідно зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 призначити та провести розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) військовослужбовця – старшого сержанта ОСОБА_2 відповідно до вимог Інструкції Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, на підставі заяви адвоката Зелінської О.С. від 30.01.2026, поданої в інтересах ОСОБА_1 та скласти відповідні акти з урахуванням висновків суду.

Оскільки, сторонами не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові, а тому, в силу приписів ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції такому оцінки не надає.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 380/2970/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар