Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №380/24311/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/24311/23 пров. № А/857/12151/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді - Хобор Р. Б.,

суддів:Бруновської Н. В.,

з участю сукретаря судового засідання -Шавеля Р. М., Пославського Д. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, що ухвалив суддя Кравців О.Р., у місті Львові, у справі № 380/24311/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на державній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці року № 283-дс від 22 вересня 2023 “Про застосування дисциплінарного стягнення”;

- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці від № 1151-о від 09 жовтня 2023 року “Про звільнення ОСОБА_1 ”;

- поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці з 10 жовтня 2023 року;

- стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, при винесенні наказу від 22.09.2023 № 283-дс “Про застосування дисциплінарного стягнення”, не дослідив належним чином всіх обставин справи, не навів обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону України “Про державну службу”, неправильно застосував норми права при обранні виду дисциплінарного стягнення. У своїх висновках, на думку позивача, Львівська митниця обмежилася поданням Львівської обласної прокуратури та повідомлення про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України - а не встановила конкретних обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Тому позивач вважає, що наказ від 22.09.2023 № 283-дс “Про застосування дисциплінарного стягнення” та наказ від 09.10.2023 № 1151-о “Про звільнення ОСОБА_1 ” необхідно скасувати, як незаконні та необґрунтовані.

07 лютого 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 підтверджується склад дисциплінарного проступку в його діях, установлений дисциплінарною комісією.

Суд першої інстанції, виходячи з встановлених обставин дисциплінарної справи, відповідно до яких слідчим відділом Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023140000000078 від 13 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, у ході якого головному державному інспектору відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці ОСОБА_1 повідомлено про підозру, відповідно до частини третьої статті 368 Кримінального кодексу України, дійшов висновку про те, що дисциплінарний проступок позивача виявився у порушенні Присяги державного службовця та вчиненні дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на позивача обов`язкам, підриває довіру до позивача, як до носія влади, що призвело до приниження авторитету державного органу та унеможливило подальше виконання позивачем своїх обов`язків.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набранням чинності вироком суду. Наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить державну службу, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежного виконання нею службової дисципліни.

Наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, на думку суду першої інстанції ґрунтується на самостійних підставах, натомість, встановлення вини позивача у скоєнні злочину є компетенцією суду у кримінальній справі.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову відповідно до якої позов задовольнити.

Таку позицію обґрунтовує тим, що суд першої інстанції мав би встановити наявність порушень, які ставляться у провину позивачу, відмежувавшись від інформації, яка наведена у повідомленні про підозру, а також проаналізувати чи міра покарання відповідає тяжкості дисциплінарного проступку, який досліджувався в межах дисциплінарного провадження, та чи була дотримана процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до наказу в.о. начальника Львівської митниці Державної митної служби України №451-о від 31.05.2023 ОСОБА_1 переведено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці.

Львівська митниця порушила дисциплінарне провадження, відповідно до наказу № 228-дс від 25.07.2023 “Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ”.

Згідно з пунктом 5 наказу № 228-дс, ОСОБА_1 на час здійснення дисциплінарного провадження відсторонено від виконання посадових обов`язків з 26.07.2023.

Відповідно до акту службового розслідування від 11.09.2023: “ 1. Рішення про проведення службового розслідування: наказ Львівської митниці від 17.08.2023 № 153 “Про проведення службового розслідування”. 2. Мета службового розслідування: виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконання вимог Закону України “Про запобігання корупції” в інший спосіб головним державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці ОСОБА_1 та державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста “Краковець” Львівської митниці ОСОБА_2 … 5. Приводи для проведення службового розслідування: інформація, викладена у Поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в поряду ст. 65-1 Закону України “Про запобігання корупції” від 15.08.2023 № 31/2-818 вих-23 (вх. Львівської митниці від 15.08.2023 № 40295/8.7)”.

Службовим розслідуванням встановлено, що слідчим відділом Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023140000000078 від 13.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури. У ході досудового розслідування повідомлено про підозру головному державному інспектору відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці ОСОБА_1 , відповідно до частини 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

На засіданні 12.09.2023 Дисциплінарна комісія вирішила, що відомості, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження підтвердилися; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та його вини, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений рекомендовано: керівнику Львівської митниці розглянути питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосувати до нього дисциплінарне стягнення – звільнення з посади державної служби.

Позивач на засідання дисциплінарної комісії не прибув, належно повідомлений про дату, час та місце його проведення, про поважні причини не прибуття не повідомив, пояснення не надав. Комісія склала акт про відмову головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці ОСОБА_1 від надання пояснень.

Наказом Львівської митниці № 283-дс від 22.09.2023 “Про застосування дисциплінарного стягнення” застосовано до головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону України “Про державну службу”, дисциплінарне стягнення - звільнення з посади державної служби.

Наказом Львівської митниці № 1151-о від 09.10.2023 “Про звільнення ОСОБА_1 ” припинено державну службу та звільнено 09.10.2023 ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці із займаної посади, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII, зі змінами. Підстава: наказ Львівської митниці від 22.09.2023 № 283-дс “Про застосування дисциплінарного стягнення”.

Позивач, вважаючи звільнення безпідставним та таким, що порушує його права, звернувся з цим позовом до суду.

Оцінюючи правовідносинам, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить із такого законодавчого регулювання.

Відповідно до ч. 3 ст. 569 МК України, правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, врегульовані Законом України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 № 889-VIII (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, надалі -Закон № 889-VIII).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 5 Закону № 889-VIII, відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 8 Закону № 889-VIII, державний службовець зобов`язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Статтею 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Закономта іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.65 Закону № 889-VIII, дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення Присяги державного службовця; дії, що шкодять авторитету державної служби.

Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Апеляційний суд з наказу № 283-дс від 22.09.2023 “Про застосування дисциплінарного стягнення” встановив, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади за порушення Присяги державного службовця, за вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби.

Відповідно до частини 1статті 68 Закону № 889-VIII дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.

Частиною 2 ст. 68 Закону № 889-VIII, зокрема, встановлено, що дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії А: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень – суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (частина перша статті 73Закону № 889-VIII).

Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039).

Згідно п. 4 Порядку № 1039, дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія (п. 7 Порядку № 1039).

Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця (п. 33 Порядку № 1039).

Відповідно до п. 34 Порядку № 1039, результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні. Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Відповідно до статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII та Порядку № 1039 дає підстави для висновку про те, що законодавець чітко визначив як підстави, так порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, під яким розуміється вчинення протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Одним із дисциплінарних проступків є порушення Присяги державного службовця.

Частиною 1 статті 36 Закону № 889-VIII передбачено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

З тексту Присяги встановлено, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець бере на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

За такого правового регулювання порушення Присяги необхідно розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання в тому числі невиконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Апеляційний суд встановив, що в основу оскаржених наказів відповідач поклав дії, ймовірно вчинені позивачем, а саме: отримання 22 липня 2023 року від ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 200 євро за безперешкодне переміщення автомобіля через митний кордон.

Джерелами цих відомостей були повідомлення про підозру від 22 липня 2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та подання Львівської обласної прокуратури від 15 серпня 2023 року № 31/2-818вих-23, яке ґрунтується на тому ж повідомленні про підозру.

Наказ від 22 вересня 2023 року № 283-дс відтворює зміст цих документів дослівно, включно з формулюваннями “підозрюється” та “обґрунтовано підозрюється”, і не містить жодного самостійного висновку комісії щодо того, які встановлені в межах дисциплінарного провадження обставини свідчать про вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Апеляційний суд наголошує на тому, що факт вчинення особою дисциплінарного проступку встановлюється за наявності в діях чи бездіяльності особи елементів складу дисциплінарного проступку: об`єкту, суб`єкту, об`єктивної сторони та суб`єктивної сторони. Відсутність доведеності хоча б одного з цих елементів не дозволяє кваліфікувати діяння як дисциплінарний проступок та виключає можливість застосування дисциплінарного стягнення.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що дисциплінарна комісія, кваліфікувавши факт повідомлення позивачу про підозру та факт існування кримінального провадження як факт вчинення дисциплінарного проступку, всупереч ч. 2 ст. 74 Закону № 889-VIII та п. 33 Порядку № 1039, не встановила обставин справи, а відтак безпідставно зробила висновок про вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Апеляційний суд зазначає, що уявлення про суспільну шкідливість діяння, яке описує повідомлення про підозру, не звільняє відповідача від обов`язку довести факт вчинення особою відповідного діяння в межах дисциплінарного провадження, оскільки таке уявлення не є доказом факту вчинення діяння.

При цьому інших дій позивача, які б становили порушення Присяги, правил етичної поведінки чи використання повноважень у приватних інтересах в межах дисциплінарного провадження не встановлено.

Апеляційний суд зі змісту публікацій, на які відповідач посилається у відзиві, як на такі, що описують вчинене позивачем діяння та підривають авторитет митниці в цілому, встановив, що у публікаціях не вказано прізвища позивача, а особа, про яку йдеться у змісті цих публікацій ідентифікується за ознаками посади (головний державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста "Краковець"), місця й дати події (22 липня 2023 року).

При цьому місце й дата події, вказані в публікаціях, збігаються з даними, наведеними в наказі від 22 вересня 2023 року № 283-дс.

Однак, апеляційний суд також встановив, що обсяг вчиненого діяння, вказаного у змісті публікацій не відповідає діянню, яке відповідач поклав в основу оскаржених наказів.

Так, наказ від 22 вересня 2023 року № 283-дс інкримінує позивачу один епізод протиправної поведінки - отримання 22 липня 2023 року грошових коштів у сумі 200 євро від ОСОБА_3 .

Натомість публікації описують систематичну поведінку декількох посадових осіб митниці та схему отримання неправомірної винагороди за участю посадових осіб митниці з розподілом коштів між ними, про яку в матеріалах дисциплінарного провадження не йдеться і яка позивачу не інкримінувалася.

За таких обставин апеляційний суд не має підстав вважати доведеним той факт, що саме позивач є особою, про яку йдеться в цих публікаціях, оскільки, за відсутності в текстах публікацій прізвища чи інших персональних даних позивача, збіг посади, місця й дати події не є достатньою підставою для такого висновку.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що публікації в пресі ідентифікують невстановлену особу за посадою, місцем і датою події, а описане в них діяння за обсягом є ширшим і відмінним від того, яке наказ від 22 вересня 2023 року № 283-дс інкримінує позивачу.

У цьому контексті апеляційний суд вважає, що дисциплінарна відповідальність державного службовця, відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII, настає за конкретну протиправну винну дію особи, встановлену у визначеному законом порядку, а не за зміст публікацій у засобах масової інформації, в яких ця особа безпосередньо не згадується.

Оскільки з наведених публікацій неможливо ідентифікувати позивача як особу, про яку йде мова у публікаціях в ЗМІ, апеляційний суд встановив, що такі публікації не підтверджують фактів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, та заподіяння відповідними діями шкоди авторитету Львівської митниці, тобто порушення Присяги державного службовця.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що наказ Львівської митниці від 22 вересня 2023 року № 283-дс “Про застосування дисциплінарного стягнення”, яким до головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Краковець" Львівської митниці ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, є протиправним.

Як наслідок протиправним є наказ Львівської митниці від 09 жовтня 2023 року № 1151-о “Про звільнення ОСОБА_1 ”, яким на підставі п. 4 ч. 1 ст. 83, п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Краковець" Львівської митниці.

Вказані висновки є підставою для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказів Львівської митниці № 283-дс від 22 вересня 2023 року “Про застосування дисциплінарного стягнення” та № 1151-о від 09 жовтня 2023 року “Про звільнення ОСОБА_1 ”.

Що стосується позовної вимоги про поновлення позивача на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Краковець" Львівської митниці, то апеляційний суд зазначає таке.

Порушення відповідачем встановленого законом порядку звільнення позивача свідчить про незаконність такого звільнення, що в силу частин першої і другої статті 235 Кодексу законів про працю України є підставою для поновлення позивача на попередній роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В силу вимог частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України, скасування наказу про звільнення працівника із займаної посади є підставою для його поновлення на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 Кодексу законів про працю України, а отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. Незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі тільки тоді, коли повністю ліквідоване підприємство, установа, організація, що допустили таке незаконне звільнення.

Апеляційний суд встановив, що до моменту звільнення ОСОБА_1 працював на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці.

Тому поновити ОСОБА_1 необхідно на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці з 10 жовтня 2023 року.

Отже, позовну вимогу про поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці необхідно задовольнити.

При цьому поновити ОСОБА_1 на попередній посаді необхідно з 10 жовтня 2023 року, оскільки у день видання наказу про звільнення (09 жовтня 2023 року) ОСОБА_1 вважається таким, що ще працював.

Що стосується стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України “Про оплату праці” за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15 березня 2022 року № 2136-IX у період дії воєнного стану не застосовуються, зокрема, норми ст. 73 КЗпП України, якою визначено святкові та неробочі дні.

Оскільки воєнний стан, введений в Україні Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, діяв протягом усього періоду вимушеного прогулу ОСОБА_1 , дні, які за ст. 73 КЗпП України є святковими та неробочими, у цей період вважаються звичайними робочими днями, якщо вони припадають на робочий за графіком день тижня.

Відповідно до довідки Львівської митниці від 12 жовтня 2023 року № 207/7.4-22/51 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 892,11 грн.

Час вимушеного прогулу за період з 10 жовтня 2023 року по 07 вересня 2026 року складає 760 робочих днів.

Отже, середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу становить 678003,60 грн (760 х 892,11).

Зважаючи на наведене, позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 10 жовтня 2023 року по день ухвалення судом постанови, тобто по 07 вересня 2026 року включно, необхідно задовольнити та стягнути на користь ОСОБА_1 678003,60 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Підводячи підсумок наведеного, апеляційний суд вважає, що позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому рішення суду необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Апеляційну скаргу, на думку апеляційного суду, необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 380/24311/23 скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці від 22 вересня 2023 року № 283-дс “Про застосування дисциплінарного стягнення”.

Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці від 09 жовтня 2023 року № 1151-о “Про звільнення ОСОБА_1 ”.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Краковець” Львівської митниці з 10 жовтня 2023 року.

Стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток в сумі 678003,60 грн. (шістсот сімдесят вісім тисяч три гривні 60 копійок) за час вимушеного прогулу з 10 жовтня 2023 року по 07 вересня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

Р. М. Шавель