Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №380/5273/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №380/5273/25

Суддя: Хобор Романа Богданівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/5273/25 пров. № А/857/17198/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

з участю секретаря судового засідання Пославського Д. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Регно Італія УА” на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року, що ухвалила суддя Качур Р.П. у місті Львові, у справі № 380/5273/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Регно Італія УА” до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/002854;

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними, оскільки товар, який ввозив позивач згідно з УКТ ЗЕД 2206 00 39 00, згадується у двох різних колонках таблиці ставок акцизного податку. В одному випадку ставка податку для товару із кодом згідно з УКТ ЗЕД 2206 00 39 00 становить 12,23 грн (для вин ігристих та вин газованих, зброджених напоїв) за 1 літр, а в іншому випадку - 8,42 грн за 1 літр (для сумішей із зброджених напоїв та сумішей на основі зброджених напоїв). При цьому ТзОВ “Регно Італія УА” ввозило той самий товар (товар віднесений до товарної підкатегорії за кодом 2206 00 39 00, у товарній позиції згідно з УКТ ЗЕД 2206 (суміші на основі зброджених напоїв).

Таким чином, вказавши на необхідність внесення змін у гр. 47 митної декларації, відповідач тим самим зазначив, що до даного товару необхідно застосовувати ставки акцизного податку в розмірі 12,23 грн за 1 літр. Вказав на те, що пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України визначено ставки акцизного податку з таких товарів як спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.

Згідно з пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, у товарній позиції 2206 за кодом 2206 00 39 00 згідно з УКТ ЗЕД класифікуються такі алкогольні напої як “Вина та інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв)...”, які, оподатковуються за ставкою акцизного податку 8,42 гривні за 1 літр.

За цією ставкою, оподатковуються товари, що мають опис - вина та інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22 відсотки об`ємних одиниць етилового спирту, та мають коди 2204, 2205, 2206.

Крім того, згідно з цією ж нормою у товарній позиції 2206 за кодом 2206 00 39 00 згідно з УКТ ЗЕД класифікуються “вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані)”, які оподатковуються за ставкою акцизного податку 12,23 грн. за 1 літр.

Таким чином, товар, який ввозив позивач згідно УКТ ЗЕД 2206 00 39 00 згадується в двох різних колонках таблиці ставок акцизного податку.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що фактично положення підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України відсилають для цілей визначення ставки податку до коду згідно з УКТ ЗЕД (Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності) та опису товару згідно з УКТ ЗЕД. Водночас, в разі якщо відповідний код міститься у двох рядках визначеної підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України таблиці, що надає можливість обрати різні ставки акцизного податку, превалюючим є саме опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД.

Позивач вказує, що імпортований товар, за своєю суттю та технологією виробництва, є сумішшю на основі зброджених напоїв. Наведене встановлено з результатів аналізу способу виробництва таких напоїв. - в результаті природнього (натурального) бродіння винограду з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об`ємних одиниць (без додавання спирту) та додавання безалкогольних напоїв (вода, підсолоджувачі, лимонна кислота, ароматизатори) (графа 31 митної декларації).

Найбільш точний опис цього товару, для цілей оподаткування акцизним податком це - інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22 відсотки об`ємних одиниць етилового спирту.

Крім того, позивач зазначає, що товар, який ввозив позивач, віднесений до товарної підкатегорії за кодом 2206 00 39 00, при цьому його товарна позиція згідно з УКТЗЕД - 2206. Тобто товар, що возив позивач, і за кодом і за описом, відповідно до наведеної у підпункті 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України таблиці, оподатковується за ставкою акцизного податку, що становить 8,42 грн. за л.

06 лютого 2026 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що застосована позивачем ставка акцизного податку у розмірі 8,42 грн за 1 літр є помилковою.

Суд першої інстанції вважав, що товар у всіх митних деклараціях декларант позначив описом “ароматизований винний напій ігристий”, який повністю відповідає опису товару, що оподатковується за ставкою 12,23 грн за 1 літр, згідно з підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПК України, а саме: вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.

Також суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що товарна позиція 2206 та товарні підкатегорії, які входять до неї, співвідносяться як родове і видове поняття, а ставка у розмірі 8,42 грн за 1 літр застосовується лише до товарів, для яких спеціальна ставка не встановлена в іншому рядку таблиці. Водночас код товару 2206 00 39 00 прямо передбачений у рядку зі спеціальною ставкою податку 12,23 грн за 1 літр, а тому підстав для застосування іншої ставки податку немає.

Суд першої інстанції також відхилив висновок судового експерта, зазначивши, що класифікація товару за кодом 2206 00 59 00 УКТ ЗЕД не відповідає обставинам справи, оскільки, саме декларант позивача самостійно визначив код товару 2206 00 39 00 у всіх митних деклараціях, а Львівська митниця з цим кодом погодилася. Примітка 10 до групи 22 Митного тарифу України, на переконання суду першої інстанції, визначає критерій “ігристості” для товарних підкатегорій 2206 00 31 00 і 2206 00 39 00, а тому твердження експерта про відсутність у законодавстві України визначення поняття “ігристий напій” не відповідає дійсності, що свідчить про правомірність оскаржених карток відмови, та є підставою для відмовив у задоволенні позову.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Таку позицію апелянт обґрунтовує тим, що структура таблиці підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПК України побудована так, що для визначення ставки акцизного податку на першому етапі належить визначити код товару згідно з УКТ ЗЕД, а надалі - його опис, який і є визначальним для обрання відповідної ставки. У разі якщо один і той самий код міститься у двох рядках таблиці, превалюючим є саме опис товару, а не сам код.

Позивач зазначає, що суд першої інстанції, дослідивши класифікацію алкогольних напоїв за критерієм походження спирту (з доданням або без додання спирту), не дослідив окремої класифікації за ознакою “зброджені напої” та “суміші на основі зброджених напоїв”, що безпосередньо стосується спірного товару.

Апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, ототожнивши поняття “зброджені напої”, вжите в рядку таблиці зі ставкою 12,23 грн за 1 літр, з поняттям “суміші на основі зброджених напоїв”, вжитим у рядку зі ставкою 8,42 грн за 1 літр, тоді як ці поняття характеризують різні технології виробництва продукту та не можуть співвідноситися як синоніми.

Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції не застосував підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункт 56.21 статті 56 ПК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку, хоча норма підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПК України, за твердженням апелянта, допускає неоднозначне трактування у спірному питанні, а тому рішення належало ухвалити на користь платника податків.

Позивач також посилається на те, що суд першої інстанції відмовив в призначенні судової товарознавчої експертизи, необґрунтовано відхиливши висновок судового експерта Арашина О.Л. за результатами товарознавчої експертизи № 166/12.1/2025 від 11.08.2025, який подав позивач.

Позиція відповідача зводиться до того, що позивач самостійно визначив опис та характеристики ввезеного товару, які повністю відповідають ознакам товару, що оподатковується за вищою ставкою акцизного податку, ніж вказав позивач, що виключає можливість застосування нижчої ставки при розмитненні товару.

Відповідач заперечує проти доводів апелянта щодо помилковості класифікації товару та вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив надані докази, зокрема документи, що супроводжували ввезення товару, і дійшов вірного висновку про правомірність оскаржених карток відмови.

Львівська митниця також не погоджується з посиланням позивача на висновок судового експерта, вважаючи його таким, що не спростовує самостійно задекларованих позивачем відомостей про товар та не впливає на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що ТзОВ “Регно Італія УА” (покупець) та TOSO S.p.A. (постачальник) 30 жовтня 2020 року уклали зовнішньоекономічний договір поставки (контракт) № 30-10/20 Pravex.

Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві товар, що визначений у цьому договорі, зокрема: алкогольну та/або безалкогольну продукцію (далі – “товар”), вільний від прав та претензій третіх осіб, а покупець зобов`язаний прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість.

На підставі вищевказаного договору, на митну територію України, згідно з митною декларацією МД-2 24UA209170082300U2 від 10 жовтня 2024 року, було ввезено напої на основі вина ігристі ароматизовані (суміш на основі зброджених напоїв): ароматизований винний напій ігристий у скляних пляшках місткістю 0,75 л з вмістом спирту етилового не більше 8,5% об.: Зброджені напої одержані виключно в результаті природнього (натурального) бродіння винограду з вмістом спирту етилового не більше 8,5 відсотка об`ємних одиниць (без додавання спирту), безалкогольних напоїв (води, підсолоджувачів, лимонна кислота, ароматизатори): Склад: вино (51%), демінералізована вода (42%), сахароза (6,9%), ароматизатор (0,1%), сульфіти. Фактична концентрація спирту 7 об.%.

Львівська митниця склала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № UA209170/2024/002854; № UA209170/2024/002849; № UA209170/2024/002884; № UA209170/2024/002867; № UA209170/2024/002868; № UA209170/2024/002885; № UA209170/2024/002883; № UA209170/2024/002887; № UA209170/2024/002896; № UA209170/2024/002915; № UA209170/2024/002941; № UA209170/2024/002946; № UA209170/2024/002960; № UA209170/2024/002961; № UA209170/2024/002959; № UA209170/2024/002968; № UA209170/2024/002991; № UA209170/2024/003000; № UA209170/2024/003019; № UA209170/2024/003018; № UA209170/2024/003030; № UA209170/2024/003020; № UA209170/2024/003031; № UA209170/2024/003061; № UA209170/2024/003062; № UA209170/2024/003077; № UA209170/2024/003078; № UA209170/2024/003128; № UA209170/2024/003130; № UA209170/2024/003127; № UA209170/2024/003126; № UA209170/2024/003150; № UA209170/2024/003133; № UA209170/2024/003129; № UA209170/2024/003162; № UA209170/2024/003163; № UA209170/2024/003192; № UA209170/2024/003214; № UA209170/2024/003199; № UA209170/2024/003213; № UA209170/2024/003212; № UA209170/2024/003211; № UA209170/2024/003241; № UA209170/2024/003274; № UA209170/2024/003278; № UA209170/2024/003275; № UA209170/2024/003276; № UA209170/2024/003273; № UA209170/2024/003279; № UA209170/2024/003297; № UA209170/2024/003327; № UA209170/2024/003329, у яких вказано на неможливість завершення митного оформлення у зв`язку з невірним заповненням граф 47 та “В” митної декларації, а саме: застосовано невірну ставку акцизного податку, чим порушено вимоги ст. 215.3.1 Податкового кодексу України, ст. 293-295 Митного кодексу України.

У картках відмови було вказано вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової митної декларації зі змінами відповідно до картки відмови та вірно заповненими графами митної декларації.

Вважаючи, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що їх необхідно скасувати, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить із такого законодавчого регулювання.

Частиною 1 ст. 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.

Відповідно до п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, у тому числі, у вигляді кодів: відомості про товари:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) назва країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів;

Згідно із ч.1 ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Статтею 67 Митного кодексу України визначено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Законом України “Про митний тариф України” передбачено основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД.

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.На підставі частин 1 та 2 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, з наведеного законодавчого регулювання випливає, що код товару згідно з УКТ ЗЕД, який визначається за структурою розділу, групи, товарної позиції, товарної підпозиції, товарної категорії та товарної підкатегорії, встановлює класифікаційну належність товару, а не безпосередньо ставку акцизного податку.

Правило 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД вказує, що для юридичних цілей класифікація товару здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток, а правило 3 (a) визначає, що у разі віднесення товару на перший погляд до двох чи більше товарних позицій перевагу належить надавати тій позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з позиціями, де подається більш загальний опис.

Застосовуючи наведені норми до обставин цієї справи, апеляційний суд зазначає, що самостійне визначення декларантом позивача коду товару 2206 00 39 00 у митних деклараціях підтверджує належність товару до відповідної товарної підкатегорії відповідно до статей 67 та 69 МК України, однак не є самостійною і достатньою підставою для автоматичного застосування спеціальної ставки акцизного податку в розмірі 12,23 грн за 1 літр.

Десятизначний код товару та наведені правила його визначення дають відповідь на питання про класифікаційну належність товару, тоді як питання про те, яку ставку акцизного податку необхідно застосувати вирішується, виходячи з опису товару (продукції), наведеного у другій колонці таблиці підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПК України, з урахуванням дійсних фізико-хімічних та технологічних характеристик товару, встановлених за результатами оцінки наявних у справі доказів.

Відповідно до п.п. 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 ПК України визначено, що об`єктами оподаткування є, зокрема, операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4. ст. 216 ПК України).

Підпункт 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПК України (ставки акцизного податку з таких товарів як спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво) викладений у формі таблиці (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зокрема:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД: 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00.

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД: вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу “гриб”, що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20° C.

Одиниця виміру: гривень за 1 літр.

Ставка податку: 12,23.

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД: 2204, 2205, 2206 (вина та інші зброджені напої без додання етилового спирту в іншому місці не зазначені; вина та інші зброджені напої з доданням етилового спирту).

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД: вина та інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22 відсотки об`ємних одиниць етилового спирту.

Одиниця виміру: гривень за 1 літр.

Ставка податку: 8,42.

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД: 2204, 2205, 2206 (алкогольні напої з доданням або без додання етилового спирту, в іншому місці не зазначені).

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД: алкогольні напої, фактична міцність яких вища за 22 відсотки об`ємних одиниць етилового спирту, інші суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв.

Одиниця виміру: гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Ставка податку: 133,31.

Структура таблиці, наведеної у підпункті 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, побудована наступним чином: у першій колонці таблиці наведені відповідні коди товарів, що класифікуються за правилами, визначеними Законом України “Про Митний тариф України”, яким передбачено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складену на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів; у другій колонці таблиці наведений опис товару, а саме характеристики товару, які і є визначальними для застосування відповідної ставки акцизного податку; у третій та четвертій колонках таблиці наведені одиниці виміру та ставки акцизного податку.

Отже, для товарів товарної позиції 2206 (вина та інші зброджені напої без додання етилового спирту, в іншому місці не зазначені; вина та інші зброджені напої з доданням етилового спирту) - вина та інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22 відсотки об`ємних одиниць етилового спирту - ставка акцизного податку становить 8,42 грн за 1 літр.

Для товарів з товарною категорією 2206 00 39 00 - вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу “гриб”, що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар за температури 20 °C - ставка акцизного податку становить 12,23 грн за 1 літр.

Апеляційний суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Регно Італія УА” на підставі зовнішньоекономічного договору поставки (контракту) № 30-10/20 Pravex від 30 жовтня 2020 року ввозило (імпортувало) на митну територію України напої на основі вина ігристі ароматизовані: ароматизований винний напій ігристий у скляних пляшках місткістю 0,75 л (а також 0,2 л) з вмістом спирту етилового не більше 8,5 відсотка об`ємних одиниць, зокрема “Fiorelli Fragolino Bianco”, “Fiorelli Fragolino Bianco Dry”, “Fiorelli Fragolino Rosso”, “Pesca Fiorelli” та “Granatino”, які декларант задекларував за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2206 00 39 00 за митними деклараціями, що стали підставою для 52 оскаржених карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_1 за результатами судової товарознавчої експертизи № 166/12.1/2025 від 11.08.2025, алкогольні напої Fiorelli Fragolino Bianco, Fiorelli Fragolino Rosso, Pesca Fiorelli виробництва компанії TOSO S.p.A. за класифікатором УКТ ЗЕД належать до товару з класифікаційними ознаками “суміші зброджених напоїв (суміші із зброджених напоїв), неігристі у посудинах місткістю 2 л або менше, інші” з кодом УКТ ЗЕД 2206 00 59 00, а відповідно до статті 215 Податкового кодексу України підпадають під опис підпункту 215.3.1 “вина та інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв) з фактичною міцністю більше 1,2 % об., але не більше 22 % об.”.

Апеляційний суд зауважує, що вказаний висновок не може бути взятий до уваги як доказ щодо товару, ввезеного позивачем у цій справі.

На переконання апеляційного суду висновок товарознавчої експертизи № 166/12.1/2025 від 11.08.2025 складений у межах інших судових проваджень на підставі сертифікатів якості та технологічних карт, що стосуються товару, ввезеного за зовнішньоекономічним договором поставки № 02-07/18 від 02 липня 2018 року, тоді як предметом дослідження у цій справі є товар, ввезений за зовнішньоекономічним договором поставки № 30-10/20 Pravex від 30 жовтня 2020 року

Крім того, як йдеться у відповідному висновку, експерт безпосереднього огляду об`єктів дослідження не проводив, а висновок ґрунтується виключно на документах, наданих експерту щодо іншої партії товару за іншим контрактом.

За таких обставин зазначений висновок судового експерта не встановлює класифікаційних ознак товару, ввезеного позивачем саме за спірними митними деклараціями у цій справі, а тому не має доказового значення при вирішенні цього спору.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції урахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.10.2023 у справі № 380/10416/21.

Апеляційний суд з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до сталої практики Великої Палати Верховного Суду подібність правовідносин для цілей застосування правового висновку іншої справи оцінюється за трьома критеріями - змістовим (характер врегульованих спірних прав і обов`язків), суб`єктним і об`єктним, при цьому сама лише подібність назв товару чи структури правової норми не свідчить про тотожність правовідносин, якщо встановлені судом фактичні обставини (конкретний склад товару, конкретна документальна база, конкретний договір) відрізняються.

У справі № 380/10416/21 предметом дослідження судів попередніх інстанцій були обставини, встановлені за 2021-2022 роки на підставі товару, ввезеного за зовнішньоекономічними договорами від 02 липня 2018 року № 02-07/18, від 15 листопада 2018 року № 15-11/18 Pivdennyi, від 05 грудня 2018 року № 05-12/18 Pumb та від 14 травня 2019 року № 14-05/19 Alfa.

У той же час, у справі, що переглядається, товар ввозився за зовнішньоекономічним договором поставки (контрактом) № 30-10/20 Pravex від 30 жовтня 2020 року, який не досліджувався в межах справи № 380/10416/21.

Отже, доказова база обох справ, не зважаючи на збіг окремих торгових найменувань товару, є різною за суб`єктним і об`єктним складом.

Апеляційний суд також зважає на те, що резолютивна частина постанови у справі № 380/10416/21 складається з двох частин.

Так, щодо товарів з найменуваннями “FRAGOLINO BIANCO”, “FRAGOLINO ROSSO”, “PESCA”, “FRAGOLINO BIANCO DRY” та інших касаційну скаргу митного органу задоволено, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

Одночасно, щодо товарів “FRAGOLINO BIANCO” у жерстяних банках та “COCTAIL SPRITZ” справу передано на новий розгляд.

Вказаний результат розгляду справи № 380/10416/21 зумовлений виключно обставинами й доказами, встановленими в межах цієї конкретної справи, а не універсальним правовим висновком про ставку акцизного податку, яка застосовується для такого роду товару безвідносно до обставин його ввезення.

Таким чином, на переконання апеляційного суду визначальне значення для правильного вирішення цієї справи має саме встановлення дійсних фізико-хімічних та технологічних характеристик товару, ввезеного позивачем за спірними митними деклараціями.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд вважає, що постанова Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 380/10416/21 є нерелевантною до обставин цієї справи, а тому висновки, викладені у цій постанові, не є обов`язковими для апеляційного суду при вирішенні цього спору.

Оцінюючи подані позивачем митні декларації апеляційний суд встановив дійсні характеристики товару, ввезеного позивачем у цій справі, безпосередньо на підставі графи 31 митних декларацій, поданих за контрактом № 30-10/20 Pravex, де незалежно від конкретної торгової назви товару (Fiorelli Fragolino Bianco, Fiorelli Fragolino Bianco Dry, Fiorelli Fragolino Rosso, Pesca Fiorelli, Granatino) наведено дослівно ідентичний опис складу та способу виробництва: вино (51 %), демінералізована вода (42 %), сахароза (6,9 %), ароматизатор (0,1 %), сульфіти, фактична концентрація спирту 7 відсотків об`ємних одиниць, зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння винограду з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об`ємних одиниць без додавання спирту, з наступним додаванням безалкогольних напоїв (води, підсолоджувачів, лимонної кислоти, ароматизаторів).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про виноград, вино та продукти виноградарства” від 22 серпня 2024 року № 3928-IX вино ігристе - алкогольний напій, загальна міцність за об`ємною часткою спирту в кюве, призначеному для його вироблення, становить не менше 8,5 % об., отриманий шляхом первинного або вторинного спиртового бродіння з розчавленого чи нерозчавленого свіжого винограду, сусла виноградного або вина, який при відкриванні ємності, у яку він розлитий, вивільняє газ розчиненого діоксиду вуглецю, утворений виключно в результаті бродіння, і який через наявність діоксиду вуглецю має надлишковий тиск не менше 3 барів, за умови зберігання при температурі 20°С у закритій ємності.

Згідно з п. 41 ч. 1 ст. 1 цього Закону, напоєм на основі вина ароматизованим є алкогольний напій з фактичною міцністю за об`ємом від 4,5 % об. до 14,5 % об., одержаний з одного або декількох таких продуктів: вино (крім Рецини, вин з додаванням спирту), вино газоване, вино ігристе, вино ігристе добірне, вино ігристе добірне ароматичне, вино лікерне, вино молоде у процесі бродіння, вино напівгазоване, вино напівігристе, вміст яких становить не менше 50 % загального об`єму, допускається додавання харчових барвників, сусла виноградного, сусла виноградного частково збродженого, підсолоджувачів, без додавання спирту.

У контексті вказаних термінів апеляційний суд встановив, що товар, ввезений позивачем, не є продуктом вторинного бродіння спеціально підготовленого кюве, а є купажем готового вина з демінералізованою водою, сахарозою та ароматизатором.

Тому, на переконання апеляційного суду, визначення вина ігристого, наведене в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про виноград, вино та продукти виноградарства”, не може застосовуватись до напоїв, митне оформлення яких здійснював позивач, оскільки спірні напої виготовлені за іншою, ніж вино ігристе, технологією виробництва.

Апеляційний суд також зазначає, що склад спірного товару - наявність у напоях демінералізованої води та ароматизатора - виходить за межі переліку компонентів, додавання яких допускається пунктом 41 частини першої статті 1 цього Закону до напою на основі вина ароматизованого (харчові барвники, сусло виноградне, сусло виноградне частково зброджене, підсолоджувачі), а тому товар не належить і до цієї законодавчо визначеної категорії.

Враховуючи те, що жодна з передбачених Законом України “Про виноград, вино та продукти виноградарства” категорій алкогольних напоїв не описує точно товар, ввезений позивачем, апеляційний суд вважає, що до відповідного товару може бути застосований виключно опис товару, наведений безпосередньо у другому рядку таблиці підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПК України, - “вина та інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв)”, який, на відміну від визначень вина ігристого та напою на основі вина ароматизованого, прямо охоплює категорію сумішей на основі вина з іншими компонентами.

Отже, апеляційний суд встановив, що товар, ввезений позивачем, за законодавчо встановленими ознаками не є вином ігристим чи вином газованим у розумінні першого рядка таблиці підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПК України, а є напоєм на основі вина ароматизованим, що підтверджує правильність позиції позивача про належність товару до опису другого рядка цієї таблиці.

Апеляційний суд також бере до уваги те, що згідно із сертифікатами з перевезення (походження) товару форми EUR.1 та експортними митними деклараціями Європейського Союзу, оформленими італійською митницею при вивезенні товару за контрактом № 30-10/20 Pravex, у графі опису товару зазначено “BEVANDE FERMENTATE” (зброджені напої), а код товару вказано як 22060039, що узгоджується з кодом, застосованим декларантом при ввезенні цього товару на митну територію України.

З огляду на вказане, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що зазначені документи підтверджують офіційну класифікацію товару, здійснену компетентним органом країни походження, що є додатковим підтвердженням обґрунтованості опису товару як зброджених напоїв, а не вина ігристого чи вина газованого.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України одним з принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Пунктом 56.21 статті 56 ПК України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на наведене будь-які сумніви щодо розміру ставки акцизного податку належить тлумачити на користь позивача як платника податку.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що товар, ввезений позивачем на підставі зовнішньоекономічного договору поставки (контракту) № 30-10/20 Pravex від 30 жовтня 2020 року, задекларований за кодом УКТ ЗЕД 2206 00 39 00, не відповідає сукупності класифікуючих ознак, необхідних для застосування спеціальної ставки акцизного податку в розмірі 12,23 грн за 1 літр, а за своїм описом, встановленим безпосередньо з графи 31 митних декларацій, становить суміш на основі зброджених напоїв, до якої належить застосовувати загальну ставку акцизного податку в розмірі 8,42 грн за 1 літр.

Оскільки в графі 31 усіх митних декларацій, поданих за вказаним контрактом, наведено дослівно ідентичний опис складу та способу виробництва товару незалежно від його конкретної торгової назви, наведений вище висновок стосується товару, ввезеного за всіма митними деклараціями, які стали підставою для оскаржених карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

За таких обставин зазначені картки відмови № UA209170/2024/002854, № UA209170/2024/002849, № UA209170/2024/002884, № UA209170/2024/002867, № UA209170/2024/002868, № UA209170/2024/002885, № UA209170/2024/002883, № UA209170/2024/002887, № UA209170/2024/002896, № UA209170/2024/002915, № UA209170/2024/002941, № UA209170/2024/002946, № UA209170/2024/002960, № UA209170/2024/002961, № UA209170/2024/002959, № UA209170/2024/002968, № UA209170/2024/002991, № UA209170/2024/003000, № UA209170/2024/003019, № UA209170/2024/003018, № UA209170/2024/003030, № UA209170/2024/003020, № UA209170/2024/003031, № UA209170/2024/003061, № UA209170/2024/003062, № UA209170/2024/003077, № UA209170/2024/003078, № UA209170/2024/003128, № UA209170/2024/003130, № UA209170/2024/003127, № UA209170/2024/003126, № UA209170/2024/003150, № UA209170/2024/003133, № UA209170/2024/003129, № UA209170/2024/003162, № UA209170/2024/003163, № UA209170/2024/003192, № UA209170/2024/003214, № UA209170/2024/003199, № UA209170/2024/003213, № UA209170/2024/003212, № UA209170/2024/003211, № UA209170/2024/003241, № UA209170/2024/003274, № UA209170/2024/003278, № UA209170/2024/003275, № UA209170/2024/003276, № UA209170/2024/003273, № UA209170/2024/003279, № UA209170/2024/003297, № UA209170/2024/003327, № UA209170/2024/003329 не відповідають вимогам закону і є протиправними.

Вказані висновки апеляційного суду є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі, шляхом визнання протиправними та скасування оскаржених карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Апеляційну скаргу, на думку апеляційного суду, необхідно задовольнити.

Що стосується розподілу судових витрат, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Апеляційний суд, на підставі платіжної інструкції № 3003350239 від 27 березня 2025 року встановив, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в сумі 125 964,80 грн., а на підставі платіжної інструкції № 3003350248 від 09 липня 2026 року - судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 36 336,00 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 1 ст. 4 цього Закону встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивач подав позовну заяву у цій справі 18 березня 2025 року, а тому апеляційний суд застосовує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2025 року, - 3028 грн.

Апеляційний суд зазначає, що позовні вимоги позивача, які полягали у визнанні протиправними та скасуванні 52 карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є вимогами майнового характеру із визначеною позивачем ціною позову у розмірі 2 527 214,4 грн, а тому судовий збір за подання такої позовної заяви належить обчислювати як за одну майнову вимогу, виходячи із ціни позову в цілому.

Ставка судового збору, обчислена за наведеною формулою (1,5 відсотка від 2 527 214,4 грн), перевищує встановлений законом максимальний розмір, а тому апеляційний суд застосовує максимальну ставку, яка становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 30 280,00 грн (10 х 3028 грн).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Апеляційний суд встановив, що позивач подав позовну заяву в електронній формі через підсистему “Електронний суд”, а тому розмір судового збору, який позивач мав сплатити за подання позовної заяви, становить 24 224,00 грн (30 280,00 грн х 0,8).

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року подання апеляційної скарги.

Позивач подав апеляційну скаргу у цій справі 16 березня 2026 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2026 року, становить 3328 грн, а встановлений законом максимум становить 49 920,00 грн (15 х 3328 грн).

Застосовуючи наведену норму до обставин справи, апеляційний суд вважає, що розмір судового збору, який позивач мав сплатити за подання апеляційної скарги, становить 36 336,00 грн (24 224,00 грн х 150 відсотків), що не перевищує встановленого законом максимуму та відповідає сумі, яку фактично сплатив позивач, згідно з платіжною інструкцією № 3003350248 від 09 липня 2026 року.

Водночас апеляційний суд зазначає, що позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір в розмірі 125 964,80 грн, що перевищує встановлений законом розмір судового збору - 24 224,00 грн.

Різниця між фактично сплаченою сумою та сумою, яку позивач мав сплатити відповідно до закону, є судовим збором, сплаченим у більшому розмірі, ніж встановлено законом, порядок повернення якого регламентується ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” та не може відшкодовуватись позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Таким чином, загальний розмір судового збору, який належить стягнути з відповідача на користь позивача, становить 60 560,00 грн, з яких 24 224,00 грн за подання позовної заяви та 36 336,00 грн за подання апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Регно Італія УА” задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року в справі № 380/5273/25 скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:

№ UA209170/2024/002854, № UA209170/2024/002849, № UA209170/2024/002884, № UA209170/2024/002867, № UA209170/2024/002868, № UA209170/2024/002885, № UA209170/2024/002883, № UA209170/2024/002887, № UA209170/2024/002896, № UA209170/2024/002915, № UA209170/2024/002941, № UA209170/2024/002946, № UA209170/2024/002960, № UA209170/2024/002961, № UA209170/2024/002959, № UA209170/2024/002968, № UA209170/2024/002991, № UA209170/2024/003000, № UA209170/2024/003019, № UA209170/2024/003018, № UA209170/2024/003030, № UA209170/2024/003020, № UA209170/2024/003031, № UA209170/2024/003061, № UA209170/2024/003062, № UA209170/2024/003077, № UA209170/2024/003078, № UA209170/2024/003128, № UA209170/2024/003130, № UA209170/2024/003127, № UA209170/2024/003126, № UA209170/2024/003150, № UA209170/2024/003133, № UA209170/2024/003129, № UA209170/2024/003162, № UA209170/2024/003163, № UA209170/2024/003192, № UA209170/2024/003214, № UA209170/2024/003199, № UA209170/2024/003213, № UA209170/2024/003212, № UA209170/2024/003211, № UA209170/2024/003241, № UA209170/2024/003274, № UA209170/2024/003278, № UA209170/2024/003275, № UA209170/2024/003276, № UA209170/2024/003273, № UA209170/2024/003279, № UA209170/2024/003297, № UA209170/2024/003327, № UA209170/2024/003329.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Регно Італія УА” судовий збір у сумі 60560,00 грн. (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок) за подання адміністративного позову та апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

Р. М. Шавель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua