Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №300/9122/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/9122/25 пров. № А/857/36554/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

за участю секретаря Березюка Д.О.,

представника апелянта Гавадзина М.В.,

представника позивача Пака В.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року (ухвалене головуючим – суддею Григорук О.Б. о 12 год. 12 хв. у м. Івано-Франківськ, повне судове рішення складено 29 травня 2026 року) у справі № 300/9122/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2025 № 023322/0901,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.09.2025 № 023322/0901.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що податковим органом, який здійснював фактичну перевірку допущено процедурні порушення щодо призначення та проведення фактичної перевірки. Оскаржувані рішення прийняті відповідачем безпідставно, а висновки акту перевірки не ґрунтуються на фактичних обставинах. Зазначає, що при здійсненні фактичної перевірки за адресою: Львівська область, Яворівській район, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд. 1, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, контролюючий орган провів перевірку позивача щодо обігу пального не тільки за адресою, зазначеною в наказі на перевірку від 06.08.2025, а щодо загального обігу пального, отриманого ТОВ «Європа Транс Агро» на всій території України впродовж 2024 року, що призвело до безпідставного застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1000000 грн. До такого висновку представник позивача дійшла з огляду на те, що в акті перевірки відсутні докази, які підтверджують, що 10746447,68 літрів пального за кодом УКТЗЕД 2710194300 (приведених до температури 15С) отримані позивачем саме на ліцензований склад за адресою: Львівська область, Яворівській район, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд. 1. Контролюючий орган, посилаючись на відомості ЄРАН, ототожнив загальний обсяг пального, отриманого позивачем протягом 2024 року на всій території України, в розмірі 10746447,68 літрів пального за кодом УКТЗЕД 2710194300, в тому числі і безпосередньо в баки автомобілів, з обсягом пального, отриманого ТОВ «Європа Транс Агро» на означений склад, з чого був зроблений хибний висновок про порушення ТОВ «Європа Транс Агро» вимог підпункту 230.1.2(б) пункту 230.1 статті 230 ПК України. Згідно даних ЄРАН, в 2024 і 2025 роках на ліцензований склад за адресою: Львівська область, Яворівській район, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд. 1, було здійснено поставки пального відповідно до акцизної накладної форми (П) № 7733 від 02.01.2024, згідно з якою, позивач отримав 21639,06 л. (21, 6 куб.м.) пального; відповідно до акцизної накладної форми (П) № 116 від 18.01.2025, згідно з якою позивач отримав 21160 л. (21,16 куб.м.) пального. На ліцензованому складі за адресою: Львівська область, Яворівській район, с. Волиця, вул Елеваторна, буд.1, який був об`єктом перевірки, ТОВ «Європа Транс Агро» має ємність для зберігання пального загальним обсягом 30 куб. м., що менше ліміту в 200 куб. м., передбаченому вищенаведеним підпунктом б) 14.1.6 підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, і обсяг пального, яке зберігалось в означеній ємності в 2024 та 2025 роках, складає, відповідно, 21,6 куб. м., та 21,16 куб. м., що також суттєво менше ліміту в 1000 куб.м., встановленого законодавством. Відтак, у відповідності до положень п.п. б) 14.1.6 п.п.14.16 п.14.1 ст.14 ПК України ліцензований склад позивача за адресою: Львівська область, Яворівській район, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд. 1, не вважається акцизним складом. Отже, висновки, наведені в акті перевірки є такими, що не відповідають фактичним обставинам діяльності позивача і, як наслідок, відсутні підстави для накладання на ТОВ «Європа Транс Агро» штрафу, передбаченого п.128-1.2 ст.128-1 Податкового кодексу України.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 визнано протиправним та скасовао податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 15.09.2025 № 023322/0901.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту акта фактичної перевірки та додатків до нього неможливо встановити, що позивач у 2024 році отримав пальне в обсязі більше ніж 1000 кубічних метрів безпосередньо в ємності за адресою: Львівська область, Яворівській район, с. Волиця, вул Елеваторна, буд. 1, не здійснюючи отримання пального безпосередньо в бак транспортних засобів, що йому належать, та про що платник стверджував як під час процедури адміністративного оскарження, так і в суді.

Безпосередньо в акті перевірки контролюючим органом не зазначено про здійснення інвентаризації пального на зберіганні, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей. Посилаючись виключно на дані Єдиного реєстру акцизних накладних, контролюючий орган достеменно не встановив на момент проведення фактичного контрольного заходу факт зберігання позивачем пального у 2024 році за адресою: Львівська область, Яворівській район, с. Волиця, вул Елеваторна, буд. 1, з перевищенням встановленого ліміту 1000 куб.м.

З огляду на викладе, суд дійшов висновку про те, що твердження відповідача, що позивач після отримання обсягів пального, що перевищують 1000 кубічних метрів (1000000 літрів) в межах календарного року, вважається розпорядником акцизного складу має характер припущення, без жодного документального підтвердження.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що перевіркою встановлено, факт відсутності з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування пального та спирту етилового у період перевищення обсягів придбання, чим порушено вимоги п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями.

Обставина, щодо придбання вказаної кількості пального не заперечується ні позивачем, зважаючи на доводи позову, ні відповідачем.

В той же час, положення пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України не передбачають розмежування по надходженню пального на кожне окреме приміщення або територію, а визначають виключно загальний обсяг отриманого пального суб`єктом господарювання протягом календарного року.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні представник позивача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 41101091, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності товариства є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 06.08.2025 № 4648-ПП та на підставі направлень від 06.08.2025 № 8923 та № 8924, представниками Головного управління ДПС у Львівській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Європа Транс Агро» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, об`єкт фактичної перевірки ТОВ «Європа Транс Агро» за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд. 1 (т. 1, а.с. 30-31).

За результатами проведеної фактичної перевірки складено акт про результати фактичної перевірки від 18.08.2025 №37779/13-01-09-02/41101091 (т. 1 а.с. 32-37).

Згідно висновків вказаного акту перевірки від 18.08.2025 №37779/13-01-09-02/41101091 встановлено порушення підпункту 230.1.2 (б) пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме: ТОВ «Європа Транс Агро», станом на 15.08.2025, акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового не зареєстрований (відповідальність передбачена п. 1281.2 ст.1281 Кодексу).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подано заперечення від 25.08.2025 № ПЕР/ВИХ/2025/00011 на акт фактичної перевірки (т. 1, а.с. 129-130).

Листом від 11.09.2025 № 35516/6/13-01-09-02-11 Головне управління ДПС у Львівській області надало позивачу відповідь, згідно якої висновки акту перевірки залишено без змін (т. 1, а.с. 38).

На підставі акту перевірки від 18.08.2025 №37779/13-01-09-02/41101091 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.09.2025 № 023322/0901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1000000 грн. (т. 1, а.с. 92).

Податкове повідомлення-рішення від 15.09.2025 № 023322/0901 направлено на податкову адресу позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вулиця Івасюка, 62, місто Івано-Франківськ, однак поштове відправлення повернулося на адресу відповідача (т. 1, а.с. 91-93).

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням позивач подав скаргу від 10.10.2025 № ПЕР/ВИХ/2025/00014 до Державної податкової служби України (т. 1, а.с. 40-45). Згідно рішення від 08.12.2025 № 35103/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги 10.10.2025, оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т. 1 а.с. 47-52).

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 15.09.2025 № 023322/0901, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі – ПК України), яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктами 19-1.1.14 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Положеннями цієї глави ПК України встановлюється чітке розмежування щодо порядку проведення окремих видів перевірок, зокрема, й щодо місця проведення податкових перевірок.

Так, згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Отже, виходячи з буквального аналізу змісту норми підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України проведення фактичної перевірки вимагає чіткого з`ясування місця безпосереднього провадження платником податків конкретного виду діяльності та фактичного проведення цієї перевірки у такому місці або ж за місцем розташування тих чи інших об`єктів, які використовуються господарюючим суб`єктом у його діяльності, яка охоплюється предметом фактичної перевірки.

Таким чином, на відміну від фактичної перевірки документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих податковим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, що охоплюється предметом саме документальної перевірки: своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів. Натомість проведення фактичної перевірки не передбачає контролю за нарахуванням і сплатою податків.

Колегія суддів звертає увагу, що особливість фактичних перевірок та їх відмінність від усіх інших перевірок, які проводяться податковими органами, полягає у тому, що при їх проведенні перевіряються не бухгалтерські документи, а правильність фактичних дій (фактичного стану речей) суб`єкта підприємницької діяльності. Тому, така перевірка проводиться не за місцем розташування платника податку (місцем розташування органу управління), а саме за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.03.2023 року у справі № 380/13375/21.

Водночас судом встановлено, що в наказі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області № 4648-ПП від 06.08.2025 зазначено об`єкт фактичної перевірки ТОВ «Європа Транс Агро» за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд. 1 (т. 1, а.с. 30-31).

В той же час посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області здійснено аналіз господарських операцій, які здійснені поза межами визначеного наказом об`єкт фактичної перевірки ТОВ «Європа Транс Агро» за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд. 1.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що зокрема, в акті перевірки зафіксовано використання відомостей з Єдиного реєстру акцизних накладних за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, згідно яких ТОВ «Європа Транс Агро» отримало 10746447,68 літрів пального за кодом УКТЗЕД 2710194300 (приведених до температури 15°С) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) та 431,3 літри пального за кодом УКТЗЕД 2711000000 (приведених до температури 15°С) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії). Тобто, контролюючим органом взято відомості про всю загальну кількість пального, що становить понад 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), отриманого ТОВ «Європа Транс Агро» в період з 01.01.2024 по 31.12.2024, без конкретної прив`язки саме до об`єкта за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд. 1.

Таким чином, посадові особи, які здійснювали перевірку, фактично вийшли за межі предмету перевірки, який вказаний у наказі № 4648-ПП від 06.08.2025, що свідчить про допущення податковим органом під час фактичної перевірки порушень положень підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції правильно виснував, що такий вихід за межі фактичної перевірки призвів до необґрунтованих висновків про порушення позивачем підпункту 230.1.2 (б) пункту 230.1 статті 230 ПК України, з огляду на таке.

За правилами пункту 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 ст. 230 ПК України передбачено, що платники податку-розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень (абзаци 1-2 пункту 128-1.2 статті 128-1 ПК України).

Відповідно до абзаців першого - третього підпункту 14.1.6 пункту 14.1 ст. 14 ПК України акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно з абзацом шостим підпункту 14.1.6 пункту 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Отже, передбачений абзацом шостим підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК, виняток застосовується при сукупності умов, а саме:

загальна місткість розташованих на території (в приміщенні) ємностей не перевищує 200 кубічних метрів;

суб`єкт господарювання (власник або користувач такого приміщення або території) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів;

пальне використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і суб`єкт господарювання не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відсутність однієї з наведених умов виключає можливість визнання відповідної території/приміщення не акцизним складом.

Відповідно, у випадку, якщо протягом календарного року суб`єкт господарювання отримує пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), він зобов`язаний до часу, коли буде здійснена господарська операція, в результаті якої виникнуть обставини, які зумовлять обов`язок реєстрації акцизного складу, зареєструвати останній. Тобто, саме з моменту, коли платник податків вже достеменно знає, що відпадає хоча б одна з обов`язкових умов, передбачена абзацом шостим підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК, він зобов`язаний здійснити реєстрацію акцизного складу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №160/15431/21, від 14.12.2023 у справі №160/2020/22.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Європа Транс Агро» зберігає пальне для власного споживання за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд. 1, на підставі договорів оренди від 01.05.2023 №01/05/2023, від 01.05.2024 №01/05/24, від 01.05.2025 №01/05/2025, а також ліцензії на право зберігання пального (виключно для власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер № 13220414202200126, термін дії з 23.05.2022 до 23.05.2027, в резервуарах загальною місткістю 30000 літрів (спеціалізований напівпричіп - реєстраційний номер НОМЕР_1 ; номер шасі НОМЕР_2 , ідентифікатор об`єкту оподаткування - 3700001).

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

В акті перевірки від 18.08.2025 №37779/13-01-09-02/41101091 контролюючий орган зазначив, що згідно даних єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 ТОВ “Європа Транс Агро” було отримано 10746447,68 літрів пального за кодом УКТЗЕД 2710194300 (приведених до температури 15°С) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) та 431,3 літри пального за кодом УКТЗЕД 2711000000 (приведених до температури 15°С) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії).

З огляду на вказані відомості, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «Європа Транс Агро» отримано протягом календарного року пальне в обсягах понад 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії).

18.01.2025 відповідно до Договору поставки нафтопродуктів від 23.10.2023 №514.676.10.2023.ПММ, ТОВ «АГРО-НВ» поставило позивачу паливо дизельне ДП Л Євро5 ВО за кодом УКТЗЕД 2710194300 в кількості 17721,50 кг (21590,82 літрів пального приведених до температури 15°С), пункт розвантаження: Львівська область, Яворівський район, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд. 1 (Видаткова накладна №26 від 18.01.2025; Акт прийому - передачі нафтопродуктів від 18.01.2025 №АНВ 00000026; Товарно-транспортна накладна від 18.01.2025 №Р26).

В період з 18.01.2025 по 31.01.2025 року ТОВ «Європа Транс Агро» зберігало отримане пальне в місці зберігання пального виключно для потреб власного споживання за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд. 1, яке відповідно до заправочних відомостей підприємства було заправлено в паливні баки автомобілів (копії додаються), при цьому акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового не було зареєстровано, чим, на думку контролюючого органу, порушено підпункт 230.1.2 (б) пункт 230.1 статті 230 ПК України.

Натомість, представник позивача стверджує, що на ліцензованому складі за адресою: Львівська область, Яворівській район, с. Волиця, вул Елеваторна, буд.1, який був об`єктом перевірки, ТОВ «Європа Транс Агро» має ємність для зберігання пального загальним обсягом 30 куб. м., що менше ліміту в 200 куб. м., передбаченому вищенаведеним підпунктом б) 14.1.6 підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, і обсяг пального, яке зберігалось в означеній ємності в 2024 та 2025 роках, складає, відповідно, 21,6 куб. м., та 21,16 куб. м., що також суттєво менше ліміту в 1000 куб.м., встановленого законодавством. Відтак, у відповідності до положень п.п. б) 14.1.6 п.п.14.16 п.14.1 ст.14 ПК України ліцензований склад ТОВ «Європа Транс Агро» за адресою: Львівська область, Яворівській район, с. Волиця, вул Елеваторна, буд.1 не вважається акцизним складом.

Суд звертає увагу на те, що Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, форма заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2020 за №1241/35524 (далі – Порядок № 729).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку № 729 у відповідному рядку зазначається ознака щодо напрямів використання пального:

«1» - реалізація пального в споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) виробником або особою, яка здійснила розлив пального у таку тару;

«2» - реалізація пального з акцизного складу до іншого акцизного складу, з використанням акцизного складу пересувного, в тому числі через магістральний трубопровід, у разі, якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий;

«3» - розподіл обсягу залишків пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами/ акцизними складами пересувними, де такі обсяги фактично знаходилися. Ознака напряму використання «3» зазначається в акцизних накладних, складених на всі операції з розподілу обсягів залишку пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами / акцизними складами пересувними;

«4» - реалізація пального у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;

«5» - реалізація пального платнику, суб`єкту господарювання - неплатнику у паливний бак транспортного засобу через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним;

«6» - реалізація пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу або обладнання, або пристрою;

«7» - реалізація пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням трубопроводу, який не є акцизним складом пересувним. (Така ознака не може бути зазначена при реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням магістрального трубопроводу);

«8» - заправлення повітряних суден суб`єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України, або суб`єктами господарювання, які мають посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика, видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України, пальним, отриманим за податковим векселем, яке оподатковується на умовах встановлених пунктом 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу;

«9» - реалізація пального відповідно до підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу IV Кодексу суб`єктам літакобудування. Ознака «9» може бути зазначена тільки при реалізації пального суб`єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі - суб`єкти літакобудування);

«10» - реалізація пального відповідно до підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу IV Кодексу замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади. Ознака «10» може бути зазначена тільки при реалізації пального замовникам, які здійснили таку закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

«11» - реалізація пального відповідно до підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу IV Кодексу Державному агентству резерву України;

«12» - заправлення власних повітряних суден суб`єктами літакобудування;

«13» - фізичний відпуск (відвантаження) пального з акцизного складу / акцизного складу пересувного на акцизний склад пересувний або з акцизного складу пересувного до акцизного складу при його експорті для переміщення по митній території України (для виробників);

«14» - фактичне вивезення пального за межі митної території України, підтверджене відповідно до пунктів 30-32 Положення;

«15» - фізичний відпуск (відвантаження) зберігачем пального суб`єкту господарювання - платнику, пальне якого зберігалося на акцизному складі зберігача;

«16» - власне споживання пального замовниками, які здійснили закупівлю такого пального для забезпечення потреб держави або територіальної громади, відповідно до підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу IV Кодексу. Ознака «16» може бути зазначена тільки замовниками, які здійснили закупівлю пального для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», при власному споживанні такого пального;

«17» - реалізація пального, обсяг якого збільшено за оформленою додатковою митною декларацією;

«18» - проведення суб`єктами літакобудування технологічних випробувань виготовлених авіаційних двигунів;

«19» - реалізація важких дистилятів та біодизелю відповідно до пункту 44 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу Міністерству оборони України. Напрям використання «19» може бути зазначений в акцизних накладних, складених на операції з реалізації важких дистилятів та біодизелю Міністерству оборони України, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України.

Для пального, з яким здійснюються операції, не віднесені до одного з кодів ознаки напряму використання «1»-«19», у відповідному рядку зазначається цифра «0».

Згідно з пунктом 34 розділу ІІ Порядку № 729 в акцизній накладній, складеній на операції з реалізації пального суб`єкту господарювання, який не є платником (код операції «3»), адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (код території згідно з п`ятим (за наявності) або четвертим рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку), зазначається в акцизних накладних з напрямом використання пального:

або «0»;

або «9» - реалізація пального відповідно до підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу IV Кодексу суб`єктам літакобудування;

або «10» - реалізація пального відповідно до підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу IV Кодексу замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади;

або «15» - фізичний відпуск (відвантаження) зберігачем пального суб`єкту господарювання - платнику, пальне якого зберігалося на акцизному складі зберігача.

В спірному випадку представник позивача зазначив, що згідно даних ЄРАН, в 2024 і 2025 роках на ліцензований склад за адресою: Львівська область, Яворівській район, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд. 1, було здійснено такі поставки пального: на підставі акцизної накладної форми (П) № 7733 від 02.01.2024, згідно з якою позивач отримав 21639,06 л. (21,6 куб.м.) пального; на підставі акцизної накладної форми (П) № 116 від 18.01.2025 року, згідно з якою позивач отримав 21160 л. (21,16 куб.м.) пального (т. 1, а.с. 53-58).

Що стосується наданих суду 27.01.2026 відповідачем витягу з Єдиного реєстру акцизних накладних за 2024 рік, в якому відображені акцизні накладні складені постачальниками пального ПІІ «Амік Україна» та ТОВ «Агро-НВ» на адресу ТОВ «Європа Транс Агро», то у вказаному витягу не зазначені напрямки використання пального, що дозволило б встановити, яка кількість пального була отримана позивачем на склад за адресою: Львівська обл., Яворівській р-н, с. Волиця, вул. Елеваторна, б. 1. При цьому, така інформація має перебувати у розпорядженні відповідача, як у адміністратора Єдиного реєстра акцизних накладних.

Представник позивача зазначив, що від ПІІ «Амік Україна» в 2024 році пальне отримувалось ТОВ «Європа Транс Агро» тільки через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії, а від ТОВ «Агро-НВ» пальне отримувалось в баки автомобілів, за виключенням акцизної накладної № 7733 від 02.01.2024.

Окрім цього, представник позивача додатково зазначив, що ТОВ «Європа Транс Агро» також отримувало пальне від ТОВ «Вог Ресурс» та ТОВ «Петрол Партнер», однак тільки в баки автомобілів через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії

Представник позивача надав суду витяг з ЄРАН, сформований на його запит одним з постачальників – ТОВ «Агро-НВ», який повністю співпадає з витягом, наданим відповідачем, в частині поставок від ТОВ «Агро-НВ», та в якому зазначено напрямок використання пального – 0 (накладна №7733 від 02.01.2024), а по всім іншим поставкам зазначено “ 6”, що підтверджує реалізацію пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу або обладнання, або пристрою (т. 1, а.с. 150-157).

При цьому, згідно вказаного витягу з ЄРАН переважна більшість поставленого ТОВ «Агро-НВ» пального становила до 30 літрів, тобто в межах об`єму бака транспортних засобів.

Разом з цим згідно висновків Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №160/8390/22 обсяг пального, заправлений у паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої, не враховується до обсягу отриманого пального в ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального у розумінні приписів підпункту 14.1.6. пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Також пальне, отримане через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, згідно положень підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, не враховується при підрахунку загального обсягу пального для цілей визначення ліміту в 1000 кубічних метрів пального.

При цьому, використання пального для власних потреб відповідає основному виду діяльності ТОВ «Європа Транс Агро»: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Представник позивача зазначив, що іншим постачальникам ТОВ «Європа Транс Агро», а саме: ПІІ «Амік Україна», ТОВ «Вог Ресурс» та ТОВ «Петрол Партнер» були направлені листи з проханням надати відповідну інформацію стосовно напрямку використання пального, але відповіді від контрагентів не отримано (т. 1, а.с. 160-168).

Також суду надано копії: договору № 040412-30/12/22-ПК2298 від 30.12.2022 поставки партіями з використанням паливних карток, укладеного ТОВ «Вог Ресурс» з ТОВ «Європа Транс Агро» (т. 1, а.с. 164-176); акту приймання-передачі від 30.12.2022 до договору № 040412-30/12/22-ПК2298 від 30.12.2022 (т. 1, а.с. 177-184); договору № 040412-251223-ПГ-1342 від 25.12.2023 поставки партіями з використанням паливних карток, укладеного ТОВ «Вог Ресурс» з ТОВ «Європа Транс Агро» (т. 1, а.с. 185-193).

Відтак, судом встановлено, що загальна місткість ємності, розташованої за адресою: Львівська область, Яворівській район, с. Волиця, вул Елеваторна, буд. 1, та якою користується позивач, становить 30 куб. м., тобто не перевищує 200 куб. м., а позивач використовує пальне для власних потреб, не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

При цьому, зі змісту акта фактичної перевірки та додатків до нього неможливо встановити, що позивач у 2024 році отримав пальне в обсязі більше ніж 1000 кубічних метрів безпосередньо в ємності за адресою: Львівська область, Яворівській район, с. Волиця, вул Елеваторна, буд. 1, не здійснюючи отримання пального безпосередньо в бак транспортних засобів, що йому належать, та про що платник стверджував як під час процедури адміністративного оскарження, так і в суді.

Безпосередньо в акті перевірки контролюючим органом не зазначено про здійснення інвентаризації пального на зберіганні, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей. Посилаючись виключно на дані Єдиного реєстру акцизних накладних, контролюючий орган достеменно не встановив на момент проведення фактичного контрольного заходу факт зберігання позивачем пального у 2024 році за адресою: Львівська область, Яворівській район, с. Волиця, вул Елеваторна, буд. 1, з перевищенням встановленого ліміту 1000 куб.м.

З огляду на викладе, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що твердження відповідача, що позивач після отримання обсягів пального, що перевищують 1000 кубічних метрів (1000000 літрів) в межах календарного року, вважається розпорядником акцизного складу має характер припущення, без жодного документального підтвердження.

Аналогічним чином застосовано норми права у подібних правовідносинах Верховним Судом в постанові від 15.02.2024 у справі № 340/753/23.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що контролюючим органом не доведено та не підтверджено належними доказами зберігання позивачем пального за вказаний в акті перевірки період з перевищенням встановленого ліміту, отже наявні правові підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваного акту індивідуальної дії.

На доведення своєї позиції відповідач посилається зокрема на постанови Верховного Суду від 29.05.2024 у справі №480/13995/21, від 14.12.2023 у справі №160/2020/22, від 12.03.2024 у справі №160/8390/22, від 17.08.2023 у справі №160/15431/21.

Однак, посилання контролюючого органу на постанови Верховного Суду, наведені вище, неможливо розглядати, як докази, що підтверджують позицію відповідача, оскільки, жодна з наведених постанов не містить в собі висновку, що врахуванню підлягають будь- які обсяги пального, отриманого підприємством на протязі календарного року, за виключенням пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі № 300/9122/25 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року