Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №600/2428/24-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2428/24-а

Головуючий у 1-й інстанції: Кушнір Віталіна Олександрівна

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

24 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.08.2021 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3596,46 грн на місяць за період з 01.03.2018 по 28.08.2021 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у період з 29.01.2020 по 21.04.2021 щодо непроведення перерахунку та доплати розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у період з 29.01.2020 по 21.04.2021.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у період з 29.01.2020 по 21.04.2021 щодо непроведення перерахунку та доплати розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням відповідних розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 по 21.04.2021.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у цій частині та ухвалити нове рішення про задоволення відповідних позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що відповідач усупереч вимогам пункту 5 Порядку №1078 не вирішив питання щодо виплати суми індексації-різниці у березні 2018 року як місяці підвищення доходу та її виплати у подальшому.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення, зазначивши, що розрахунок та виплата індексації здійснювалися відповідно до вимог чинного законодавства, а у березні 2018 року розмір підвищення доходу позивача перевищив суму можливої індексації, у зв`язку з чим підстави для виплати індексації-різниці були відсутні.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 та перебував на грошовому забезпеченні відповідача.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 по особовому складу від 28.03.2021 №2-РС позивача звільнено у запас на підставі підпункту «к» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 21.04.2021 №84 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

19.04.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати щомісячної індексації грошового забезпечення у розмірі 3596,46 грн за період з 01.03.2018 по 28.08.2021, а також перерахунку та доплати належного йому грошового забезпечення.

Листом від 15.05.2024 №313 А відповідач повідомив позивача про те, що індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби виплачена у повному обсязі, а підстави для перерахунку грошового забезпечення відсутні.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо індексації, суд першої інстанції виходив із того, що у березні 2018 року, який є місяцем підвищення посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704, розмір підвищення грошового забезпечення позивача перевищив розмір можливої індексації.

З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визначення та виплати позивачу індексації-різниці починаючи з березня 2018 року.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо перерахунку грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 учасниками справи не оскаржується, законність та обґрунтованість рішення суду у цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII індексація грошових доходів населення є встановленим законами та іншими нормативно-правовими актами України механізмом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними у гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідно до абзаців третього, четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу.

За змістом абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів) у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Абзацом шостим пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації.

Верховний Суд у постановах від 22.12.2022 у справі №380/14479/21, від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21 та від 22.06.2023 у справі №520/6243/22 сформував правовий висновок, відповідно до якого для вирішення питання про наявність у військовослужбовця права на індексацію-різницю починаючи з березня 2018 року необхідно встановити розмір підвищення його грошового доходу у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року, суму можливої індексації у березні 2018 року та порівняти ці величини.

Якщо розмір підвищення доходу є меншим або дорівнює сумі можливої індексації, особа має право на індексацію-різницю, яка визначається як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу.

З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Отже, березень 2018 року є місяцем підвищення доходу позивача для цілей застосування пункту 5 Порядку №1078.

Водночас для вирішення питання про наявність права на індексацію-різницю самого факту підвищення посадового окладу недостатньо. Необхідним є встановлення фактичного розміру підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які не мали разового характеру.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про перевищення розміру підвищення доходу позивача над сумою можливої індексації, належним чином не дослідив структуру та фактичний розмір його грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року.

З метою повного з`ясування цих обставин ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2026 витребувано у військової частини НОМЕР_1 деталізовану інформацію про всі складові грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий та березень 2018 року, первинні розрахунково-платіжні документи, а також інформацію щодо правових та фактичних підстав нарахування відповідних виплат.

На виконання ухвали суду військова частина НОМЕР_1 надала витяги з розрахунково-платіжних відомостей №26 та №39, інформацію про всі нараховані складові грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року, картку особового рахунку військовослужбовця та інші документи.

З наданих відповідачем доказів встановлено, що грошове забезпечення ОСОБА_1 за лютий 2018 року складалося з:

окладу за військовим званням – 65,00 грн;

посадового окладу – 800,00 грн;

надбавки за вислугу років – 216,25 грн;

надбавки за виконання особливо важливих завдань – 540,63 грн;

надбавки за роботу з особовим складом – 60,00 грн;

премії – 4440,00 грн;

щомісячної додаткової грошової винагороди – 3673,13 грн.

Загальний розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року становив 9795,01 грн.

За березень 2018 року позивачу нараховано:

оклад за військовим званням – 1020,00 грн;

посадовий оклад – 4510,00 грн;

надбавку за вислугу років – 1935,50 грн;

надбавку за особливості проходження військової служби – 746,55 грн;

премію – 2070,09 грн.

Загальний розмір грошового забезпечення за березень 2018 року становив 10282,14 грн.

Вказані відомості узгоджуються між собою та підтверджуються первинними розрахунково-платіжними документами і карткою особового рахунку позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що для визначення розміру підвищення доходу порівнянню підлягає не лише розмір посадового окладу чи окладу за військовим званням, а сукупний грошовий дохід особи у місяці підвищення та у місяці, що йому передував, з урахуванням усіх складових, які не мають разового характеру.

Тому при визначенні грошового доходу позивача за лютий 2018 року підлягають врахуванню, зокрема, щомісячна премія та щомісячна додаткова грошова винагорода.

Надані відповідачем документи свідчать, що ці виплати входили до складу щомісячного грошового забезпечення позивача та не мали разового характеру.

Та обставина, що після запровадження з 01.03.2018 нової системи грошового забезпечення окремі складові попередньої системи припинили виплачуватися або були замінені іншими складовими, не є підставою для їх виключення із сукупного грошового доходу за лютий 2018 року.

Інший підхід фактично призводив би до порівняння лише окремих складових грошового забезпечення до та після підвищення посадових окладів, що не відповідає змісту абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078.

Таким чином, фактичний розмір підвищення грошового доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року становив:

10282,14 грн – 9795,01 грн = 487,13 грн.

Щодо суми індексації, яка склалася у березні 2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 сума індексації визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, у межах прожиткового мінімуму для відповідної категорії населення на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року становив 1762 грн, а величина приросту індексу споживчих цін – 253,30 відсотка.

Отже, сума можливої індексації у березні 2018 року становила:

1762 грн Ч 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Таким чином, розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року – 487,13 грн – є меншим за суму індексації, яка склалася у цьому місяці, – 4463,15 грн.

Відтак відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 позивач набув право на отримання індексації-різниці.

Розрахунковий розмір такої індексації становить:

4463,15 грн – 487,13 грн = 3976,02 грн на місяць.

Разом з тим у позовній заяві позивач визначив належну йому суму індексації-різниці у розмірі 3596,46 грн на місяць та саме у такому розмірі просив зобов`язати відповідача здійснити її нарахування і виплату.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У спірних правовідносинах необхідності виходити за межі заявлених позовних вимог колегія суддів не встановила.

Водночас та обставина, що за результатами дослідження первинних документів розрахунковий розмір індексації-різниці становить 3976,02 грн та є більшим за заявлену позивачем суму, не є підставою для відмови у задоволенні вимоги про виплату індексації-різниці у меншому розмірі.

Встановлені судом обставини підтверджують, що заявлена позивачем сума 3596,46 грн не перевищує розміру індексації-різниці, право на яку виникло у нього відповідно до пункту 5 Порядку №1078.

За таких обставин позовна вимога в частині визначення індексації-різниці у розмірі 3596,46 грн на місяць є обґрунтованою та не передбачає виходу суду за межі позовних вимог.

Колегія суддів також враховує, що використання позивачем словосполучення «фіксована величина індексації» саме по собі не змінює правової природи заявленої вимоги.

Після внесення змін до Порядку №1078 постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 термін «фіксована сума індексації» безпосередньо у Порядку №1078 не використовується.

Разом з тим абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 передбачено механізм виплати індексації-різниці у разі, якщо розмір підвищення доходу у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не перевищує суму індексації, яка склалася у цьому місяці.

Тому визначальним для вирішення спору є не найменування позивачем відповідної виплати, а її правова природа, зміст заявленої вимоги та наявність передбачених пунктом 5 Порядку №1078 умов для її нарахування.

При цьому повноваження відповідача щодо нарахування індексації-різниці за наявності встановлених законодавством умов не є дискреційними, оскільки відповідна сума визначається за встановленим нормативним алгоритмом.

Щодо періоду, за який позивач має право на відповідну виплату, колегія суддів виходить із наступного.

Позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.08.2021 включно.

Разом з тим матеріалами справи встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2021 №84 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини.

Індексація, про виплату якої заявлено у цій справі, є складовою грошового забезпечення військовослужбовця та нерозривно пов`язана з отриманням такого грошового забезпечення.

Після виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 у відповідача припинився обов`язок щодо нарахування йому поточного грошового забезпечення, а отже і його індексації.

Тому належним періодом нарахування позивачу індексації-різниці є період з 01.03.2018 по 21.04.2021 включно.

Позовні вимоги щодо нарахування та виплати індексації за період з 22.04.2021 по 28.08.2021 задоволенню не підлягають.

При цьому відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку №1078 визначена у місяці підвищення доходу сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів), а до неї надалі додається сума поточної індексації, яка виникає внаслідок перевищення порогу індексації.

Отже, виплата позивачу у подальших місяцях поточної індексації сама по собі не припиняє і не зменшує визначену у березні 2018 року індексацію-різницю.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 21.04.2021 є протиправною.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні зазначених позовних вимог, не встановив фактичний розмір грошового забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року, не визначив реальний розмір підвищення його доходу та не порівняв цю величину із сумою індексації, яка склалася у березні 2018 року.

Витребувані судом апеляційної інстанції докази усунули зазначену неповноту встановлення фактичних обставин справи та підтвердили наявність передбачених абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 умов для виплати позивачу індексації-різниці.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Водночас апеляційна скарга не підлягає задоволенню в частині вимог щодо нарахування індексації після 21.04.2021, оскільки з цієї дати позивач був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 – скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення з ухваленням у цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 21 квітня 2021 року відповідно до абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3596,46 грн на місяць за період з 01 березня 2018 року по 21 квітня 2021 року відповідно до абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

У задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 22 квітня 2021 року по 28 серпня 2021 року відмовити.

В іншій частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі №600/2428/24-а залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.