Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №240/22869/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22869/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов Сергій Вікторович

Суддя-доповідач - Савицька Н.В.

24 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Томчука А.В. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромцивільмонтаж-9" до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Дочірнє підприємство «Електромонтаж 420» закритого акціонерного товариства «Електромонтаж», про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецпромцивільмонтаж-9» звернулося в суд із позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, і просить:

- визнати протиправними дії Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відмови у знятті арешту з майна, а саме майнового комплексу за адресою: місто Житомир, вулиця Металістів, будинок 2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецпромцивільмонтаж-9» на підставі постанови від 01.12.2021 про арешт майна боржника по виконавчому провадженню №65414689;

- зобов`язати Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна, а саме майнового комплексу за адресою: місто Житомир, вулиця Металістів, будинок 2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецпромцивільмонтаж-9, на підставі постанови від 01.12.2021 про арешт майна боржника по виконавчому провадженню №65414689.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Товариство виявило арешт на їх майно, який накладений головним державним виконавцем Цимбалюк Н.Ю. Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 01.12.2021. Зазначає, що оскільки арешт накладено на боржника за виконавчим провадженням №65414689, яким позивач не є, тому відмова у його знятті є протиправною. Втім, не зважаючи на зазначене, відповідач не зняв арешт із належного позивачу майна, що, на його переконання, порушує право підприємства вільно розпоряджатися таким об`єктом.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у знятті арешту з нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромцивільмонтаж-9" майнового комплексу, який знаходиться за адресою: м. Житомир, вулиця Металістів, буд.2.

Зобов`язано Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромцивільмонтаж-9" майнового комплексу, який знаходиться за адресою: м.Житомир, вулиця Металістів, буд.2, накладений на підставі постанови від 01.12.2021 про арешт майна боржника по виконавчому провадженню №65414689.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромцивільмонтаж-9" за рахунок бюджетних асигнувань Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалюючи своє рішення суд першої інстанції виходив із того, що арешт на майновий комплекс загальною площею 5472,5 кв.м. за адресою: м. Житомир, вулиця Металістів, буд.2 був безпідставно накладений 01.12.2021 головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі, оскільки майно з 27.10.2015 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецпромцивільмонтаж-9".

Відтак суд вважав, що відмова відповідача у знятті арешту, накладеного постановою від 01.12.2021 у виконавчому провадженні №65414689, є протиправною, а тому наявні підстави для зобов`язання відповідача зняти такий арешт.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в обґрунтування вимог якої зазначив, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції помилково ототожнив питання законності накладення арешту із питанням наявності у державного виконавця повноважень щодо його самостійного зняття. Разом із тим предметом спору у даній справі була не законність постанови державного виконавця про арешт майна, а правомірність відмови Корольовського відділу державної виконавчої служби у знятті такого арешту за відсутності підстав, передбачених статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження». Зауважує, що суд першої інстанції не встановив існування жодної із зазначених законом підстав, однак поклав на відповідача обов`язок прийняти постанову про зняття арешту. Крім того, апелянт вважає, що ухвалене судове рішення впливає на права та інтереси інших стягувачів, які не були залучені до участі у справі, оскільки на момент розгляду справи боржник перебував у зведеному виконавчому провадженні. У зв`язку із наведеним просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У поданих до суду відзивах на апеляційну скаргу позивач та третя особа просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду - без змін.

У судове засідання учаснки справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у судове засідання не з`явилися.

Апелянт подав заяву про розгляд апеляційної скарги у відсутність представника.

Представник позивача подав заяву про розгляд апеляційної скарги у його відсутність.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконанні в Корольовському відділі державної виконавчої служби у місті Житомирі перебувало виконавче провадження №65414689 з виконання виконавчого листа №4125/13 від 17.09.2013, виданого Житомирським окружним адміністративним судом по справі №806/266/13-а про стягнення з ДП «Електромонтаж 420» (код ЄДРПОУ: 01417400) на користь Головного управління пенсійного Фонду України в Житомирській області заборгованості 23116,56 грн.

01 грудня 2021 головним державним виконавцем Цимбалюк Н. Ю. у межах виконавчого провадження №65414689 було винесено постанову про арешт майна боржника - Дочірнього підприємства «Електромонтаж 420». На підставі вказаної постанови у Державному реєстрі речових прав було зареєстровано обтяження №45373569 на майновий комплекс, загальною площею 5415,00 кв.м. за адресою: м. Житомир, вул. Металістів, 2.

18.08.2023 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У подальшому виконавчий лист №4125/13 від 17.09.2013, виданий Житомирським окружним адміністративним судом, 22.07.2024 повторно надійшов до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконання.

Як вказує відповідач станом на 01.07.2026 на їх виконанні перебуває зведене виконавче провадження щодо стягнення боргу з ДП «Електромонтаж-420» ЗАТ «Електромонтаж», до складу якого входять 17 виконавчих проваджень на загальну суму 364679,01 грн.

При формуванні державним виконавцем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №286832766 від 25.11.2021 вбачається, що право власності за майновим комплексом, загальною площею 5415,00 кв.м. за адресою: м. Житомир, вул. Металістів, 2 зареєстровано за «Електромонтаж» закрите акціонерне товариство (код ЄДРПОУ 01417400) 06.04.2004 на підставі свідоцтва про право власності Виконкому Житомирської міської ради. Відповідно до зазначених даних 01.12.2021 з метою погашення заборгованості на майно було накладено арешт.

Разом з тим, згідно інформаційної довідки від 19.05.2026 №477943665, вказано, що майновий комплекс загальною площею 5472,5 кв.м. за адресою: м. Житомир, вулиця Металістів, буд.2 з 27.10.2015 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецпромцивільмонтаж-9». Майно зареєстровано в реєстрі на підставі договору купівлі-продажу серії та номеру 2476 виданого 27.10.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В.

З метою позасудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із листом про зняття арешту з нерухомого майна позивача.

Однак, відповідач повідомив, що звіривши повторно інформацію з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, ДП «Електромонтаж» зазначається власником вказаного майна, тому відсутні підстави для зняття арешту.

Позивач, вважаючи протиправною відмову у знятті арешту майна, належного йому на праві власності, звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України №1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини 1 статті 56 Закону України №1404-VІІІ арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України №1404-VІІІ арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Статтею 59 Закону України №1404-VІІІ передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини передбачені частиною 4 статті 59 Закону України №1404-VІІІ.

Відповідно до частини 5 статті 59 Закону України №1404-VІІІ, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Під час судового розгляду було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецпромцивільмонтаж-9», згідно наданої суду інформаційної довідки №477943665 від 19.05.2026, є власником майнового комплексу з 27.10.2015 загальною площею 5472,5 кв.м. за адресою: м. Житомир, вулиця Металістів, буд.2. Майно зареєстровано в реєстрі на підставі договору купівлі-продажу серії та номеру 2476, виданого 27.10.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В.

Отже, арешт на майновий комплекс загальною площею 5472,5 кв.м. за адресою: м.Житомир, вулиця Металістів, буд.2 був безпідставно накладений 01.12.2021 головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі, оскільки майно з 27.10.2015 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецпромцивільмонтаж-9".

Вирішуючи даний спір, апеляційний суд також ураховує, що тривале існування такого обмеження, щодо належного на праві власності майна, створює непропорційне втручання у право мирного володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про протиправність відмови Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у знятті арешту з нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромцивільмонтаж-9" майнового комплексу, який знаходиться за адресою: м. Житомир, вулиця Металістів, буд.2, є правильним, що вказує на обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відносно доводів апелянта про те, що суд зобов`язав державного виконавця зняти арешт за відсутності підстав, передбачених статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», то колегія суддів зауважує, що вказана можливість передбачена ч. 5 статті 59 Закону України №1404-VІІІ.

Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду. Відтак колегія суддів погоджується із обраним судом способом захисту порушеного права власника майна, який взагалі не був учасником виконавчого провадження.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться переважно до незгоди з правовою оцінкою встановлених обставин та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

З огляду на результат апеляційного розгляду, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 272, 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 вересня 2026 року

.

Головуючий Савицька Н.В.

Судді Томчук А.В. Драчук Т. О.