Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №560/17577/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/17577/25

Суддя-доповідач Яремчук К.О.

24 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів - Гнап Д.Д., Сушка О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду (ухвалене суддею Салюком П.І. у м. Хмельницькому) від 28 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

В жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", у якій просила визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або медико-соціальної експертної комісії № ЦО-18586 від 11 серпня 2025 року про скасування рішення № 249, яким ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності строком на 3 роки.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що рішення відповідача про скасування раніше встановленої позивачу ІІ групи інвалідності та встановлення ІІІ групи строком на 1 рік є протиправним, оскільки воно прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема без належних правових підстав для ініціювання перевірки, а також із порушенням встановленої процедури проведення оцінювання.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив із того, що постанова слідчого Державного бюро розслідувань від 31 січня 2025 року, винесена в межах кримінального провадження № 62024000000000923, та постанова детектива Національного антикорупційного бюро України від 24 лютого 2025 року у межах кримінального провадження № 62024240010000369 є обов`язковими для здійснення відповідачем відповідних дій з перевірки обґрунтованості прийняття рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності зокрема й позивачу.

Суд першої інстанції, дослідивши зміст оскаржуваного рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 11 серпня 2025 року № ЦО-18586 встановив, що такий акт індивідуальної дії є цілком обґрунтованим, прийнятим суб`єктом владних повноважень у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Окремо суд звернув увагу на те, що відповідачем здійснювалась перевірка обґрунтованості прийняття медико-соціальною експертною комісією рішення про встановлення позивачу інвалідності без прийняття рішення про проведення повторного оцінювання позивача, а обов`язок щодо повідомлення позивача про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження та участі у такому оцінюванні відсутній.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник позивача подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги її авторка вказує на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення повноваження Центру оцінювання функціонального стану особи визначались підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання функціонального стану особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1338 від 15 листопада 2024 року, та передбачали можливість проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Лише після внесення змін до згадуваної постанови Уряду, що мали місце 03 вересня 2025 року, повноваження Центру оцінювання функціонального стану особи доповнено зокрема й можливістю проводити перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, на підставі постанови слідчого, прокурора.

Отже, на думку апелянта, до 03 вересня 2025 року Центр оцінювання функціонального стану особи не мав повноважень проводити перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання постанови слідчого, прокурора.

Крім того, апелянт вказує на те, що під час проведення перевірки рішення медико-соціальної експертної комісії на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи має право діяти відповідно до загального Порядку, який не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення медико-соціальної експертної комісії іншим шляхом, ніж як шляхом проведення повторного оцінювання особи, без її виклику та повідомлення, тільки на підставі дослідження медичних документів, поданих на комісію раніше.

Тобто, скаржниця вважає, що Центр оцінювання функціонального стану особи не наділений повноваженнями скасовувати рішення медико-соціальної експертної комісії без проведення повторного оцінювання та без виклику та огляду особи.

Разом із тим ОСОБА_1 не повідомлялася про проведення щодо неї оцінювання повсякденного функціонування особи, не викликалася на огляд та взагалі не була обізнана про перегляд рішення щодо встановлення їй групи інвалідності.

Окремо в апеляційній скарзі апелянтка стверджує, що в позовній заяві однією з підстав незаконності оскаржуваного рішення вказувалося на порушення правил адміністративної процедури, оскільки рішенням експертної команди з оцінювання функціонування особи № ЦО-18586 від 11 серпня 2025 року скасовано рішення медико-соціальної експертної комісії № 249 від 31 січня 2022 року, строк дії якого на момент скасування вже закінчився.

Крім того, рішенням експертної команди з оцінювання функціонування особи від 11 серпня 2025 року не тільки скасовано рішення медико-соціальної експертної комісії від 30 жовтня 2022 року про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності, але і прийнято рішення про встановлення їй ІІІ групи інвалідності строком на 1 рік з переоглядом 31 січня 2023 року. Водночас таке рішення неможливо виконати, адже строк переогляду вже минув, а позивачка про нього не знала.

Інших заяв від учасників справи до суду не надходило.

Стислий виклад встановлених обставин

ОСОБА_1 з 31 січня 2022 року встановлено ІІ групу інвалідності з визначенням дати чергового переогляду - січень 2025 року, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії ААВ № 776131.

27 грудня 2024 року відповідачем на підставі листа Служби безпеки України від 04 листопада 2024 року № 14/1-6971 та Державного бюро розслідувань від 06 листопада 2024 року № 10-2-02-01-27449, з метою проведення ретельного аналізу документів медико-експертної справи та підтвердження законних підстав експертного рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення групи інвалідності, викликано ОСОБА_1 на обстеження до клініки державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", для чого позивачці необхідно було прибути до клініки Інституту з 06 січня 2025 року по 17 січня 2025 року.

На адресу відповідача від Державного бюро розслідування надійшов лист вих. № 3187/-25/10-2-02-01-1348/25 від 31 січня 2025 року, до якого долучено постанову слідчого Державного бюро розслідувань від 31 січня 2025 року, що винесена в межах кримінального провадження № 62024000000000923, якою залучено в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України". Цією ж постановою спеціалістам державної установи поставлено питання чи обґрунтовано прийнято рішення медико-соціальною експертною комісією щодо встановлення зокрема й ОСОБА_1 групи інвалідності.

Також у постанові Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України про залучення в якості спеціаліста від 24 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01 липня 2024 року зазначено, що оглядом медико-експертної справи № 2277, яка стосується ОСОБА_1 , встановлено, що відповідно до акту № 216 від 28 січня 2019 року огляду ОСОБА_1 , проведеного Хмельницькою медико-соціальною експертною комісією, їй встановлена 2 група інвалідності на строк до 01 лютого 2022 року та видана довідка серії АВ № 0038318. Згідно з актом № 249 від 31 січня 2022 року огляду ОСОБА_1 , проведеного Хмельницькою медико-соціальною експертною комісією, їй встановлена 2 група інвалідності строком до 01 лютого 2025 року та видана довідка серії ААГ № 776131. В ході досудового розслідування виникла необхідність в проведенні перевірки обґрунтованості рішень про встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 , прийнятих Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією, для чого необхідно залучити в якості спеціалістів осіб, які володіють спеціальними знаннями та навичками.

Цією постановою вирішено: залучити у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01 липня 2024 року в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України"; перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами: чи обґрунтовано прийняті рішення Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією щодо встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 згідно акту № 216 від 28 січня 2019 року огляду ОСОБА_1 , проведеного Хмельницькою медико-соціальною експертною комісією, відповідно до якого їй встановлена 2 група інвалідності на строк до 01 лютого 2022 року, на підтвердження чого видана довідка серії АВ № 0038318; акту № 249 від 31 січня 2022 року огляду ОСОБА_1 , проведеного Хмельницькою медико-соціальною експертною комісією, відповідно до якого їй встановлена 2 група інвалідності строком до 01 лютого 2025 року, на підтвердження чого видана довідка серії ААГ № 776131. Постанову направити на адресу державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", який має повноваження Центру оцінювання Функціонального стану особи.

Зі змісту рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 11 серпня 2025 року № ЦО-18586 слідує, що команда дійшла висновку, що ІІ група інвалідності строком на 3 роки встановлена ОСОБА_1 необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце помірні патологічні зміни з боку серцево-судинної системи, які відповідають критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності загального захворювання на 1 рік з 01 січня 2022 року до 01 березня 2023 року. Переогляд - 31 січня 2023 року.

Підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці вказано постанову слідчого, прокурора, ухвалу слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, реквізити документів - лист Національного антикорупційного бюро України № 544-013/5633 від 24 лютого 2025 року (кримінальне провадження № 62024240010000369 від 01 липня 2024 року); лист Державного бюро розслідувань № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31 січня 2025 року (кримінальне провадження № 62024000000000923 від 21 жовтня 2024 року).

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 875-ХІІ) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Статтею 3 Закону № 875-ХІІ визначено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", уведеним в дію Указом Президента України від 12 вересня 2023 року № 576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк проведення перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24 лютого 2022 року).

У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Так, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом "б" пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25 жовтня 2024 року № 1207 та від 08 листопада 2024 року № 1276, якими внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи".

Законом України від 19 грудня 2024 року № 4170-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Закон № 4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 розділу ІІ Закону № 4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім зазначених пунктів).

Відповідно до абзаців 1-6 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-IX установлено, що: особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України "Про військовий обов`язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).

На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Так, 15 листопада 2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, а також критерії встановлення інвалідності.

Згідно з пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

За змістом підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення.

Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Згідно з пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, зокрема на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (абзац 13 пункту 51 Порядку № 1338).

Так, встановленими у цій справі обставинами підтверджується те, що ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 31 січня 2022 року з визначенням дати чергового переогляду - січень 2025 року.

11 серпня 2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії прийнято рішення № ЦО-18586, яким скасовано рішення про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.

При цьому у рішенні в якості підстави для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії зазначено (дослівно): "постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, реквізити документів - лист Національного антикорупційного бюро України № 544-013/5633 від 24 лютого 2025 року (кримінальне провадження № 62024240010000369 від 01 липня 2024 року); лист Державного бюро розслідувань № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31 січня 2025 року (кримінальне провадження № 62024000000000923 від 21 жовтня 2024 року)".

При цьому, як слушно зауважив суд першої інстанції, фактичною підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості прийняття медико-соціальною експертною комісією рішення про встановлення позивачці групи інвалідності слугували постанови старшого слідчого Державного бюро розслідувань Чернобаєва Станіслава Ігоровича від 31 січня 2025 року, винесеної в межах кримінального провадження № 62024000000000923, та старшого детектива п`ятого підрозділу детективів четвертого головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 24 лютого 2025 року, що винесена в межах кримінального провадження № 62024240010000369, якими для проведення дослідження в межах цих кримінальних проваджень залучено працівників державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України". На вирішення експертів було поставлено питання щодо обґрунтованості прийняття медико-соціальною експертною комісією рішення про встановлення позивачці ІІ групи інвалідності.

Колегія суддів враховує доводи апелянта про те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення підпункт 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачав, що експертні команди проводять перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи.

В той же час, пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (в редакції на момент прийняття рішення відповідачем) передбачалося, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями в тому числі на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Аналіз наведених вище положень діє підстави стверджувати, що між нормативно-правовими актами однакової юридичної сили наявна невідповідність, адже Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачалося, що перевірка обґрунтованості рішень прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними проводиться експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, натомість у Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи наведено розширений перелік підстав для перевірки обґрунтованості таких рішень (до таких зокрема віднесено і постанову слідчого або прокурора).

При цьому очевидним є те, що Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи лише розширює перелік підстав для перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, що жодним чином не позбавляє відповідача можливості провести таку перевірку в тому числі і на виконання постанови слідчого Державного бюро розслідувань або ж постанови слідчого Національного антикорупційного бюро України.

Такі висновки підтверджуються зокрема й тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2025 року № 1111 до підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи внесено зміни та викладено його в такій редакції: "Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду".

Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2025 року № 1111 усунуто розбіжності між Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що, на думку суду апеляційної інстанції, додатково свідчить про наявність у відповідача підстав для проведення перевірки обґрунтованості раніше прийнятого медико-соціальною експертною комісією рішення щодо встановлення позивачці групи інвалідності.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що постанова слідчого Державного бюро розслідувань від 31 січня 2025 року, що винесена у межах кримінального провадження № 62024000000000923, та постанова детектива Національного антикорупційного бюро України від 24 лютого 2025 року, винесена у межах кримінального провадження № 62024240010000369, є належною правовою підставою для проведення відповідачем перевірки обґрунтованості прийняття рішення медико-соціальною експертною комісією про встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності.

Водночас одним із основних аргументів апелянта є те, що Центр оцінювання функціонального стану особи не наділений повноваженнями на скасування рішення медико-соціальної експертної комісії без проведення повторного оцінювання та без виклику та огляду особи. При цьому скаржниця стверджує, що вона не повідомлялася про проведення щодо неї оцінювання повсякденного функціонування особи, не викликалася на огляд та взагалі не була обізнана про перегляд рішення щодо встановлення їй групи інвалідності.

Надаючи правову оцінку таким аргументам позивачки, колегія суддів зважає на таке.

Приписи абзацу 7 пункту 3 Постанови № 1338 визначають, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Пункт 10 Порядку, затвердженого Постановою № 1338, визначає, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності Постановою № 1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно з підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центр оцінювання функціонального стану особи, окрім іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийняте рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Підпунктом 5 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Відтак під час проведення перевірки рішення медико-соціальної експертизи на виконання ухвали слідчого судді або рішення експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи повинна діяти відповідно до встановленого Порядку.

Водночас Порядок не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення медико-соціальної експертизи іншим шляхом, ніж як у спосіб проведення повторного оцінювання функціонального стану особи з її викликом та повідомленням.

При цьому таке оцінювання має проводиться на підставі дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень.

Апеляційний суд враховує, що такий підхід сформульовано Верховним Судом у постанові від 25 серпня 2026 року у справі № 420/37294/25.

В означеній постанові суд касаційної інстанції наголосив, що Порядок № 1338 не передбачає права Центру скасовувати рішення МСЕК в інший спосіб, ніж за результатами повторного оцінювання особи з її викликом та повідомленням, якщо під час перевірки виник сумнів в обґрунтованості встановленої інвалідності. Таке оцінювання має проводитися на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень.

У цій же постанові Верховний Суд виснував, що Центр, який після перевірки обґрунтованості рішення МСЕК вважає відсутніми даних для встановлення будь-якої групи інвалідності, має прийняти рішення про необхідність повторного оцінювання, направити особу на повне медичне обстеження та повідомити її про це. Прийняття рішення про скасування встановленої інвалідності без проведення повторного оцінювання свідчить про порушення встановленої процедури.

Поряд із тим, на думку апеляційного суду, доцільно зауважити, що 15 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який упорядковує відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у спосіб прийняття й виконання адміністративних актів (частина перша статті 1 Закону № 2073-IX).

Частиною першою статті 6 Закону № 2073-IX визначено, що адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону (частина третя статті 8 Закону № 2073-IX).

Статтею 18 Закону про адміністративну процедуру гарантовано ефективні засоби правового захисту. Цією нормою передбачено, що особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до цього Закону та/або в судовому порядку.

Статтею 27 Закону № 2073-IX визначено коло осіб, які є учасниками адміністративного провадження. Відповідно до частини першої цієї норми учасником адміністративного провадження є: 1) особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов`язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), у тому числі: а) особа, яка з метою забезпечення реалізації свого права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку звертається до адміністративного органу із заявою про прийняття адміністративного акта (заявник); б) особа, стосовно якої адміністративний орган ініціював адміністративне провадження; в) особа, яка з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу звертається до адміністративного органу із скаргою (скаржник); 2) інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа).

Підпунктом 11 частини першої статті 28 Закону № 2073-IX передбачено право учасників адміністративного провадження оскаржити у передбаченому законом порядку адміністративний акт, процедурне рішення або дію, бездіяльність адміністративного органу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 17 Закону № 2073-IX особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону № 2073-IX учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи, залучаються адміністративним органом для надання пояснень і для участі у процедурних діях шляхом вручення (направлення) запрошення.

За приписами частини 2 статті 46 Закону № 2073-IX адміністративний орган розпочинає адміністративне провадження за власною ініціативою на його власний розсуд, крім випадку, якщо згідно із законом адміністративний орган зобов`язаний ініціювати та розпочати адміністративне провадження.

Як унормовано частиною 2 статті 47 Закону № 2073-IX, адміністративний орган залучає до участі в адміністративному провадженні адресата, повідомляє йому правові підстави початку адміністративного провадження та можливі наслідки прийняття адміністративного акта.

За правилами частини 1 статті 49 Закону № 2073-IX, адміністративний орган повідомляє адресата та заінтересованих осіб про початок адміністративного провадження невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів після його початку, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону № 2073-IX учасник адміністративного провадження має право бути заслуханим адміністративним органом до прийняття рішення у справі, якщо таке рішення може негативно вплинути на його право, свободу чи законний інтерес, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як обумовлено частиною 1 статті 66 Закону України № 2073-IX, з метою забезпечення належного, об`єктивного та швидкого з`ясування обставин справи за рішенням адміністративного органу може проводитися слухання у справі.

Процедура прийняття рішення у справі в адміністративному провадженні передбачена статтею 69 Закону № 2073-IX, відповідно до якої за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.

Стаття 71 Закону №2073-IX визначає зміст адміністративного акта, за правилами якої письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин.

Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у постанові від 25 серпня 2026 року у справі № 420/37294/25 визнав положення Закону № 2073-IX застосовними до діяльності відповідача під час прийняття рішень за результатами перевірки раніше встановленої особі інвалідності.

Апеляційний суд зазначає, що якщо адміністративний орган прийме негативне рішення, не надавши можливості висловити позицію, це є суттєвим порушенням процедури та підставою для скасування такого акта.

У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04) Європейським судом з прав людини викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень та розкрито елементи змісту «доброго врядування». Зокрема, зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

Повертаючись до обставин справи, що розглядається, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів прийняття Центром рішення про необхідність повторного оцінювання позивача, його направлення на повне медичне обстеження та проведення необхідних досліджень, належного повідомлення про такі дії, а також доказів відмови позивача від їх проходження чи неприбуття після належного повідомлення.

І жодних контраргументів представником відповідача в ході апеляційного перегляду даної справи не надано.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, здійснивши перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії, та, дійшовши висновку про наявність підстав для скасування раніше встановленої позивачці ІІ групи інвалідності, повинен був прийняти рішення про проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи та направити позивача на повне медичне обстеження на базі закладу охорони здоров`я, як того вимагає Порядок № 1338, із повідомленням особи про таке обстеження.

Зрештою, встановлені обставини справи свідчать, що державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» була порушена процедура перевірки рішення МСЕК щодо позивача з прийняттям нового рішення.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, на переконання колегії суддів, є помилковими.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи є підставами для скасування судового рішення.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так, при поданні позовної заяви позивачка сплатила судовий збір в сумі 968,96 гривень, а за подання апеляційної скарги - 1453,44 гривень.

Таким чином, на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись статтями 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» № ЦО-18586 від 11 серпня 2025 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Відповідно до частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина 1 статті 329, стаття 331 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя-доповідач Яремчук К.О.

Судді Гнап Д.Д. Сушко О.О.