Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №560/8357/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/8357/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

24 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2026 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною та скасування постанови Державної інспекції архітектури та містобудування України № 8/2026/02-2-03 від 18.03.2026 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; визнання протиправною та скасування постанови Державної інспекції архітектури та містобудування України № 9/2026/02-2-03 від 18.03.2026 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; визнання протиправним та скасування припису Державної інспекції архітектури та містобудування України від 03.03.2026 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий ФОП ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування припису Державної інспекції архітектури та містобудування України від 03.03.2026 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий ФОП ОСОБА_1 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2026 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 03.03.2026 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий ФОП ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 03.03.2026 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий ФОП ОСОБА_1 .

Визнано протиправними та скасовано постанови Державної інспекції архітектури та містобудування України від 18.03.2026 № 8/2026/02-2-03, № 9/2026/02-2-03.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачами подано апеляційну скаргу, в якій апелянти просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ “Авіла Бізнес Центр” є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:007:0068, площею 0,0386 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - 03.15 “Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови”, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

На підставі наказу Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради від 14.04.2023 №124 ТОВ “Авіла Бізнес Центр” видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: “Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 ”, які внесені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з реєстраційним номером MU01:0740-1325-1757-8597.

На підставі отриманих містобудівних умов та обмежень було розроблено і затверджено проект нового будівництва офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер документа PD01:7766-4146-2311-4725).

У подальшому, на підставі зазначених містобудівних умов та обмежень і затвердженого проекту, до Державної інспекції архітектури та містобудування України було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт (ІУ051230530506), після чого розпочато фактичне виконання будівельних робіт.

Генеральним підрядником на об`єкті будівництва є ФОП ОСОБА_1 .

Наказом Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі ДІАМ) №236 від 27.10.2025 «Про проведення позапланової перевірки» було призначено проведення позапланової перевірки на Об`єкті будівництва.

У період з 04.11.2025 по 11.11.2025, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7-1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, Положення про ДІАМ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340, на підставі звернення ОСОБА_2 від 30.07.2025, додаткових матеріалів та письмових пояснень замовника будівництва ТОВ «Авіла Бізнес Центр», а також з урахуванням висновку Комісії від 02.09.2025 № 146/02-4-02/25 та наказу ДІАМ від 27.10.2025 № 236, головними інспекторами ДІАМ було проведено позапланову перевірку на Об`єкті будівництва.

За результатами зазначеної перевірки ДІАМ, зокрема, було складено такі документи щодо ФОП ОСОБА_1 :

- постанову № 59-2025/02-2-03 від 21.11.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- постанову № 60-2025/02-2-03 від 21.11.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- припис від 11.11.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт; припис від 11.11.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Щодо ТОВ «Авіла Бізнес Центр» (як замовника будівництва) було складено:

- припис від 11.11.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- припис від 11.11.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Вважаючи дії ДІАМ протиправними, ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Авіла Бізнес Центр» окремо зверталися до суду з адміністративними позовами.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі № 560/21355/25 позов ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 11.11.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий ФОП ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 11.11.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий ФОП ОСОБА_1 . Визнано протиправною та скасовано постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України від № 59-2025/02-2-03 від 21.11.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України від № 60-2025/02-2-03 від 21.11.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 560/19105/25 позов ТОВ «Авіла Бізнес Центр» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано висновок Комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України від 02 вересня 2025 року № 146/02-4-02/25. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції архітектури та містобудування України № 236 від 27.10.2025 "Про проведення позапланової перевірки". Визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 11.11.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 11.11.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі № 560/19105/25 апеляційну скаргу ДІАМ залишено без задоволення, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року - без змін.

У березні 2026 року ДІАМ провела повторну перевірку на Об`єкті будівництва.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ДІАМ було складено акт від 03.03.2026 № 11, та на підставі цього акту прийнято та складено щодо ФОП ОСОБА_1 такі рішення та документи (оскаржувані рішення у цій справі):

1. постанову № 8/2026/02-2-03 від 18.03.2026 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 49920,00 грн;

2. постанову № 9/2026/02-2-03 від 18.03.2026 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 166400,00 грн;

3. припис від 03.03.2026 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4. припис від 03.03.2026 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Вважаючи дії ДІАМ протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів наявність існування обставин, які б вказували на наявність загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Доказів на підтвердження того, що нове будівництво офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:007:0068 становить явну загрозу та має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я позивача чи інших людей, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що відповідачем не доведено наявності передбачених законодавством виключних підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану, а також відсутні належні та допустимі докази існування загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних приписів від 03.03.2026, а також постанов Державної інспекції архітектури та містобудування України № 8/2026/02-2-03 та № 9/2026/02-2-03 від 18.03.2026 про накладення штрафу, стало невиконання позивачем приписів ДІАМ від 11 листопада 2025 року, а саме припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що в межах справ № 560/21355/25 та №560/19105/25 судами вже було надано оцінку правомірності дій відповідача.

Відтак, суд першої інстанції вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, в межах ч.1 ст.308 КАС України, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади здійснення містобудівної діяльності в Україні, спрямовані на створення повноцінного життєвого середовища для населення, забезпечення охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та збереження об`єктів культурної спадщини, визначені Законом України «Про основи містобудування».

Стаття 1 Закону № 2780-XII визначає, що містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Відповідно до ст.6 Закону № 2780-XII законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

Згідно з ст.7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у зазначеній сфері, центральним органом виконавчої влади, уповноваженим на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, та іншими органами в межах повноважень і в порядку, визначених законодавством.

Таким органом державного архітектурно-будівельного контролю є Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», який відповідно до преамбули до нього спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст.41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Такий контроль проводиться безпосередньо на об`єктах будівництва шляхом здійснення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

При цьому позаплановою вважається перевірка, яка не передбачена затвердженим планом роботи відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Однією з визначених законом підстав для проведення позапланової перевірки є надходження звернення фізичної або юридичної особи щодо порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Підготовчі та будівельні роботи, які здійснюються з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженої проєктної документації або будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а також виконуються без набуття права на їх проведення, підлягають зупиненню до усунення відповідних порушень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.36 Закону № 3038-VI виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Згідно з п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466 (далі також Порядок № 466) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Відповідно до ч.3 ст.41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню (пункт 1); складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону (пункт 2); у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом (пункт 3).

Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону №3038-VI.

Відповідно до абз.4 п.14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Припис органу державного архітектурно-будівельного контролю є індивідуальним актом, який зобов`язує суб`єкта містобудування усунути виявлене порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та/або зупинити підготовчі і будівельні роботи. Такий припис забезпечує не тільки реагування на конкретне правопорушення, а й захист публічного інтересу у дотриманні встановленого законом порядку здійснення будівельної діяльності, недотримання якого формує ризик практики самочинного будівництва з розрахунком на подальше формальне виправдання вчиненого порушення.

Водночас правомірність припису підтверджується за двома умовами:

- дотриманням процедури його прийняття;

- наявністю порушення, яке зафіксоване приписом.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 41 Закону №3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За приписами статті 41 Закону № 3038-VI та пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з п. 9 Порядку № №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб`єкта містобудування.

У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п.7, 12, 13 Порядку № №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, серед іншого: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п.16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з п.17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до вимог п.18 Порядку №553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Згідно з п.19 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до п.20 Порядку №553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п.21 Порядку №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

В свою чергу, п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Пунктом 8 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з ст.3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

3) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені: 1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 року затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до п.16-20 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби-на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Разом з цим, причиною позапланової перевірки фактично стали, приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11 листопада 2025 року та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11 листопада 2025 року.

В свою чергу, як встановлено судом, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року по справі № 560/19105/25 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Авіла Бізнес Центр" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України від 02 вересня 2025 року № 146/02-4-02/25.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції архітектури та містобудування України № 236 від 27.10.2025 "Про проведення позапланової перевірки".

Визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 11.11.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 11.11.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

У вказаному судовому рішенні, яке набрало законної сили судом встановлено наступне:

"Спірний наказ Державної інспекції архітектури та містобудування України № 236 від 27.10.2025 "Про проведення позапланової перевірки" не містить жодних покликань на очевидний характер загроз, що мають значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини.

При цьому, висновок Комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України від 02 вересня 2025 року № 146/02-4-02/25 містить лише цитати зі звернень громадян та акту обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації від 04.09.2024, складеного в.о. начальника управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Хмельницької міської ради Вінер М.В., головним спеціалістом управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Хмельницької міської ради Дзянком П.М.

Водночас, проведення перевірок в умовах воєнного стану це виключення з загального правила про заборону їх проведення і наявність таких виключень підлягає доведенню в кожному конкретному випадку.

Саме по собі зазначення про порушення будівельних норм не свідчить про наявність загроз, що мають саме значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини.

З цього приводу Верховний Суд у постанові від 03.10.2024 у справі №160/4625/23 дійшов висновку про те, що протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) можуть бути проведені лише за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Наявність таких обставин підлягає доведенню у встановленому процесуальним законом порядку на підставі належних та допустимих доказів.

В свою чергу відповідач не довів наявність існування обставин, які б вказували на наявність загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Доказів на підтвердження того, що нове будівництво офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по вул. Пилипчука, 13 в м. Хмельницькому, на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:007:0068 становить явну загрозу та має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я позивача чи інших людей, матеріали справи не містять.

За таких обставин, звернення ОСОБА_2 не можна вважати таким, що містить інформацію про питання, які підлягають контролю та обґрунтування наявності підстав для проведення позапланового заходу, передбачених пунктом 2 Постанови №303.

З урахуванням наведеного, суд доходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності передбачених законодавством виключних підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану, а також відсутні належні та допустимі докази існування загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини. Таким чином, відповідач протиправно прийняв висновок Комісії від 02 вересня 2025 року № 146/02-4-02/25, у зв`язку з чим такий висновок підлягає скасуванню.

Крім того, суд зазначає про процедурні порушення, допущені Державною інспекцією архітектури та містобудування України при прийнятті спірного наказу № 236 від 27.10.2025 "Про проведення позапланової перевірки", а саме: наказ не містить строку проведення позапланової перевірки, фактичний початок перевірки - 04.11.2025 суперечить пункту 4 наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 14.10.2025 № 1491 "Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю".

Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ Державної інспекції архітектури та містобудування України № 236 від 27.10.2025 "Про проведення позапланової перевірки" є протиправним та підлягає скасуванню."

Тобто, враховуючи наведене вище, а саме висновки судів в межах справи № 560/19105/25, фактично скасовано першопричину усіх подальших приписів та постанова, а саме наказ № 236 від 27.10.2025 "Про проведення позапланової перевірки".

В свою чергу, колегія суддів в даному випадку вважає, що слід врахувати доктрину «плодів отруйного дерева». Вказана доктрина знайшла своє втілення у практиці ЄСПЛ, зокрема у справах «Gafgen v. Germany», «Teixeira de Castro v. Portugal», «Шабельник проти України (№2)», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України» (№2). Ця доктрина зводиться до того, що, якщо доказове «дерево» є отруйним, то те ж саме стосується і його «плода». Тобто, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруйного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

В межах даних правовідносин, наявний аналогічний ланцюг послідовних подій, а саме:

1) наказ Державної інспекції архітектури та містобудування України № 236 від 27.10.2025 "Про проведення позапланової перевірки" є протиправним та підлягає скасуванню;

2) постанови та приписи винесені після перевірки призначеної наказом №236 від 27.10.2025 є протиправним та підлягає скасуванню;

і як наслідок

3) постанови та приписи винесені на підставі позапланової перевірки щодо виконання вимог приписів винесених після перевірки призначеної наказом №236 від 27.10.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Тобто, в даному випадку, вагомим є те, що фактично був визнаних протиправним один з перших етапів перевірок та їх наслідків, а саме наказ № 236 від 27.10.2025, що нівелює всі подальші наслідкові рішення і дії суб`єкта владних повноважень.

Крім того, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Конвенційний принцип «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд у справі BlackClawsonLtd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.

У рішенні у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з ст.244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 420/1665/19, від 18 серпня 2022 року у справі № 813/2757/18, від 08 листопада 2021 року у справі № 184/1009/17, від 14 липня 2021 року у справі № 520/11587/19, від 14 липня 2021 року у справі № 520/11590/19 суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування.

Отже, з урахуванням принципів верховенства права, правової визначеності та належного урядування, передбачених як національним законодавством, так і практикою Європейського суду з прав людини, позивач, діючи добросовісно та відповідно до чинного правового регулювання, не має нести негативних наслідків у зв`язку з протиправністю дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням вказаного, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження, а факт скасування наказу № 236 від 27.10.2025 "Про проведення позапланової перевірки" є виключною обставиною для скасування оскаржуваних приписів від 03.03.2026 та постанов Державної інспекції архітектури та містобудування України від 18.03.2026 № 8/2026/02-2-03, № 9/2026/02-2-03, оскільки всі подальші рішення суб`єкта владних повноважень та наказ про проведення позапланової перевірки від 16.02.2026 №39 є наслідком наказу № 236 від 27.10.2025.

Тобто, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.