Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №240/23403/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/23403/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

22 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Житомирській області (ГУ ДПС в Житомирській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

28 листопада 2025 року Житомирський окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №0192422406 від 07.08.2024 в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, а саме податкового зобов`язання в розмірі - 419781,53 грн та 788,05 грн - штрафна (фінансова) санкція.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №0192522406 від 07.08.2024 в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, а саме податкового зобов`язання в розмірі - 466423,92 грн та 116606,25 грн - штрафна (фінансова) санкція.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №0192412406 від 07.08.2024 в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з військового збору, а саме податкового зобов`язання в розмірі - 34981,80 грн та 656,71 грн - штрафна (фінансова) санкція.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та порушення норм процесуального права що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 11.04.2024 по 08.05.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України в порядку, встановленому п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за періоди з 01.01.2018 по 31.12.2022, за результатами якої складено акт №12826/06-30-24-07/ НОМЕР_1 від 29.05.2024.

У ході проведеної перевірки встановлено, зокрема, наступні порушення:

- пп. 16.1.2, п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст. 44, абз. «а» п.176.1 ст.176, п. 177.10 ст. 177 ПК України та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (Порядок №481), затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року №481, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218, та Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (Порядок №261), затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.05.2021 року №261, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.06.2021 за №865/36487, не ведення ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 обліку доходів та витрат, а саме: не надання Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01.01.2018 по 31.12.2022;

- пп. 16.1.2, п. 16.1, ст. 16, п. 44.1 ст. 44, п. 177.2, пп. 177.4.1, пп.177.4.5. п.177.4, п.177.10 ст.177 ПК України, пп.5, пп.6, пп.8, пп.9 п.6, п.7 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року №481, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218, та Порядку №261 ФОП ОСОБА_1 в річних податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2018-2022 роки (додатку Ф2 до них) завищено суму документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності на загальну суму 3 515 305,38 грн, в результаті чого занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 3 515 305,38 грн, що призвело до заниження в періоді з 01.01.2018 по 31.12.2022 податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 632 754,97 грн;

- абз. «г» п. 198.5 ст. 198, п.189.1 ст.189 ПК України ФОП ОСОБА_1 не нараховано податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та не складено не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, в результаті чого занижено податкові зобов`язання всього у сумі 15925 грн. в т.ч.: серпень 2018 року на суму 1420 грн; березень 2019 року на суму 6667 грн; травень 2019 року на суму 1191 грн; липень 2019 року на суму 883 грн; жовтень 2019 року на суму 437 грн; серпень 2020 року на суму 1338 грн.; грудень 2021 року на суму 3 883 грн; серпень 2022 року на суму 106 грн;

- п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України порушено терміни реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені законодавством а саме: складено податкову накладну №1744 від 23.09.2022 на загальну суму 78 647,42 грн, за ставкою ПДВ 0 грн, дата реєстрації даної податкової накладної згідно ЄРПН 20.10.2022 ; складено податкову накладну №1612 від 24.06.2022 на загальну суму 52 282,14 грн, за ставкою ПДВ 0 грн, дата реєстрації якої згідно ЄРПН 25.08.2022; складено податкову накладну №2125 від 15.11.2022 на загальну суму 73 000,00 грн, за ставкою ПДВ 0 грн, дата реєстрації якої згідно ЄРПН 19.12.2022; складено податкову накладну №2132 від 02.11.2022 на загальну суму 79 107,38 грн, за ставкою ПДВ 0 грн, дата реєстрації якої згідно ЄРПН 30.01.2023; складено податкову накладну №1621 від 29.07.2022 на загальну суму 67 752,03 грн, за ставкою ПДВ 0 грн, дата реєстрації якої згідно ЄРПН 25.08.2022; складено податкову накладну №2127 від 14.11.2022 на загальну суму 37 702,20 грн, за ставкою ПДВ 0 грн, дата реєстрації якої згідно ЄРПН 20.12.2022;

- п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, «г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10, ст. 201 ПК України №2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість до сплати за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 на загальну суму 512420 грн, в т.ч.: за серпень 2018 року на суму 1420 грн, за березень 2019 року на суму 6667 грн, за травень 2019 року на суму 1191 грн, за липень 2019 року на суму 883 грн, за жовтень 2019 року на суму 35462 грн, за вересень 2020 року на суму 1338 грн, за грудень 2020 року на суму 129249 грн, за січень 2021 на суму 130920 грн, за лютий 2021 року на суму 171230 грн, за грудень 2021 року на суму 3883 грн, за липень 2022 року на суму 71 грн, за серпень 2022 року на суму 106 грн за рахунок заниження податкового зобов`язання з ПДВ та завищення податкового кредиту з ПДВ у відповідних звітних періодах;

- пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1.1 та пп. 1.2 п.п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2018 по 31.12.2022 занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 3515305,38 грн, що відповідно призвело до заниження в даному періоді військового збору на загальну суму 52729,57 грн, за 2018 рік в сумі 106,50 грн, за 2019 рік в сумі 3 315,20 грн, в 2020 році в сумі 9 794,03 грн, в 2021 році в сумі 39 505,91 грн, в 2022 році в сумі 7,93 грн.

- пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст. 44, пп. «а» п. 176.1 ст. 176, п. 177.10 ст. 177 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами і доповненнями, пп.5, пп. 6, пп. 7, пп.8, пп.9 п.6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року №481 зі змінами і доповненнями в періоді з 01.01.2018 року по 31.12.2022 року, Порядку ведення «Типової форми «Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (Порядок №261), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 №261, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України від 30.06.2021 року за №865/36487 в ході перевірки не надано документи за період з 01.01.2018 року по 31.12.2022 року, а саме Книга обліку доходів і витрат, типову форму “ Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, договори поставки ТМЦ, інформацію щодо транспортування ТМЦ та інші первинні документи що підтверджували взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Профлайнтех» (код ЄДРПОУ 42892782).

На підставі акта перевірки, ГУ ДПС в Житомирській області 07.08.2024 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

-№0192522406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 512420,00 грн та 128105,00 грн - штрафна (фінансова) санкція;

- №0192412406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 52729,57 грн та 857,43 грн - штрафна (фінансова) санкція;

- №0192422406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 632754,97 грн та 10288,90 грн - штрафна (фінансова) санкція.

Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями в частині, подав скаргу, за результатами розгляду якої Державна податкова служба України рішенням від 31 жовтня 2024 року у її задоволенні відмовила, а податкові повідомлення-рішення в частині, що оскаржувалась, залишила без змін

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно п. 77.2 ст. 77 ПК України до плану-графіку проведення документальних перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контролю за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначаються залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім не частіше ніж раз на два календарних роки, високим не частіше одного разу на календарний рік. При цьому, порядок формування та затвердження плану-графіку, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 77.4 ст. 77 ПК України визначено, що про проведення планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Із матеріалів справи встановлено, що направлення від 10.04.2024 №1606, №1607, №1608, №1609, №1610 на проведення планової документальної виїзної перевірки вручені особисто позивачу, про що отримано розписку від 11.04.2024.

Крім того, згідно п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Разом з тим, п. 86.7 ст. 86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Отже, законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки.

При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, й надсилає відповідні документи контролюючому органу до прийняття рішення за результатами такої - це є підставою для призначення позапланової перевірки.

Обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.

Так, під час розгляду справи в суді першої інстанції, з метою з`ясування достеменності витребування контролюючим органом у позивача первинних документів по контрагенту ТОВ "Профлайнтех", були допитані свідки: заступник начальника відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області ОСОБА_2 та заступник начальника відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області ОСОБА_3 , які пояснили, що конкретно по контрагенту ТОВ "Профлайнтех" запит не формувався, інформація запитувались без деталізації контрагента.

Отже, відсутність у запиті контролюючого органу конкретизації, які саме документи необхідні для підтвердження господарських операцій із контрагентом, не обґрунтовують висновки акту перевірки про їх відсутність та не надання позивачем.

Стосовно порушень, що були виявлені перевіркою та які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.4. п. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, шо перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), - витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи-підприємця. зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою-підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в пп. 177.4.1-177.4.3 п. 177.4 ст.177 ПК України, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно п. 177.4.5. ст. 177 ПК Україн не включаються до складу документально не підтверджені витрати.

Пунктом 177.4 ст.177 ПК України визначено перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Відповідно до п. 177.2 ст.177 ПК України об`єктом є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 2019 року по 2021 рік між ФОП ОСОБА_1 ("Покупець") та ТОВ «Профлайнтех» ("Постачальник") виникли господарські правовідносини на підставі договору поставки товару №63 від 18.10.2019.

Предметом даного договору був товар, визначений у видаткових накладних.

Відповідно до видаткової накладної №431 від 23.10.2019 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 210147,84 грн, в т.ч. ПДВ - 35024,64 грн.

Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р431 від 25.10.2019.

Оплата за товар в 2019 році з ТОВ «Профлайнтех» підтверджується банківської випискою про оплату ФОП ОСОБА_1 товару в розмірі 210147,84 грн, отримувачем коштів згідно з банківською випискою є ТОВ «Профлайнтех».

Щодо придбання в 2020 році, то відповідно до видаткової накладної №27 від 15.01.2021 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 434561,76 грн. в т.ч. ПДВ - 72426,96 грн.

Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р27 від 15.01.2021.

Відповідно до видаткової накладної №49 від 26.01.2021 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 340931,52 грн, в т.ч. ПДВ - 56821,92 грн.

Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р49 від 15.01.2021.

Щодо реальності господарської операції яка мала місце в 2020 році з ТОВ «Профлайнтех» позивачем надано копію банківської виписки 18.12.2020 про перерахунок на ТОВ «Профлайнтех» загальної суми по двом видатковим накладним №27 від 15.01.2021 та №49 від 26.01.2021 грошових коштів в загальній сумі 775493,28 грн.

Щодо придбання в 2021 році, надано видаткову накладну №126 від 22.02.2021 відповідно до якої "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 365705,28 грн, в т.ч. - ПДВ 60950,88 грн.

Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р126 від 22.02.2021.

Відповідно до видаткової накладної №302 від 02.04.2021 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 68428,80 грн, в т.ч. ПДВ - 11404,80 грн.

Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р302 від 02.04.2021.

Відповідно до видаткової накладної №303 від 02.04.2021 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 419814,72 грн, в т.ч. ПДВ - 69969,12 грн.

Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р303 від 02.04.2021.

Відповідно до видаткової накладної №416 від 29.04.2021 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 420552,00 грн, в т.ч. ПДВ - 70092,00 грн.

Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р416 від 29.04.2021.

Відповідно до видаткової накладної №444 від 11.05.2021 "Покупець" придбав у "Постачальника" ТМЦ (стрічка поліпропіленова з липким шаром), вартість товару по видатковій накладній становила 538401,60 грн, в т.ч. ПДВ - 89733,60 грн.

Транспортування товару від "Постачальника" до "Покупця" підтверджується товарно-транспортною накладною №Р444 від 11.05.2021.

Щодо достовірності господарських операцій, яка мала місце в 2021 році з ТОВ «Профлайнтех» позивачем надана копія банківської виписки 27.01.2021 про перерахунок на ТОВ «Профлайнтех» на суму 785520,00 грн, дана виписка підтверджує придбання товару по видатковій накладній №126 від 22.02.2021 та по видатковій накладній №303 від 02.04.2021.

Банківська виписка від 26.02.2021 на суму 1027382,40 грн підтверджує оплату за товар по видатковій накладній №302 від 02.04.2021, №416 від 29.04.2021 та №444 від 11 травня 2021 року.

При цьому, пункт розвантаження згідно з товарно-транспортними накладними вказано: м. Житомир, вул. Коростишівська, 45, тобто фактичне місце здійснення діяльності позивача, де безпосередньо здійснено перевірку діяльності позивача.

Вся вищевказана первинна бухгалтерська документація була подана позивачем Державній податковій службі в додатках до скарги на податкові повідомлення-рішення.

При цьому, про наявність у ФОП ОСОБА_1 найманих працівників та основних засобів, у тому числі для доставки, розвантаження та подальшої реалізації товару, який був придбаний у ТОВ «Профлайнтех» підтверджено контролюючим органом у п. 1.24 та розділ 2.3. акту перевірки, жодних зауважень посадовими особами контролюючого органу не встановлено.

Будь-яких інших доводів та зауважень щодо повноти та достовірності поданих позивачем під час перевірки первинних документів, на підтвердження господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Профлайнтех», відповідачем не вказано.

Крім того, під час проведення перевірки податковий орган не ставив під сумнів, отриманий позивачем дохід від продажу зазначеного товару, який у свою чергу придбаний у контрагента ТОВ «Профлайнтех», що підтверджено первинними бухгалтерськими документами, які були надані під час проведення перевірки, оцінені відповідачем та відображені в податковій звітності за період що підлягав перевірці (з 2019 року по 2022 рік).

Таким чином, надані позивачем документи в їх сукупності повною мірою підтверджують фактичне виконання таких господарських операцій з контрагентами. У наданих позивачем первинних документах, визначено суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне отримання товару, робіт, послуг та використання їх для безпосередньої господарської діяльності підприємства. Натомість доказів щодо неправильного відображення позивачем вказаних господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку матеріали справи не містять.

Крім того, відповідачем не надано й доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Так, твердження податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується лише на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам його контрагентів з іншими особами, та зроблено висновок про нереальність господарських операцій ТОВ "Профлайнтех" з ТОВ "Лідер Тейп" та ТОВ Торгово-виробнича компанія "СВМ".

Однак, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за обставин даної справи й відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку.

Так, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону".

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача про неможливість підтвердження взаємовідносин ФОП ОСОБА_4 з TOB «Профлайнтех» щодо придбання стрічки поліпропіленової з липким шаром (Без лого), з підстав неможливості достовірно ідентифікувати за справжнім призначенням, а відтак і підтвердити суму витрат на загальну суму 2332119,60 грн (без ПДВ), в тому числі: у 2019 році в сумі 175123,20 грн, у 2020 році в сумі 646 244,40 грн, в 2021 році в сумі 1 510 752,00 грн.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення №0192422406 від 07.08.2024 в частині збільшення суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 419781,53 грн сума податкового зобов`язання та 788,05 грн - штрафна (фінансова) санкція є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з абзацами 1 та 2 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, відповідно до абзаців 11, 25-27 пункту 201.10 статті 201 ПК України помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Тобто, наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Так, наявними в матеріалах справи первинними документами у повній мірі підтверджується господарська операція з контрагентом ТОВ "Профлайнтех" за якою складено податкові накладні №62 від 21.10.2021, №151 від 18.12.2021, №60 від 27.01.2021 та №51 від 26.02.2021, загалом щодо придбання ТМЦ на суму 2798544 грн, у тому числі ПДВ 466424 грн.

При цьому, податковим органом не спростовано, що ТОВ "Профлайнтех" зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платниками ПДВ, в свою чергу за результатами здійснення господарських операцій з даними контрагентами позивачем надано копії первинних документів та договори, правомірність яких не спростована податковим органом.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення №0192522406 від 07.08.2024, в частині збільшення суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 466423,92 грн, а 116606,25 грн - штрафна (фінансова) санкція, є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення №0192412406 від 07.08.2024, в частині, що оскаржується позивачем, а саме збільшення суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 34981,80 грн та 656,71 грн - штрафна (фінансова) санкція є похідним від податкового повідомлення-рішення №0192422406 від 07.08.2024, яке визнано судом протиправним та скасовано, а відтак також підлягає скасуванню.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.