Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №680/532/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 680/532/26

Суддя-доповідач Яремчук К.О.

24 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів - Гнап Д.Д. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області (ухвалене суддею Польовою В.Є. у с-щі Нова Ушиця Хмельницької області) від 28 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

ОСОБА_1 звернувся до Новоушицького районного суду Хмельницької області з позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7469347 від 30 червня 2026 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 20400 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 червня 2026 року його батько ОСОБА_2 залишив мопед YAMAHA JOG на стоянці за адресою: с-ще Нова Ушиця, вул. Захисників України, буд. 55 та попросив позивача перемістити мопед до гаража ОСОБА_3 за адресою: с-ще Нова Ушиця, вул. Захисників України, буд. 53 для проведення ремонту.

Позивач стверджує, що не приводячи транспортний засіб у рух та не вмикаючи двигун, він переміщував його шляхом штовхання і в цей момент до нього підійшли працівники поліції та почали вимагати пред`явити документи, зокрема посвідчення водія.

Незважаючи на те, що він не здійснював рух транспортним засобом та не був водієм, інспектор патрульної поліції все ж виніс стосовно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7469347 від 30 червня 2026 року.

Не погодивши із такою, позивач оскаржив її в судовому порядку.

За результатами розгляду такого позову Новоушицький районний суд Хмельницької області 28 липня 2026 року ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що наявним в матеріалах справи відеозаписом підтверджено факт керування позивачем мопедом YAMAHA JOG, а доводи про те, що позивач лише штовхав мопед, не вмикаючи двигун, суд визнав необґрунтованими та такими, що спростовуються таким відеозаписом.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що позивач був обізнаний про позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 5 років, проте свідомо здійснював керування мопедом, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, постанову про накладення адміністративного стягнення скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги її автор зазначив, що суд першої інстанції передчасно розглянув справу без повідомлення сторін, не врахував подане ним клопотання про розгляд справи в судовому засіданні та безпідставно відмовив у допиті свідків, чим, на його думку, порушив право на участь у судовому розгляді та об`єктивний розгляд справи.

Що ж до суті спору, то апелянт вказує на неправильну оцінку судом обставин вчиненого адміністративного правопорушення. Зокрема наголошує, що підставою для зупинки мопеда слугувала відсутність номерного знака, тоді як спірну постанову винесено за частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що, на думку апелянта, свідчить про неправильну кваліфікацію такого правопорушення.

Також апелянт заперечує сам факт керування мопедом, зазначаючи, що перебував на стоянці та лише штовхав транспортний засіб із вимкненим двигуном, а тому не був водієм у розумінні Правил дорожнього руху України та не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На думку апелянта, наявні у справі докази не підтверджують факту керування ним транспортним засобом та наявності складу адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стислий виклад встановлених обставин

30 червня 2026 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району Управління патрульної поліції в Хмельницькій області рядовим поліції Дзісяком Денисом Олександровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7469347, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 30 червня 2026 року о 17:35 год. у селі Нова Ушиця по вул. Захисників України, буд. 55 керував транспортним засобом YAMAHA JOG, будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідно до постанови Новоушицького районного суду Хмельницької області у справі № 680/716/24, чим порушив підпункт "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху України (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування).

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена чинним законодавством.

Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Положеннями пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 07 листопада 2015 року № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 2 статті 126 КУпАП.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що наявними в матеріалах справи відеодоказами (відеоматеріал міститься у файлі з назвою «IMG_5620») підтверджується те, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом - мопедом YAMAHA JOG - без номерного знаку та встановлено, що він позбавлений права керування транспортними засобами на 5 років.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, адже наявний у справі відеодоказ (файл з назвою «IMG_5620») дійсно підтверджує факт руху мопеда YAMAHA JOG та його зупинку на вимогу поліцейського.

Більше того, інші наявні в матеріалах справи відеозаписи свідчать про те, що часовий проміжок між зупинкою транспортного засобу та моментом підходу інспектора до мопеда YAMAHA JOG становить лічені секунди, що об`єктивно підтверджує факт керування ОСОБА_1 таким транспортним засобом.

Колегія суддів наголошує, що поліцейський, виконуючи свої службові обов`язки, здійснює безпосереднє візуальне спостереження за дорожньою обстановкою. Факт ідентифікації водія інспектором безпосередньо в момент зупинки є первинним джерелом інформації. Тобто, поліцейський, здійснюючи зупинку транспортного засобу, є очевидцем події.

Відтак суд апеляційної інстанції розцінює подальше заперечення позивачем факту керування транспортного засобу як обрану стратегію захисту з метою уникнення відповідальності.

Отже, сукупність факторів (фіксація зупинки, миттєвий підхід поліцейського до водія, відсутність альтернативного водія, який би визнав факт керування та його дії були помічені поліцейськими) створює логічний ланцюг подій, який дозволяє дійти переконливого висновку про факт керування мопедом YAMAHA JOG ОСОБА_1 .

При цьому колегія суддів враховує те, що приписами частини 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» встановлено заборону керування транспортними засобами особами, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Тобто, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП необхідним є встановлення наявності двох обов`язкових та взаємопов`язаних умов:

- факту керування особою транспортним засобом;

- наявності чинного рішення компетентного органу про позбавлення такої особи права керування транспортним засобом.

Апеляційний суд вважає, що наявні у справі докази у своїй сукупності підтверджують факт керування транспортним засобом YAMAHA JOG в момент його зупинки ОСОБА_1 .

З відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що постановою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2024 року у справі № 680/716/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років та безоплатного вилучення транспортного засобу.

Власне, попередній факт позбавлення судом права позивача керувати транспортними засобами ОСОБА_1 і не заперечується.

Таким чином, слід констатувати, що наявні у справі докази в своїй сукупності підтверджують наявність в діях позивача ознак об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, яка полягає в керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції передчасно розглянув справу без повідомлення сторін, не врахував подане ним клопотання про розгляд справи в судовому засіданні та безпідставно відмовив у допиті свідків жодним чином не впливають на висновки апеляційного суду, адже частиною 3 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав, які є обов`язковими для скасування судового рішення з підстав порушення судом норм процесуального права, і наведені ОСОБА_1 аргументи на існування таких підстав не вказують.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 126 КУпАП, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому не сприймаються колегією суддів як належні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Окрім того, частина перша статті 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зважаючи на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, та відсутність у зв`язку із цим підстав для задоволення його позовних вимог.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, тому з урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 243, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 28 липня 2026 року - без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і не може бути оскаржене в касаційному порядку (частина 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя-доповідач Яремчук К.О.

Судді Гнап Д.Д. Сушко О.О.