Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №127/25651/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/25651/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Волошин С.В.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

22 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Грінченко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліці на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №7528510 від 11.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №7528510 від 11.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31 липня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Постанову поліцейського 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області рядового поліції Горобець І.В. серії ЕНА №7528510 від 11.07.2026 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. - скасовано.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 (тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що враховуючи положення ДСТУ "Безпека дорожнього руху "Знаки дорожні" встановлена табличка до дорожнього знака 7.2.3 "Кінець зони дії" не відповідає вимогам національного стандарту, а тому є недійсною, у зв`язку з чим позивач здійснив зупинку транспортного засобу в межах дії забороняючого дорожнього знака.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт просить врахувати відповідь на запит КП "Вінницька спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця з організації дорожнього руху", який отримано відповідачем 18.08.2026. Згідно змісту вказаної відповіді, дорожній знак 3.34 “Зупинку заборонено” із табличкою до дорожнього знака 7.2.3 “Зона дії” ними не встановлювався, а також надано схему розміщення технічних засобів дорожнього руху, згідно якої по вул. Мури (Осипенко Марії), 9 в м. Вінниця встановлений лише дорожній знак без додаткової таблички до дорожнього знака.

Відтак, апелянт вважає, що позивач здійснила зупинку в зоні дії забороняючого дорожнього знака 3.34 "Зупинку заборонено", чим порушила п. 8.4 в) ПДР України, а відтак, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена правомірно.

Позивач заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача просив суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 11.07.2026 поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП рядовим поліції Горобець Інною Валеріївною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7528510, якою визнано винною ОСОБА_1 в тому, що вона 11.07.2026 року о 09:37 год. по вул. Мури (Осипенко Поліни) 9, у м. Вінниця, керуючи ТЗ водій не виконала вимогу дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено», здійснила зупинку в зоні дії знака, чим порушила п.8.4.в ПДР – Порушення вимог заборонних знаків, та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.

Позивач, не погоджуючись з прийнятою постановою, звернулась з адміністративним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції, дослідивши надані відповідачем відеозаписи з нагрудних відеокамер працівників поліції ID 4 та ID 5, встановив, що транспортний засіб B, державний номерний знак АВ, був припаркований поблизу центру косметології «Dr. Leonova», на фасаді якого встановлено дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» з табличкою 7.2.3 «Кінець зони дії».

Так, на відеозаписі зафіксовано зазначений дорожній знак та транспортний засіб BMW X4, державний номерний знак НОМЕР_1 .

При цьому, з відеозапису суд першої інстанції встановив, що автомобіль BMW X4, державний номерний знак НОМЕР_1 розташований за межами зони дії дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено», оскільки знак 3.34 разом із табличкою 7.2.3 «Кінець зони дії» встановлено перед транспортним засобом.

Суд першої інстанції критично оцінив посилання апелянта на те, що встановлена під дорожнім знаком табличка 7.2.3 «Кінець зони дії» не відповідає вимогам національного стандарту, а відтак є недійсною, у зв`язку з чим позивач здійснив зупинку транспортного засобу в межах дії забороняючого дорожнього знака. Відтак, суд першої інстанції вказав, що для стороннього спостерігача, який не володіє спеціальними знаннями щодо вимог ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні», на які посилається представник відповідача, табличка 7.2.3 «Кінець зони дії» сприймається як встановлена правомірно та така, що визначає кінець зони дії дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено».

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова серії ЕНА №7528510 від 11.07.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху та притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.

Оцінивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 3.34 розділу 33 ПДР визначено заборонний знак «Зупинку заборонено», відповідно до якого забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 поширюється від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту.

Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Дія знаків 3.9, 3.10, 3.34-3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.

Зона дії знаків може бути зменшена: для знаків 3.34-3.37 - табличкою 7.2.2 на початку зони дії, а також установленням у кінці їх зони дії дублюючих знаків 3.34-3.37 з табличкою 7.2.3.

У пункті п. 1.10 ПДР наведені визначення термінів, що наведені у цих Правилах, які мають таке значення, зокрема, зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо). Поряд з цим, стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил зупинки, стоянки тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як встановлено судом зі змісту оскаржуваної постанови, 11.07.2026 року о 09:37 год. по вул. Мури (Осипенко Поліни) 9, у м. Вінниця, керуючи ТЗ BMW X4 д.н.з. НОМЕР_1 водій ОСОБА_1 не виконала вимогу дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено» та здійснила зупинку в зоні дії знака, чим порушила п.8.4.в ПДР – Порушення вимог заборонних знаків.

Водночас, дослідивши надані відповідачем відеозаписи з нагрудних відеокамер працівників поліції ID 468855 та ID 473705, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваної постанови, з огляду на наступне.

Так, з відеозапису ID 473705 вбачається, що транспортний засіб BMW X4 д.н.з. НОМЕР_1 було припарковано після дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено», під яким встановлено табличку 7.2.3 «Кінець зони дії». Таким чином, місце зупинки транспортного засобу розташоване за межами визначеної встановленими дорожніми знаками зони дії заборони зупинки.

Щодо посилань апелянта на лист КП "Вінницька спеціалізована монтажно експлуатаційна дільниця з організації дорожнього руху" від 28.07.2026 №270/01-10, згідно змісту якого дорожні знаки 3.34 «Зупинка заборонена» із табличками до дорожніх знаків 7.1.1 «Відстань до об`єкта» та 7.2.3 «Зона дії», встановлені з непарної сторони вулиці Мури, Вінницьким КП "СМЕД ОДР" не встановлювались, колегія суддів оцінює критично, оскільки позивач, здійснюючи зупинку транспортного засобу у зазначеному місці, керувалась установленими на дорозі дорожніми знаками, зокрема, табличкою 7.2.3 «Кінець зони дії».

Крім того, щодо зазначення Вінницьким КП "СМЕД ОДР" в листі про те, що табличка до дорожніх знаків 7.1.1 «Відстань до об`єкта», відповідно до ДСТУ 4100:2021. «Знаки дорожні» не застосовується з дорожнім знаком 3.34 «Зупинка заборонена», а встановлення таблички до дорожнього знаку 7.2.3 «Зона дії» не відповідає вимогам ДСТУ 4100:2021 «Знаки дорожні», колегія суддів зазначає, що обов`язок водія щодо дотримання вимог дорожніх знаків в межах даної справи оцінюється судом з урахуванням їх фактичного розташування та інформації, яку вони доводять до учасників дорожнього руху.

Відтак, на момент винесення постанови про накладення адміністративного стягнення обставини щодо розташування таблички 7.2.3 «Кінець зони дії» до дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» по вул. Мури на ділянці від вул. Монастирської до вул. Князів Коріатовичів поблизу центра косметології «Dr. Leonova», де позивач здійснила зупинку транспортного засобу, підтверджуються наявними матеріалам справи, у зв`язку з чим посилання апелянта на лист КП "Вінницька спеціалізована монтажно експлуатаційна дільниця з організації дорожнього руху" від 28.07.2026 №270/01-10, суд апеляційної інстанції оцінює критично.

Отже, оскільки за встановлених обставин відсутні належні докази того, що на момент зупинки транспортного засобу позивач перебувала в межах зони дії знака 3.34 «Зупинку заборонено, колегія суддів вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 8.4 «в» ПДР України та, як наслідок, про наявність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліці залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.