Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №120/12412/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №120/12412/25

Суддя: Біла Л.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/12412/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Н.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

24 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, відповідно до інформації, яка міститься у військовому квитку;

- зобов`язати внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних, відповідно до інформації, яка міститься у військовому квитку.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача та розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з військово-обліковим документом позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

15.03.2023 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 15.03.2023 за №30/256.

Як слідує із п. 26 та п. 29 Військового квитка позивача серії НОМЕР_1 , 15.03.2023 позивач ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку по гр. ІІ ст. 39а, 13 б, 67 б Розкладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №402 від 2008 року.

У серпні 2025 року позивач повторно пройшов медичний огляд та згідно довідки військово-лікарської комісії №2 при ІНФОРМАЦІЯ_5 №2025-081201437-4084-7 від 12.08.2025 був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони на підставі статей 39-б, 40-б, 13-б Розкладу хвороб.

Отже, позивач, зважаючи на наявний запис у військовому квитку про виключення з військового обліку військовозобов`язаних з 15.03.2023 та наявність довідки ВЛК від 15.03.2023 року, вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів відповідного запису, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Суд першої інстанції за результатом розгляду матеріалів справи дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону №2232-ХІІ).

За змістом частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання.

Підстави для виключення військовозобов`язаних та резервістів з військового обліку врегульовані частиною шостою статті 37 Закону №2232-ХІІ, зміст якої змінювався протягом дії спірних правовідносин (тобто з дати рішення ВЛК від 28.10.2003 і до моменту звернення позивача до відповідача із заявою до відповідача).

Так, у редакції, чинній на час проходження ВЛК позивачем у жовтні 2003 році, частиною п`ятою статті 37 Закону № 2232-XII було передбачено наступне.

Виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; б) які досягли граничного віку перебування в запасі; в) які припинили громадянство України; г) які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів; д) які не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею; е) які померли.

Частина шоста статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції станом на час звернення позивача до відповідача із заявою в 2025 році та надання відповіді відповідачем листом від 13.06.2025) має такий зміст: "Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку."

Водночас, правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII).

Статтею 1 Закону №1951-VIII (у редакції, чинній станом на 02.03.2022 (видачі тимчасового посвідчення військовозобов`язаного) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів: 1) персональні дані; 2) службові дані.

Положеннями частини першої статті 9 Закону №1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру;

2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону № 2232-XII затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 (чинного з 05.01.2023) військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У силу пункту 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

За змістом пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Колегія суддів зазначає, що приписи статті 37 Закону № 2232-XII визначають порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Для зняття військовозобов`язаного з військового обліку має існувати хоча б одна з підстав, визначених частиною шостою статті 37 Закону № 2232-XII, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Водночас, законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", при цьому при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24.

Крім того, як зазначалось вище, Положення № 2 передбачає виключення з військового обліку лише у випадку підтвердження лепру льотної служби, зокрема згідно зі статтею 5 додатку 5 цього Положення такі особи визнаються непридатними до льотної і військової служби з виключенням з військового обліку і передаються місцевому відділу охорони здоров`я.

Тобто Положення під час визначення придатності військовозобов`язаного (військовослужбовця) до військової служби не оперує поняттям "непридатний із виключенням з військового обліку".

Таким чином, за результатами медичного огляду ВЛК могла прийняти рішення про непридатність особи до військової служби лише з формулюванням: "непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку".

Так, відповідно до матеріалів справи, 15.03.2023 позивач визнаний військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується наданими доказами (копіями військового квитка серії НОМЕР_1 та довідки ВЛК №30/256 від 15.03.2023).

Зокрема згідно з відомостями, зазначеними у графі 26 військово-облікового документа позивача знято з військового обліку з виключенням з 15.03.2023 року.

Проте графа 13 зазначеного документа не містить жодної відмітки про зняття позивача з військового обліку, що не узгоджується з відомостями про його виключення з військового обліку.

При цьому, матеріали справи не містять постанови ВЛК, у якій було б зафіксовано рішення про визнання позивача непридатним до військової служби саме з виключенням його з військового обліку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивача було визнано непридатним до військової служби за графою ІІ Розкладу хвороб, однак матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження прийняття ВЛК постанови саме про непридатність позивача з його виключення з військового обліку.

Так, у графі ІІ Розкладу хвороб відзначено, що залежно від виявленого діагнозу за Графою ІІ, ВЛК виносить постанову про повну придатність, придатність до служби у військових частинах забезпечення (теж по суті придатний за індивідуальною оцінкою після реформи) або непридатність із виключенням з обліку.

З огляду на те, що наданий позивачем військово-обліковий документ містить відомості, які не узгоджуються з нормами законодавства, чинними на час проходження ним військово-лікарської комісії, а тому внесення до облікової картки даних щодо виключення позивача з військового обліку з огляду на викладене не є можливим.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відповідна довідка не може вважатися належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом наявності правових підстав для виключення позивача з військового обліку, у зв`язку з чим не породжує юридичних наслідків у контексті підтвердження такого виключення та внесення актуалізації відповідних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Окрім того, судова колегія зважає на наступне.

На виконання вимог ухвали Вінницького окружного ажміністративного суду від 10.02.2026 відповідачем надано облікову картку позивача з відображенням усіх внесених до Реєстру відомостей щодо нього.

Згідно відомостей з облікової картки позивач 12.08.2025 Позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією №2 при ІНФОРМАЦІЯ_5 був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, що також підтверджується довідкою ВЛК №2025-081201437-4084-7 від 12.08.2025.

При цьому, позивач у жоден спосіб не оскаржував чи не спростовував висновок ВЛК викладений у постанові, оформленій довідкою №2025-081201437-4084-7 від 12.08.2025.

Згідно із нормами Положення №402, у разі непогодження із постановою позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.

Тобто, позивач не скористався своїм правом на оскарження висновку ВЛК від 12.08.2025.

Водночас, відповідно до п. 3.8. Положення №402 (в редакції пункту станом на дату прийняття рішення ВЛК, оформлене довідкою від 15.03.2023 за №30/256) постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

"Придатний до військової служби";

"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";

"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Тобто, станом на день звернення до суду з цим позовом зазначена вище довідка ВЛК від 15.03.2023 №30/256, на підставі якої, на думку позивача, відповідач зобов`язаний внести відомості про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, вже втратила чинність.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виправлень про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua