Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №120/17658/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/17658/25 Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

24 вересня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2026 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти у розмірах 1,11, 1,14; 1,197; 1,0796 та у розмірі 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 із послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні (6188,89 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14; 1,197; 1,0796 та у розмірі 1,115 і, у зв`язку з цим, провести перерахунок та виплату пенсії, з 10.11.2025 року.

Від представника позивач надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.07.2026 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти у розмірах 1, 11, 1,11, 1,14; 1,197; 1,0796 та у розмірі 1,115. Також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 із послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні (6188,89 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1, 11, 1,11, 1,14; 1,197; 1,0796 та у розмірі 1,115 і, у зв`язку з цим, провести перерахунок та виплату пенсії, з 10.11.2025.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить його скасувати.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Приймаючи додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2026 адміністративний позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти у розмірах 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та у розмірі 1,115 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 із послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні (6188,89 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14; 1,197; 1,0796 та у розмірі 1,115 і, у зв`язку з цим, провести перерахунок та виплату пенсії, з 10.11.2025 року.

Водночас, при ухваленні рішення судом не було вирішено позовну вимогу здійснення перерахунку із врахуванням усіх коефіцієнтів збільшення, які застосовуються кумулятивно з 2019 року (1,11 – з 01.03.2020 року, 1,11 -з 01.03.2021 року, 1,14 – з 01.03.2022 року, 1,197 – з 01.03.2023 року, 1,0796 - з 01.03.2024 року, 1,115 – з 01.03.2025 року).

У свою чергу, в мотивувальній частині рішення від 11.06.2026 суд дійшов висновку, що позивач має право на застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Порядок та підстави для винесення додаткового судового рішення встановлені статтею 252 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, наведеною нормою визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення. Метою цього процесуального інституту є усунення неповноти судового рішення, а не повторний розгляд уже вирішених судом питань чи зміна змісту рішення по суті.

Зі змісту рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року вбачається, що суд першої інстанції при вирішенні спору по суті дослідив питання щодо належного способу проведення індексації пенсії позивача, визначив базовий показник середньої заробітної плати у розмірі 6188,89 грн, а також визначив коефіцієнти збільшення, які підлягають застосуванню при проведенні відповідного перерахунку.

Зокрема, у резолютивній частині вказаного рішення суд прямо зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 із послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 до показника середньої заробітної плати у розмірі 6188,89 грн та провести у зв`язку з цим перерахунок і виплату пенсії з 10 листопада 2025 року.

Таким чином, основним рішенням суду вже було вирішено питання про право позивача на проведення індексації пенсії, визначено спосіб реалізації цього права, базовий показник, до якого застосовуються коефіцієнти, самі коефіцієнти та період, з якого підлягає проведенню відповідний перерахунок.

Отже, висновок суду першої інстанції в додатковому рішенні про те, що при ухваленні рішення від 11 червня 2026 року ним не було вирішено позовну вимогу щодо здійснення перерахунку із врахуванням усіх коефіцієнтів збільшення, які застосовуються кумулятивно, не відповідає змісту самого рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що додатковим рішенням суд першої інстанції не усунуто невирішену позовну вимогу, а фактично доповнено та змінено спосіб виконання основного рішення шляхом включення до нього додаткового коефіцієнта 1,11 та повторного викладення послідовності застосування коефіцієнтів.

При цьому питання щодо застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати було предметом дослідження суду при розгляді справи по суті та знайшло своє вирішення в мотивувальній і резолютивній частинах рішення від 11 червня 2026 року.

Відтак відсутня така необхідна умова для ухвалення додаткового рішення, як невирішеність судом однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази.

Колегія суддів також зауважує, що відповідно до частини другої статті 252 КАС України додаткове рішення не може змінювати суті основного рішення. Його призначення полягає саме в усуненні неповноти вже ухваленого судового рішення, а не у виправленні його змісту шляхом повторного визначення прав та обов`язків сторін.

У цьому випадку суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення, фактично здійснив нове формулювання способу виконання основного рішення, додавши до його резолютивної частини коефіцієнт 1,11, який у рішенні від 11 червня 2026 року безпосередньо не зазначений, а також визначив послідовність застосування коефіцієнтів, відмінну від тієї, що була сформульована в резолютивній частині основного рішення.

Такий спосіб процесуального реагування не відповідає правовій природі додаткового рішення, оскільки за своїм змістом спрямований не на усунення неповноти рішення, а на зміну його резолютивної частини.

Водночас сам по собі висновок суду першої інстанції про необхідність врахування у відповідному порядку коефіцієнтів індексації не може бути підставою для ухвалення додаткового рішення у випадку, коли суд уже надав правову оцінку цьому питанню та визначив у резолютивній частині спосіб захисту порушеного права.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу також на те, що відповідно до статті 253 КАС України суд має право виправити допущені в судовому рішенні описки чи очевидні арифметичні помилки. Отже, якщо суд першої інстанції дійшов висновку про наявність невідповідності між мотивувальною та резолютивною частинами рішення або про технічну неточність у зазначенні коефіцієнтів, таке питання за своєю процесуальною природою могло бути пов`язане з виправленням описки, а не з ухваленням додаткового рішення.

Разом з тим виправлення описки не може використовуватися як спосіб зміни змісту судового рішення або його доповнення новими висновками щодо прав та обов`язків сторін. У свою чергу, стаття 252 КАС України не надає суду повноважень під виглядом додаткового рішення переглядати або змінювати висновки, які вже були викладені в основному судовому рішенні.

Якщо суд першої інстанції вважав, що наявна невідповідність між мотивувальною та резолютивною частинами основного рішення або технічна неточність у зазначенні коефіцієнтів, таке питання за своєю процесуальною природою могло бути пов`язане з виправленням описки, а не з ухваленням додаткового рішення.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду ухвалено за відсутності передбачених статтею 252 КАС України правових підстав.

Таким чином, оскільки основним рішенням від 11 червня 2026 року суд першої інстанції вже вирішив заявлені позовні вимоги щодо проведення індексації пенсії та визначив спосіб їх виконання, правові підстави для ухвалення додаткового рішення у цій справі були відсутні.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду — скасуванню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права. З Закон України

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування додаткового рішення суду першої інстанції як такого, що ухвалене з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити повністю.

Додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року скасувати.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення — відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.