Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №120/7067/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7067/25

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

22 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2025 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у врахуванні періоду навчання на денному відділенні Вінницького політехнічного технікуму з 01.09.1979 по 01.03.1983 та періоду роботи з 15.07.1985 по 27.12.1991 у Відділі позавідомчої охорони при Замостянському РВВС м. Вінниці до страхового стажу позивача.

Також, позивач просив зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії з моменту первинного нарахування 13.12.2023 відповідно до статті 46 ("Виплата пенсії за минулий час") Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням додаткового стажу та виплатити різницю у пенсійних виплатах, що виникла у зв`язку з неправомірним зменшенням страхового стажу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання на денному відділенні Вінницького політехнічного технікуму з 01.09.1979 по 01.03.1983 та періоду роботи з 15.07.1985 по 27.12.1991 у Відділі позавідомчої охорони при Замостянському РВВС м. Вінниці.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання на денному відділенні Вінницького політехнічного технікуму з 01.09.1979 по 01.03.1983 та період роботи з 15.07.1985 по 27.12.1991 у Відділі позавідомчої охорони при Замостянському РВВС м. Вінниці та у зв`язку з цим здійснити перерахунок та виплату призначеної йому пенсії починаючи з 13.12.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

В подальшому до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 04.08.2025 у справі 120/7067/25, мотивована тим, що відповідач не здійснює виплату пенсії в повному розмірі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 у справі № 120/7067/25 протягом 1 (одного) місяця з дня отримання цієї ухвали.

На виконання вказаної ухвали від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов звіт, у якому зазначено, що на виконання рішення суду зараховано до страхового стажу заявника період навчання на денному відділенні Вінницького політехнічного технікуму з 01.09.1979 по 01.03.1983 та період роботи з 15.07.1985 по 27.12.1991 у Відділі позавідомчої охорони при Замостянському РВВС м. Вінниці, що підтверджується формою РС-право, та здійснено перерахунок призначеної йому пенсії починаючи з 13.12.2023, що підтверджується рішенням №023830026656 від 30.10.2025.

Розмір пенсії заявника після перерахунку склав з 13.12.2023 - 15078,47 грн, з 01.03.2025 - 15422,87 грн, з 01.03.2026 - 15974,32 грн, та за результатами даного перерахунку було донараховано заявнику кошти за період з 13.12.2023 по 30.11.2025 в сумі 87286,80 грн, що підтверджується індивідуальним перерахунком.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.07.2026 прийнято звіт Головного управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 у справі №120/7067/25.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, в якій відмовити у затвердженні звіту, визнати причини неподання звіту у встановлений судом строк неповажними, а дії відповідача протиправними та направити справу до Вінницького окружного адміністративного суду на продовження розгляду для вирішення питання щодо накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та встановлення нового строку для подання звіту, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

З урахуванням вказаного, незначної складності справи та відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду - скасувати, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2026 року у справі №120/7067/25 змінено порядок виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року у справі № 120/7067/25 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання на денному відділенні Вінницького політехнічного технікуму з 01.09.1979 по 01.03.1983 та період роботи з 15.07.1985 по 27.12.1991 у Відділі позавідомчої охорони при Замостянському РВВС м. Вінниці та у зв`язку з цим здійснити перерахунок та виплату призначеної йому пенсії починаючи з 13.12.2023, з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії в сумі 13944,88 грн.

Отже, подальше виконання рішення суду у справі №120/7067/25 покладено на органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у спосіб та порядку, що перебувають поза межами контролю відповідача-суб`єкта владних повноважень та від його дій або бездіяльності не залежать.

Враховуючи, що органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не є органами примусового виконання рішень, контроль за виконанням рішення суду, яке покладено на органи ДКСУ, у такому випадку не регулюється приписами ст. ст. 287, 382 КАС України.

Відтак, суд першої інстанції вважає за можливе прийняти звіт про виконання судового рішення, оскільки зміна способу виконання судового рішення з спонукання суб`єкта владних повноважень до виплати боргу на спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення боргу зумовлює обтяження обов`язком подальшого примусового виконання судового рішення не відповідача у справі, а відповідного суб`єкта владних повноважень системи Державної казначейської служби України.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно частин 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Аналогічні положення містяться в ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах ч. 2 та 3 ст. 382-2 КАС України.

Згідно з ч. 1 - 4 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

При цьому за змістом норм ч. 5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в контексті встановлених судом першої інстанції обставин та відповідних висновків, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI), за змістом частини першої якого Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Згідно з ч.1 та абз.1 ч.2 ст.3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на принципах, зокрема, цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Згідно з ч.1, 2 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

На підставі абзацу третього пункту 2 Порядку № 845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до абз.1 п.24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

За змістом пункту 25 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку (абзац перший).

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

На підставі пункту 4 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетна програма - сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Пунктом 40 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України визначено, що паспорт бюджетної програми - документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), та цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник бюджетних коштів.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що судове рішення про стягнення з державного органу коштів виконується органами Державної казначейської служби України шляхом безспірного списання коштів з рахунків боржника. Судове рішення про стягнення коштів, в даному випадку, не покладає на відповідача (боржника) зобов`язань, а тому відповідач (боржник) не має про що звітувати суду в частині виплати.

Виконання рішення суду про стягнення з боржника коштів відбувається шляхом безспірного списання коштів з його рахунків органами Державної казначейської служби України.

Зазначене виключає підстави для зобов`язання відповідача подавати новий звіт щодо виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача коштів, адже у процедурі виконання рішення суду про стягнення коштів відсутні будь-які дії боржника, про вчинення яких він міг би звітувати.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, в частині зарахування страхового стажу та перерахунку пенсії відповідач виконав рішення суду.

Разом з цим, в частині виплати заборгованості ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі №120/7067/25 змінено порядок виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 у справі № 120/7067/25 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання на денному відділенні Вінницького політехнічного технікуму з 01.09.1979 по 01.03.1983 та період роботи з 15.07.1985 по 27.12.1991 у Відділі позавідомчої охорони при Замостянському РВВС м. Вінниці та у зв`язку з цим здійснити перерахунок та виплату призначеної йому пенсії починаючи з 13.12.2023, з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії в сумі 13944,88 грн.

Тобто, виконання рішення в межах справи №120/7067/25 в частині виплати пенсії в сумі 13944,88 грн (за період з 13.12.2023 по 31.05.2026) врегульовано приписами Закону № 4901-VI та Порядку № 845 та покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відбуватиметься шляхом безспірного списання коштів з рахунків відповідача, а отже у спосіб та порядок, що перебувають поза межами контролю відповідача та від його дій або бездіяльності не залежать.

Водночас, ураховуючи, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не є органами примусового виконання рішень, контроль за виконанням рішення суду, яке покладено на органи ДКСУ, у такому випадку не регулюється приписами ст. 382 КАС України.

Враховуючи, що відповідачем виконано рішення суду у даній справі щодо перерахунку пенсії, а спосіб виконання рішення суду щодо зобов`язання виплати пенсії змінено на стягнення суми доплати пенсії, відсутні законні підстави для встановлення нового строку для подачі звіту в частині періоду з 13.12.2023 по 31.05.2026 в межах суми 13944,88 грн.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи заборгованість щодо виплати пенсії на виконання рішення у справі № 120/7067/25 за період з 13.12.2023 по 31.08.2026 складає 28528,24 грн. Тобто, більша ніж визначена ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі №120/7067/25.

В цій частині (з 01.06.2026), фактично рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 не виконано, а зобов`язальна частина рішення в частині виплати пенсії (з 01.06.2026) не змінила свій спосіб і порядок виконання.

З урахуванням вказаного, відомостей щодо виконання рішення в цій частині матеріали справи не містять.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними (абз.2 ч.5 ст.382-3 КАС України).

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Як вже вище було встановлено судом, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 в частині зарахування страхового стажу та нарахування заборгованості було виконано, в частині виплати пенсії за період з 13.12.2023 по 31.05.2026 в межах суми 13944,88 грн змінено спосіб виконання рішення на стягнення, а тому в цій частині подача звіту щодо виконання не покладається на відповідача, а в частині виплати пенсії за період з 01.06.2026 матеріали справи та звіт не містять інформації щодо виплати пенсії.

Отже рішення по цій справі відповідачем в повному обсязі не виконано.

Викладене є безумовною підставою для встановлення нового строку для подання звіту в частині виплати заборгованості, навіть в разі прийняття звіту про виконання рішення суду, що прямо передбачено ст.382-3 КАС України.

За приписами ч.3 ст.382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З урахуванням того, що рішення суду по цій справі не виконано у зв`язку із відсутністю бюджетних коштів, колегія суддів вважає за можливе встановити пенсійному органу новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по цій справі в частині виплати перерахованої пенсії за минулий період строком 30 днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суд першої інстанції на викладене уваги не звернув, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про прийняття звіту без встановлення нового строку для повного виконання рішення суду по цій справі.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, та задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до змісту ст. 382 КАС України, звіт щодо виконання судового рішення повинен бути поданий до суду, який його ухвалив, в даному випадку до Вінницького окружного адміністративного суду, що також забезпечить виконання судом вимог щодо контролю за поданням такого звіту, без направлення справи до апеляційної інстанції.

Щодо накладення штрафу на керівника, колегія суддів зазначає, що відповідно до норм ст.382-3 КАС України, суд має повноваження: накласти штраф на керівника владного суб`єкта, відповідального за виконання рішення суду у разі відмови у прийнятті звіту або у разі неподання звіту.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що питання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за не виконання рішення суду у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вирішується судом або за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень (у разі відмови у прийнятті звіту), або у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 та в ухвалі від 04.10.2022 у справі № 200/3958/19-а вказав, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.

В свою чергу, колегія суддів дійшла висновку, що звіт суб`єкта владних повноважень підлягає прийняттю в межах ч.11 ст.382-3 КАС України, а звіт подано в строк (з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України), тому підстави для накладення штрафу на керівника відсутні.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення апеляційної скарги позивача з прийняттям звіту відповідача та наданням нового строку для подання звіту в частині виплати пенсії позивача на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 за період з 01.06.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким прийняти звіт Головного управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі № 120/7067/25.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по цій справі у повному обсязі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом 30 днів з дати отримання цієї постанови, подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі № 120/7067/25 в частині виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2026.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.