Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №297/714/25 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/714/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024070000000542 від 29.11.2024 року, яке поступило з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого на посаді водія в ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТЕЛА», раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 29 листопада 2024 року близько 04 години 15 хвилин, керуючи технічно-справним спеціалізованим вантажним контейнеровозом марки «MERSEDES-BENS» моделі «ACTROS» держаний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 у щеплені з спеціалізованим причепом-контейнеровозом марки «SCHMITZ» моделі «ZWF18» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись на 47км.+730м. автодороги М-25 сполученням «Соломоново-Чоп-Велика ДоброньКосино-Яноші», зі сторони с.Шом у напрямку с. Велика Бийгань, Берегівського району, Закарпатської області, у нічний час доби, без опадів та будь-яких інших атмосферних явищ, де дорога вкрита асфальтобетоном, в плані пряма, має по одній смузі руху у кожному напрямку, які розділені між собою дорожньою-горизонтальною розміткою п.п. 1.5 п. 34 Правил дорожнього руху України, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, де у той час попереду, в смузі руху транспортного засобу на проїзній частині дороги в горизонтальному положенні перебував пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_4 , продовжуючи рух та наближаючись до лежачого пішохода на проїзній частині дороги, якого він об`єктивно був спроможний виявити у полі свого зору з робочого місця водія, з моменту виявлення перешкоди для руху не вжив заходів до маневрування та зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, продовжив рухатися далі, в результаті чого, грубо порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 12.3, 1.10 «перешкода для руху», «небезпека для руху» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, не забезпечив безпеку дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не врахував дорожні умови, в наслідок чого, у своїй смузі руху допустив наїзд на лежачого пішохода ОСОБА_6 . За наслідками дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишній мешканець АДРЕСА_2 , отримав тілесні ушкодження у виді: в ділянці голови – забійно-рвані рани правої скроневої ділянки, верхньої губи справа, верхньої повіки; крайовий перелом альвеолярного відростку, нижньої шелепи на рівні 1-3-х зубів справа; в ділянці тулубу та кінцівок - забійні, рани бокової поверхні тазу справа, на рівні гребеня здухвинної кістки, долонної Поверхні правої кисті, тильних поверхонь 2-5-го пальців фаланг правої кисті; забійно-рвана рана правого колінного суглобу; садна правої гомілки та гомілково-ступневого суглобу, лівого стегна, передньої поверхні тазу справа, передньої поверхні грудної клітки та черевної стінки справа; синці тильної поверхні правої та лівої ступні, правого стегна, повік правого ока; розмяття тканини міждолевої ділянки печінки, розрив діафрагмальної поверхні селезінки. Вказані тілесні ушкодження прижиттєві, виникли незадовго до настання смерті від дії тупих твердих предметів. Ушкодження, у вигляді забійно-рваних ран голови, кінцівок, синців голови, тулубу та кінцівок, крайовий перелом альвеолярного відростку нижньої шелепи справа, розриви тканини печінки, селезінки, виникли по ударному механізму спричинення, або в результаті співударяння з тупими предметами. Місцями прикладання сил являлись місця розташування ушкоджень, які по степені тяжкості ушкодження на трупі мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Множинні поверхневі ушкодження (рани, синці, садна) та розриви внутрішніх органів спричинені виступаючими частинами нижньої площини автомобіля, його причепа, автомобіля марки «MERSEDES-BENS» моделі «Actros» державний реєстраційнй номерний знак НОМЕР_1 у цеплені з спеціалізованим приченом-койтернеровозом марки «SCHMITZ» моделі «ZWF18» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , так і дією дорожнього покриття. Враховуючи локалізацію, механізм виникнення, кількість та взаєморозташування ушкоджень, в момент контактування автомобіля з потерпілим, останній знаходився у горизонтальному, або близькому до такого положенні. Смерть ОСОБА_6 настала в результаті закритої тупої травми голови, тулубу та кінцівок з розривами печінки, селезінки, переломом нижньої щелепи, множинними забійними ранами, синцями, саднами голови, гулубу та кінцівок, яка ускладнилася травматичним, гіповолемічним шоком, підтверджується наявністю ділянки розм`яття тканини печінки, розриву діафрагмальної поверхні селезінки, морфологічних ознак дефектів печінки з вогнишевими крововиливами, перебудови кровообігу у нирках, інфільтративнодеструктивних крововиливів у селезінці, повнокрів`я, нерівномірного кровонаповнення внутрішніх органів, рідкої крові в порожнинах серця та суднах, дрібнокракових крововиливів під легеневою плеврою та зовнішньою стінкою серця, гострого порушення реології крові у внутрішніх органах, набряку мозку та легень, забійних ран тазу справа, правої кисті; забійно-рваних ран внутрішньої поверхні правого колінного суглобу, правої скроневої ділянки, верхньої губи справа, верхньої повіки правого ока; саден правої гомілки, гомілково-ступневого суглобу, правої ступні, передньої черевної стінки справа, передньої поверхні грудної клітки справа, лівого стегна; синців, тильної поверхні правої та лівої ступні, правого стегна, повік правого ока.

Невиконання водієм ОСОБА_4 вказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками, внаслідок яких потерпілий ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.

Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю і показав, що він працював водієм в ТОВ "НОВА ПОШТА" та зазначена дорожньо-транспортна пригода мала місце під час виконання ним трудових обов`язків, а саме перевезення вантажу на підставі товаро-транспортної накладної №12-023110812 від 28.11.2024 року.

В той день він був із напарником ОСОБА_7 .. Обвинувачений показав, що керував транспортним засобом марки «MERCEDES» модела «Actros». Вони їхали з Києва на Мукачево в об`їзд, тому що робився міст. Дорожньо-транспортна пригода сталась в 4 годині ранку. При цьому, оминути ОСОБА_6 він не міг, оскільки був мокрий асфальт. Коли він під`їхав ближче побачив, що там була людина одягнута в темний камуфляж, яка лежала до нього головою уздовж, але вже було запізно гальмувати. Швидкість транспортного засобу була до 70 км/год. При цьому, обвинувачений зазначив, що трішки відволікся і не зміг вчасно загальмувати. В той же час дорога не освітлювалась. ОСОБА_4 зазначив, що зачепив людину задніми колесами. В задньому мосту машини є відстойник на масло, його зачепило і закинуло на інший міст. На думку обвинуваченого причиною дорожньо-транспортної приголи стала його неуважність. Швидку допомогу і поліцію викликав напарник. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що претензій від потерпілих немає, він частково відшкодував завдану шкоду, яку відшкодую в повному обсязі на протязі 3-х місяців. Просив суворо не карати і не позбавляти посвідчення водія бо це єдиний його дохід.

Незважаючи на визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , вона повністю доведена дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29 листопада 2024 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки «MERSEDES-BENS» моделі «Actros» державний реєстраційнй номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки «SCHMITZ» моделі «ZWF18» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 мала місце на 47км + 730м автодороги М-25 у темну пору доби на прямій неосвітленій ділянці шляху від с. Косонь до с. Велика Бийгань, покриття дороги асфальтобетонне, вологе чисте.

Вказане підтверджено схумою дорожньо-трансполртної пригоди та ілюстраціями до протоколу огляду місця ДТП на 47км + 730м автодороги М-25 сполучення Соломоново-Яноші від 29.11.2024 року.

Протоколом огляду транспортного засобу від 29.11.2024 року з ілюстрацією до нього встановлено, що на транспортному засобі марки «MERSEDES-BENS» моделі «Actros» державний реєстраційнй номерний знак НОМЕР_1 виявлено пошкодження нижнього переднього бамперу у нижній частині у виді відлому пластику.

Лікарським свідоцтвом про смерть № 182/Б від 03.12.2024 року та довідкою про причину смерті встановлено, що смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 на ділянці дороги с. Шом – с. Бийгань від множинних травм внутрішньочеревних органів.

Висновком експерта №182/Б від 03.01.2025 року встановлено, що на основі результатів судово-медичної експертизи трупа гр-на ОСОБА_6 , даних лабораторних експертиз було виявлено тілесні ушкодження: а) в ділянці голови – забійно-рвані рани правої скроневої ділянки, верхньої губи справа, верхньої повіки: крайовий перелом альвеолярного відростку нижньої щелепи на рівні 1-3-х зубів справа; б) в ділянці тулубу та кінцівок забійні рани бокової поверхні тазу справа, на рівні гребеня здухвинної кістки, долонної поверхні правої кисті, тильних поверхонь 2-5-го пальців фаланг правої кисті; забійно-рвана рана правого колінного суглобу; садна правої гомілки та гомілково-ступневого суглобу, лівого стегна, передньої поверхні тазу справа, передньої поверхні грудної клітки та черевної стінки справа; синці тильної поверхні правої та лівої ступні, правого стегна, повік правого ока; розм`яття тканини міждолевої ділянки печінки, розрив діафрагмальної поверхні селезінки. Вказані тілесні ушкодження прижиттєві, виникли незадовго до настання смерті від дії тупих твердих предметів. Забійні рани, садна тулубу та кінцівок, виникли по механізму тертя та напрямком дії сил під кутом. Ушкодження, у вигляді забійно-рваних ран голови, кінцівок, синців голови, тулубу та кінцівок, крайовий перелом альвеолярного відростку нижньої щелепи справа, розриви тканини печінки, селезінки, виникли по ударному механізму спричинення, або в результаті співударяння з тупими предметами. Місцями прикладання сил являлись місця розташування ушкоджень. По степені тяжкості ушкодження на трупі мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Враховуючи степінь вираженості трупних змін при дослідженні трупа на місці пригоди та при експертизі трупа в морзі, зроблено висновок, що смерть гр-на ОСОБА_6 настала приблизно за 24-72 години до моменту експертизи трупа в морзі. Тілесні ушкодження на трупі не відображають індивідуальних особливостей травмуючих предметів, тому судити про те, якою саме частиною автомобіля були спричинені, не представляється можливим. Множинні поверхневі ушкодження (рани, синці, садна) та розриви внутрішніх органів могли бути спричинені як виступаючими частинами нижньої площини автомобіля, його причепа, в тому числі автомобіля марки «МЕRSEDES-BENS» моделі «Actros» державний реєстраційни номерний знак НОМЕР_1 у щеплені з спеціалізованим причепом-койтернеровозом марки «SCHMITZ» моделі «ZWF18» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , так і дією дорожнього покриття.

Враховуючи локалізацію, механізм виникнення, кількість та взаєморозташування ушкоджень, можна зробити висновок, що в момент контактування автомобіля з потерпілим, останній знаходився у горизонтальному, або близькому до такого положенні. Ушкоджень, характерних для переїзду (перекочування колеса автомобіля через тіло), експертизою трупа не виявлено. Смерть гр-на ОСОБА_6 настала в результаті закритої тупої травми голови, тулубу та кінцівок з розривами печінки, селезінки, переломом нижньої щелепи, множинними забійними ранами, синцями, саднами голови, тулубу та кінцівок, яка ускладнилася травматичним, гіповолемічним шоком, що підтверджується наявністю ділянки розм`яття тканини печінки, розриву діафрагмальної поверхні селезінки, морфологічних ознак дефектів печінки з вогнищевими крововиливами, перебудови кровообігу у нирках, інфільтративно-деструктивних крововиливів у селезінці, повнокрів`я, нерівномірного кровонаповнення внутрішніх органів, рідкої крові в порожнинах серця та суднах, дрібнокрапкових крововиливів під легеневою плеврою та зовнішньою стінкою серця, гострого порушення реології крові у внутрішніх органах, набряку мозку та легень, забійних ран тазу справа, правої кисті; забійно-рваних ран внутрішньої поверхні правого колінного суглобу, правої скроневої ділянки, верхньої губи справа, верхньої повіки правого ока; саден правої гомілки, гомілково-ступневого суглобу, правої ступні, передньої черевної стінки справа, передньої поверхні грудної клітки справа, лівого стегна; синців тильної поверхні правої та лівої ступні, правого стегна, повік правого ока. При судово-токсикологічній експертизі трупа гр-на ОСОБА_6 був виявлений етиловий алкоголь в концентрації 2.06%. Вказана концентрація алкоголю в крові трупу при житті могла відповідати середній степені алкогольного сп`яніння.

Висновком експерта №СЕ-19/107-24/13078-ІТ від 17.12.2024 року встановлено, що на момент експертного дослідження, рульове керування, гальмівна система, система освітлення та світлової спеціалізованого вантажного контейнеровоза марки «MERCEDES-BENZ» моделі «Actros», реєстраційний номер НОМЕР_4 у щеплені з причепом-контейнеровозом марки «SCHMITZ-ZWF18», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходились у працездатному стані та могли виконувати функції, передбачені конструкцією.

Відповідно до листа відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 26.12.2024 року встановлено, що в момент настання дорожньо-транспортної пригоди швидкість руху транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» моделі «Actros», реєстраційний номер НОМЕР_4 становила близько 67 км/год, орієнтовний час настання дорожньо-транспортної пригоди 07 години 18 хвилин.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.01.2025 року встановлено, що після приїзду учасників слідчого експерименту на місце, де 29 листопада 2024 року, близько 04 години 15 хвилин, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , керуючи спеціалізованим вантажним контейнеровозом марки «МERSEDES-BENS» моделі «Actros» держаний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 у щеплені з спеціалізованим причепом-контейнеровозом марки «SCHMITZ» моделі «ZWF18» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , рухаючись на 47км. +730м. автодороги М-25 сполученням «Соломоново-Чоп-Велика Добронь-Косино Яноші», зі сторони с. Шом у напрямку с. Велика Бийгань, Берегівського району, Закарпатської області, не забезпечив безпеку дорожнього руху, внаслідок чого допустив наїзд-переїзд через пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_6 , який в той час перебував у смузі руху автомобіля в горизонтальному положенні. За наслідками дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 помер на місці пригоди. Перед початком проведення даної слідчої дії, знаходячись на місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди, було проведено зовнішній огляд спеціалізованого вантажного контейнеровозу марки «MERSEDES-BENS» моделі «Actros» держаний реєстраційний номерний знак НОМЕР_7 у щеплені з спеціалізованим причепом-контейнеровозом марки «SCHMITZ» моделі «ZWF18» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та його зовнішні передні світлові прилади. Оглядом було встановлено, що передні прилади освітлення не пошкоджені, у працюючому стані, з вигляду встановлені та працюють відповідно до заводу виготовлювача, які були на момент ДТП. Запрошений статист, був одягнутий в одяг, в якому був одягнутий пішохідпотерпілий ОСОБА_6 на момент пригоди, зокрема, його будова тіла є схожою на потерпілого. Знаходячись на місцевості на запитання до водія ОСОБА_4 , чи відповідають дорожні та погодні умови саме тим, які мали місце в день та час настання даної дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 29.11.2024 року близько 04 години 15 хвилині водій ОСОБА_4 відповів, що так, дорожні та погодні умови відповідають тим, які мали місце на день та час настання даної ДТП. ОСОБА_4 розповів, що 28.11.2024 року разом зі своїм напарником ОСОБА_8 , який являється другим водієм виїхали на вантажному автомобілі марки «MERSEDES-BENS» моделі «Actros», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпречепом ВС0002XF із терміналу м.Київ. Виїхали у напрямку терміналу Нової Пошти м. Мукачево, куди повинні були з грузом прибути о 05 годині ранку вже 29.11.2024 року. Тому, під час руху вони разом з напарником мінялися кожні 4 години. Наступним, коли вони заїхали на територію Закарпатської області ОСОБА_4 перебував за кермом, а другий водій сидів на пасажирському сидінні, далі вони заїхали в м. Мукачево, де до терміналу вони повинні були робити кільце через Берегівський район за для того, щоб дістатися терміналу, так як перед терміналом знаходиться аварійний міст, через який проїзд великовантажним транспортним засобам заборонений, тому після м. Мукачево проїхали Велика Добронь, Батьово та рухалися у напрямку с.Яноші Берегівського району Закарпатської області. У подальшому під час руху, близько 04 години 00 хвилин вони проїхали один із населених пунктів, а саме поворот на с. Косонь, після чого рухалися центральною міжнародною автодорогою, де праворуч від них проїхали відпочинкову термальну базу «Косино». На той період часу була темна пора доби, дорожнє покриття було мокрим, опадів не було, мряка, сідав трохи туман, завантаженість складала 18,618 т. ОСОБА_4 рухався на ближньому світлі фар, інші транспортні засоби у той момент не рухалися, швидкість автомобіля складала 60 км/год, де в один із моментів під час руху ОСОБА_4 рухався таким чином, а саме лівими колесами рухався по зустрічній смузі руху, а правими колесами по своїй смузі руху, де під час руху таким чином ОСОБА_4 побачив по середині дороги, якусь лежачу перешкоду. Коли ОСОБА_4 наблизився ще ближче, побачив, що це лежить людина, тоді ОСОБА_4 почав різко гальмувати, однак своїми діями вже не міг нічого зробити, і як наслідок допустив наїзд-переїзд через дану особу. Далі, ОСОБА_4 зупинив свій автомобіль у своїй смузі руху, тоді зрозумів, що допустив переїзд через лежачого пішохода ймовірно військового, отримав шок, після чого його колега вийшов із авто та перевірив, чи це дійсно так, що він згодом і підтвердив. Далі ОСОБА_9 викликав поліцію та швидку, бо ОСОБА_4 цього зробити не міг, так як отримав шок, наступним на місце прибула швидка та поліція, які почали оформляти місце ДТП. Наступним, водію ОСОБА_5 було запропоновано розташувати транспортний засіб на проїзній частині дороги з прив`язкою його правих габаритів до правого краю дороги під час його руху до моменту наїзду на пішохода, вимірами встановлено, що водій ОСОБА_4 рухався у правій смузі руху по напрямку до с. Бейгань на відстані 1,1 метра від правого краю дороги. Водію ОСОБА_4 було запропоновано зорієнтуватися на місцевості та показати місце наїзду автомобіля на пішохода, ОСОБА_4 зорієнтувався та показав, а вимірами було встановлено, що місце наїзду на пішохода знаходиться на смузі руху у напрямку до с. Бийгань. Далі, водій ОСОБА_4 розмістив статиста-пішохода у смугу руху у напрямку до с. Бийгань, а саме, статист був розташований у місці наїзду в горизонтальному положенні у вздовж дороги головою повернутий до автомобіля, що було позначено, а вимірами встановлено, що місце наїзду знаходиться на відстані 2,7 метра від правого краю дороги. Наступним, на місце наїзду-переїзду на пішохода було розташовано статиста-пішохода в положення потерпілого ОСОБА_6 в момент безпосередньо перед ДТП, а сідельний тягач, у якому були розташовані учасники слідчого експерименту, було відведено в напрямку до центру с. Шом за межі видимості розташування статиста пішохода на проїзній частині дороги, після чого по загальній команді, зі швидкістю 2-3 км/год статистичний автомобіль почав наближатися до місця розташування статиста пішохода. В момент, коли учасники слідчого експерименту отримали змогу об`єктивно, розпізнати перешкоду на дорозі у смузі руху, автомобіль був негайно зупинений, а вимірами було встановлено, що конкретна видимість перешкоди, у вказаному місці в умовах місця ДТП з робочого місця водія сідельного тягача виникла з віддалі 100,5 метра. Для визначення загальної видимості в напрямку руху за допомогою даного сідельного тягача, який був розміщений на смузі руху в напрямку с. Бийгань, в якому працював двигун та було ввімкнуте ближнє світло фар в нерухомому положенні, від якого в напрямку його руху був направлений статист, який проносив над краєм проїзної частини дороги аркуш білого паперу, в момент коли статист досяг місця на проїздній частині, де поняті перестали розрізняти елементи дороги з автомобіля подавався звуковий сигнал і статист зупинився, відстань від автомобіля до статиста є загальною видимістю напрямку руху яка при вимірюванні в даних дорожніх умовах складає величину 111,5 метри.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/107-25/506-ІТ від 29.01.2025 року встановлено, що у даній дорожній ситуації, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій спеціалізованого вантажного контейнеровозу марки «MERCEDES-BENZ» моделі «Actros», держаний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 у щеплені з спеціалізованим причепом-контейнеровозом марки «SCHMITZ ZWF18», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , ОСОБА_4 повинен був діяти згідно технічних вимог п. 12-2 та 12.3 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «небезпека ДОС для руху» та «безпечна швидкість», зміст яких є в п. 1.10 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці, пішохід гр. ОСОБА_6 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був керуватися вимогами розділу 4 чинних Правил дорожнього руху України. Довжина зупинного шляху спеціалізованого вантажного контейнеровозу марки «MERCEDES-BENZ» моделі «Actros», держаний реєстраційний номерний знак НОМЕР_8 у щеплені з спеціалізованим причепом-контейнеровозом марки «SCHMITZ ZWF 18», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , у даній дорожній ситуації, складає біля 61.3м... 61.6м при швидкості 55 км/год., 69.7м... 70.2м при швидкості 60км/год., та 82.4м... 83.0м при швидкості 67 км/год., у залежності від коефіцієнту зчеплення шин із дорожнім покриттям. Із технічної точки зору, на даній ділянці дороги, у безпосередньому місці дорожньо-транспортної пригоди, водій спеціалізованого вантажного контейнеровозу марки «MERCEDES-BENZ» моделі «Actros», держаний реєстраційний номерний знак НОМЕР_8 у щеплені з спеціалізованим причепом-контейнеровозом марки «SCHMITZ ZWF18», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 міг рухатись зі швидкістю до 90 км/год. Із технічної точки зору, при заданих вихідних даних, в умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, водій спеціалізованого вантажного контейнеровозу марки «MERCEDES-BENZ» моделі «Actros», держаний реєстраційний номерний знак НОМЕР_8 у щеплені з спеціалізованим причепом-контейнеровозом марки «SCHMITZ ZWF18», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду/переїзду пішохода, який лежав на проїзній частині дороги, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування та зупинки керованого транспортного засобу до місця наїзду/переїзду, із заданого моменту небезпеки. Із технічної точки зору, при заданих вихідних даних та проведених вище розрахунків, у діях водія спеціалізованого вантажного контейнеровозу марки «MERCEDES-BENZ» моделі «Actros», держаний реєстраційний номерний знак НОМЕР_8 у щеплені з спеціалізованим причепом-контейнеровозом марки «SCHMITZ ZWF18», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 убачаються невідповідності технічним вимогам п. 12.3 чинних Правил дорожнього руху України, з посиланням на термін «небезпека для руху», недотримання яких перебувають у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Зокрема, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні висловив думку щодо засудження своєї поведінки та обіцяв у майбутньому не вчиняти кримінальних правопорушень, завдану шкоду частково відшкодував потерпілому.

Отже, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України слід визнати його щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом визнає тяжкі наслідки, завдані злочином.

Згідно досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, оцінюючи ризики вчинення повторного кримінального правопорушення, що рівень вчинення повторного кримінального правопорушення визначається як низький, ризик небезпеки для суспільства – низький, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить небезпеки для суспільства.

Отже, на думку суду обвинуваченого ОСОБА_4 слід визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, в тому числі оцінивши їх сукупність на предмет достатності та взаємозв`язку для ухвалення вироку, суд мотивовано дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Приймаючи таке рішення, суд дотримався критеріїв доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених Європейським судом з прав людини у висновках у справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 6 грудня 1998 року.

Положеннями ст. 50 КК України, визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

В судових дебатах прокурор просив призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортним засобом та на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину, поклавши на нього обов`язки відповідно до п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Захисник ОСОБА_10 в судових дебатах зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 позитивно характеризується з місця роботи, щиро розкаюється, добровільно відшкодував завдані збитки, здійснив донат на ЗСУ. Враховуючи наведене просив застосувати ст. 75 КК України і призначити мінімальний строк, також просив не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами, як додаткове покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судових дебатах погодився з позицією свого захисника.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року № 14 при призначенні покарання за ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Відповідно до пункту 21 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України в кожному випадку призначення покарання за ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання – позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Тобто, добровільним відшкодуванням шкоди є відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди потерпілому без примусу у спосіб, встановлений чинним законодавством. Сутність добровільного відшкодування шкоди полягає у відновленні порушеного майнового становища потерпілого особою, яка вчинила кримінальне правопорушення. Воно полягає в усуненні винною особою наслідків скоєного правопорушення шляхом компенсації шкоди в повному розмірі.

Обвинуваченим ОСОБА_4 із власної ініціативи до моменту постановлення судового рішення по суті обвинувачення вживалися дії щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину в добровільному порядку, що підтверджено заявою потерпілого.

Закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є джерелом доходу. Існування цієї обставини потребує лише більш виваженого підходу під час обрання заходу примусу, з урахуванням загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації. При цьому, Правилами дорожнього руху України регламентований єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, якого повинні неухильно дотримуватися усі його учасники, оскільки автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки.

Верховний Суд у своїй постанові від 15 березня 2023 року у справі № 404/7774/21/21, провадження № 51-3769км22, дійшов наступного висновку.

Санкція ч. 1 ст. 286 КК України в редакції Закону № 2617-VІІІ встановлює, що суд може призначити одне з альтернативних основних покарань: 1) штраф від трьох до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 2) виправні роботи на строк до двох років, або 3) арешт на строк до шести місяців, або 4) обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Вказані основні альтернативні покарання законодавець відокремлює одне від одного розділовим сполучником «або» (який означає відношення взаємовиключення, чергування дій, явищ, ознак). Крім того, між такими основними покараннями, як виправні роботи, арешт, обмеження волі, в тексті кримінально-правової норми стоїть ще й розділовий знак - кома, що також означає, що йдеться про чергування альтернативних видів покарання.

При цьому, основні покарання в тексті санкції кримінально-правової норми відокремлені комою від додаткового покарання. Наявність цієї коми в тексті санкції ч. 1 ст. 286 КК України свідчить про існування синтаксичного розриву між двома частинами тексту, а саме між приписами щодо застосування основних і додаткового видів покарань. На підставі цього частина тексту санкції, у якій ідеться про призначення додаткового покарання, завдяки комі набуває ознак відносно самостійного елемента речення, який, однак, не пориває семантичного і структурного зв`язку з першою частиною тексту санкції, а навпаки, нерозривно з нею пов`язаний. Оскільки в першій частині тексту санкції передбачено декілька альтернативних видів основних покарань, то друга частина тексту стосується кожного з них, а не тільки одного з них.

Незастосування додаткового обов`язкового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування судових рішень.

Так, санкція ч. 2 ст 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, в якому щиро розкаявся, завдані збитки відшкодував потерпілому, при цьому, органом пробації встановлено, що рівень вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим визначається як низький, однак вчинене кримінальне правопорушення призвело до смерті потерпілого у зв`язку з порушенням обвинуваченим ОСОБА_4 п.п. 2.3 (б), 12.3, 1.10 Правил дорожнього руху України, суд реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 286 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з покладанням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України з позбавленням права керування транспортним засобом.

Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати за виконання експертиз відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь держави в особі ЗАКАРПАТСЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ в загальному розмірі 6367 (шість тисяч триста шістдесят сім) гривень 20 копійок.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази:

- транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», моделі «ACTROS», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 » (свідоцтво про право власності НОМЕР_9 ) у зчепленні з спеціалізованим причепом-контейнеровозом марки «Shmitz» моделі «ZWF18», державний номерний знак « НОМЕР_2 », який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_11 , слід повернути власнику ОСОБА_11 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 06 грудня 2024 року;

- брелок від ключів, ключ, колонку-музичну портативну чорного кольору, які упаковано до спец.пакету «НПУ WAR 1051645», відеореєстратор без назви з маркуванням SN2180112130123, які упаковано до спец. пакету «НПУ RAW 0078023», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, слід повернути власнику ОСОБА_11 ;

- чорний кросівок лівої ноги, який упаковано до спец. пакету «НПУ RAW 0078022», одяг трупа ОСОБА_6 , який упаковано до білого поліетиленового пакету, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РУП ГУ НП в Закарпатській області, слід знищити;

- роздруківку щоденного рейсового листка водія ОСОБА_4 , яка упакована до паперового конверту НПУ СУ, яка зберігається при матеріалах кримінального провадження, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2026 року у прийнятті позовної заяви ОСОБА_12 у даному кримінальному провадженні відмовлено.

Інших цивільних позовів не заявлялось.

Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у даному кримінальному провадженні відсутні.

Викривач у кримінальному провадженні відсутній.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину, поклавши на нього обов`язки відповідно до п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь держави в особі ЗАКАРПАТСЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ процесуальні витрати за виконання експертиз відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України в загальному розмірі 6367 (шість тисяч триста шістдесят сім) гривень 20 копійок.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази:

- транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», моделі «ACTROS», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 » (свідоцтво про право власності НОМЕР_9 ) у зчепленні з спеціалізованим причепом-контейнеровозом марки «Shmitz» моделі «ZWF18», державний номерний знак « НОМЕР_2 », який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_11 – повернути власнику ОСОБА_11 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 06 грудня 2024 року;

- брелок від ключів, ключ, колонку-музичну портативну чорного кольору, які упаковано до спец.пакету «НПУ WAR 1051645», відеореєстратор без назви з маркуванням SN2180112130123, які упаковано до спец. пакету «НПУ RAW 0078023», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області – повернути власнику ОСОБА_11 ;

- чорний кросівок лівої ноги, який упаковано до спец. пакету «НПУ RAW 0078022», одяг трупа ОСОБА_6 , який упаковано до білого поліетиленового пакету, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РУП ГУ НП в Закарпатській області – знищити;

- роздруківку щоденного рейсового листка водія ОСОБА_4 , яка упакована до паперового конверту НПУ СУ, яка зберігається при матеріалах кримінального провадження – зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом 30 діб з моменту його оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_13