Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №544/2059/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/2059/26

пров. № 2/544/1153/2026

Номер рядка звіту 62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 вересня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Малицької О. Л.

секретаря судового засідання Ралець О. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пирятин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ в натурі частини житлового будинку,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, інтереси якої представляє ОСОБА_3 , звернулася до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі частини житлового будинку. Даний позов мотивований тим, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 59,6 кв.м, житлова площа 26,4 кв.м) належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (розмір частки становить 42/100) на підставі Договору купівлі-продажу від 25 березня 2015 року. Вказана частка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5323810100:50:018:0188, площею 0,0298 га.

Другою частиною житлового будинку володіє ОСОБА_2 . Частина домоволодіння відповідачки розташоване на окремій земельній ділянці. Відповідачка не бажає в позасудовому порядку розділити належне їм майно, у зв`язку з чим в сторін постійно виникають конфлікти, а тому позивачка вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Згідно з висновком експерта, техніка з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_4 поділ домоволодіння АДРЕСА_1 на два окремих об`єкти є можливим.

Враховуючи викладене, позивачка просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (розмір частки становить 42/100) та ОСОБА_2 (розмір частки становить 58/100) на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 59,6 кв.м, житлова площа 26,4 кв.м) у зв`язку з поділом вказаного спільного майна та визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на новостворений об`єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок «А-1», прибудови «а», прибудови «а2» (загальною площею 31,2 м2, житловою площею 14,9 м2, що складається з кухні 1-1, санвузла 1-2, кімнати 1-3, кімнати 1-4, коридора І), а також сараю «Б», прибудови «б», вбиральні «В», огорожі №1, водопроводу №3, зливної ями №4, що утворилися у результаті поділу спільного майна по АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від останнього надійшла заява про розгляд справи без їх участі. На заявлених позовних вимогах наполягає.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, шляхом надсилання судових повісток за адресою реєстрації відповідачки та оголошенням на сайті Судової влади.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України проводив заочний розгляд даної справи.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Довідки КП «Лубенське МБТІ» №1313 від 02 липня 2026 року, станом на 31 грудня 2012 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в книзі №14 за реєстровим №1516 за: ОСОБА_2 – 58/100 частини згідно Свідоцтва про право на спадщину від 29 квітня 2008 року за реєстровим № 894; ОСОБА_5 – 42/100 частини згідно Свідоцтва про право на спадщину від 20 липня 2006 року за реєстровим № 1263 (а.с. 13).

Відповідно до копії Договору купівлі-продажу від 25 березня 2015 року, ОСОБА_5 продала ОСОБА_6 42/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №35428044 від 25 березня 2015 року, за ОСОБА_6 зареєстровано, на підставі вказаного Договору купівлі-продажу від 25 березня 2015 року, 42/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Вказана частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5323810100:50:018:0188, площею 0,0298 га (а.с. 11).

Відповідно до технічного паспорту на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , вказана частина домоволодіння складається з житлового будинку «А-1», прибудови «а», прибудови «а2» (загальною площею 31,2 м2, житловою площею 14,9 м2, що складається з кухні 1-1, санвузла 1-2, кімнати 1-3, кімнати 1-4, коридора І), а також сараю «Б», прибудови «б», вбиральні «В», огорожі №1, водопроводу №3, зливної ями №4 (а.с. 16-20).

Згідно Довідки ФОП ОСОБА_7 , домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , можливо поділити на два окремих об`єкта (а.с. 16).

Як встановлено на підставі Звіту про незалежну оцінку об`єкта нерухомого майна «житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами», що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , оціночна вартість вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами складає 587 287,06 грн (а.с. 21).

Зі встановлених судом обставин вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у спільній частковій власності. Позивач має намір виділити свою частку у вказаному майні, однак не має можливості це зробити в позасудовому порядку, оскільки інший співвласник, відповідач по справі, не дає згоди на це.

Устатті 41 Конституції України закріплено одне із основоположних прав людини і громадянина - непорушність права власності, відповідно до якого кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтями 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майно, які ним здійснюються на власний розсуд. Право власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За загальним правом власник самостійно розпоряджається своїм майном. Розпорядження об`єктом спільної власності має свої особливості.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Згідно із частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦК України позивач як співвласник має право на поділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії i суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, тоді має місце поділ спільного майна.

За змістом положень частини 1статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи те, що позивач, інакше, як в судовому порядку не може вирішити питання виділу у натурі належної йому частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , та обраний ним спосіб захисту є належним, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому судом також враховано, що для виділу спільного нерухомого майна існує реальна технічна можливість, оскільки згідно Довідки ФОП ОСОБА_7 , домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , можливо поділити на два окремих об`єкта (а.с. 16), тому вони є окремими самостійними об`єктами нерухомого майна в розумінні ст. 181, 183 ЦК України.

Отже, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ в натурі частини житлового будинку - задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (розмір частки становить 42/100) та ОСОБА_2 (розмір частки становить 58/100) на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 59,6 кв.м, житлова площа 26,4 кв.м) у зв`язку з поділом вказаного спільного майна.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на новостворений об`єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок «А-1», прибудови «а», прибудови «а2» (загальною площею 31,2 м2, житловою площею 14,9 м2, що складається з кухні 1-1, санвузла 1-2, кімнати 1-3, кімнати 1-4, коридора І), а також сараю «Б», прибудови «б», вбиральні «В», огорожі №1, водопроводу №3, зливної ями №4, що утворилися у результаті поділу спільного майна по АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: адвокат Міщенко Юрій Олексійович, РНОКПП НОМЕР_2 , робоча адреса: АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя О.Л.Малицька