Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №554/12393/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №554/12393/26

Суддя: Микитенко В. М.

Дата документу 23.09.2026Справа № 554/12393/26

Провадження № 3/554/1438/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Микитенко В.М., за участю секретаря – Ул`яненка Д.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Микілка Котелевського району Полтавської області, громадянки України, пенсіонерки, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.08.2026 року серії ВАД №996593, 06 серпня 2026 року приблизно в 11 годин 38 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство економічного та психологічного характеру, а саме самовільно змінила замки до вхідних дверей та відмовила у доступі співвласнику - колишньому чоловіку ОСОБА_2 до житлового приміщення, тому звинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підтвердження провини ОСОБА_1 до протоколу приєднано: заяву про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 від 10.08.2026 року (а. с. 3-5), копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відповідно до якого квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної власності належить: 1/3 частини ОСОБА_2 , 1/3 частини ОСОБА_1 , 1/3 частини ОСОБА_3 (а. с. 13), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а. с. 16).

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Її захисник подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Клопотання мотивоване тим, що дії ОСОБА_1 були викликані побоюванням за власну безпеку, оскільки сторони з березня 2026 року спільно не проживають, шлюб між ними розірвано 13.03.2026 року, а раніше стосовно її колишнього чоловіка ОСОБА_2 виносився тимчасовий заборонний припис через вчинення ним насильства. Заміна замків була вимушеним захисним кроком, а не умисним економічним чи психологічним тиском.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не подавав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.

Стаття 1 КУпАП визначає, що завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України) вимагає дотримання критерію «якості закону» та правової визначеності. У рішенні ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» (Vyerentsov v. Ukraine) Суд зазначив, що закон має бути доступним для зацікавлених осіб і сформульованим з достатньою точністю, щоб дозволити їм передбачити наслідки, які може спричинити певна дія. Кваліфікація суто майнового чи житлового конфлікту як адміністративного правопорушення (домашнього насильства) без встановлення спеціального умислу суперечить цьому принципу.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення визначається лише прямим умислом, де винна особа усвідомлює протиправний характер своїх дій, передбачає їхні шкідливі наслідки і бажає або свідомо допускає їх настання саме з метою пригнічення чи залякування жертви.

Судовим розглядом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 13.03.2026 року, і з вказаного часу вони спільно не проживають.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що в минулому стосовно ОСОБА_2 виносився тимчасовий заборонний припис стосовно кривдника, який діяв до 08.12.2025 року. Цей факт свідчить про наявність передісторії реального психологічного насильства або агресії з боку потерпілого.

Таким чином, оцінюючи дії ОСОБА_1 щодо заміни замків у дверях квартири, суддя приходить до висновку, що вони були викликані виключно побоюванням за власну безпеку, приватність та недоторканність житла (ст. 8 Конвенції) у зв`язку з попередньою поведінкою колишнього чоловіка, що жодним чином не спростовано матеріалами справи.

Отже, заміна замків у цьому контексті є захисною та превентивною дією особи, спрямованою на недопущення нових актів агресії у власному житлі, а не актом економічного чи психологічного тиску.

У рішенні ЄСПЛ у справах «Володіна проти Росії» (Volodina v. Russia) та «Т.М. та К.М. проти Республіки Молдова» (T.M. and K.M. v. the Republic of Moldova) суд підкреслив позитивні зобов`язання держави захищати осіб від домашнього насильства та право жінок на безпеку і захист від залякувань.

Застосування репресивного апарату держави (притягнення до відповідальності за КУпАП) до жінки, яка вжила заходів самозахисту (заміну замків) через обґрунтовані побоювання за власну безпеку від колишнього кривдника, суперечило б суті позитивних зобов`язань держави щодо протидії домашньому насильству та принципам Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція).

Щодо стандарту доведення вини, ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain) вказав, що тягар доведення вини лежить на стороні обвинувачення, а сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів (медичних довідок, актів обстеження, висновків психолога), які б підтверджували, що дії ОСОБА_1 завдали шкоди психічному чи фізичному здоров`ю ОСОБА_2 .

Наявність цивільно-правового чи житлового спору між колишнім подружжям щодо порядку користування квартирою (навіть за умови права спільної власності) за відсутності умислу на кривдництво не утворює складу правопорушення за ст. 173-2 КУпАП. Такі відносини мають вирішуватися виключно в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Суддя Віталій МИКИТЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua