Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №541/1121/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1121/26

№ провадження 1-кп/541/199/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 03 червня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170550000602 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кичменгський Городок Кич-Городецького району Вологодської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, який утриманців не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

встановив:

02 червня 2024 року близько 12 год ОСОБА_4 , знаходячись неподалік буд. 51 по вул. Перемоги в с. Гаркушинці Миргородського району Полтавської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, сів за кермо власного автомобіля марки ВАЗ, моделі 211540, реєстраційний номер НОМЕР_1 . На передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_5 , а на задньому – ОСОБА_6 . Порушуючи вимоги 2.9 а Правил дорожнього руху, де вказано, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_4 почав рухатися в напрямку місця свого проживання, розташованого в с-щі Комишня Миргородського району Полтавської області. Рухаючись по автодорозі Миргород-Попівка-Комишня, не доїжджаючи до с-ща Комишня Миргородського району, перебуваючи в свідомості, рухаючись зі швидкістю 100 км/год, ОСОБА_4 проявив неуважність з власної необережності, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, допустив порушення вимог п.п. 12.1, 12.4, 12.9.б Правил дорожнього руху, в яких вказано: «п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год; 12.9 б) Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п.п. 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до п/п «и» п. 30.3 цих правил», не врахував дорожню обстановку, не обрав відповідної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, не впорався з керуванням, допустив виїзд за межі проїзної частини на праве узбіччя по напрямку його руху, де відбулося зіткнення з дорожнім знаком 5.49 ПДР навпроти будинку № 1 по вул. Миру с-ща Комишня Миргородського району Полтавської області та подальше зіткнення з лісовими насадженнями.

За наслідками прибуття бригад екстреної медичної допомоги потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та водія ОСОБА_4 було звільнено із пошкодженого автомобіля марки ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та доставлено до лікувального закладу.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_6 відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 10 жовтня 2025 року № 559 отримала тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧMT, струсу головного мозку, закритого компресійного перелому 6 грудного хребця 1 ступеню, перелому поперечних відростків 1-3 поперекових хребців зліва, забою легень, подапоневротичної гематоми в потилично-тім`яній ділянці праворуч, множинні садна голови, рук, нижніх кінцівок, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, також можливо при дорожньо-транспортній пригоді, по ступеню тяжкості відносяться до пошкоджень середнього ступеню тяжкості як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я та не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Потерпіла ОСОБА_5 в результаті дорожньо-транспортної пригоди відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 21 жовтня 2025 року № 372 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритого багатоскалкового перелому дистального метаепіфіза правої великогомілкової кістки та нижньої третини малогомілкової кістки зі зміщенням відламків, рвані рани (2) по наружній та внутрішній поверхні правої гомілки, рвану рану лівого передпліччя в середній третині, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, також можливо при дорожньо-транспортній пригоді, по ступеню тяжкості відносяться до пошкоджень середнього ступеню тяжкості як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я та не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Відповідно до висновку інженерно-транспортної експертизи від 19 жовтня 2025 року № CE-19/117-25/19712-1T в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 вбачаються невідповідності з вимогами п.п 12.1, 12.4, 12.9 6) Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. В умовах даної події водій автомобіля ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом виконання вимог п.п 12.1, 12.4 12.9 Правил дорожнього руху.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи від 27 травня 2025 № 63, будь-яких об`єктивних судово-медичних даних про втрату свідомості ОСОБА_9 безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою 02 червня 2024 року у наданій медичній документації не виявлено. Згідно результатів токсикологічного дослідження № 2015, проведеного у КП «Полтавський обласний центр терапії залежності ПОР», при дослідженні крові ОСОБА_4 під час госпіталізації було виявлено етанол в концентрації 2,0 ‰, що може відповідати алкогольному сп`янінню середнього ступеня.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, факти, викладені в обвинувальному акті, підтвердив та зазначив наступне. 02 червня 2024 року він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував належним йому транспортним засобом, в якому в якості пасажирів перебували ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , не впорався з керуванням транспортним засобом, внаслідок чого сталась ДТП. Він та потерпілі отримали тілесні ушкодження. Наразі потерпілі будь-яких претензій до нього не мають. Сам обвинувачений після отриманих внаслідок ДТП травм лікується, йому важко ходити, ОСОБА_4 постійно звертається за медичною допомогою. Обвинувачений є пенсіонером за віком, отримує пенсію в розмірі 5 000 грн, групу інвалідності йому не встановлено. У скоєному розкаявся.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, від них надійшли відповідні заяви про судовий розгляд без їх участі. Потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що претензій будь-якого характеру до ОСОБА_4 вона не має (а.к.п. 23, 183). Потерпіла ОСОБА_6 вказала, що вона претензій матеріального, морального характеру до обвинуваченого не має, завдана їй шкода відшкодована, щодо призначення обвинуваченому покарання поклалася на розсуд суду (а.к.п. 91, 182).

Крім показань обвинуваченого, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Згідно з протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02 червня 2024 року з доданими до нього схемою ДТП та фототаблицею було оглянуто ділянку автодороги в районі буд. № 1 по вул. Миру в с-щі Комишня Миргородського району Полтавської області, на якій знаходився автомобіль марки «ВАЗ 21540», реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.к.п. 105-123).

Згідно з висновком експерта від 15 жовтня 2024 року № 558 у ОСОБА_5 було виявлено тілесні ушкодження: відкритий багатоскалковий перелом дистального метаепіфіза правої великогомілкової кістки та нижньої третини малогомілкової кістки зі зміщенням відламків; рвані рани (2) по наружній та внутрішній поверхні правої гомілки, рвана рана лівого передпліччя в середній третині, які могли утворитися від дії твердих тупих предметів, також можливо в результаті дорожньо-транспортної пригоди, по давності можуть відповідати даті та обставинам, вказаним в описовій частині постанови, та по ступеню тяжкості у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я та не є небезпечними для життя в момент спричинення (а.к.п. 135-136).

Відповідно до висновку експерта від 10 жовтня 2024 року № 559 ОСОБА_6 отримала тілесні пошкодження: закриту черепно-мозкову травмау; струс головного мозку; закритий компресійний перелом 6 грудного хребця 1 ступеню; перелом поперечних відростків 1-3 поперекових хребців зліва; забій легень; подапоневротичну гематому в потилично-тім`яній ділянці праворуч; множинні садна голови, рук, нижніх кінцівок, які могли утворитися від дії твердих тупих предметів, також можливо в результаті дорожньо-транспортної пригоди, по давності можуть відповідати даті та обставинам, вказаним в описовій частині постанови, та по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я та не є небезпечними для життя в момент спричинення (а.к.п. 149-150).

Згідно з висновком експерта від 25 листопада 2024 року № 620 при судово-медичній експертизі у ОСОБА_4 було виявлено тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму; струс головного мозку; множинні переломи ребер зліва 2-12, зі зміщенням; 2-6 ребер правороуч; лівобічний гемопневмоторакс; різану рану правого повіка, правого плеча; на грудній клітці зліва наявна гематома підшкірна від пахвинної ділянки до осі плечової кістки з переходом на спину, які могли утворитися від дії твердих тупих предметів, також можливо в результаті дорожньо-транспортної пригоди, по давності можуть відповідати даті та обставинам, вказаним в описовій частині постанови, та по ступеню тяжкості у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент спричинення (а.к.п. 156-157).

За результатами токсикологічного дослідження від 05 червня 2026 року № 2015 в крові ОСОБА_4 виявлено етанол в концентрації 2,0‰ (а.к.п. 124).

Відповідно до висновку експерта від 27 травня 2025 року № 63, проведенням комісійної судово-медичної експертизи будь-яких об`єктивних судово-медичних даних про втрату свідомості ОСОБА_4 безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою 02 червня 2024 року близько 12 год 40 хв. у наданій медичній документації не виявлено. Тяжкість стану ОСОБА_4 , зафіксована у медичній документації від 02 червня 2024 року, відповідає характеру і тяжкості отриманих ним тілесних ушкоджень – травма грудної клітини, струс головного мозку. Згідно результатів токсикологічного дослідження № 2015, проведеного КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР», при дослідженні крові ОСОБА_4 , вилученої у нього 02 червня 2024 року під час госпіталізації, було виявлено етанол в концентрації 2,0‰, що може відповідати алкогольному сп`янінню середнього ступеня (а.к.п. 159-164).

Згідно висновку експерта від 25 червня 2024 року № СЕ-19/117-24/10070-ІТ, на момент проведення огляду автомобіля марки ВАЗ, моделі 211540, державний номерний знак НОМЕР_3 , робоча гальмівна система автомобіля знаходилася у непрацездатному стані у зв`язку із тим, що бачок живлення головного гальмівного циліндру відокремлений від свого конструктивного місця кріплення; рульове керування автомобіля знаходилося у не працездатному стані у зв`язку із тим, що рульове колесо заблоковане та зміщено разом із рульовою колонкою зі своїх конструктивних місць кріплення; ходова частина автомобіля знаходилася у не працездатному стані у зв`язку із тим, що елементи підвіски переднього правого деформовані та зміщені зі своїх конструктивних місць кріплень, пошкоджені колісні диски переднього правого та заднього лівого колеса, а також розгерметизована шина переднього лівого колеса. Виявлені під час проведення огляду вищевказані несправності виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.к.п. 167-174).

Висновком експерта від 19 вересня 2025 року № СЕ-19/117-25/19712-ІТ встановлено, що в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 12.1,. 12.4, 12.9.б Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди; в умовах даної події ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом виконання вимог п.п. 12.1., 12.4., 12.9.б правил дорожнього руху (а.к.п. 177-180).

З урахуванням викладеного, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до переконання, що своїми діями ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення за обставин, викладених у вироку, та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що знижує увагу і швидкість реакції, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, суд не встановив.

З системного аналізу кримінального закону слідує, що для досягнення пропорційності між злочином та покаранням, основним чинником, який має братися до уваги під час визначення виду та міри покарання за злочин, є ступінь його тяжкості та небезпечності. При призначенні покарання судам слід прагнути до справедливості та пропорційності, а будь-які винятки з цієї мети мають бути належним чином обґрунтовані.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

У рішенні по справі «О’ Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Оскільки автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, уникнення ОСОБА_4 справедливого основного й додаткового покарання з визначеним способом його виконання негативно вплине й на сприйняття суспільством, зокрема, іншими водіями, необхідності суворо дотримуватись Правил дорожнього руху.

Суд зауважує, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи необхідність дотримання Правил дорожнього руху під час керування джерелом підвищеної небезпеки, відверто ігноруючи те, що своїми діями він ставить під загрозу життя та здоров`я інших осіб, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, значно перевищуючи максимально дозволену швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, вчинив кримінальне правопорушення шляхом грубого порушення одночасно декількох вимог ПДР України, внаслідок чого потерпілі, які були пасажирами в автомобілі під керуванням обвинуваченого, отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини провадження, дані про особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, його відношення до скоєного, щире каяття, думку потерпілих, які зазначили про відсутність у них претензій до обвинуваченого і не наполягали на суворій мірі покарання, та приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі в межах санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України, з додатковим заходом примусу - позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки саме це покарання найбільш відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України.

З огляду на відсутність декількох обставин, які би не тільки пом`якшували покарання а й водночас істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину, підстави для застосування щодо обвинуваченого положень ст.69 КК України відсутні.

Підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили суд не встановив.

Цивільний позов заявлено не було.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів і які документально підтверджені, в сумі 4 054,64 грн відповідно до вимог ч. 1 ст. 126 КК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 4 054 (чотири тисячі п`ятдесят чотири) грн 64 коп.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 червня 2024 року на автомобіль марки ВАЗ, моделі 211540, реєстраційний номер НОМЕР_1 , скасувати.

Речові докази:

- автомобіль марки ВАЗ, моделі 211540, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на території майданчика зберігання вилучених транспортних засобів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, повернути власнику ОСОБА_4 ;

- медичні карти стаціонарного хворого № 3669/895, № 9116 на ОСОБА_5 ; № 3671/240/922 на ОСОБА_6 ; № 3672/241/939 на ОСОБА_4 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, повернути за належністю.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

СуддяОСОБА_1