Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №539/3654/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3654/26

Провадження № 2/539/2530/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 вересня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У липні 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 11 січня 2024 року звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 11 січня 2024 року та, встановивши мобільний застосунок Monobank, отримала платіжну картку, до якої відкрито поточний рахунок.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному застосунку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Пільговий період за карткою становить до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Пільгова відсоткова ставка - 0,00001 % річних. Базова відсоткова ставка нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості - 3,1 % на місяць. Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) - 6,2 % на місяць.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами по встановленому кредитному ліміту в розмірі 16 000 грн на умовах, передбачених договором та у межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Позивач зазначав, що відповідно до умов і правил обслуговування у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань).

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 03 травня 2026 року становить 35 324,64 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 31 187,74 грн, заборгованості за пенею - 4 136,90 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 0 грн.

На підставі викладеного АТ «Універсал Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11 січня 2024 року у розмірі 35 324,64 грн, покласти на відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328 грн.

У визначений судом термін відповідач відзив на позов не подала.

Рух справи

У липні 2026 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2026 року справу № 539/3654/26 передано судді Пилипчуку М. М.

На виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

У відповіді з Центру надання адміністративних послуг Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 02 вересня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

У зв`язку з неявкою відповідача 02 вересня 2026 року розгляд справи відкладено на 23 вересня 2026 року.

АТ «Універсал Банк» у судові засідання не з`явилося, про час, дату та місце розгляду справи було повідомлене належним чином, просило суд розглянути справу без участі представника позивача, вказувало, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідач у судові засідання не з`явилась, про дату, час і місце слухання справи була повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала. Суд вважає причини неявки відповідача у судові засідання неповажними. Докази того, що відповідач на виконання вимог статті 131 ЦПК України повідомляла суд про зміну адреси місцезнаходження, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 23 вересня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що ОСОБА_1 11 січня 2024 року звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

В анкеті-заяві відповідач просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я № НОМЕР_1 (пункт 1) та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку (пункт 2). Пунктом 4 анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 0270c7942a905a6f95a993515e65a9989a389fe715179eb5e9b398f0ba3c927e95, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Анкету-заяву підписано відповідачем власноручним або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному застосунку Monobank; ідентифікацію та верифікацію відповідача виконано представником АТ «Універсал Банк».

У пункті 2 анкети-заяви сторони також погодили, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.

ОСОБА_1 погодилась з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в Мобільному застосунку договір набуває чинність (пункт 5 анкети-заяви).

ОСОБА_1 електронним підписом 11 січня 2024 року підписала запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг Monobank (далі - запевнення клієнта).

Згідно з формами підтвердження електронних документів, долученими до позовної заяви, ключову пару електронного підпису ОСОБА_1 згенеровано 11 січня 2024 року о 19:31:43 з відкритим ключем, зазначеним в анкеті-заяві; електронні підписи відповідача на документах сформовано 11 січня 2024 року о 19:52:38 у мобільному застосунку Monobank, за результатами перевірки підпис перевірено успішно, цілісність даних підтверджено, ключ діє. З боку банку документи підписано кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників.

Відповідно до пункту 1 запевнення клієнта, підписуючи власним УЕП у мобільному застосунку це запевнення клієнта, що є невід`ємною частиною анкети-заяви до договору, відповідач підтвердила отримання примірника договору в мобільному застосунку Monobank; підтвердила своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття та обслуговування її рахунків, розміщення нею вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; підтвердила укладання нею договору; зобов`язалася виконувати умови договору; підтвердила, що інформація передбачена частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» їй надана шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті банку.

Згідно з пунктом 3 запевнення клієнта відповідач беззастережно погодилася із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, а також із тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний застосунок. Пунктом 6 запевнення клієнта відповідач визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

За змістом пункту 17 запевнення клієнта ОСОБА_1 згодна з встановленим в договорі порядком внесення змін до договору, в тому числі порядку зміни розміру процентної ставки або інших платежів за споживчим кредитом, змін до тарифів, лімітів, комісійних винагород, зборів та інших платежів за фінансовою послугою. Повідомлення її про зміну тарифів, комісійних винагород та інших зборів, що підлягають сплаті за обслуговування та користування рахунком та/або платіжним інструментом, а також про зміну розміру винагороди клієнту банком за користування клієнтом рахунком (нарахування відсотків на залишок власних коштів) буде здійснюватися не пізніше 30 календарних днів до дати такої зміни. Підтвердила свою згоду з тим, що інформування її про зміни умов договору, в тому числі про тарифи на послуги, що надаються та які можуть бути змінені банком за договором, банк має здійснювати шляхом розміщення нових умов на сайті банку та шляхом надсилання їй повідомлень у мобільний застосунок. До набрання чинності вказаних змін до договору має право розірвати договір без будь-якої плати за його розірвання. З моменту набрання чинності змін до договору такі зміни є нею погодженими, стають невід`ємною частиною договору та є обов`язковими до виконання сторонами договору.

Відповідно до пункту 20 запевнення клієнта за рахунком, що відкривається згідно з цією заявою, можуть здійснюватися операції з готівкового/безготівкового поповнення/повернення грошових коштів, безготівкове перерахування коштів на інші рахунки, а також інші операції передбачені договором. За надання платіжних послуг, також інших послуг передбачених договором стягується плата згідно з тарифами банку. До рахунку банк випускає платіжний інструмент у вигляді платіжної картки. Клієнт має право, протягом дії договору та у встановленому ним порядку здійснювати зміну персонального ідентифікаційного номеру (ПІН-код) до наданого платіжного інструменту. Банк зобов`язується повідомити клієнта про закінчення терміну дії його платіжного інструменту щонайменше за 10 календарних днів до закінчення терміну його дії. За операціями за рахунком можуть бути встановлені ліміти, інформація про які розміщується на сайті банку. клієнт вправі, у порядку встановленому у договорі здійснити зміну/відміну встановлених лімітів. Списання банком коштів з рахунку здійснюється на підставі платіжних інструкцій встановлених форм, наданих клієнтом, згідно з дебетовим переказом коштів за згодою клієнта, а також згідно з дебетовим переказом коштів без згоди клієнта в порядку та на умовах передбачених договором або законодавством України. Надаючи банку платіжну інструкцію клієнт підтверджує свою згоду з умовами договору та погоджується з виконанням банком операції передбаченої платіжною інструкцією. Клієнт несе відповідальність за достовірність змісту оформленої ним платіжної інструкції, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів/страхових внесків (обов`язкових платежів). У разі відмови в прийнятті наданої клієнтом платіжної інструкції банк у відповідності до вимог законодавства та договору повідомляє про це клієнта із зазначенням причини відмови та посиланням на норми законодавства України (за наявності). Клієнт має право у будь-який час до списання коштів з рахунку або настання дати валютування платіжної інструкції відкликати з банку згоду на виконання платіжної операції, шляхом подання до банку відповідного розпорядження складеного за формою банку. Клієнт має право отримувати інформацію про кожну виконану платіжну операцію за рахунком не менше одного разу протягом календарного місяця на безоплатній основі у спосіб, визначений договором. Отримання клієнтом будь-якої інформації за рахунком може бути здійснене в порядку та на умовах договору, зокрема за допомогою мобільного застосунку.

Відкриття рахунку відбулося після підписання ОСОБА_1 анкети-заяви та активації платіжної картки шляхом сканування через мобільний додаток. Відповідач погодилася вважати електронний підпис (УЕП) обов`язковим при здійсненні правочинів та платіжних операцій. Також визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари із особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка використовувалася для накладення електронного підпису з метою засвідчення даних, згідно із договором.

Крім того, 11 січня 2024 року відповідач електронним підписом підписала в мобільному застосунку Monobank паспорт споживчого кредиту чорної картки Monobank.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту чорної картки Monobank тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума (ліміт) кредиту - від 0 до 500 000 грн; строк кредитування - 25 років з правом автоматичного продовження; мета - споживчі потреби; пільгова процентна ставка - 0,00001 % річних, базова процентна ставка - 3,1 % на місяць (37,2 % річних), тип процентної ставки - фіксована; реальна річна процентна ставка - 44,26 %. Повернення кредиту здійснюється щомісяця до останнього дня місяця, наступного за звітним, у розмірі 4 % від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості). Розділом 6 паспорта споживчого кредиту визначено, що пеня за прострочення виконання зобов`язань не передбачена; за порушення зобов`язань встановлено штрафи залежно від кількості днів прострочення, збільшену відсоткову ставку 6,2 % на місяць у разі наявності простроченої заборгованості, а з 121 (211) дня прострочення - відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 % річних.

ОСОБА_1 своїм підписом прийняла пропозицію АТ «Універсал Банк» та погодилася з тим, що анкета-заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконало у повному обсязі, відкривши поточний рахунок та встановивши кредитний ліміт на платіжну картку.

Після підписання анкети-заяви та запевнення клієнта відповідач взяла на себе зобов`язання оплачувати послуги АТ «Універсал Банк», що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно з тарифами.

Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 08 червня 2026 року, підписаною представником АТ «Універсал Банк», 11 січня 2024 року відповідачу відкрито поточний рахунок шляхом підписання анкети-заяви до договору, розмір встановленого кредитного ліміту становить 16 000 грн.

ОСОБА_1 не виконала належним чином умови укладеного між сторонами договору, а саме не здійснила повернення кредиту у повному розмірі у терміни та на умовах, визначених сторонами.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач з травня 2024 року користувалася кредитними коштами та періодично вносила кошти на погашення заборгованості; останнє погашення відображено в розрахунку 26 жовтня 2025 року, а з 30 листопада 2025 року у розрахунку обліковується прострочена заборгованість за тілом кредиту, вся сума якої станом на 02 березня 2026 року стала простроченою.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку у зв`язку з порушенням умов договору про надання банківських послуг від 11 січня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» станом на 03 травня 2026 року становить 35 324,64 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 31 187,74 грн, заборгованість за пенею - 4 136,90 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 0 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що до складу заборгованості за тілом кредиту позивачем включено, крім використаних відповідачем кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, також суми, відображені у графі розрахунку «Сума пені», на які збільшувався залишок заборгованості за кредитом: 01 жовтня 2025 року - 35,78 грн, 01 листопада 2025 року - 22,60 грн, 01 грудня 2025 року - 168,80 грн, 01 січня 2026 року - 371,59 грн, 01 лютого 2026 року - 525,50 грн, 01 березня 2026 року - 630,04 грн, 02 березня 2026 року - 63,44 грн, а всього 1 817,75 грн. Зокрема, станом на 01 жовтня 2025 року залишок заборгованості за кредитом становив 17 662,07 грн (17 144,17 грн + 482,12 грн відсотків + 35,78 грн), станом на 01 листопада 2025 року - 17 252,64 грн (16 724,43 грн + 505,61 грн відсотків + 22,60 грн), а 02 березня 2026 року залишок простроченої заборгованості за тілом кредиту визначено у розмірі 31 187,74 грн з урахуванням нарахованих цього дня 63,44 грн (27 966,70 грн + 3 157,60 грн + 63,44 грн).

Суми, нараховані у графі «Сума пені» 01 квітня 2026 року (2 007,10 грн) та 01 травня 2026 року (2 129,80 грн), обліковано позивачем окремо як заборгованість за пенею у загальному розмірі 4 136,90 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису відповідно до законодавства у сфері електронних довірчих послуг або аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін.

Використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не нею, матеріали справи не містять. Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про надання банківських послуг укладений з дотриманням вимог закону.

Встановлені судом обставини щодо генерації ключової пари УЕП відповідача та успішної перевірки накладених нею електронних підписів свідчать про те, що анкету-заяву, запевнення клієнта та паспорт споживчого кредиту підписано саме відповідачем. Отже, умови кредитування, зокрема розмір процентної ставки, пільговий період та порядок погашення кредиту, погоджено сторонами в підписаних відповідачем документах.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором станом на 03 травня 2026 року, який містить щоденну деталізацію залишку заборгованості за кредитом, нарахованих і сплачених відсотків, нарахованих штрафних санкцій та сум, внесених відповідачем на погашення заборгованості, за період з 11 травня 2024 року до 03 травня 2026 року. Відповідач зазначений розрахунок не спростувала, власного розрахунку чи доказів погашення заборгованості не надала.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов`язання за укладеним між сторонами договором виконав у повному обсязі, випустив платіжну картку та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, була зобов`язана їх повернути на умовах та у строк, передбачений договором. При цьому в матеріалах справи немає документів, які б підтверджували належне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань у повному обсязі.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На існування між сторонами кредитних правовідносин вказує також і часткове виконання позичальником свого обов`язку. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що спростовують укладення договору та розмір заборгованості.

Отже, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору, так і отримання позичальником грошових коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість за укладеним між сторонами договором становить 35 324,64 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 31 187,74 грн, заборгованість за пенею - 4 136,90 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у розмірі 4 136,90 грн суд зазначає таке.

Насамперед суд звертає увагу на те, що розділом 6 паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем, пеня як наслідок прострочення виконання зобов`язань за договором не передбачена.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23.

Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Договір про надання банківських послуг укладено 11 січня 2024 року, а прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань, за яке позивачем нараховано штрафні санкції, мало місце під час дії воєнного стану в Україні. Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 грошових зобов`язань, що випливають з укладеного між сторонами договору, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 4 136,90 грн.

Щодо заявленої до стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 31 187,74 грн суд зазначає таке.

За кредитним договором позичальник зобов`язується повернути кредит, тобто фактично надані йому кредитодавцем грошові кошти, та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Умови договору, за якими кредит збільшується на суму заборгованості за неустойкою, а кредитні кошти спрямовуються на її погашення, не змінюють правової природи таких сум: списані за рахунок кредитного ліміту штрафні санкції залишаються неустойкою, а не наданим позичальнику кредитом.

Як встановлено судом, до складу заявленої позивачем заборгованості за тілом кредиту включено суми, відображені в розрахунку як пеня, нараховані з 01 жовтня 2025 року до 02 березня 2026 року, у загальному розмірі 1 817,75 грн (35,78 грн + 22,60 грн + 168,80 грн + 371,59 грн + 525,50 грн + 630,04 грн + 63,44 грн). Ці суми нараховано у період дії воєнного стану за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, а тому відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільняється від обов`язку їх сплати, у тому числі у складі заборгованості за тілом кредиту.

Водночас відсотки за користування кредитом, погоджені сторонами в анкеті-заяві та паспорті споживчого кредиту, які списувались за рахунок кредитного ліміту та увійшли до складу заборгованості за кредитом, є платою за користування кредитом (стаття 1048, частина перша статті 1054 ЦК України) і підлягають стягненню.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 29 369,99 грн (31 187,74 грн - 1 817,75 грн).

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Зібраними у справі доказами підтверджено, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за договором про надання банківських послуг від 11 січня 2024 року за тілом кредиту у розмірі 29 369,99 грн.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання банківських послуг порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 2 767 грн (3 328 грн х 29 369,99 грн / 35 324,64 грн).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 263 - 265, 273, 274, 279, 280 - 282, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 11 січня 2024 року у розмірі 29 369 (двадцять дев`ять тисяч триста шістдесят дев`ять) гривень 99 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2 767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Оленівська, 23; ЄДРПОУ - 21133352).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Суддя М. М. Пилипчук