Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №539/3870/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3870/26

Провадження № 2/539/2640/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді – Даценка В.М.,

з участю секретаря – Шрейтер С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» звернувся в Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , який обґрунтовано тим, що 19.08.2025 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6912213, в електронній формі шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 13 596 грн. 00 коп. строком на 15 днів, зобов`язавшись повернути кредит та сплатити повернути (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим договором.

Товариство свої зобов`язання виконало, надавши відповідачці кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.

Проте всупереч вимогам договору ОСОБА_1 не виконує взяті на себе договірні зобов`язання внаслідок чого виникла заборгованість.

12.12.2025 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №12-12/2025 відповідно до умов якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги.

Відповідно до Реєстру договорів права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами (Додаток №1) ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №6912213 від 19.08.2025, укладеним між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 у розмірі 22 229, 40 грн., яких 13 596 грн. 00 коп. – сума заборгованості за тілом кредиту та 8 633 грн. 40 коп. сума заборгованості за відсотками/штраф, які позивач і прохає стягнути з відповідачки, а також судові витрати у виді судового збору у розмірі 3 328 грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7 500 грн. 00 коп. Розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.2-4).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, хоча, відповідно до ст.128 Цивільного процесуального кодексу України, була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини своєї неявки у судове засідання не повідомила, клопотання від відповідачки про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

На підставі статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних та доказів.

Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлень про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши обставини справи дослідивши докази в порядку заочного провадження, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступнихпідстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 19.08.2025 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6912213, в електронній формі шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 13 596 грн. 00 коп. строком на 15 днів. Термін повернення кредиту 03.09.2025 (а.с.9-10).

Відповідно до п. 1.7 вищевказаного кредитного договору, позичальник сплачує проценти за кожен день користування кредитом у такому розмірі та порядку:

за 1-й день користування кредитом – 0,9000% в сумі 12,36 грн., термін оплати 03.09.2025;

з 2-го по 15-й день користування кредитом – 0,9000% в сумі 1 713,10 грн., термін оплати 03.09.2025 (а.с.5-8).

ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» виконало свої зобов`язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору.

Разом з тим, відповідачка вимоги договору не виконує внаслідок чого виникла заборгованість (а.с.16).

12.12.2025 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №12-12/2025 відповідно до умов якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги (а.с.17-21).

Відповідно до Реєстру договорів права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами (Додаток №1) ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №6912213 від 19.08.2025, укладеним між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 у розмірі 22 229, 40 грн., яких 13 596 грн. 00 коп. – сума заборгованості за тілом кредиту та 8 633 грн. 40 коп. сума заборгованості за відсотками/штраф (а.с.22-24).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1054, частина друга статті 1050 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Таким чином, судом встановлено, що в порушення вимог кредитного договору позичальник не виконує взяті на себе договірні зобов`язання щодо сплати кредиту.

На думку суду, наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідачки перед позивачем по кредиту витікає з умов укладеної угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачкою.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає позовні вимоги позивача цілком обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, сплачений позивачем (а.с.1) покладається на відповідачку, у відповідності з п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України.

Щодо вимоги про стягнення правової допомоги.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн. підтверджуються: договором про надання правничої допомоги №26/11/2025 від 26.11.2025 Адвокатським бюро «ТИТАРЕНКО ЛІГАЛ ГРУП»; ордером на надання правничої допомоги; замовленням №2204 до договору про надання правничої допомоги від 16.07.2026 з підписами сторін та та актом виконаних робіт (а.с.29-34).

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, мають враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг і виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені позивачем витрати в даній справі є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відтак, суд вважає, що підлягає до зменшення розмір витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 526, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2-13, 81, 141, 247, 264, 265, 280 ЦПК України суд , -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» ( код ЄДРПОУ 39508708, юридична адреса: м. м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №6912213 від 19.08.2025 у розмірі 22 229 (двадцять дві тисячі двісті двадцять дев`ять) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за письмовою заявою, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а за заявою учасника справи, якому заочне рішення не було вручене у день його проголошення – за його письмовою заявою, поданою протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко