Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №539/3082/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3082/26

Провадження № 2-а/539/38/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Власової С. М.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та доводи відповідача

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтовано тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 08 червня 2026 року № 177, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Постанову мотивовано тим, що 03 червня 2026 року о 09 год 30 хв позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де було встановлено порушення ним правил військового обліку, а саме неприбуття за повісткою № 7001874, направленою 03 квітня 2026 року засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» з описом вкладення, із зазначенням терміну прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 18 квітня 2026 року.

Позивач зазначав, що він брав участь в антитерористичній операції та є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 10 серпня 2015 року. 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, він добровільно з`явився до військового комісаріату та був мобілізований; у період з 13 квітня 2023 року до 16 травня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в селищі Ямпіль Краматорського району Донецької області; 15 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання внаслідок вибухової травми отримав вогнепальне поранення. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 червня 2023 року № 170 його звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір`ю.

Після звільнення з військової служби позивач офіційно працює начальником Чорнухинської місцевої пожежної охорони; відомості про його місце роботи є у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте повістки за місцем роботи йому не направлялися. Згідно з військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+», позивач має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації.

На початку червня 2026 року під час руху на автомобілі позивача зупинили працівники поліції, які після перевірки документів повідомили, що він перебуває в розшуку у зв`язку з порушенням правил військового обліку, та порекомендували звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 . 03 червня 2026 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де йому повідомили, що він нібито не прибув за повісткою № 7001874 від 03 квітня 2026 року. Позивач пояснив, що повістки не отримував, та просив надати докази її направлення, проте таких доказів йому не надали, а склали протокол про адміністративне правопорушення, в якому він письмово зазначив, що повістку не отримував.

Позивач стверджував, що про дату і час розгляду справи про адміністративне правопорушення його не повідомили, справу розглянуто 08 червня 2026 року без його участі та без дослідження доказів направлення і вручення йому повістки, а про винесення оскаржуваної постанови він дізнався лише 18 червня 2026 року, коли отримав поштове відправлення від ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На думку позивача, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`ясував, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи наявна вина позивача, фактично керувався лише протоколом про адміністративне правопорушення, який сам по собі не може бути беззаперечним доказом вини особи, а також не дотримав процедури повідомлення особи про розгляд справи. Позивач вважав, що в його діях відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив скасувати постанову від 08 червня 2026 року № 177 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

У серпні 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_1 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, підписаний начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі.

Відповідач зазначав, що повістку № 7001874 з явкою на 18 квітня 2026 року направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням від 04 квітня 2026 року № 0505592467121, яке повернулося з відміткою про невручення «адресат відсутній за вказаною адресою». Посилаючись на абзац третій підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), відповідач вважав, що належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідач також посилався на пункт 23 Порядку № 560, яким визначено поважні причини неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, та на пункт 24 Порядку № 560, відповідно до якого у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття, повідомити про причини неявки з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

За доводами відповідача, 29 квітня 2026 року засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» (далі - реєстр «Оберіг») сформовано та направлено до органів Національної поліції України повідомлення, передбачене додатком 20 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 як такого, що не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач стверджував, що до 03 червня 2026 року позивач, знаючи про виклик, до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`явився, оскільки на той час не перебував на спеціальному обліку та не користувався відстрочкою, а прибув лише після подання документів на відстрочку (відстрочка по догляду з 25 травня 2026 року).

До відзиву відповідач долучив довідку з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 156/21, витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20 листопада 2025 року № 324 (по стройовій частині), а також матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача, в тому числі копії повістки № 7001874, опису вкладення, конверта, роздруківки відстеження поштового відправлення та відомостей з реєстру «Оберіг».

На підставі викладеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У вересні 2026 року позивач подав до суду відповідь на відзив разом із клопотанням про поновлення строку на її подання, мотивованим тим, що відповідач не направив відзив на адресу позивача, з відзивом позивача ознайомив його представник лише в день судового засідання 02 вересня 2026 року, після чого позивачу був потрібен час для збирання додаткових доказів.

У відповіді на відзив позивач заперечував проти доводів відповідача та зазначав, що на копії конверта, доданого відповідачем до відзиву, правильно вказано адресу його проживання: АДРЕСА_1 , однак неправильно зазначено номер його телефону, а саме НОМЕР_2 , тоді як його справжнім номером телефону є НОМЕР_3 , який перебуває у розпорядженні відповідача та зазначений у військово-обліковому документі в застосунку «Резерв+». Позивач звертав увагу, що село Кізлівка обслуговується пересувним відділенням АТ «Укрпошта» за відповідним графіком, і за умови правильного зазначення відповідачем номера телефону на конверті працівник поштового зв`язку повідомив би його про надходження повістки. Посилаючись на пункт 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, позивач стверджував, що відповідач не вжив усіх необхідних заходів для його належного оповіщення та не надав доказів інформування позивача працівниками поштового зв`язку про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1».

Крім того, позивач вказував, що повісткою його викликали до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 18 квітня 2026 року о 09 год 00 хв, а відмітку про відсутність одержувача за адресою, згідно з даними відстеження АТ «Укрпошта», проставлено 16 квітня 2026 року, тобто за два дні до дати виклику, що, на думку позивача, не узгоджується з вимогами пункту 34 Порядку № 560 щодо строків визначення дня явки за повісткою, надісланою засобами поштового зв`язку.

Також позивач зазначав, що відповідач, достовірно знаючи про місце його роботи на посаді начальника Чорнухинської місцевої пожежної охорони, направляв на його ім`я як керівника листи щодо виклику працівників установи до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних, а установа подавала до третього відділу списки персонального військового обліку військовозобов`язаних, до яких включено і позивача, проте щодо самого позивача вимоги за місцем роботи не надходили, а повістки за місцем роботи не направлялися.

Посилаючись на статті 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статтю 62 Конституції України, позивач вважав, що відповідач не довів правомірності оскаржуваної постанови. До відповіді на відзив позивач долучив копії військово-облікового документа, сформованого в застосунку «Резерв+», довідки виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради від 03 вересня 2026 року № 03-07/2706, розпоряджень Чорнухинського селищного голови від 18 березня 2019 року № 01.2-04/32б, від 25 лютого 2022 року № 01.2-95/1, від 23 червня 2023 року № 03.1-02/39а, листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 лютого 2025 року № 13/211 та списків персонального військового обліку військовозобов`язаних станом на 01 січня 2026 року.

Заперечень на відповідь на відзив від відповідача до суду не надходило.

Рух справи

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 539/3082/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та відсутністю клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду; надано позивачу строк для усунення недоліків.

29 липня 2026 року на виконання вимог зазначеної ухвали позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив квитанцію від 29 липня 2026 року № 2.777659785.1 про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 06 серпня 2026 року; запропоновано відповідачеві подати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив; витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав 03 серпня 2026 року, а 06 серпня 2026 року подав до суду відзив на позовну заяву та витребувані судом матеріали щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Розгляд справи відкладався. 10 вересня 2026 року позивач подав до суду відповідь на відзив разом із клопотанням про поновлення строку на її подання.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 вересня 2026 року причини пропуску позивачем строку на подання відповіді на відзив та доданих до неї доказів визнано поважними, поновлено позивачу цей строк, прийнято відповідь на відзив з доданими до неї доказами до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання 21 вересня 2026 року не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Власова С. М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили позов задовольнити.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим Чорнухинським РВ УМВС України в Полтавській області 19 лютого 1999 року; РНОКПП НОМЕР_5 ) з 04 березня 1999 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 18 травня 2026 року № 2026/007996401.

Позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Чорнухи). Згідно з військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+» 09 червня 2026 року, позивач має військове звання сержант, військово-облікову спеціальність 100182, визнаний придатним до військової служби за постановою військово-лікарської комісії від 25 лютого 2022 року, має відстрочку за пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; номером телефону - НОМЕР_3 ; дата уточнення даних - 09 червня 2026 року, з позначкою «Дані уточнено вчасно».

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 10 серпня 2015 року управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_6 , ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 березня 2024 року № 181 сержант ОСОБА_1 , командир третього відділення охорони другого взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 13 квітня 2023 року до 16 травня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, перебуваючи в селищі Ямпіль Краматорського району Донецької області. У вказаній довідці, виданій самим відповідачем, зазначено номер контактного телефону позивача: НОМЕР_7 .

Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 17 серпня 2023 року № 917 та витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 12 регіональної військово-лікарської комісії від 11 березня 2024 року 15 квітня 2023 року № 850 під час виконання бойового завдання позивач отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення м`яких тканин правого стегна, яке пов`язане із захистом Батьківщини. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 19 червня 2023 року № 170 позивача звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області від 03 вересня 2026 року № 03-07/2706 та розпорядженнями Чорнухинського селищного голови від 18 березня 2019 року № 01.2-04/32б, від 25 лютого 2022 року № 01.2-95/1, від 23 червня 2023 року № 03.1-02/39а позивач з 19 березня 2019 року працює на посаді начальника Чорнухинської місцевої пожежної охорони Чорнухинської селищної ради; з 25 лютого 2022 року був звільнений від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, а з 26 червня 2023 року приступив до виконання своїх посадових обов`язків у зв`язку зі звільненням з військової служби у запас.

Листом від 04 лютого 2025 року № 13/211, адресованим начальнику Чорнухинської місцевої пожежної охорони Григорію Захарченку за адресою: АДРЕСА_2 , начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив про порушення правил військового обліку двома військовозобов`язаними - працівниками установи та про необхідність їх прибуття до третього відділу для уточнення персональних даних. Згідно зі списками персонального військового обліку військовозобов`язаних, які працюють у Чорнухинській місцевій пожежній охороні Чорнухинської селищної ради та перебувають на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01 січня 2026 року до таких списків включено і позивача із зазначенням його посади начальника місцевої пожежної охорони.

Відповідно до повістки № 7001874, виписаної ІНФОРМАЦІЯ_1 (Чорнухи) на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , позивача викликано для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) за адресою: АДРЕСА_3 , на 18 квітня 2026 року о 09 год 00 хв. Корінець повістки (розписка про її отримання) не заповнений, підпис позивача про одержання повістки відсутній. Позивач не заперечував, що зазначена в повістці адреса є адресою його проживання.

Згідно з описом вкладення форми 107, засвідченим відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв`язку Чорнухи від 04 квітня 2026 року, до поштового відправлення «Укрпошта Документи» № 0505592467121 на ім`я ОСОБА_1 , поштовий індекс 37130, вкладено повістку № 7001874 на 1 арк.

На копії конверта поштового відправлення № 0505592467121, наданій відповідачем, наявні позначки «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1», «Вручити особисто», «З описом вкладення» та позначка про пересилання з рекомендованим повідомленням. На супровідній адресі (ярлику) поштового відправлення відомості щодо позивача зазначено так: « ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , НОМЕР_2 », а відомості щодо ІНФОРМАЦІЯ_1 - « АДРЕСА_5 , НОМЕР_8 ». Графи «Вручено особисто», «Члену сім`ї», «За довіреністю», «ПІБ довір. особи/члена сім`ї», «Підпис одержувача», «Дата вручення» не заповнені. Будь-яких відміток працівника об`єкта поштового зв`язку про причину невручення відправлення, засвідчених його підписом, із зазначенням прізвища та з проставленням відбитка календарного штемпеля, на наданій копії конверта немає. Копії зворотного боку конверта, довідки форми 20 про причину повернення відправлення, бланка повідомлення про вручення форми 119, повідомлення форми 22а про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1» чи інших документів оператора поштового зв`язку про спробу вручення відправлення позивачу відповідач суду не надав.

Згідно з роздруківкою відстеження поштового відправлення № 0505592467121 з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» (час перевірки статусу - 06 серпня 2026 року 13 год 39 хв) відправлення створено онлайн 03 квітня 2026 року о 14 год 35 хв у селищі Чорнухи; прийнято 04 квітня 2026 року о 11 год 14 хв у селищі Чорнухи; виїхало з відділення 07 квітня 2026 року о 09 год 16 хв; прибуло до базового відділення в місті Лохвиці 08 квітня 2026 року об 11 год 48 хв; прибуло до відділення 37130 в селі Кізлівка, яке обслуговується пересувним відділенням за адресою та графіком надання послуг у населеному пункті, 08 квітня 2026 року о 13 год 04 хв; 16 квітня 2026 року о 13 год 25 хв зафіксовано статус «Повернення відправнику (Одержувач відсутній за вказаною адресою)»; у подальшому відправлення перебувало на шляху повернення через міста Лохвицю, Полтаву та Лубни, 21 квітня 2026 року о 09 год 41 хв прибуло до відділення в селищі Чорнухи та 21 квітня 2026 року о 10 год 12 хв вручено відправнику. Відомостей про інформування адресата про надходження рекомендованого листа, про спробу його вручення, дату такого інформування чи спроби в період з 08 квітня 2026 року до 16 квітня 2026 року дані відстеження не містять.

Згідно з відомостями з реєстру «Оберіг» щодо позивача у розділі «Історія повісток» повістку № 7001874 створено 26 березня 2026 року, очікувана дата прибуття - 18 квітня 2026 року, метод доставки - «Мобільна група установи», тип - «Повістка для звірки», статус повістки - «5.5. Не знайшли (коментар - як шукали)», дата оновлення статусу - 22 квітня 2026 року, орган військового управління - третій відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6); при цьому зазначено, що позивач не включений у поточне оповіщення, а також міститься примітка про те, що повістка, згенерована з методом доставки «Доставка Укрпоштою», доставляється тільки АТ «Укрпошта».

Згідно з відомостями з реєстру «Оберіг» про звернення до органів Національної поліції 29 квітня 2026 року о 16 год 36 хв третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 в електронній формі подано звернення № Е5176198 до Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області з причиною «Не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)», з приміткою «повістка № 7001874 від 03.04.2026 на 18.04.2026»; період порушення військового обліку визначено з 29 квітня 2026 року до 28 квітня 2027 року; статус запиту - «Отримано відповідь» від 29 квітня 2026 року.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03 червня 2026 року № 177, складеного в селищі Чорнухи головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 03 червня 2026 року о 09 год 30 хв до ІНФОРМАЦІЯ_1 прибув громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , де встановлено порушення правил військового обліку, а саме неприбуття за повісткою № 7001874, направленою від 03 квітня 2026 року засобами поштового зв`язку «Укрпошта», із зазначенням терміну прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 18 квітня 2026 року. Правопорушення кваліфіковано за частиною третьою статті 210-1 КУпАП як вчинене в особливий період. У протоколі зазначено номер телефону позивача - НОМЕР_7 та місце його роботи - Чорнухинська місцева пожежна охорона. Свідки правопорушення в протоколі не зазначені.

У поясненнях, внесених до протоколу про адміністративне правопорушення, позивач власноруч зазначив, що не з`явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з тим, що не отримував її, та що правопорушення не визнає. У протоколі міститься запис про повідомлення позивача про те, що розгляд справи відбудеться о 11 год 00 хв 08 червня 2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 у кабінеті № 19, під яким наявний підпис позивача; другий примірник протоколу позивач отримав, про що свідчить його підпис.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 08 червня 2026 року № 177, винесеною в місті Лубнах начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності зазначено те, що він не прибув за повісткою № 7001874, направленою від 03 квітня 2026 року засобами поштового зв`язку «Укрпошта» з описом вкладення цінного листа, із зазначенням терміну прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 18 квітня 2026 року. Графа про отримання копії постанови позивачем не заповнена.

На примірнику постанови, наданому відповідачем, міститься рукописна відмітка «Направлено засобами поштового зв`язку 09.06.2026». Згідно з даними відстеження поштового відправлення № L375000083198 відправлення з копією постанови прийнято до пересилання в місті Лубнах 15 червня 2026 року та 18 червня 2026 року видано для доставки на адресу отримувача в селі Кізлівка.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Щодо строку звернення до суду суд враховує, що оскаржувану постанову винесено 08 червня 2026 року за відсутності позивача, копію постанови прийнято до пересилання засобами поштового зв`язку 15 червня 2026 року та видано для доставки позивачу 18 червня 2026 року, а позовну заяву подано до суду 26 червня 2026 року, тобто протягом десяти днів з дня, коли позивач фактично дізнався про зміст оскаржуваного рішення. Наведені позивачем причини пропуску строку, встановленого частиною другою статті 286 КАС України, є поважними, у зв`язку з чим позовну заяву прийнято до розгляду та справу розглянуто по суті.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно (частина друга статті 2 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною другою статті 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 280 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують його як правопорушення. До структури складу адміністративного правопорушення належать: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення особи до відповідальності; відсутність хоча б однієї з них виключає таку можливість.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку № 560).

Відповідно до пункту 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Відповідно до пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, відмітка про відсутність особи за адресою є належним підтвердженням оповіщення лише тоді, коли вона проставлена в поштовому повідомленні в установленому законом порядку. Такий порядок визначено Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 року № 1071, зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 25 червня 2024 року № 747 та від 08 жовтня 2024 року № 1147) (далі - Правила № 270).

Відповідно до підпункту 13 пункту 2 Правил № 270 рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.

Згідно з абзацом другим пункту 16 Правил № 270 повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1», «Вручити особисто».

Відповідно до пункту 18 Правил № 270 адресат реєстрованого поштового відправлення інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв`язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв`язку формою. Згідно з пунктом 73 Правил № 270 інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку. Пунктом 86 Правил № 270 передбачено, що у разі, коли адресата неможливо поінформувати про надходження реєстрованого поштового відправлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним відправником у поштовій адресі, або шляхом надсилання повідомлення технічними засобами, до його абонентської поштової скриньки (у разі її наявності) вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення.

Абзацом другим пункту 82 Правил № 270 встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1».

Згідно з абзацом четвертим пункту 82 Правил № 270 якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до пункту 85 Правил № 270 рекомендовані листи з позначками «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам. Згідно з абзацами другим та четвертим пункту 91 Правил № 270 під час вручення внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1» адресат (одержувач) підтверджує такий факт своїм підписом та зазначає своє прізвище та ініціали або ім`я та прізвище; інформація про вручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1» не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається відправнику. Абзацом третім пункту 101 Правил № 270 передбачено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

З аналізу наведених норм у їх сукупності випливає, що позначка «адресат відсутній за зазначеною адресою» на рекомендованому листі з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1» є юридично значущим результатом визначеної Правилами № 270 процедури, яка складається з послідовних дій: спроби особистого вручення листа адресату за зазначеною адресою; у разі його відсутності - інформування адресата за наявним номером телефону та/або шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення форми 22а; сплину трьох робочих днів після такого інформування; і лише після цього - проставлення позначки про відсутність адресата, засвідченої підписом працівника поштового зв`язку та відбитком поштового пристрою (календарного штемпеля), з поверненням листа разом з бланком повідомлення про вручення. Тільки дотримання цієї процедури забезпечує реальну можливість особи дізнатися про надходження повістки та надає відмітці про відсутність адресата значення належного підтвердження оповіщення.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо належного оповіщення позивача, суд виходить з такого.

Відповідач не надав суду поштового повідомлення (бланка повідомлення про вручення форми 119), в якому, згідно з пунктом 41 Порядку № 560, мала бути проставлена відмітка про відсутність особи за адресою, а також довідки форми 20 з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», засвідченою підписом і прізвищем працівника поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля. На наданій відповідачем копії конверта жодних відміток працівника поштового зв`язку про причину невручення немає, графи про вручення не заповнені, копія зворотного боку конверта, на якому мала зазначатися дата вкладання повідомлення, не надана. Єдиним доказом, на який посилається відповідач, є роздруківка відстеження поштового відправлення, сформована 06 серпня 2026 року, тобто вже після винесення оскаржуваної постанови, яка містить лише статус «Повернення відправнику (Одержувач відсутній за вказаною адресою)» від 16 квітня 2026 року. Такий статус не є відміткою в поштовому повідомленні, засвідченою підписом працівника поштового зв`язку та відбитком поштового пристрою, а тому не може вважатися належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик.

Крім того, з даних відстеження вбачається, що поштове відправлення прибуло до відділення в селі Кізлівка, яке обслуговується пересувним відділенням за графіком надання послуг у населеному пункті, 08 квітня 2026 року, а наступною операцією, зафіксованою 16 квітня 2026 року, є повернення відправнику. Відомостей про те, чи здійснювалася спроба особистого вручення листа позивачу за зазначеною адресою, чи інформувався позивач про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1» за номером телефону або шляхом вкладення повідомлення до абонентської поштової скриньки, коли саме відбулося таке інформування та чи минуло після нього три робочі дні, матеріали справи не містять. За таких обставин встановити, що позначку про відсутність адресата проставлено з дотриманням абзаців другого та четвертого пункту 82 Правил № 270, неможливо.

Суд погоджується з доводами позивача щодо неналежного оформлення відповідачем самого поштового відправлення. На супровідній адресі рекомендованого листа з повісткою № 7001874 відповідач як відправник зазначив номер телефону адресата « НОМЕР_2 », який не належить позивачу та за своєю структурою не є реальним номером абонента мобільного зв`язку. Водночас справжній номер мобільного телефону позивача ( НОМЕР_7 ) був відомий відповідачу задовго до надсилання повістки: його зазначено у довідці від 26 березня 2024 року № 181, виданій самим ІНФОРМАЦІЯ_1 , він міститься в даних реєстру «Оберіг», відображених у військово-обліковому документі позивача, а також зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення від 03 червня 2026 року. Абзацом другим пункту 82 Правил № 270 інформування адресата «за наявним номером телефону» визначено одним із двох способів повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1», а пунктами 73, 86 Правил № 270 інформування за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, передбачено як основний спосіб повідомлення адресата. Зазначивши на відправленні неіснуючий номер телефону, відповідач фактично унеможливив інформування позивача про надходження повістки телефоном, що мало особливе значення з огляду на обслуговування села Кізлівка пересувним відділенням поштового зв`язку за графіком. Суд вважає, що в такий спосіб відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів для належного оповіщення позивача, а наслідки такого неналежного оформлення поштового відправлення не можуть покладатися на позивача.

Доводи відповідача про належне оповіщення позивача спростовуються відомостями з реєстру «Оберіг», наданими самим відповідачем. Згідно з розділом «Історія повісток» повістку № 7001874 створено 26 березня 2026 року, методом її доставки зазначено «Мобільна група установи», а статусом повістки станом на 22 квітня 2026 року - «5.5. Не знайшли (коментар - як шукали)». Тобто за даними реєстру «Оберіг» повістку позивачу не доставлено, а факт його оповіщення в реєстрі не зафіксовано. Крім того, в оскаржуваній постанові та протоколі датою направлення повістки зазначено 03 квітня 2026 року (дата створення відправлення онлайн), у відзиві - 04 квітня 2026 року, а в реєстрі «Оберіг» датою створення повістки - 26 березня 2026 року. Зазначені розбіжності в поясненнях відповідача та в його власних облікових даних щодо способу і дати надсилання повістки та результату оповіщення відповідачем не усунуті.

Навіть якщо виходити з позиції відповідача про те, що днем оповіщення позивача є 16 квітня 2026 року (четвер), до визначеної в повістці дати явки - 18 квітня 2026 року (субота) о 09 год 00 хв - залишався лише один робочий день. При цьому саме поштове відправлення повернулося до відділення в селищі Чорнухи та вручено відправнику лише 21 квітня 2026 року, тобто вже після дати, на яку позивача було викликано, а отже, станом на 18 квітня 2026 року відповідач не мав у своєму розпорядженні жодного поштового документа про результат доставки повістки. Суд не вбачає підстав надавати окрему оцінку дотриманню відповідачем строків, визначених пунктом 34 Порядку № 560, оскільки встановлена судом відсутність належного оповіщення позивача про виклик є самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність складу правопорушення, однак зазначені обставини додатково свідчать про те, що позивач не мав реальної можливості дізнатися про виклик і прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначений у повістці строк.

Суд враховує, що відповідач достовірно знав про місце роботи позивача на посаді начальника Чорнухинської місцевої пожежної охорони, листувався з ним саме як з керівником установи щодо військового обліку її працівників та отримував від установи списки персонального військового обліку, до яких включено і позивача. Хоча вибір способу виклику військовозобов`язаного належить до повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки, наявність у відповідача достовірних відомостей про номер телефону та місце роботи позивача, за яких відповідач обрав лише надсилання повістки поштою із зазначенням на відправленні неіснуючого номера телефону адресата, додатково свідчить про те, що відповідач не вжив розумних заходів для доведення до позивача інформації про виклик.

Доводи відповідача про те, що позивач, «знаючи про виклик», не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 до 03 червня 2026 року, жодними доказами не підтверджені. Обов`язок повідомити про причини неявки у строк, визначений пунктом 24 Порядку № 560, виникає лише в особи, яка була обізнана про виклик, а тому посилання відповідача на пункти 23, 24 Порядку № 560 не може бути покладено в основу висновку про вину позивача, який належним чином про виклик оповіщений не був.

Посилання відповідача на направлення 29 квітня 2026 року до органів Національної поліції звернення щодо позивача, а також на те, що на той час позивач не перебував на спеціальному обліку і не користувався відстрочкою, суд відхиляє, оскільки ці обставини не підтверджують факту оповіщення позивача про виклик на 18 квітня 2026 року, не були підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно зі змістом оскаржуваної постанови та не спростовують встановленої судом відсутності належного оповіщення. Звернення до органів поліції є наслідком внесення відповідачем до реєстру «Оберіг» відомостей про неприбуття позивача за повісткою, а не доказом його обізнаності про виклик.

Разом з тим, доводи позивача про те, що його не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд оцінює критично, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення від 03 червня 2026 року № 177 міститься запис про повідомлення позивача про розгляд справи о 11 год 00 хв 08 червня 2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , засвідчений його підписом. Проте зазначена обставина не впливає на висновок суду про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки належне повідомлення особи про розгляд справи не заміняє обов`язку суб`єкта владних повноважень довести факт вчинення правопорушення та вину особи належними і допустимими доказами.

Суд також бере до уваги, що позивач є учасником бойових дій, у перший день повномасштабного вторгнення з`явився до військового комісаріату та був мобілізований, отримав поранення під час виконання бойового завдання, був звільнений з військової служби у запас з підстав, визначених законом, після чого перебуває на військовому обліку, працює на посаді керівника комунальної установи, в якій організовано ведення військового обліку, та 03 червня 2026 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для з`ясування підстав внесення відомостей про нього як про порушника правил військового обліку. Сукупність цих обставин не свідчить про умисне ухилення позивача від виконання обов`язків військовозобов`язаного, а відповідач доказів протилежного не надав.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всупереч імперативній вимозі частини другої статті 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 не подав доказів, які б підтвердили факт належного оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 18 квітня 2026 року, а отже, і наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень. Для кваліфікації вчинку як адміністративного правопорушення він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Оскільки позивач не був належним чином оповіщений про виклик, а відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне чи необережне невиконання нею такого обов`язку, у діях позивача відсутні об`єктивна та суб`єктивна сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки матеріалами справи спростовуються доводи, викладені в постанові відповідача, щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, ІНФОРМАЦІЯ_1 не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а також не довів дотримання при винесенні оскаржуваної постанови вимог статей 245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність скасування такої постанови із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 134, 139, 205, 241-246, 255, 257, 262, 286, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову від 08 червня 2026 року № 177, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення (частина четверта статті 286 КАС України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_5 ).

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_6 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_9 ).

Суддя М. М. Пилипчук