Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №553/3717/26 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/3717/26

Провадження № 2-о/553/104/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.09.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Москаленко В.В.,

за участі секретаря судового засідання Черняєвої Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересованв особи: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрайонного управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

22.09.2026 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Подільського районного суду міста Полтави про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, в якій просив встановити факт народження дитини жіночої статі – ОСОБА_3 ,яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м.Сімфорополь , Автономна Республіка Крим, Україна, матір`ю якої є ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ,громадянка росії, батьком – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,громадянин України.

Ухвалою від 22.09.2026 відкрито окреме провадження у справі.

Заявником ОСОБА_1 разом із заявою про встановлення факту надано заяву про можливість розгляду справи за відсутністю заявника, в якій вимоги щодо встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до судового засідання не з`явився, але надав на адресу суду письмову заяву, в якій вказував про те, що відповідно до поданих документів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вступив в шлюб з ОСОБА_4 в рф, на підтвердження чого надано свідоцтво про шлюб. Відповідно до даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про шлюб вказаного громадянина з іншою жінкою складений за № 249 від 19.11.2011 року Хмільницьким міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, у якому відсутня відмітка про розірвання шлюбу. У письмовій заяві зазначали положення ст. 25 СК України, відповідно до якої жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. З огляду на що прохали проводити судове засідання за участі представника відділу ДРАЦС. Поряд з цим, зазначали про те, що заявник та заінтересована особа проживають у Вінницькій області, тобто місце перебування будь-кого з них жодним чином не пов`язане з м. Полтава. Тому, з огляду на вказану обставину прохали виключити Подільський ДРАЦС у місті Полтаві сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з числа третіх осіб, залучивши до справи відповідний відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.

Справу розглянуто за відсутністю учасників справи, в силу неможливості їх явки в судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.7 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Згідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Згідно зі ст.18 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження дитини.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15 квітня 2014 року Верховна Рада України визначила статус території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як тимчасово окупованою.

Згідно з положеннями статей 1, 5, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ст.ст.3,8,9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

В обгурнутання поданої заяви заявником зазначалось про те, що 23.05.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що підтверджується «свидетельством о заключении брака», виданим «94600024 отдел ЗАГС Администрации Свердловской области г. Екатеринбурга» серія НОМЕР_1 від 23.05.2018 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сімферополі (АР Крим), що є тимчасово окупованою територією України народилась дитина жіночої статті ОСОБА_3 , батьками якої є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України (паспорт громадянина України id – картка № НОМЕР_2 , орган, що видав 8018 від 27.03.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка росії (паспорт громадянина росії, серії НОМЕР_3 , виданий «ТП «10»отдела уфмс росии по санкт-петербургу и ленинградской обл в выборгском р-не н. Санкт – петербурга» 19.08.2017.

На підтвердження факту народження дитини жіночої статі у місті Сімферополі АР Крим надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Сімферопольським районним відділом запису актів громадянського стану Департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції республіки крим, актовий запис № 110229910002300692004, копію виписного епікризу.

За правилами п. 5 ч. 2 ст. 294 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Виходячи з вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, зокрема, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд зобов`язаний враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 жовтня 2025 року у справі № 161/13331/24 зазначено, що відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Частиною другою статті 294 ЦПК України передбачене право суду з метою з`ясування обставин справи витребувати необхідні докази за власною ініціативою. Вирішуючи в окремому провадженні справи про встановлення факту смерті особи, зокрема після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, під час ведення бойових дій, суди не можуть ігнорувати обставини, в яких опинилися заявники після повномасштабного військового вторгнення держави-агресора на територію України та об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у них при наданні доказів на підтвердження відповідного факту.

Водночас, відповідно до ч. 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини друга, п`ята, шоста статті 95 ЦПК України).

Суд констатує, що завяником на підтвердження факту народження дитини на тимчасово окупованій території України подав копії документів, виданих незаконними органами окупаційної влади:

-копію свідоцтва про народження;

-копію виписного епікризу з акушерського стаціонару.

У ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами,

передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частини третя, четверта статті 49 ЦК України).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо народження дитини, з метою захисту прав громадян України, не легітимізує таку владу та не надає автоматичної дійсності таким актам. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що при наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про народження дитини, довідці медичного характеру, як доказам потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території зафіксувала факт народження дитини (зокрема, постанова ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 лютого 2026 року у справі № 201/8142/24).

Водночас, правова оцінка документам, поданим заявником на підтвердження факту народження на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України в порядку статті 317 ЦПК України, а не органами державної реєстрації актів цивільного стану. Саме рішення суду про встановлення такого факту є підставою для державної реєстрації народження та для внесення відомостей про батьків дитини відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22).

У цій справі, окрім вищезгаданих двох документів, виданих окупаційною владою (свідоцтва про народження та медичної довідки), поданих в копіях, жодних інших доказів заявник не надав.

При цьому, відповідно до заяви заінтересованої особи Подільського відділу ДРАЦС у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що відповідно до даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про шлюб вказаного громадянина з іншою жінкою складений за № 249 від 19.11.2011 року

Хмільницьким міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, у якому відсутня відмітка про розірвання шлюбу

Проте, у заяві про встановленні факту зазначається про те,що ОСОБА_1 вступив у шлюб з ОСОБА_4 в рф, на підтвердження чого надано копію свідоцтва про шлюб.

Суд констатує, що стороною заявника не надано суду оригінали свідоцтва та виписного епікризу. Окрім того, суд не має жодної інформації щодо обставин, в яких опинився заявник та його родина після повномасштабного військового вторгнення держави-агресора на територію України, дії, які вчинялись для реєстрації дитини відповідно до законодавства України, а також місця проживання дитини, народженої в 2023 році, станом на зараз.

З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 4, 81, 89, 95, 258259, 263265, 293, 294, 317 ЦПК України, суд,

В И Р ІШ И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 ,заінтересовані особи: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрайонного управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко