Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №536/1040/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1670/2026

Справа № 536/1040/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі:головуючого судді Фадєєвої С.О., за участі секретаря судових засідань Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду цивільну справу № 536/1040/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «Він Фінанс» звернувся до суду з позовною заявою, де просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 806013 від 19.04.2019 у розмірі 18877 грн 37 коп., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

На обґрунтування позову зазначив, що 25.07.2024 відповідно протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН Фінанс». Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання протоколу загальних зборів № 1706 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства. Вказав, що 19.04.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 806013, за умовами якого відповідачу було надано позику у розмірі 4000 грн. 12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено договір факторингу № 1, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна відступило ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 806013. У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого за договором № 806013 виникла заборгованість у розмірі 18877 грн 37 коп., з яких: 14424 грн – сума заборгованості, 3154 грн 02 коп. – сума інфляційних втрат та 1299 грн 35 коп. – 3 % річних. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та договором позики, заборгованість за договорами не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав ТОВ «Він Фінанс».

Представник позивача ТОВ «ВІН Фінанс» у судове засідання не з`явився, згідно з заявою позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутність та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином. Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу. Статтею 628 ЦК України обумовлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Судом встановлено, що 19.04.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 806013 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 були надані грошові кошти у розмірі 4000 грн (п.1.1 договору). Згідно з п.1.2 договору позика надавалася на 30 днів, договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за договором. У відповідності до п.1.3 договору сторони погодили наступну фіксовану проценту ставку за користування позикою: знижена процентна ставка становить 1,71 % від суми позики за кожен день користування позикою (624,15 % річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього договору (п.1.3.1. договору); стандартна процентна ставка становить 1,80 % від суми позики за кожний день користування позикою (657,00 % річних) (п.1.3.2 договору). Згідно з п.1.6 договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати повернення позики шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів та у разі наявності – неустойки (штрафів та пені); після отримання товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, штрафів та пені, заява клієнта про продовження строку користування позикою вважається поданою. У відповідності до п. 1.7 договору після вчинення клієнтом дій згідно з п.1.6 цього договору та у разі, якщо залишок суми позики складає не менше 400 грн товариство має право, але не обов`язок продовжити строк користування позикою; новий строк користування позикою обчислюється з дня наступного за днем вчинення клієнтом дій згідно з п.1.6 цього договору та дорівнює 30 днів; нова дата повернення позики відображається у особистому кабінеті клієнта; протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Договір укладений дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, підписано у тому числі відповідачем накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А157568.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконало та надало йому кредит у сумі 4000 грн, що останнім не спростовано, підтверджено відповідною довідкою, наданою позивачем.

12.04.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір факторингу № 1, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за плату належні йому права вимоги до боржників. У відповідності до п.4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання ними відповідного реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно з п.8.1 договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони). Згідно з п.8.2 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 31.12.2018, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Додатковою угодою б/н від 31.12.2018 до договору факторингу № 1 від 12.04.2028 пункт 8.2 договору викладений у наступній редакції: «Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 31.12.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором». Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання та скріплення печатками та діє до 31.12.2019 або до повного виконання обов`язків з боку сторін. Згідно з витягом з реєстру прав вимог від 21.08.2019 ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 806013 від 19.04.2019.З розрахунку, наданого ТОВ «Авентус Україна» станом на дату відступлення права вимоги 21.08.2019 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 806013 від 19.04.2019 становить 14424 грн, з яких: 4000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 8424 грн – заборгованість за відсотками та 2000 грн – заборгованість за пенею та штрафами. Підписаний реєстр прав вимоги підтверджує факт переходу прав вимоги від клієнта до фактора.

25.07.2024 відповідно протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Правомірність набуття права вимоги ТОВ «Він Фінанс»відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК, якщо інше не випливає із суті кредитного договору. Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконує обов`язки за кредитним договором, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, не оспорював правильність проведених розрахунків, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором у розмірі 18877 грн 37 коп., з яких: 14424 грн – сума заборгованості , 3154 грн 02 коп. – сума інфляційних втрат та 1299 грн 35 коп. – 3 % річних. Правильність проведених розрахунків відповідачем не спростована.

Згідно з ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 2662 грн 40 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. У відповідності до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Частинами 3,4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі з розподілу судових витрат, яка за своєю суттю є заявою про стягнення на користь позивача з відповідача витрат на правову допомогу. Аналіз чинного цивільного процесуального законодавства дає підстави стверджувати, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат за наявності заперечень учасника справи, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору № 33 про надання правової договору від 22.03.2024; копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 03.04.2026, де зазначений розмір витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Відповідач заперечень щодо співмірності та розумності витрат на оплату послуг адвоката не висловила. За таких обставин, за відсутності заперечень відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень.

Керуючись ст.ст.12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 530,536,629. 1049, 1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в :

Задовольнити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН Фінанс» (код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 806013 від 19.04.2019 у розмірі 18877 грн 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН Фінанс» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Фадєєва