Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №535/903/26 — Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/903/26

Провадження № 2/535/596/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Гуляєвої Г.М.,

з участю секретаря судового засідання Васильченко В.О.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача -адвоката Хлистун І.М.

в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу ВКЗ

відповідача Голуб Є.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу №535/903/26 за позовом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ), представник позивача: адвокат ХЛИСТУН ІРИНА МИКОЛАЇВНА (адреса здійснення адвокатської діяльності: 36014, м. Полтава, вул. Тролейбусна, буд.7, РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП:не відомо), третя особа: Чутівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (38800, Полтавська область, Полтавський район, с-ще Чутове, вул. Набережна, буд.15) про визнання батьківства та встановлення факту проживання однією сім`єю без перебування у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі,-

УСТАНОВИВ:

20.08.2026 до Котелевського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: Чутівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції про визнання батьківства та встановлення факту проживання однією сім`єю без перебування у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт громадянина України № НОМЕР_3 виданий 5341 01.07.2021 р., РНОКПП: НОМЕР_4 ), уродженцем с. Ковалеве, Котелевського району, Полтавської області. З листопада 2013 року вони перебували у фактичних шлюбних стосунках. У квітні 2014 року Позивач та ОСОБА_6 дізналися про вагітність. 18 червня 2014 року Позивач була взята на облік у Филенківську АЗПМС з терміном вагітності 11-13 тижнів і з того часу Позивач та ОСОБА_6 до моменту його мобілізації мешкали разом за адресою: АДРЕСА_3 . Спільно родина проживала протягом 10 років. Дана обставина підтверджується Індивідуальною картою вагітної та породіллі, Актом про встановлення факту № 12-06/4/200 від 26.09.2024 року, Актом про встановлення факту № 13.04-10/48 від 10.06.2025 року. Від цих стосунків у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_7 , про що свідчить Свідоцтво про народження НОМЕР_5 , видане Виконавчим комітетом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області 13 січня 2015 року, актовий запис № 1. Оскільки Позивач з ОСОБА_6 не перебували у зареєстрованому шлюбі, тому при державній реєстрації народження сина ОСОБА_8 відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, про що свідчить Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України № 00014944599 від 20.01.2015 року.

Підтвердження ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, спільного проживання та наявності взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, підтверджується наступними обставинами.

Проживаючи разом подружжя вело спільне господарство, сплачувало комунальні платежі, разом виховували дитину, утримували її та ОСОБА_6 виконував усі обов`язки батька дитини, передбачені сімейним законодавством. Зокрема, так як Позивач є працівником освіти, коли сину ОСОБА_8 було лише 7 місяців, вона була змушена перервати декретну відпустку та вийти на роботу. В цей час з маленьким сином вдома був ОСОБА_6 , який займався доглядом за дитиною. Коли сину виповнилося півтора роки, він пішов до місцевого садочка, Позивач продовжувала працювати, а ОСОБА_6 їздив на заробітки, періодично та сезонно працював у фермерських та сільських господарствах Скороходівської громади, оскільки піклувався про матеріальний стан родини. Коли ОСОБА_6 приїздив із заробітків, то він доглядав спільне господарство, завжди цікавився життям та успіхами сина ОСОБА_8 . Коли син ОСОБА_8 пішов до школи, батько дитини ОСОБА_6 приймав активну участь у житті, вихованні свого сина.

Неодноразово брав участь у шкільних святах та творчих справах класу. Завжди підтримував ОСОБА_8 у будь-яких справах. Допомагав з позашкільними творчими завданнями. Дану обставину підтверджує довідка-характеристика за підписом класовода та т.в.о. директора Філенківського ліцею Скороходівської селищної ради Полтавської області .

Під час спільного проживання родини ОСОБА_6 неодноразово підіймав питання визнати своє батьківство по відношенню до сина ОСОБА_8 , отримати нове свідоцтво про народження, в якому він буде записаний батьком дитини, та пропонував укласти офіційний шлюб, але у зв`язку з певними сімейними обставинами, оголошенням карантинних обмежень у зв`язку з поширенням вірусу COVID-19, а потім у зв`язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну та оголошенням військового стану дане питання відкладалося на інший більш спокійний час.

У період повномасштабного вторгнення Позивач неодноразово їздила в Польщу до своєї старшої доньки, яка там проживає, а в цей час на господарстві перебував чоловік ОСОБА_6 . Так, 09.06.2024 року Позивач поїхала в Польщу в черговий раз до своєї доньки ОСОБА_9 . 05.07.2024 року Позивачу повідомили, що її чоловік — ОСОБА_6 був мобілізований працівниками ТЦК. 06.07.2024 року ОСОБА_6 проходив ВЛК (військово-лікарську комісію) та наступного дня 07.07.2024 року був відправлений до військового навчального центру у Чернігівській області. Так як Позивачв цей час перебувала за кордоном, вони з ОСОБА_6 час від часу спілкувалися засобами інтернет-зв`язку.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , старший стрілець 3 парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону Військової частини НОМЕР_6 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов`язок, під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі н.п. Новогродівка Покровського району Донецької області зник безвісти. Дану обставину підтверджує Сповіщення сім`ї № 7/6237 від 03.09.2024 року, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12024170490000345, Витяг № 2025-32-6900 з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими та Акт службового розслідування військової частини.

Крім того, численні фотографії разом з дитиною підтверджують спільний побут та проживання.

Так як до зникнення безвісти ОСОБА_6 не встиг подати заяву про визнання свого батьківства та не встигли подати заяву про реєстрацію шлюбу до органів реєстрації актів цивільного стану, а наразі без рішення суду підтвердження родинних відносин та встановлення факту батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_7 є неможливим. На даний час ОСОБА_1 , як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_8 , діє в його інтересах і тому має намір оформити на нього пенсію у зв`язку з втратою годувальника, тому змушена звернутись з даною заявою до суду, оскільки у випадку задоволення вимог її син ОСОБА_8 буде забезпечений правом на належне утримання з боку держави у зв`язку з втратою годувальника — свого батька ОСОБА_6 . Окрім того, у зв`язку з тим, що заявниця та ОСОБА_6 не зареєстрували шлюб, заявниця не може в повному обсязі реалізувати свої права, асаме належним чином комунікувати з органами військового управління, подавати заяви до уповноважених органів щодо розшуку ОСОБА_6 та ініціювати питання виплати грошових коштів.

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 27.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.95).

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_5 у судовому засідання позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення.

14.09.2026 від представника третьої особи: Чутівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції надійшла письмова заява про розгляд справи за відсутності представника (а.с.107).

Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Оскільки відповідач визнав, пред`явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.ч.3,4 ст.200, ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника відповідача, дослідивши письмові докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт громадянина України № НОМЕР_3 виданий 5341 01.07.2021 р., РНОКПП: НОМЕР_4 ), уродженцем с. Ковалеве, Котелевського району, Полтавської області.

З листопада 2013 року вони перебували у фактичних шлюбних стосунках.

У квітні 2014 року Позивач та ОСОБА_6 дізналися про вагітність, позивач була взята на облік у Филенківську АЗПМС з терміном вагітності 11-13 тижнів, дана обставина підтверджується Індивідуальною картою вагітної та породіллі (а.с.57)

Спільно родина проживала протягом 10 років. Позивач та ОСОБА_6 до моменту його мобілізації мешкали разом за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Актом про встановлення факту № 12-06/4/200 від 26.09.2024 року та Актом про встановлення факту № 13.04-10/48 від 10.06.2025 року (а.с.12-13).

Від цих стосунків у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_7 , про що свідчить Свідоцтво про народження НОМЕР_5 , видане Виконавчим комітетом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області 13 січня 2015 року, актовий запис № 1. Оскільки Позивач з ОСОБА_6 не перебували у зареєстрованому шлюбі, тому при державній реєстрації народження сина ОСОБА_8 відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, про що свідчить Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України № 00014944599 від 20.01.2015 року (а.с.71).

Проживаючи разом подружжя вело спільне господарство, сплачувало комунальні платежі, разом виховували дитину, утримували її та ОСОБА_6 виконував усі обов`язки батька дитини, передбачені сімейним законодавством. Зокрема, так як Позивач є працівником освіти, коли сину ОСОБА_8 було лише 7 місяців, вона була змушена перервати декретну відпустку та вийти на роботу. В цей час з маленьким сином вдома був ОСОБА_6 , який займався доглядом за дитиною. Коли сину виповнилося півтора роки, він пішов до місцевого садочка, Позивач продовжувала працювати, а ОСОБА_6 їздив на заробітки, періодично та сезонно працював у фермерських та сільських господарствах Скороходівської громади, оскільки піклувався про матеріальний стан родини. Коли ОСОБА_6 приїздив із заробітків, то він доглядав спільне господарство, завжди цікавився життям та успіхами сина ОСОБА_8 . Коли син ОСОБА_8 пішов до школи, батько дитини ОСОБА_6 приймав активну участь у житті, вихованні свого сина.

Неодноразово брав участь у шкільних святах та творчих справах класу. Завжди підтримував ОСОБА_8 у будь-яких справах. Допомагав з позашкільними творчими завданнями. Дану обставину підтверджує довідка-характеристика за підписом класовода та т.в.о. директора Філенківського ліцею Скороходівської селищної ради Полтавської області (а.с.88).

05.07.2024 року Позивачу повідомили, що її чоловік — ОСОБА_6 був мобілізований працівниками ТЦК. 06.07.2024 року ОСОБА_6 проходив ВЛК (військово-лікарську комісію) та наступного дня 07.07.2024 року був відправлений до військового навчального центру у Чернігівській області (а.с.14)

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , старший стрілець 3 парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону Військової частини НОМЕР_6 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов`язок, під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі н.п. Новогродівка Покровського району Донецької області зник безвісти. Дану обставину підтверджує Сповіщення сім`ї № 7/6237 від 03.09.2024 року, Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12024170490000345, Витягом № 2025-32-6900 з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими та Актом службового розслідування військової частини (а.с.48,50,75).

Крім того, факт спільного проживання також підтверджується і іншими матеріалами справи, зокрема документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки; фотографіями певних подій (а.с.53-56, 58-63, 65-68, 79-87).

Так як до зникнення безвісти ОСОБА_6 мав намір, але не встиг подати заяву про визнання свого батьківства та не встигли подати заяву про реєстрацію шлюбу до органів реєстрації актів цивільного стану, а наразі без рішення суду підтвердження родинних відносин та встановлення факту батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_7 є неможливим.

На даний час ОСОБА_1 , як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_8 , діє в його інтересах і тому має намір оформити на нього пенсію у зв`язку з втратою годувальника, тому змушена звернутись з даною заявою до суду, оскільки у випадку

задоволення вимог її син ОСОБА_8 буде забезпечений правом на належне утримання з боку держави у зв`язку з втратою годувальника — свого батька ОСОБА_6 . Окрім того, у зв`язку з тим, що заявниця та ОСОБА_6 не зареєстрували шлюб, заявниця не може в повному обсязі реалізувати свої права, а саме належним чином комунікувати з органами військового управління, подавати заяви до уповноважених органів щодо розшуку ОСОБА_6 та ініціювати питання виплати грошових коштів.

Враховуючи положення ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК зазначено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законом передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, зокрема, факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Факт спільного проживання заявниці з ОСОБА_10 у період з червня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю, як подружжя без реєстрації шлюбу, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку про достатність підстав для встановлення даного факту та задоволення заяви, оскільки іншим чином встановити його неможливо.

Щодо визнання батьківства.

Згідно статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 СК України).

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Тлумачення статті 130 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61- 16732св19)).

У разі зникнення особи безвісти за особливими обставинами застосовується конструкція позову про визнання батьківства (стаття 128 СК України).

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 16 вказаного нормативно-правого акту одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі одноразова грошова допомога), гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного

з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону зазначені у пункті 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

• діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загибну (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

• вдова (вдівець);

• батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

• внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

• жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

• інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 розділу ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.08.2018 № 260 у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.

Відтак, законом визначений єдино можливий порядок встановлення факту батьківства в разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, виключно в судовому порядку. Порядок встановлення батьківства особи, яка визнана зниклою без вісті, чинним законодавством не регламентується, а відтак до такої ситуації має застосовуватись норми права за аналогією із померлою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту батьківства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства батько й інші перелічені особи.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" передбачено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

За змістом ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчимиорганами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 7 Конвенції «Про права дитини», дитина, наскільки це можливо, повинна знати своїх батьків. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (ч. 7, 8 ст. 7 СК України).

Визнання батьківства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , необхідно для юридичної визначеності дитини стосовно свого походження та реалізації встановлених законодавством пільг та соціальних гарантій.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати заявниці не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.200, 206, 259, 263-265, 293, 294, 315-317, 319 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 , представник позивача: адвокат ХЛИСТУН ІРИНА МИКОЛАЇВНА до ОСОБА_3 , третя особа: Чутівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції про визнання батьківства та встановлення факту проживання однією сім`єю без перебування у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі - задовольнити повністю.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з червня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати батьківство ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Ковалеве Котелевського району Полтавської області, відносно сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилась в селі Филенкове Чутівського району Полтавської області.

Зобов`язати Чутівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису №1 від 13.01.2015 року, складеного Виконавчим комітетом Филенківської сільської ради Чутівського району про народження дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та записати батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 » та видати нове свідоцтво про народження.

Судові витрати заявниці не відшкодовуються.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 );

Представник позивача: адвокат ХЛИСТУН ІРИНА МИКОЛАЇВНА (адреса здійснення адвокатської діяльності: 36014, м. Полтава, вул. Тролейбусна, буд.7, РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_14 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: не відомо),

Третя особа: Чутівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (38800, Полтавська область, Полтавський район, с-ще Чутове, вул. Набережна, буд.15).

Суддя : Г.М. Гуляєва