Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №532/3129/25 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/3129/25

2/532/359/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

Позовна заява обґрунтована тим, що з 03.07.2022 року по 09.08.2019 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували в шлюбних відносинах, в яких у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07.04.2020 року ухвалено стягувати зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 21 січня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_1 перебував у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_4 , в яких у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_6 . Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17.07.2023 року ухвалено стягувати зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 26 квітня 2023 року до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти на утримання сина ОСОБА_5 стягуються з позивача на підставі виконавчого провадження, а на дочку ОСОБА_6 він сплачує аліменти особисто, оскільки ОСОБА_4 не зверталася до відділу ДВС за примусовим виконанням виконавчого листа про стягнення аліментів.

На даний час ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації. Загальна сума його доходів за шість місяців після сплачених аліментів на сина ОСОБА_5 становить 133484 гривень, а в середньому за місяць - 22247 гривень. З цих доходів він перераховує щомісяця аліменти на дочку ОСОБА_6 по 4000-5000 гривень. Наразі його доходи зменшились у зв`язку з тим, що через погіршення стану здоров`я його переведено на службу в тил.

Після призначення аліментів, протягом двох років, у нього наявна гіпертонічна хвороба 2 стадії, ступінь 3, серцево-судинний ризик високий, внаслідок чого він потребує постійного медикаментозного лікування, що, в свою чергу, потребує грошових витрат на придбання ліків.

Крім того, змінився сімейний стан ОСОБА_1 , оскільки 17.09.2025 року він одружився зі ОСОБА_2 . Вона є особою з інвалідністю ІІІ групи довічно через захворювання кардіологічного профілю і також потребує постійного медикаментозного лікування. Отримуваної нею пенсії недостатньо для придбання необхідних ліків, вартість яких постійно зростає, в зв`язку з чим ОСОБА_1 допомагає ОСОБА_2 коштами для придбання ліків.

Також він надає кошти на догляд своєї матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка потребує фізичного догляду через сліпоту та на придбання ліків.

З огляду на ці обставини, ОСОБА_1 вважає, що розмір аліментів, які він сплачує на користь ОСОБА_3 , завеликий. При цьому, відповідачка і син ОСОБА_5 працюють за кордоном.

Таким чином, представник позивача ОСОБА_2 прохала суд зменшити розмір аліментів, які стягуються зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 до 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24 грудня 2025 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.32-33).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 січня 2026 року відкладено розгляд справи в зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення про розгляд справи відповідача ОСОБА_3 (а.с.39-40).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 березня 2026 року залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 (а.с.52-53).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 01 квітня 2026 року відкладено розгляд справи в зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення про розгляд справи відповідача ОСОБА_3 і третю особу ОСОБА_4 (а.с.64-65).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 травня 2026 року відкладено розгляд справи за клопотанням третьої особи ОСОБА_4 (а.с.80-81).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 14 липня 2026 року відкладено розгляд справи відкладено розгляд справи в зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення про розгляд справи третю особу ОСОБА_4 (а.с.94-95).

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 прохали проводити розгляд справи без їх участі.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи в її відсутність. При прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом установлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07.04.2020 року (справа № 532/140/20, провадження № 2/532/314/2020) ухвалено стягувати зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 січня 2020 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.8-9).

09 серпня 2019 року шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 розірвано (а.с.13).

ОСОБА_1 перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 , в яких у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_6 .

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17.07.2023 року (справа № 532/808/23, провадження № 2/532/296/2023) ухвалено стягувати зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 26 квітня 2023 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.10-11).

17 вересня 2025 року Овруцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_8 , про що складено відповідний актовий запис № 133 (а.с.14).

Вирішуючи питання про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року в справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).

При вирішенні питання про зменшення розміру аліментів слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан, стан здоров`я сторін і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів не дозволяє йому утримувати дитину, він може зменшити розмір аліментів, що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримання та які фактично знаходяться на їх утриманні.

Таким чином, для ухвалення рішення про зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів необхідно встановити обставини зміни його майнового стану та/або стану здоров`я в бік погіршення у порівнянні зі станом, який існував на час призначення аліментів, підтверджених належними та достатніми доказами. Разом з тим, такі зміни мають впливати на змогу позивача сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Так, на підтвердження зміни майнового стану позивача ОСОБА_1 до позову долучено його медичну документацію (а.с.18-20), що підтверджує результати медичного обстеження та консультування в лікаря, однак не вказує на наявність у нього будь-якого серйозного чи непоправного погіршення стану здоров`я, яке б істотно обмежувало його працездатність.

Матеріали справи не містять доказів про розмір понесених ОСОБА_1 витрат на лікування, що могло б негативно вплинути на рівень його доходів.

Крім того, наявні в матеріалах справи медичні документи відносно дружини позивача ОСОБА_2 (а.с.14,21-22) та його матері ОСОБА_7 (а.с.15,23-25) теж лише підтверджують наявність у них певних захворювань, призначення відповідних рекомендацій щодо подальшого лікування. При цьому, до позовної заяви не долучено квитанцій, чеків тощо про оплату ОСОБА_1 відповідних препаратів, які б підтвердили його значні витрати на лікування дружини та матері.

Зазначаючи в позові про недостатність пенсії по інвалідності ОСОБА_2 для придбання їй препаратів, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального стану ОСОБА_1 в зв`язку з придбанням ним ліків на її лікування.

Посилання позивача, як на підставу для зменшення розміру стягуваних аліментів, на те, що він утримує свою непрацездатну матір, судом відхиляються, оскільки, згідно з ч. 1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Обов`язок позивача як сина по утриманню непрацездатних батьків не може бути перешкодою для реалізації та виконання обов`язку по належному, в тому числі матеріальному, забезпеченню ним як батьком своїх дітей.

Суд зауважує, що позивачем не доведено, яким чином погіршився його матеріальний стан з моменту винесення рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07.04.2020 року до початку проходження військової служби за призовом під час мобілізації (02.03.2025 року) (а.с.16).

Твердження представника позивача про зменшення доходів ОСОБА_1 в зв`язку з тим, що через погіршення стану здоров`я його переведено на службу в тил не підтверджені належними доказами.

Стороною позивача надано довідку про доходи № 1042 від 10.11.2025 року лише за період з травня 2025 року по жовтень 2025 року, тобто після початку проходження військової служби.

Згідно цієї довідки, за вказаний період ОСОБА_1 нараховано грошове забезпечення на загальну суму 241676,29 гривень, з яких 108191,58 гривень - сплачено аліменти. Загальна сума доходу за цей період (за винятком аліментів) становить 133484,71 гривень (а.с.17).

Проте, позивач не довів, що з цього доходу ним витрачалися кошти на догляд за його матір`ю ОСОБА_7 та купівлю їй ліків, а також на придбання медикаментів на його лікування та його дружини ОСОБА_2 , що могло б свідчити про погіршення його матеріального стану.

Посилання сторони позивача на те, що з цього доходу добровільно перераховувалися аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі 4000-5000 гривень не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання іншої дитини.

Верховним Судом у постанові від 21 липня 2021 року по справі № 691/926/20 зроблено висновок, що діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу.

Суд звертає увагу на те, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

За правилами статті 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме - з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Судом установлено, що на час розгляду справи 16.09.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повноліття, а тому обов`язок позивача щодо сплати аліментів на утримання сина припинено.

На підставі положень статті 81 ЦПК України та правових норм СК України, на позивача покладається обов`язок доводити обставини змін в його матеріальному, сімейному стані, здоров`ї або зазначити інші випадки, що виникли після винесення судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене вище, і те, що 16.09.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повноліття, в зв`язку з чим примусове стягнення аліментів на його утримання припинилося, і позивачем не доведено погіршення його майнового стану, позовна вимога про зменшення розміру аліментів не підлягає задоволенню.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 12, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя