Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №524/11539/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/11539/25

Провадження №2/524/399/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді – Рибалки Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання – Панченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обгрунтовано тим, що 31.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 276248-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» 31.07.2021 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 276248-КС-002 про надання кредиту.

31.07.2021 року Фінько Н.О. прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 276248-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено Фінько Н.О., через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-7099, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 31.07.2021 між ТОВ «Бізнес Позика та Фінько Н.О. укладено договір № 276248-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

У відповідачки станом на 27.08.2025 утворилася заборгованість за договором № 276248-КС-002 про надання кредиту в розмірі 29 713,13 грн., що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 18 213,6013 грн.; суми прострочених платежів за комісією за видачу кредиту - 1500,00 грн.

З огляду на викладене позивач просив суд стягнути з відповідачки зазначену заборгованість.

Відповідачка подала до суду зустрічний позов до ТОВ «Бізнес Позика» про визнання припиненим зобов`язання за вищенаведеним кредитним договором. Свої вимоги обґрунтувала тим, що позивач звернувся до суду після спливу позовної давності за вимогами про стягнення кредитної заборгованості, а тому вимоги є безпідставними. Просила відмовити у задоволенні первісного позову, визнати зобов`язання припиненими у зв`язку із закінченням позовної давності, визнати відсутність заборгованості за наведеним договором.

Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі, ухвалою суду від 01.09.2025 зустрічний позов прийнятий до розгляду та відкрито провадження.

09.09.2025 до суду надійшов відзив ТОВ «Бізнес Позика» на зустрічну позовну заяву, просили відмовити у задоволенні зустрічного позову, первісний позов підтримали, просили задовольнити.

Ухвалою суду від 11.11.2025 справу за первісним позовом об`єднано в одне провадження із зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 05.02.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив задовольнити. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом необхідно задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити, з огляду на таке.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 31.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 276248-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» 31.07.2021 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 276248-КС-002 про надання кредиту.

31.07.2021 року Фінько Н.О. прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 276248-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено Фінько Н.О., через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-7099, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 31.07.2021 між ТОВ «Бізнес Позика та Фінько Н.О. укладено договір № 276248-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується квитанцією «ТАС Pay» про перерахування коштів на картку відповідачки згідно кредитного договору № 276248-КС-002 від 31.07.2021 (а.с. 24).

У відповідачки станом на 27.08.2025 утворилася заборгованість за договором № 276248-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 29 713,13 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 18 213,6013 грн.; суми прострочених платежів за комісією за видачу кредиту - 1500,00 грн.

Будь-яких доказів на підтвердження факту повернення кредиту, сплати відсотків та комісії за видачу кредиту відповідачка суду не надала.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із частиною першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Процентна ставка за кредитним договором, як його істотна умова, може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частини перша-третя статті 1056-1 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Отже, надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає у тому, що позичальник одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч.2 ст.1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст.1048 ЦК України. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 від 05.04.2023.

У даній справі судом встановлено, що позичальник, будучи обізнаним із умовами кредитування, серед іншого, погодився із розміром фіксованої процентної ставки яка становить 1,07766643 % в день, а термін дії Договору до 15.01.2022. Також було погоджено орієнтовну загальну вартість наданого кредиту 24 960,00 грн. та орієнтовну реальну річну процентну ставку 7257,47 %.

Оскільки визначених підстав для зменшення погодженого сторонами зобов`язання розміру відсоткової ставки не передбачено чинним законодавством, заявлена до стягнення заборгованість за процентами підтверджена належними доказами підлягає стягненню у сумі 18 213,13 грн.

Отже, з аналізу умов договору, а саме визначеного графіку платежів та погоджених умов нарахування процентів, слідує, що розрахована сума заборгованості за кредитним договором, наведена у наданому позивачем розрахунку, відповідає умовам кредитного договору, які були погоджені відповідачкою.

Щодо правомірності вимог про стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 року № 16 затвердило правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на тому, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

У кредитному договорі ТОВ «Бізнес Позика» встановлена комісія саме за видачу кредиту, яка є разовою, та розмір якої є незмінним. Комісія за надання кредиту встановлюється не лише у Правилах надання кредитів чи Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами), а і у самому Кредитному договорі, який укладено у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» та який підписано за допомогою одноразового ідентифікатора.

Комісія за надання кредиту передбачена як умовами кредитного договору так і Правилами надання споживчого кредиту ТОВ «Бізнес Позика», Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної, які були підписані позивачем, що свідчить про обізнаність останньої щодо включення комісії за надання кредиту до загальних витрат за споживчим кредитом та порядком сплати такої комісії.

Також, комісія за надання кредиту та порядок її сплати визначені пунктами 1.4, 2.7, 5.2 Правил про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», які є невід`ємною частиною договору про надання кредиту.

Крім того, комісія за надання кредиту передбачена п.4 Паспорту споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача (Додаток №1 до Договору).

Отже, як вбачається з умов даного кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», встановлення комісії за надання кредиту є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачкою кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту в сумі 1500,00 грн. та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 ,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

З вищевикладеного вбачається, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 у сумі 29 713,13 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог зустрічного позову суд зазначає таке.

Позивачкою як підставу зустрічного позову про визнання зобов`язання припиненим, визнання відсутності заборгованості за договором, зазначено про сплив позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості.

Однак, суд відхиляє такі доводи відповідачки, ураховуючи визначений строк дії кредитного договору до 15.01.2022, ураховуючи п. 12, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, продовження відповідного строку позовної давності у зв`язку з епідемією «COVID-19» та у подальшому – воєнним станом. Тому, суд вважає, що позов про стягнення заборгованості поданий ТОВ «Бізнес Позика» у межах позовної давності. Отже суд вважає відсутніми підстави для застосування її наслідків.

Таким чином, зустрічний позов є необґрунтований і не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Суд також звертає увагу на те, що у разі якщо проголошення судового рішення не відбувається (учасники справи в судове засідання не з`явились), то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін, що узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором від 31.07.2021 № 276248-КС-002 про надання кредиту у загальній сумі 29 713,13 грн., з яких: тіло кредиту 10 000,00 грн., проценти 18 213,13 грн., комісія за видачу кредиту 1500,00 грн.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про визнання зобов`язання припиненим, визнання відсутності заборгованості за договором від 31.07.2021 № 276248-КС-002.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати – судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 23.09.2026.

Суддя Ю. В. Рибалка