Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №734/3330/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 734/3330/26 Головуючий у 1 інстанції Іванюк Т. І.

Провадження № 33/4823/786/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суду складі: судді Мазура С.А.,

за участі захисника Сірого І.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника Сірого І.О., подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 серпня 2026 року,

встановив:

Цією ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 18.07.2026 року,о 10 год 15 хв, ОСОБА_1 у с. Кіпті, дорога М01, 98 км,керувала транспортним засобом «BMW 518», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння у медичному закладі відмовилася, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

Не погодившисьіз рішенням суду, захисником Сірим І.О.поданоапеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій проситьпоновити строк на апеляційне оскарження, пропущений на 1 день, поважність пропуску якого обґрунтовує розглядом справи у відсутність особи, яка притягається до відповідальності та перебуванням захисника на стаціонарному лікуванні у цей період, просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова не відповідає вимогам законодавства, розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 , попри відсутність даних про її своєчасне отримання повідомлення суду, що позбавило останню скористатися наданими процесуальними правами. Вважає поза належною увагою суду залишились порушення, допущені працівниками поліції при оформленні матеріалів, зокрема, відсутність об`єктивних ознак наркотичного сп`яніння, тоді як водій категорично заперечувала вживання наркотичних засобів та тремтіння рук пояснювала звичайним хвилюванням при зупинці поліцейськими. На вимогу пройти огляд у лікарні, ОСОБА_1 пояснила, що дуже поспішає, оскільки має забрати матір та повернутися до м.Києва, де чекає важлива зустріч, просила роз`яснити процедуру проходження огляду або відмови. Нащо їй поліцейською було роз`яснено, що вона може погодитися на огляд або відмовитися у зв`язку з чим на неї буде складено протокол за ст. 130 КУпАП і в суді вона повинна буде доводити чому вона відмовилась від огляду. А також поліцейська повідомила, що вона може самостійно проїхати та здати аналізи в клініці на її розсуд. Саме такі роз`яснення поліцейських щодо можливого самозвернення остання розцінила як належну свою поведінку щодо відмови, що не може бути доказом вчиненого нею адміністративного правопорушення. Крім того, звертає увагу, що на удаваність наявності ознак наркотичного сп`яніння у водія вказує і те, що поліцейські дозволили їй подальший рух за кермом, на підтвердження чого просила витребувати відеозаписи із камер відеоспостереження з блок-посту.

Доводи апеляційної скарги щодо поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовані та з метою доступу до правосуддя такий строк може бути поновлений.

В судове засіданняособа, що притягається до відповідальності не з`явилася, про день та час була повідомлена належним чином, що підтвердив захисник та не заперечував проти апеляційного розгляду у її відсутність.

Дослідивши апеляційну скаргу, вислухавши захисника, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити із викладених підстав,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від установленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №722472 від 18.07.2026 року ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніннятавід проходження огляду на стан наркотичного сп`янінняу встановленому законом порядку відмовилася (а.с. 8).

Згідно з даними, наявного у матеріалах справи направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_3 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме:звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість (а.с. 5).

Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану наркотичного сп`яніння, визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735; Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 та ст. 266 КУпАП.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вказані положення Кодексу та Інструкцій повністю кореспондуються з положеннями Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із переглянутого апеляційним судом відеозапису,долученого до матеріалів справи вбачається, що на блокпосту у с. Кіпті було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , у розмові з якою поліцейською було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, у тому числі шляхом перевірки рук на тремтіння пальців та перевірено реакцію зіниць очей на світло. Виявлені ознаки було повідомлено водієві та запропоновано пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, від проходження якого, водій відмовилася, пояснюючи, що поспішає по справам. На питання водія про подальші її дії у разі відмови, поліцейською роз`яснено, що за це настає адміністративна відповідальність, передбачена ст. 130 КУпАП, про що поліцейський складає відповідний протокол, який в подальшому розглядає суд, при цьому водій повідомила, що все це знає, оскільки за освітою юрист. За цим послідувала повторна відмова водія від огляду та подальше оформлення матеріалів.

Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно установив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом із явними ознаками наркотичного сп`яніння та її відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Такі обставини не спростовуються доводами апеляційної скаргищодо відсутності ознак наркотичного сп`яніння, оскільки такі ознаки встановлюються поліцейським у межах його повноважень,який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння. Внаслідок чого була висунута вимога пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я та зафіксована відмова водія від його проходження. Отже, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що ставиться у вину ОСОБА_1 , дослідженими доказами доведена.

У відповідності до п. 2.5 ПДР проходження огляду на стан сп`яніння є обов`язком, а не правом водія і єдиним об`єктивним доказом відсутності ознак стали б результати пройденого водієм відповідно до встановленого законодавством порядку огляду у медичному закладі.

Посилання на недоведеність факту відмови ОСОБА_1 через некоректне роз`яснення поліцейською порядку проходження огляду із посиланням на можливість самозвернення, не є підставою для обґрунтованого сумніву у доведеності вини у порушенні п. 2.5 ПДР, оскільки одним із основних обов`язків водія, передбачених п. 1.3. ПДРє знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, зокрема і п. 2.5 ПДР.

Самостійне звернення ОСОБА_1 до медичного закладу ТОВ «НІКОЛАБ» 18.07.2026 з метою проведення дослідження та отримання доказів щодо відсутності наркотичного сп`яніння, не впливає на суть адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування водія у стані наркотичного сп`яніння, а саме за її відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є окремою складовою диспозиції ч. 1 ст. 130 КупАП.

Таким чином відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що не враховано водієм.

І дії поліцейських не призвели до звуження чи обмеження конвенційних та/або конституційних прав водія чи його основоположних свобод, не обмежили водія в можливостях ефективно використати свої права, в тому числі право пройти огляд у лікаря - нарколога у медичному закладі на вимогу працівника поліції. При цьому суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не мають значення для висновків про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не спростовують такого і доводи щодо відсутності належних доказів відсторонення водія від подальшого керування.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancisv. theUnitedKingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хтореалізувалисвоє право володітиавтомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певнувідповідальність та виконуватидодатковіобов`язки у правовому полі.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення.

Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними у даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стосовно розгляду судом І інстанції справи у відсутність ОСОБА_1 , то апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАПу відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Матеріали справи містять довідку про доставку повідомлення про день та час розгляду справи у додаток «Viber» та заяву про відкладення розгляду, яка надійшла суду після судового засідання.

При цьому, судом апеляційної інстанції поновлено право ОСОБА_1 на захист, поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу до розгляду, проведено дослідження доказів, на підставі яких постановлено рішення судом першої інстанції, а тому постанова місцевого суду з підстав, що вона не брала участі у розгляді справи судомпершої інстанції не може бути скасована, оскільки її відсутність у судовому засіданні не вплинула на правильність прийнятого рішення по суті.

Адміністративне стягнення накладене судом із додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_4 в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяС. А. Мазур