Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №737/931/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 737/931/25 Головуючий у 1 інстанції Рубаненко Н. Ю.

Провадження № 33/4823/814/26

Категорія -

П О С Т А Н О В А

24 вересня 2026 року місто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Лебеженко В.О., перевіривши апеляційну скаргу захисника Мотальова-Кравець В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

18 вересня 2026 року захисник Мотальова-Кравець В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на цю постанову суду, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Крім того, захисник Мотальова-Кравець В.Ю. подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.

В своєму клопотанні зазначає, що ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні, постанову суду за місцем реєстрації не отримував, є військовослужбовцем та, виконуючи свої посадові зобов`язання, не має можливості виїжджати з території бойових дій. Оскільки розгляд справи відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та копія постанови суду у строк, передбачений ст. 285 КУпАП не була вручена ОСОБА_1 , тому причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови вважає поважними. Просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання захисника відносно поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, суддя апеляційного суду дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку та повернення захиснику апеляційної скарги з таких підстав.

Так, частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений із поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Вищевказана норма ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права.

Апеляційний суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).

Норми діючого КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду.

Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.

Клопотання про поновлення строку не може носити формальний характер, а наведені в ньому обставини повинні доводитися заявником належними та допустимими доказами.

Стосовно заявленого стороною захисту клопотання на поновлення апеляційного оскарження, то апеляційну скаргу на постанову місцевого суду від 09.12.2025 було подано захисником лише 18.09.2026. При цьому ні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ані його захисник не навели жодних поважних причин, які б перешкоджали подати її в межах визначеного КУпАП строку.

Право на поновлення строку на оскарження судових рішень тлумачить і Європейський суд з прав людини.

Так, у рішенні “Устименко проти України” від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений скаржникові виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, як об`єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.

ЄСПЛ зауважує, що сторона, яка задіяна в ході судової справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним з критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника.

Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (рішення ЄСПЛ “Чірікоста і Віола проти Італії”).

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення також убачається, що апеляційну скаргу захисник подала до Куликівського районного суду Чернігівської області 18.09.2026, тобто із пропуском передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови від 09.12.2025 (майже через дев`ять місяців з моменту закінчення строку на апеляційне оскарження).

Суддя апеляційного суду звертає увагу, що матеріали справи про адміністративне правопорушення свідчать про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 був обізнаний щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №915574 від 02.11.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується його особистим підписом та поясненнями по суті порушення, вказаними у цьому протоколі (а.с.3). Також, ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом першої інстанції, а саме 21.11.2025, 09.12.2025, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення судової повістки (а. с. 16-17). Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 не подавав до місцевого суду будь-яких письмових заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки у судове засідання.

Наведене свідчить про те, що судом першої інстанції було вжито всіх передбачених законом заходів для повідомлення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи, забезпечення його участі у судовому засіданні, однак, останній не з`явившись на розгляд справи, і при цьому, не надавши суду відомостей про поважність причин неявки чи заяви про відкладення розгляду справи на інший день, позбавив себе можливості брати участь у розгляді справи та реалізувати інші, передбачені ст. 268 КУпАП, права.

Суддя апеляційного суду звертає увагу, що положеннями статті 268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у судовому засіданні, а тому справу може бути розглянуто під час її відсутності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що копія оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 09.12.2025 року була надіслана ОСОБА_2 11.12.2025 на адресу, яка міститься в матеріалах справи (а. с. 24). Цю копію постанови, згідно зворотнього повідомлення, останній отримав 16.12.2025 (а.с. 28), що свідчить про те, що судом 1 інстанції також було вжито всіх заходів для надіслання копії постанови у встановлений законом трьохденний строк особі, щодо якої її винесено, з метою забезпечення реалізації права подати апеляційну скаргу у передбачений законом строк.

Враховуючи вищенаведене, суддя апеляційного суду відхиляє доводи захисника про те, що ОСОБА_1 постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не отримував, оскільки ці обставини спростовуються матеріалами справи.

Крім того, згідно постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 80049373 від 28.01.2026 виконавче провадження з примусового виконання постанови суду №737/931/25, 3/737/539/25 від 09.12.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 34 000 грн закінчено, у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення (а.с. 34) і лише через сім місяців після цього, ОСОБА_1 укладає договір з адвокатом Мотальової-Кравець В.Ю. про надання правової допомоги б/н від 10 липня 2026 року, предметом якого є представлення інтересів Клієнта в судах першої та апеляційної інстанції щодо скасування протоколу за ст. 130 КУпАП, по справі №737/931/25 (а.с.50).

Суддя апеляційного суду звертає увагу, що зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, захисник Мотальова-Кравець В.Ю. не вказує, які саме об`єктивні причини перешкодили особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не був присутній на судовому засіданні, оскільки є військовослужбовцем і виконує службові обво`язки в умовах воєнного стану та не має можливості займатися приватними справами, апелянт не вказує на те, що саме ці причини позбавили ОСОБА_1 можливості оскаржити постанову в установлений законом строк, і при цьому, апелянтом не надано жодних доказів, які б підтверджували факт неможливості останнім особисто або через свого захисника підготувати та подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами та з урахуванням положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, відповідно до яких початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апелянтом в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, що у свою чергу свідчить про те, що підстави для поновлення такого строку відсутні, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути надана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання захисника Мотальової-Кравець В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Куликівського районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2025 року - відмовити.

Апеляційну скаргу разом з усіма додатками до неї повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддяВ. О. Лебеженко