Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №745/93/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 745/93/26

Головуючий у першій інстанції – Смаль І. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1633/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Любчика О.В.,

суддів Разгуляєвої О.В., Онищенко О.І.,

сторони справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон кредит»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 13 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ТОВ «Слон кредит» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 2097496 про надання споживчого кредиту від 08 лютого 2025 року в розмірі 83 359,98 грн, з яких: 31 999,98 грн заборгованість по тілу кредиту, 51 360,00 грн заборгованість по процентах за користування кредитом; судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 лютого 2025 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на підставі якого остання отримала кредит у розмірі 32 000,00 грн. В порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку остання добровільно не сплачує.

Рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 13 травня 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Слон кредит» заборгованість за договором № 2097496 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 08.02.2025 у сумі 78 415,98 грн, що складається з тіла кредиту – 31 999,98 грн, проценти за користування кредитом – 46 416,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Слон кредит» 2 504,50 грн в рахунок повернення судового збору. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з неї заборгованість в сумі 35 199,97 грн, з яких: 31 999,98 грн заборгованість по тілу кредиту, 3 199,97 грн заборгованість по процентах, вирішити питання судових витрат.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Представник посилається на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.

Вважає, що сума заборгованості за нарахованими процентами суперечить засадам, зазначеним в ч.6 ст.3 ЦК України. Визначений розмір процентів є непропорційно великою сумою компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості кредиту), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Вказує, що встановлення у договорі розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки, що в результаті становить 46 416 грн, є несправедливим з огляду на приписи статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відзив на апеляційну скаргу в порядку статті 360 ЦПК України не надходив.

Згідно із частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ухвали апеляційного суду від 19.06.2026 перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Як визначено ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 08 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2097496 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» у формі електронного документу (а.с.10-16).

Відповідно до реквізитів Договору № 2097496 від 08 лютого 2025 року, укладеного між сторонами, відповідачка підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е695».

Відповідно до п. 1.3. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 32 000,00 грн.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що строк кредиту - 360 днів, тобто з 08.02.2025 по 08.02.2026.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

ТОВ «Слон кредит» виконало свої зобов`язання за договором та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 32 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 через систему Pay Tech, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 07.01.2026 (а.с.21) про здійснення переказу коштів на вказаний рахунок та інформацією, витребуваною судом у банка-емітента АТ «Універсал Банк», який підтвердив, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 08.02.2025 надійшло зарахування коштів у розмірі 32 000,00 грн (а.с.50, 79).

Згідно з п.3.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом за процентною ставкою, якам діє у відповідний період користування кредитом та у межах строку кредиту, виходячи із фактичної кількості календарних днів у періоді, за який здійснено нарахування.

Відповідно до п.1.5. встановлено, що підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит).

Пунктом 1.5.2. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 09.03.2025.

Пунктом 1.5.2.1. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,05% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Споживач до 09.03.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 10.03.2025 (включно) до останнього дня строку кредиту (включно) (п.1.5.3 договору).

Згідно з п.1.7 договору денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 0,971% в день, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії; 0,814% в день, якщо застосовано знижену процентну ставку протягом періоду її дії.

Відповідно до п.5.1. цього Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів.

Невід`ємною частиною кредитного договору є паспорт споживчого кредиту (а.с.19-20), який також підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором В190, Заява-Анкета, яка підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е695 (а.с.9).

За розрахунком заборгованості ТОВ «Слон кредит» загальна сума заборгованості за кредитом станом на 01.12.2025 склала 99 359,98 грн, з них за тілом кредиту – 31 999,98 грн, нараховані відсотки 51 360,00, штраф 16 000,00 грн (а.с.22-27).

З вказаного розрахунку заборгованості ОСОБА_1 вбачається, що відповідачка на погашення заборгованості внесла 0,02 грн на оплату тіла кредиту та 27 264,00 грн – на погашення відсотків.

Між сторонами виник спір з приводу неповернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до чч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі, особливості укладання якого визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем нараховано за 08.02.2026 відсотки за кредитом в сумі 4 800,00 грн, тобто за ставкою 15%, що хоча і відповідає умовам договору (п. 1.5.1), однак суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому мають бути перераховані за вказаний період наступним чином: 32 000*1% = 320 грн. У зв`язку з цим, розмір відсотків нарахований позивачем за вказаний день має бути зменшений на 4 480 грн (4 800,00-320,00).

Також, за період з 09.02.2025 по 09.03.2025 проценти відповідач нараховував за ставкою 1,05 % день, тобто по 336,00 грн, що відповідає п.1.5.2.1 укладеного договору, але також суперечить вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» стосовно законодавчого обмеження денної процентної ставки.

За інший період проценти нараховані у відповідності до умов договору та не перевищують встановлений Законом України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки.

Загальний розмір нарахованих відсотків суд першої інстанції зменшив до 46416,00 грн.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за особливостями укладення кредитного договору в електронній формі шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е695», 08.02.2025 уклала договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №2097496 з ТОВ «Слон Кредит».

Отже, у відповідності до вимог частин 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідач ознайомилась та погодилась з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми кредиту, строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, розмір і тип процентної ставки та уклали в належній формі кредитний договір.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачкою за договором про надання кредиту виконало та надало їй кредит в сумі 32 000,00 грн.

Таким чином, встановивши факт укладення між позивачем та відповідачкою кредитного договору, а також факт отримання останньою коштів за договором кредиту та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору та у строки визначені сторонами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача, заборгованості за тілом кредиту в розмірі 31 999,98 грн, з урахуванням сплати нею 0,02 грн.

Щодо стягнення заборгованості за процентами у розмірі 46 416,00 грн, то колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки суд повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, здійснив правильний власний розрахунок заборгованості за процентами з врахуванням положень статті 8 закону України «Про споживче кредитування», яку Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінікових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року було доповнено пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінікових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день, з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день, з 20 серпня 2024 року - 1% від суми кредиту за кожен день.

Як убачається з матеріалів справи, що договір між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» був укладений 08 лютого 2025 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінікових послуг» (24 грудня 2023 року), отже, станом на дату укладення договору кредитодавець мав застосовувати у договірних відносинах максимальний розмір денної процентної ставки лише у розмірі 1%.

Разом з тим, із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за 08.02.2025 позивачем нараховано відсотки у розмірі 15%, за період із 09.02.2025 по 09.03.2025 позивачем нараховувалися відсотки у розмірі 1,05 % за кожен день користування кредитом, тоді як максимальний розмір не міг перевищувати 1,00 %, а тому за вказаний період судом першої інстанції вірно здійснено перерахунок нарахованих відсотків за користування кредитом з 08.02.2025 по 09.03.2025.

Отже, місцевий суд здійснив вірний перерахунок процентів відповідно до пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 46 416,00 грн.

Посилання відповідача на непомірний розмір відсотків не заслуговує на увагу, оскільки на час укладення кредитного договору вона була обізнана з процентною ставкою за користування кредитними коштами, орієнтовним розміром кредиту, загальною вартістю кредиту. Проте свої зобов`язання у визначений договором строк щодо повернення кредиту, сплати процентів виконувала не в повному обсязі.

Кредитний договір містить інформацію як про суму кредиту, так і детальний розпис його сукупної вартості, розмір процентних ставок, строк кредитування, строк дії договору, порядок розрахунків та всі інші істотні умови, передбачені законодавством України.

Відповідач взяла на себе зобов`язання за договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків та не виконала їх належним чином, у тому числі не повернула тіло кредиту та нараховані проценти за користування кредитними коштами в повному розмірі.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 5 статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Умови укладеного між сторонами кредитного договору не є нікчемними в силу положень частини 2 статті 215 ЦК України.

Отже, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодилася на визначені в ньому істотні умови кредитування та взяла на себе відповідні зобов`язання. При цьому, нерозуміння умов зобов`язання не звільняє сторону від його виконання. Це загальний принцип цивільного права, який означає, що особа, яка прийняла на себе зобов`язання, несе відповідальність за його виконання.

Слід також зазначити, що відповідач ОСОБА_1 не оспорювала умови договору про споживчий кредит у судовому порядку, про зміну його умов або про його тлумачення із позовом до суду не зверталася.

Умови укладеного договору про споживчий кредит є чіткими та не містять двозначних положень.

Крім того, як вже зазначено вище, судом першої інстанції здійснено власний перерахунок необхідних до стягнення відсотків за користування кредитом у відповідності до вимог законодавства про споживче кредитування, що узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до незгоди із стягнутими процентами за користування кредитними коштами.

Водночас, підстав для перерахування процентів до розміру, визначеного представником відповідача, апеляційний суд не вбачає.

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 13 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Судді: