Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №579/326/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №579/326/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Моргун О. В.

Номер провадження 33/816/1516/26 Суддя-доповідач Шинкаренко А. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Шинкаренко А. І. , з участю секретаря судового засідання Леоненко К.С., захисника Петрова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Петрова В.В. на постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 26 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Кролевецького районного суду Сумської області від 26 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі розмірі 665 грн 60 коп.

Судом установлено, що 08 лютого 2026 року о 16 год 32 хв у м. Кролевець по вул. Петрушенка ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагували на світло, сповільненість мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Петров В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 26 лютого 2026 року та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, захисник зазначає, що ОСОБА_1 із 12 жовтня 2024 року проходить військову службу у Збройних Силах України, у зв`язку з чим об`єктивно не міг отримувати судову кореспонденцію за місцем реєстрації. Крім того, м. Нікополь наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 внесено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії, без визначеної дати завершення. Постійні повітряні тривоги, на думку захисника, об`єктивно ускладнювали своєчасне отримання документів та ознайомлення захисника з матеріалами справи. Також захисник зауважує, що доставка постанови до електронного кабінету не є врученням її копії особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, у розумінні ч. 2 ст. 294 КУпАП, а доказів отримання ОСОБА_1 копії постанови суду матеріали справи не містять.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник Петров В.В. зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, чим позбавив останнього можливості реалізувати гарантовані ст. 268 КУпАП права. При цьому належних та достовірних доказів своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи матеріали не містять.

Крім того, захисник у апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції не містить відомостей про роз`яснення ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та про направлення його до закладу охорони здоров`я.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Петров В.В. у судовому засіданні підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Мотиви суду.

Заслухавши захисника Петрова В.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження постанови судді може бути поновлений особі, яка звертається з відповідним клопотанням.

Відповідно до вимог ст.285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Цілісне розуміння положень статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України дає підстави для висновку, що кожному гарантовано право на ефективні засоби юридичного захисту при реалізації права на апеляційний перегляд справи.

Апеляційним судом установлено, що оскаржувану постанову винесено 26 лютого 2026 року, а її текст доставлено до електронного кабінету захисника через підсистему «Електронний суд» 10 червня 2026 року. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, копію постанови оприлюднено 02 березня 2026 року та надано до неї загальний доступ.

Згідно з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, апеляційну скаргу захисник подав шляхом її надсилання через підсистему «Електронний суд» 06 серпня 2026 року, а 07 серпня 2026 року її зареєстровано в канцелярії суду першої інстанції, тобто після закінчення встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Разом із тим матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_1 копії постанови суду першої інстанції.

Як встановлено з доводів апеляційної скарги та наданих апеляційному суду пояснень, ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України та виконує бойові завдання у зоні активних бойових дій, що з урахуванням його службової діяльності й умов воєнного стану має певні обмеження у користуванні мобільним і поштовим зв`язком та мережею Інтернет.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних доказів отримання ОСОБА_1 копії постанови суду першої інстанції, а також необхідність забезпечення ефективної реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, гарантованого п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.

За таких обставин клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження постанови судді Кролевецького районного суду Сумської області від 26 лютого 2026 року — поновленню.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції під час розгляду справи та постановлення оскаржуваного судового рішення наведених вимог чинного законодавства належним чином не дотримав.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови, розгляд справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 відбувся за його відсутності. Суд першої інстанції зазначив, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Проте з матеріалів справи, зокрема долученого відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, встановлено, що ОСОБА_1 не був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно, не надавав своїх контактних даних, зокрема номера мобільного телефону, на який у подальшому судом було направлено смс-повідомлення про час, дату та місце судового розгляду.

Крім того, заявка на отримання судових повісток і повідомлень в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлення не містить підпису особи на підтвердження згоди на отримання судових повісток і повідомлень в електронному вигляді, що суперечить вимогам Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28.

Положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови вжиття судом заходів для її своєчасного сповіщення про місце та час розгляду справи, за наявності даних про таке її сповіщення та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи викладене, матеріали справи не містять даних про належне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про місце та час розгляду, а тому розгляд справи 26 лютого 2026 року було безпідставно проведено за відсутності ОСОБА_1 , чим безумовно порушено його право на захист та право на участь у судовому розгляді.

За таких обставин апеляційний, з огляду на допущене судом першої інстанції порушення вимог ч.1 ст. 268 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови судді та прийняття нової постанови, як це передбачено п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, з метою відновлення порушеного права ОСОБА_1 на захист.

Перевіряючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 130 КУпАП, зокрема, передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в доказах, зібраних уповноваженими особами та досліджених судом апеляційної інстанції, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 586309 від 08 лютого 2026 року, складеним уповноваженою особою - інспектором ВП № 1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Лозовським В.О. за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- направленням від 08 лютого 2026 року на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в КП «Кролевецька лікарня» з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння;

- довідкою начальника ВП № 1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Єрохова В., відповідно до якої на ім`я громадянина ОСОБА_1 видано посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане Дніпропетровським відділенням РЕР УДАІ УМВС України у Дніпропетровській області, категорії «В»;

- відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції та відеореєстратора службового автомобіля, на яких зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем, виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння, пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп?яніння та відмову від його проходження у найближчому закладі охорони здоров`я.

Зазначені докази зібрані у встановленому законом порядку, є належними та допустимими, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Підстав ставити їх під сумнів у апеляційного суду немає.

На відеозаписах, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення та досліджених судом апеляційної інстанції, зафіксовано, що 08 лютого 2026 року о 16 год 32 хв у м. Кролевці по вул. Петрушенка працівниками поліції було зупинено автомобіль марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки документів та подальшого спілкування з водієм працівники поліції виявили у ОСОБА_1 явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, сповільненість мови, а також виражене тремтіння пальців рук.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу І та розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я.

Проте на законну вимогу працівників поліції ОСОБА_1 відповів категоричною відмовою. У подальшому, ігноруючи повідомлення працівника поліції про його відсторонення від керування транспортним засобом, ОСОБА_1 демонстративно зачинив двері автомобіля та залишив місце події, поїхавши у невідомому напрямку.

Зазначені відеозаписи відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки містять відомості, що підтверджують обставини події адміністративного правопорушення, зокрема факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, пропозицію працівників поліції пройти огляд та відмову від його проходження.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що долучені до матеріалів справи відеозаписи є належними та допустимими доказами, які у сукупності з іншими письмовими доказами підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту пропонування водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Як встановлено з переглянутих апеляційним судом відеозаписів із нагрудної камери, поліцейський безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу чітко та неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я. Дана обставина зафіксована за допомогою технічного приладу відеофіксації в режимі реального часу, що у розумінні ст. 251 КУпАП є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, матеріалами справи та відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду не шляхом мовчазної незгоди, а висловив категоричну відмову, після чого самовільно залишив місце зупинки транспортного засобу, унеможлививши подальше оформлення матеріалів на місці.

Таким чином, доводи захисника про недоведеність факту пропонування ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння не знаходять свого підтвердження під час апеляційного розгяду.

Щодо доводів захисника про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 правові наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, апеляційний суд зазначає таке.

Як встановлено з матеріалів справи та досліджених відеозаписів, працівники поліції розпочали процедуру пропонування огляду та роз`яснення відповідних положень закону, проте ОСОБА_1 своєю активною деструктивною поведінкою — категоричною відмовою слухати, зачиненням дверей автомобіля та самовільним залишенням місця зупинки транспортного засобу — унеможливив завершення процесуальної процедури, зокрема повне роз`яснення наслідків такої відмови.

Особа не може посилатися на недотримання працівниками поліції формальних процедур (зокрема роз`яснення наслідків) у ситуації, коли сама своєю протиправною поведінкою перешкодила виконанню поліцейськими їхніх службових обов`язків та свідомо ухилилася від подальшого спілкування й оформлення матеріалів справи.

За таких обставин посилання захисника на порушення процедури роз`яснення наслідків є безпідставним, оскільки відсутність повного роз`яснення сталася виключно через наслідки умисних дій самого водія ОСОБА_1 , який самовільно залишив місце події.

Докази, зібрані у справі, у своїй сукупності відповідають критеріям належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Зі змісту ст. 33 КУпАП вбачається, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах статті, яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.

З урахуванням положень ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, даних про його особу та інших обставин справи, апеляційний суд вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання захисника Петрова В.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Петрова В.В., задовольнити частково.

Постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 26 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 , скасувати.

Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуШинкаренко А. І.