Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №127/19734/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/19734/26

Провадження № 33/801/980/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванченко Я. М.

Доповідач: Матківська М. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В.,

розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Заборського Олександра Валентиновича

на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

Встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682463, який складено 03 червня 2025 року о 01 год 29 хв, водій ОСОБА_1 02 червня 2026 року о 23:58 в м. Вінниці, по вул. Академіка Янгеля, 10, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: вул. Пирогова, 109, результат позитивний - 1,62‰. Висновок лікаря №0441 від 03 червня 2026 року. Дана подія фіксувалась на безперервний портативний відеореєстратор 472310, 472799.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2026 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. на користь держави.

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Заборський О. В., вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою, такою що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції неправомірно розглянув справу за відсутності правопорушника та його захисника, хоча суд був повідомлений про неможливість участі у засіданні та проігнорував клопотання про відкладення розгляду справи. Оскаржувана постанова не містить жодної оцінки поданого 02 вересня 2026 року клопотання, не містить мотивів його відхилення і навіть заперечує сам факт його подання. Таким чином адвокат вважає порушеним конституційне та конвенційне право ОСОБА_1 на захист та професійну правничу допомогу. При цьому порушення права на захист не може виправдовуватись помилковим посиланням суду першої інстанції на «скорочені строки розгляду», особливо враховуючи, що відповідно до ст. 38 КУпАП цей строк становить один рік з дня вчинення правопорушення. Подія, за версією поліції, мала місце 02 червня 2026 року, тоді як оскаржувану постанову винесено 02 вересня 2026 року. Тому відкладення одного судового засідання з метою забезпечення участі захисника не створювало реальної загрози спливу строку притягнення до відповідальності.

Крім того, в апеляційній скарзі захисник зазначає, що суд формально відхилив клопотання про судово-медичну токсикологічну експертизу, не дослідив у постанові первинні документи медичного огляду та фактично переклав на ОСОБА_1 обов`язок доводити відсутність стану сп`яніння шляхом самостійного повторного огляду. За таких умов висновок про доведеність вини поза розумним сумнівом є передчасним.

17 вересня 2026 року до суду надійшли клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Заборського О. В.: клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщеннями суду з використанням власних технічних засобів; клопотання про повне дослідження доказів в матеріалах справи; клопотання про призначення експертизи.

22 вересня 2026 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Заборського О. В. про долучення до матеріалів справи скарги до Вищої ради правосуддя на суддю Вінницького міського суду Вінницької області, котрий здійснював розгляд справи у суді першої інстанції та ухвалив оскаржувану постанову.

Суд апеляційної інстанції при здійсненні підготовки справи до розгляду вирішив задовольнити: клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Заборського О. В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщеннями суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Заборський О. В. доводи викладені у апеляційній скарзі підтримав, просить її задовольнити. Подані клопотання підтримав. Заперечив проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку 15 вересня 2026 року повідомлення у додаток «Viber» (а. с. 88) та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R068171025013, згідно якого судова повістка вручена ОСОБА_1 17 вересня 2026 року. Причин неявки не повідомив.

Відповідно до частин 5 і 6 статті 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційним судом враховується, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, згідно ч. 3 ст. 268 КУпАП, а апеляційний перегляд справи має бути здійснений протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду, згідно ч. 4 ст. 294 КУпАП.

Розглянувши решту заявлених клопотань сторони захисту апеляційний суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Щодо клопотання про повне дослідження всіх зібраних доказів, наявних у матеріалах справи, у тому числі долучений відеозапис шляхом його перегляду саме під час проведення судового засідання, апеляційним судом задоволено.

Водночас апеляційний суд під час перегляду справи досліджує матеріали провадження в повному обсязі, всебічно та об`єктивно, надаючи належну правову оцінку кожному доказу окремо та їх сукупності. При цьому участь у судовому засіданні забезпечує учасникам провадження можливість надавати пояснення та брати участь у дослідженні доказів відповідно до прав, передбачених главою 21 КУпАП.

Щодо клопотання про призначення експертизи слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, в тому числі і заявляти клопотання.

Відповідно частини 1 статті 271 КУпАП захисник має право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Згідно ч. 1 ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Обов`язковими умовами призначення судової експертизи є неможливість з`ясування фактичних обставин справи з інших джерел доказів, а також пов`язана з цим потреба у професійних знаннях поза межами загальновідомих, загальнодоступних та правових знань. Ці умови безпосередньо залежать від предмета доказування у справі.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона призначається у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у поданому клопотанні про призначення експертизи захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Заборський О. В. помилково ототожнює порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з проходженням огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту матеріалів справи, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 № 682463 від 03 червня 2026 року та Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 червня 2026 року, вбачається, що огляд ОСОБА_1 проводився на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 – результат 1,72 проміле; Alcotest 6820 – результат 1,62 проміле (а. с. 4).

Згідно пункту 2 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01 січня 2016 року, встановлено, що засоби вимірювальної техніки – це засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

До засобів вимірювальної техніки належать, зокрема, вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Відтак газоаналізатор виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA, за допомогою якого проведено огляд ОСОБА_1 , є спеціальним технічним засобом для вимірювання вмісту алкоголю у повітрі, що видихається. Отже, огляд проведено належним та допустимим способом із застосуванням передбаченого законодавством спеціального технічного засобу.

Посилання захисника на необхідність проведення експертизи та витребування біологічних зразків ОСОБА_1 , як і на положення пунктів 8, 14, 20 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, є безпідставними, оскільки не враховують положення пункту 6 цього розділу, відповідно до якого лабораторні дослідження біологічних зразків проводяться для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, що спричинили стан сп`яніння. Зазначені положення не передбачають обов`язкового проведення лабораторного дослідження біологічних зразків для підтвердження стану алкогольного сп`яніння, встановленого за результатами огляду із застосуванням спеціального технічного засобу.

Отже, з урахуванням правової кваліфікації правопорушення, фактичних обставин справи та причинно-наслідкового зв`язку між ними, зазначені обставини можуть бути повною мірою встановлені шляхом дослідження та оцінки наявних у матеріалах провадження доказів.

Крім того, як встановлено по справі, під час медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння зразки біологічного середовища у ОСОБА_1 не відбиралися.

Апеляційний суд вважає, що матеріали провадження містять достатню сукупність доказів для вирішення справи по суті, а встановлення обставин, що мають значення для її правильного вирішення, не потребує спеціальних знань та залучення експерта. За таких обставин підстав для призначення експертизи немає, у зв`язку з чим відповідне клопотання до задоволення не підлягає.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозаписи із нагрудних камер поліцейських, дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, проте не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз`яснень, наданих у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами частин 1 і 2 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція).

Так, згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Пунктом 2 розділу ІІІ інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Його вина підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682463 від 03 червня 2025 року, згідно якого водій ОСОБА_1 02 червня 2026 року о 23:58 в м. Вінниці, по вул. Академіка Янгеля, 10, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: вул. Пирогова, 109, результат позитивний - 1,62‰ (а. с. 2);

- висновком КНП ВОКПЛ ім. акад О. І. Ющенка № 0441 від 03 червня 2026 року, згідно якого ОСОБА_1 03 червня 2026 року о 00:50 год перебував у стані алкогольного сп`яніння, алкотест 6820 – 1,72 ‰, 6820 – 1,62 ‰ (а. с. 4);

- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано подію, що мала місце при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682463 від 03 червня 2025 року, а саме те, що ОСОБА_1 , котрий керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння на вимогу поліцейських у встановленому законом порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в КНП ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка. Результат огляду: перебуває у стані сп`яніння Alcotest 6820 – 1,72 ‰, Alcotest 6820 – 1,62 ‰ (а. с. 4).

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, який підтверджено відповідними результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного лікарем у закладі охорони здоров`я, що зафіксовано технічними засобами відеозапису.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Фактично доводи апеляційної скарги стосуються виключно незаконності розгляду справи у відсутності правопорушника ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Заборського О. В., порушення таким чином права на захист правопорушника, а також незгоду захисника із результатами розгляду поданих ним клопотань.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що адміністративний матеріал надійшов до суду першої інстанції 05 червня 2026 року (а. с. 8). ОСОБА_1 неодноразово належним чином викликався у судові засідання, шляхом направлення судових повісток в додатку Viber, і котрі так само неодноразово відкладались за клопотаннями захисників (а. с. 15, 27, 49, 64).

Крім того, до участі у справі було залучено відразу трьох адвокатів АБ ЮК «ПРАСОЛОВ та ПАРТНЕРИ» – спочатку адвоката Грабіка М. С. (а. с. 10-14), згодом адвоката Прасолова І. В. (а. с. 16-21) та адвоката Заборського О. В. (а. с. 28-33), що підтверджує реалізацію ОСОБА_1 свого права на захист.

Апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021, відповідно до якої зацікавлена сторона зобов`язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомлення з рухом провадження у справі.

Проте, ОСОБА_1 не виявив належної ініціативи у реалізації своїх процесуальних прав та фактично участі у розгляді справи в суді першої інстанції не брав, свідомо затягуючи розгляд справи.

При цьому окрім самого правопорушника цікавитись розглядом справи, брати в ньому активну участь мали змогу і його представники – адвокати АБ ЮК «ПРАСОЛОВ та ПАРТНЕРИ».

З урахуванням участі у справі захисників, ОСОБА_1 було достеменно відомо про призначення судових засідань, а також він мав можливість надати свої пояснення через захисників.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

А отже, апеляційний суд не вбачає порушення прав ОСОБА_1 при розгляді справи за його відсутності, оскільки презюмується належне виконання захисником ОСОБА_1 – адвокатом Заборським О. В. своїх професійних обов`язків перед клієнтом, зокрема щодо інформування останнього про хід розгляду справи, правову позицію та процесуальні права і обов`язки, оскільки доказів зворотного суду не надано, а участь самого правопорушника при розгляді цієї категорії справ не обов`язкова.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та права на апеляційне оскарження постанови суду, процесуальні права ОСОБА_1 поновлені шляхом звернення до апеляційного суду і під час апеляційного розгляду судом безпосередньо повно та всебічно перевірені докази, якими обґрунтовуються обставини вчинення правопорушення та заперечення правопорушника, які викладені в апеляційній скарзі.

Посилання в апеляційній скарзі на ненадання судом першої інстанції належної оцінки клопотанням сторони захисту апеляційний суд відхиляє, оскільки вони не містять доводів, які б спростовували встановлені судом обставини чи ставили під сумнів факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин відповідні посилання фактично зводяться до надмірного формалізму та не мають правового значення для правильного вирішення справи.

Доводи захисника щодо безпідставної відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи спростовуються наведеними вище мотивами, з яких апеляційний суд відмовив у задоволенні аналогічного клопотання під час апеляційного розгляду.

Отже, узагальнені доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин та наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону. Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно; вина ОСОБА_1 доведена повністю, в зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначене судом адміністративне стягнення повністю відповідає вимогам статті 33 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Заборського Олександра Валентиновича залишити без задоволення.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяМ. В. Матківська