Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №748/1638/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1502/26

Єдиний унікальний № 748/1638/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді: Майбороди С.М.,

за участю секретаря Пасько К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 14.05.2025 року в розмірі 24227 грн 12 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що 14.05.2025 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank. Пройшовши реєстрацію відповідач підписав Анкету-заяву клаєнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна карта НОМЕР_1 . АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, в наслідок чого утворилась заборгованість станом на 06.04.2026 в розмірі 24227,12 грн, в тому числі : 17505,31 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, 5175,60 грн – заборгованість за пенею, 1546,21 грн – заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08.06.2026 справу прийнято до провадження Чернігівського районного суду Чернігівської області та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі із зазначенням про підтримання позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за місцем реєстрації, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не надав.

З урахуванням того, що відповідач в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином, відзиву на позов не надав, в поданій заяві позивач не заперечує щодо заочного розгляду справи, суд прийшов до висновку щодо заочного розгляду справи на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено наступне.

14.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг і цього ж дня підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім`я (п. 1). Відповідач просить встановити кредитний ліміт на суму до 500000 грн (в залежності від суми, погодженої банком та відображеної у мобільному застосунку). У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарнх днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом (п. 2). Відповідач засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису (п. 4). Відповідач погоджується, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинність (п. 5) (а.с. 14-16).

Також ОСОБА_1 підписав запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» (а.с. 17-18), у якому погодився, що це запевнення є невід`ємною частиною анкети-заяви до договору та підтвердив: отримання примірника договору в мобільному додатку «Monobank»; своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладення ним договору; зобов`язався виконувати умови договору; беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (п. 3).

Електронним підписом також підписано Паспорт споживчого кредиту Чорної карти monobank (а.с.18 зворот-20).

У відповідності до довідки про відкриття рахунку та довідки про наявність рахунку від 06.04.2026, ОСОБА_1 у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрито рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (а.с.21, 23).

Згідно довідки про розмір встановленого ліміту від 06.04.2026, ОСОБА_1 за картою НОМЕР_1 встановлено 5000 грн кредитного ліміту (а.с.22).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 14.05.2025, укладеного між АТ «Універсал Банк» і клієнтом ОСОБА_1 станом на 06.04.2026, яка складає 24227,12 грн, з яких: загальний залишок боргу за наданим кредитом (тілом кредиту) 17505,31 грн, загальний залишок боргу за відсотками 0,00 грн, борг за пенею 5175,60 грн, борг за порушення грошового зобов`язання 1546,21 грн (а.с. 11);

Відповідно до виписки про рух коштів по карті від 06.04.2026, ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, сума витрат по карті складає 31517,12 грн, сума зарахувань - 7290,00 грн, сума заборгованості – 24227,12 грн (а.с. 13).

Також, позивачем надано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank у редакції, чинній з 24.11.2021 (протокол №46 від 24.11.2021) (а.с. 24-30); Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 33-35); Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 35 зворот); Тарифи карток monobank (а.с. 11-27, 94-11).

Водночас, окрім анкети-заяви, запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, Паспорту споживчого кредиту, надані банком Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту, Тарифи не містять підпису позичальника, зокрема й електронного/удосконаленого електронного підпису.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом положень статей 526, 530, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором (договором позики) банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1). У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ч. 2).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами ч. 3-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

У ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду з позовом, АТ «Універсал Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 24227,12 грн, як складається із загального залишку боргу за наданим кредитом 17505,31 грн, боргу за пенею 5175,60 грн, боргу за порушення грошового зобов`язання 1546,21 грн.

На підтвердження заявлених вимог позивач надав до суду Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|UniversalBank від 24.11.2021, що набули чинності з 27.11.2021, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості, виписку про рух коштів по рахунку.

Водночас, як вищезазначалось, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|UniversalBank, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту, Тарифи не містять підпису відповідача, зокрема й електронного/удосконаленого електронного підпису, які не можуть бути складовими частинами кредитного договору.

Підписання ж відповідачем Паспорту споживчого кредиту та ознайомлення з ним, не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в Паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20).

Суд також зауважує, що надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|UniversalBank, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Водночас у підписаній сторонами анкеті-заяві зазначені лише відомості про поточний рахунок, бажаний кредитний ліміт у розмірі до 500000 грн та що у разі виходу з пільгового періоду, який складає до 62 календарнх днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Натомість вказана анкета-заява взагалі не містить визначення домовленості сторін про інші види відсотків, їх розмір, умови та періоди нарахування, неустойку (пеня, штраф) тощо. При цьому із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем при обрахунку заборгованості застосовано у різні періоди різні види процентної ставки: поточна - 74,4%, за порушення грошового зобов`язання - 37,2%, а також нараховувалась пеня.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10.11.2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) визначено, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних відносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.

Оцінюючи поведінку та спосіб ведення справи АТ «Універсал Банк», суд враховує те, що банк є професійним учасником ринку надання фінансових послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ, тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою фінансовою установою. З урахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.

Оскільки ОСОБА_1 є споживачем кредитних послуг, саме на банк покладається обов`язок дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» при укладенні правочину з певним обмеженням дії принципу свободи цивільного договору зі сторони кредитора.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) зроблено висновок, що підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може вважатись договором приєднання, у випадку відсутності у такій анкеті домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а також відсутності підтверджень конкретних запропонованих Умов та правил банківських послуг.

У постанові Верховного Суду від 09 січня 2020 року у справі №643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Встановивши, що анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту».

Тому, в даному випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.monobank.ua) неодноразово змінювалися АТ «Універсал Банк».

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату інших відсотків, окрім процентів на кредит у разі виходу з пільгового періоду, пені та комісії, надані банком Умови та Правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відтак, єдиним документом, із наданих позивачем до суду, який містить підпис відповідача та підтверджує виникнення кредитних правовідносин, є заява-анкета до договору про надання банківських послуг від 14.05.2025, у якій взагалі не згадується про обов`язок відповідача сплачувати відсотки за порушення грошового зобов`язання, зокрема за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу в подвійному розмірі від базової процентної ставки, про які йдеться мова у п. 5.14 розділу ІІ Умов та правил, а також штрафні санкції, на стягненні яких наполягає позивач.

Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості нарахування відповідачу процентів за порушення грошового зобов`язання та пені, які позивач вказав у розрахунку заборгованості за договором, банком до суду не надано.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; п. 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19, провадження №12-57гс21).

Разом з тим, із наявної в матеріалах справи виписки по рахунку за період з 14.05.2025 по 01.04.2026 слідує, що ОСОБА_1 отримував від АТ «Універсал Банк» кредитні кошти та активно користувався ними, в тому числі й спрямовував на погашення кредитної заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такі ж висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 22.11.2023 у справі № 619/1384/21, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.

Таким чином, саме виписка по картковому рахунку є належним і допустимими доказом, що підтверджує виконання позивачем умов договору в частині встановлення відповідачу кредитного ліміту та користування позичальником кредитними коштами.

Тому, установивши, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження добровільної сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» 17505,31 грн залишку заборгованості за наданим кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 24227,12 грн. Судом стягнуто 17505,31 грн, тобто позовні вимоги задоволені на 72,26% (17505,31 х 100 : 24227,12). За таких підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2404 грн 80 коп. (3328,00 х 72,26% : 100).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.05.2025 року у розмірі 17505 (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ять) грн. 31 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» 2404,80 грн судового збору.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд.54/19.

Відповідач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса : АДРЕСА_1 .

Суддя С. М. Майборода