Суд: Ріпкинський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 23 вересня 2026 р.
Справа: №743/1262/26
Суддя: Макаревич Я. М.
Справа № 743/1262/26
Провадження №3/743/486/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року селище Ріпки
Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревич Я.М., за участю секретаря судового засідання Середи Т.Г., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його законного представника - матері ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ріпки справу про адміністративні правопорушення, вчинені:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючим за адресою: в АДРЕСА_1 ,
кваліфіковані за частиною 1 статті 130, частиною 5 статті 121 та частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
18.08.2026 о 21 годині 10 хвилин по вулиці Поліська, 117, в селищі Добрянка Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом BASAS PULSAR, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив вимоги підпункту а) пункту 2.1 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, далі - ПДР).
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав, пояснив, що захотілось покататись на мотоциклі.
Законний представник ОСОБА_1 - його мати ОСОБА_2 поянила, що транспортний засіб зареєстрований на ОСОБА_3 , але викуплений у нього і поки що не перереєстрований. Мотоцикл придбаний для користування сину. Крім того ОСОБА_2 пояснила, що не вбачає чогось незаконного в передачі транспортного засобу в користування сину, який не має права керування транспортними засобами. Свідомо дозволяє це робити сину.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2 , оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддею досліджено всі обставини справи у їх сукупності, які підтверджуються зібраними доказами, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 842858 від 18.08.2026, копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 842859 від 18.08.2026, копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 842820 від 18.08.2026, відеозаписі з бодікамери поліцейського.
Зібрані у справі докази є належними та допустимими, одержані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не встановлено.
Відповідно до статті 221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно з вимогами статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення їх в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Статтею 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення, а саме адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 2 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність в діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2
статті 126 КУпАП, в частині керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами.
Водночас, заслухавши пояснення матері ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , суддею постановлено у справі окрему ухвалу щодо останньої.
Крім того, 18.08.2026 о 21 годині 10 хвилин по вулиці Поліська, 117, в селищі Добрянка Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом мотоциклом BASAS PULSAR, д.н.з. НОМЕР_2 , перевозив пасажира, у якого не було мотошолома, чим порушив вимоги пункту 2.3 г) ПДР.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 5
статті 121 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав, пояснив це правопорушення тим, що пасажир не має у власності шолому.
Суддею досліджено всі обставини справи у їх сукупності, які підтверджуються зібраними доказами, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 842820 від 18.08.2026, копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 842858 від 18.08.2026, копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 842859 від 18.08.2026, відеозаписі з бодікамери поліцейського.
Зібрані у справі докази є належними та допустимими, одержані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не встановлено.
Частина 5 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до пункту 2.3 г) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність в діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5
статті 121КУпАП, в частині перевезення пасажира, у якого не було мотошолома. Вина
ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами.
Крім того, 18.08.2026 о 21 годині 10 хвилин по вулиці Поліська, 117, в селищі Добрянка Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом BASAS PULSAR, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чимпорушив пункт 2.5 ПДР.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав, пояснив, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки злякався поліцейських.
Законний представник ОСОБА_1 - його мати ОСОБА_2 поянила, що вона не бачила у сина явних ознак алкогольного сп`яніння.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2 ,оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також в передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Тобто, доказування підлягають дві обов`язкові складові: факт керування транспортним засобом та перебування у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 6 розділу І та пункту 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.
Доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема відеозаписами, підтверджується як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і відмова останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність в діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1
статті 130 КУпАП, в частині відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами.
При вирішенні питання накладення адміністративного стягнення суддя враховує приписи частини 2 статті 36 КУпАП, відповідно до якої якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Більш серйозним правопорушенням, виходячи з тяжкості адміністративного стягнення, є частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно зі статтею 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
При цьому, відповідно до статті 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 241 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених зокрема статтями 121, 126, 130 вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.
В матеріалах справи відсутні дані про заподіяну в результаті такого правопорушення майнову шкоду.
Суддя наголошує, що керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не отримував посвідчення водія.
Згідно частиною 4 статті 30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Обмеження щодо застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до осіб, яку такого права не мають, положеннями КУпАП не передбачено.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 дійшла висновку, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Враховуючи особу правопорушника, обставини скоєного правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, суддя вважає правильним накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
Керуючись статтями, 121, 126, 130, 221, 245-249, 251, 252, 276-279, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, частиною 5 статті 121 та частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень статті 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого на оскарження.
Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua