Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №742/4354/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2918/26

Єдиний унікальний № 742/4354/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки в порядку загального провадження цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Попова Сергія в інтересах держави в особі Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національний природний парк «Нижньосульський», про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду,

встановив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У серпні 2026 Перший заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Попов Сергій звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в особі Оржицької селищної ради шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 8985 грн .

Аргументує свої вимоги тим, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії НС №000926 від 24.03.2026, складеного начальником Полтавського ПНДВ, встановлено, що ОСОБА_1 24.03.2026 року, близько 20 год 15 хв на річці Сула на території НПП «Нижньосульський» в районі с.Чутівка Лубенського району, Полтавської області, здійснював вилов риби з берега забороненим методом лову, а саме: багріння із забороненою насадкою типу драч, незаконно виловив рибу лящ у кількості 1 штука, чим порушив п.3.8 Режиму використання водних живих біоресурсів та пересування плавзасобів у межах території НПП «Нижньосульський», тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.91 КУпАП – порушення інших вимог режиму території та об`єктів природно-заповідного фонду.

Постановою Оржицького районного суду Полтавської області від 05.05.2026 у справі №543/237/26, яка набрала законної сили 16.05.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Відповідно до інформації, наданої в листі НПП «Нижньосульський» від 01.06.2026 № 404/2026, питання відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду, ОСОБА_1 не вирішено.

Загальна сума шкоди, заподіяної протиправними діями ОСОБА_1 згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 №575 становить 8985,60 грн. за незаконний вилов риби «лящ» в кількості 1 шт.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 8985,60 грн.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження на 08 год 30 хвилин 23 вересня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання прокурор не з`явився, але попередньо надав заяву в якій просить розглянути справу без його участі позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але попередньо надав заяву в якій просить розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи Національного природного парку «Нижньосульський» в судове засідання не з`явився, але попередньо надав заяву в якій просить розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії НС №000926 від 24.03.2026, складеного начальником Полтавського ПНДВ Козаковим В.О., встановлено, що ОСОБА_1 24.03.2026 року, близько 20 год 15 хв на річці Сула на території НПП «Нижньосульський» в районі с.Чутівка Лубенського району, Полтавської області, здійснював вилов риби з берега забороненим методом лову, а саме: багріння із забороненою насадкою типу драч, незаконно виловив рибу лящ у кількості 1 штука, чим порушив п.3.8 Режиму використання водних живих біоресурсів та пересування плавзасобів у межах території НПП «Нижньосульський», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.91 КУпАП – порушення інших вимог режиму території та об`єктів природно-заповідного фонду(а.с.17,18)

Згідно з постанови Оржицького районного суду Полтавської області від 05.05.2026 у справі №543/237/26, яка набрала законної сили 16.05.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 24.03.2026 року, близько 20 год 15 хв на річці Сула на території НПП «Нижньосульський» в районі с.Чутівка Лубенського району, Полтавської області, здійснював вилов риби з берега забороненим методом лову, а саме: багріння із забороненою насадкою типу драч, незаконно виловив рибу лящ у кількості 1 штука, чим порушив п.3.8 Режиму використання водних живих біоресурсів та пересування плавзасобів у межах території НПП «Нижньосульський», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.91 КУпАП(а.с.20,21)

Відповідно до розрахунку збитків заподіяних порушенням природоохоронного законодавства у межах території НПП «Нижньосульський» від 24.03.2026 року, ОСОБА_1 незаконно добуто у межах НПП «Нижньосульський» рибу лящ у кількості 1 шт, чим завдано збитків на суму 8985 грн 60 коп(а.с.19)

Відповідно до довідки НПП «Нижньосульський» Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 25.03.2026, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» та «Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду підприємствами, установами, організаціями та громадянами» з урахуванням індексу інфляції за 2025 рік, який встановив 108 % проведено розрахунок збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства у межах території НПП «Нижньосульський» громадянином ОСОБА_1 , який незаконно добуто у межах НПП «Нижньосульський» рибу лящ у кількості 1 шт, чим завдано збитків на суму 8985 грн 60 коп(а.с.22,23).

Відповідно до листа Лубенської окружної прокуратури Полтавської області на адресу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області встановлено, що ОСОБА_1 не сплачено розмір шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду на території Національного природного парку«Нижньосульський» на загальну суму 8985 грн 60 коп(а.с.24-28)

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.66Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно ч.3 ст.40 КУпАП питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Положеннями п.п. "а", "б" абз. 1 ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Стаття 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» надає повноваження посадовим особам органів рибоохорони, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення, такої діяльності.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для висновку про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі і риби із середовища їх перебування, є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року №575 затверджені такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів.

Згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У пункті 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року №1126, вказано, що застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

Відомостей про відшкодування шкоди на момент розгляду справи в суді матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 червня 2019 року у справі №154/2094/16-ц (провадження №61-12781св18).

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду у цивільних справах за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Обов`язок доказування відсутності вини у деліктних правовідносинах покладається на відповідача.

Судом встановлено, що постановою Оржицького районного суду Полтавської області від 05.05.2026 у справі №543/237/26, яка набрала законної сили 16.05.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн, за те, що ОСОБА_1 24.03.2026 року, близько 20 год 15 хв на річці Сула на території НПП «Нижньосульський» в районі с.Чутівка Лубенського району, Полтавської області, здійснював вилов риби з берега забороненим методом лову, а саме: багріння із забороненою насадкою типу драч, незаконно виловив рибу лящ у кількості 1 штука, чим порушив п.3.8 Режиму використання водних живих біоресурсів та пересування плавзасобів у межах території НПП «Нижньосульський», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.91 КУпАП.

Загальна сума шкоди завдана ОСОБА_1 , пов`язана з порушенням природного законодавства за незаконний вилов риби у межах території НПП «Нижньосульський», а саме: ляща в кількості одна штука, становить 8985 грн 60 коп.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів відсутності його вини у спричинені шкоди завданої навколишньому природному середовищу.

Таким чином, судом установлено, що відповідачем завдано матеріальної шкоди рибним запасам України, шкода не відшкодована, що порушує інтереси позивача, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем чинного законодавства, прямого причинного зв`язку та розміру шкоди, тому звернення до суду є обґрунтованим та позовна заява підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у розмірі 8985 грн 60 коп.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1,2 стаття141 ЦПКУкраїни встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3328 грн 00 коп в рахунок відшкодування коштів сплачених за судовий збір при подачі позовної заяви.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Першого заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Попова Сергія в інтересах держави в особі Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національний природний парк «Нижньосульський», про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ-21054106, UA928999980333109331000016698, отримувач ГУК у Полтавській області/тг смт.Оржиця/24062100 код ЄДРПОУ 37959255, відшкодування шкоди у сумі 8985 (вісім тисяч дев"ятсот вісімдесят п"ять) грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Полтавської обласної прокуратури (м.Полтава, вул.1100 річчя Полтави, 7, р/р №UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації бюджету 2800) 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп судового збору сплаченого при подачі позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО