Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №750/4216/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4216/26

Провадження № 2/750/2551/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря – Левченка К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,

в с т а н о в и в:

у квітні 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення суми надміру виплаченої пенсії в розмірі 19885грн. 04 коп.

Обгрунтувано позов тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області за зверненням ОСОБА_1 (далі – відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.04.2019 року було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі – Закон України № 1058), яку відповідач отримувала до липня 2022. З 15.07.2022 відповідача згідно заяви було переведено на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі – Закон України №2262-ХІІ). З 31.01.2024 згідно заяви відповідача відбувся перехід з виду на вид, а саме з пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України № 2262-XII на пенсію за віком по Закону № 1058. При опрацюванні електронної пенсійної справи в лютому 2024 року (перехід з ДКГ) при обчисленні середньомісячного заробітку для обчислення пенсії помилково застосовано середній заробіток за 3 попередні роки (2019-2021 роки) - 10846,37 грн. (відповідне обчислення застосовується при первинному призначенні пенсії). Позивачу з 31.01.2024 безпідставно було призначено підвищення відповідно до ч.3 ст.29 Закону України №1058 в розмірі 524,34 грн. (15%) та відповідно до ч.1 ст.29 Закону України №1058 в розмірі 594,26 грн. (17%), оскільки вище зазначене підвищення призначається тільки при первинному зверненні за пенсією. У вересні 2025 року електронна пенсійна справа відповідача була переглянута і приведена у відповідність, а саме застосовано середній заробіток за 3 попередні роки (2016-2018 роки) - 3764,40 грн та з 31.01.2024 було призначено підвищення відповідно до ч.3 ст.29 Закону України №1058 в розмірі 532,93 грн.(20%). Відповідно за період з 31.01.2024 по 30.09.2025 виникла переплата пенсії в розмірі 19885,04 грн. З 03.11.2025 за заявою відповідача переведено з пенсії за віком згідно Закону України № 1058 на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України № 2262-XII.

Відповідача повідомлено про розмір переплати пенсії. Для самостійного повернення надміру виплачених сум пенсій відповідачу було направлено лист від 08.10.2025 № 2500-0404-8/67228 з проханням добровільно повернути кошти на рахунок Пенсійного фонду України. Станом на дату подання позовної заяви відповідач в добровільному порядку безпідставно отримані кошти не повернув.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін. Визначено сторонам строки для подачі заяв по суті справи.

Відповідач відзив на позов не подала.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, вказавши, що позов підтримує та просить суд його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи по суті сповіщалася завчасно і належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Як зазначено у позові Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області за зверненням ОСОБА_1 (далі – відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.04.2019 року було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі – Закон України № 1058), яку відповідач отримувала до липня 2022.

З 15.07.2022 відповідача згідно заяви було переведено на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі – Закон України №2262-ХІІ).

З 31.01.2024 згідно заяви відповідача відбувся перехід з виду на вид, а саме з пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України № 2262-XII на пенсію за віком по Закону № 1058.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9, 14, 15 і 16 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Частиною 1. ст. 29 Закону України №1058 передбачено, що особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців; на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців. Частиною 3 ст. 29 Закону України №1058 закріплено, що жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку, за умови, що до цього їм не призначалася будь-яка пенсія.

У вересні 2025 року електронна пенсійна справа відповідача була переглянута і приведена у відповідність, а саме застосовано середній заробіток за 3 попередні роки (2016-2018 роки) - 3764,40 грн та з 31.01.2024 було призначено підвищення відповідно до ч.3 ст.29 Закону України №1058 в розмірі 532,93 грн.(20%). Відповідно за період з 31.01.2024 по 30.09.2025 виникла переплата пенсії в розмірі 19885,04 грн.

З 03.11.2025 за заявою відповідача переведено з пенсії за віком згідно Закону України № 1058 на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України № 2262-XII.

08.10.2025 на адресу відповідача було направлено письмову вимогу про повернення переплаченої пенсії у розмірі 19885 грн. 04 коп. Проте, як зазначено у позовній заяві, відповідачем переплачена пенсія не повернута.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Правовою позицією Верховного Суду України 22 січня 2014 року за результатами розгляду справи №6-151цс13 визначено, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добросовісно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню. Таким чином, отримана відповідачем переплата пенсії у розмірі 19885,04 грн підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.

Відповідно до п. 4 Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 № 25-3 «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплати, що є безнадійними до стягнення» у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

За приписами ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем за умови зловживань з боку пенсіонера та надання недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Стаття 1215 ЦК України передбачає, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто, законом встановлено два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презумуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладено на платника відповідних грошових коштів.

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача переплати пенсії у розмірі 19885 грн. 04 коп.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 81, 83, 133, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 21390940) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення переплати пенсії – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області переплату пенсії у розмірі 19885 грн. 04 коп. (дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять грн. 04 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області 2662 грн. 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 24.09.2026.

Суддя