Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №732/812/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/812/26

Провадження 2/732/521/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

21 вересня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді – Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання – Пінчук С. М.,

за участю позивачки – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про визнання права власності за набувальною давністю,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області з позовом до Городнянської міської ради Чернігівської області, в якому просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 56,7 кв.м, в тому числі житловою – 46,4 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що вона у 2014 році разом із двома дітьми переїхала у м. Городня Чернігівської області, де оселилася у будинку АДРЕСА_2 , який винаймала. У кінці 2015 року від власниці будинку ОСОБА_2 випадково дізналася про те, що по АДРЕСА_3 є порожній будинок, власники якого померли та їх спадок ніхто не прийняв. Зі слів ОСОБА_2 будинок був безхазяйний, ніхто в ньому не проживав, ніхто ним не користувався, будинок занепадав. Дізнавшись про це, позивачка відвідала будинок та переконалася, що там ніхто не проживав. З приводу заселення у вказаний будинок позивачка навесні 2016 року усно звернулася до Городнянського міського голови Богдана А. І., на той час вона була вагітна третьою дитиною, буда не одружена, та вкрай потребувала житла. Зважаючи на стан позивачки, міський голова повідомив, що не забороняє їй зайняти спірний будинок, одночасно повідомивши, що це помешкання не є об`єктом комунальної власності і тому жодного документу на право вселення видати не може. У квітні 2016 року позивачка разом зі своїми дітьми заселилася до спірного будинку. Саме звідси вона поїхала у пологовий, де народила третю дитину – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як з`ясувалося пізніше, спірний будинок належав на праві власності ОСОБА_4 , який у свій час успадкував його після смерті своїх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Факт належності спірного будинку ОСОБА_4 підтверджується довідкою БТІ від 22.04.2026. За наявною у позивачки інформацією ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті одружений не був, також на момент смерті ніхто з ним не проживав, ОСОБА_4 був зареєстрований у будинку сам. Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалася, отже спадщину після його смерті ніхто не прийняв. Жодні можливі спадкоємці власника будинку до позивачки ніколи не зверталися, жодних вимог та претензій не пред`являли. В кінці 2016 року до цього будинку переїхав на проживання ОСОБА_7 , з яким позивачка до 2023 року проживала разом без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивачки народися син ОСОБА_8 , а 26.12.2023 вона одружилася з батьком дитини – ОСОБА_7 . У спірному будинку позивачка разом з чоловіком зробили ремонт, переобладнали комунікації – провели до будинку воду. У 2018 році та наступних роках змінили вікна.Увесь час з моменту заселення і до цього часу позивачка постійно сплачувала всі комунальні платежі. Спочатку квитанції оформлялися на ім`я померлого власника будинку, однак з 2017 року договори споживання комунальних послуг були оформлені на позивачку. Комунальні послуги за будинок вона сплачувала регулярно, заборгованості ніколи не мала. У 2016-2017 роках позивачка користувалася пільгами при оплаті послуг з постачання електроенергії.

08.04.2019 позивачка звернулася до Городнянського міського голови із заявою, в якій просила надати їй дозвіл на звернення в майбутньому до суду з приводу узаконення свого проживання у будинку та визнання за нею права власності на спірний будинок за набувальною давністю. Відповіді на це звернення позивачка не отримала. У 2024 році вона виготовила технічний паспорт на житло.

Позивачка стверджує, що з квітня 2016 року вона із сім`єю проживає у спірному будинку постійно, ніколи не виїжджала з нього, увесь час, тобто протягом 10 років, вона постійно доглядає за будинком, підтримує його у належному стані, займається благоустроєм житла.

З урахуванням того, що позивачка зі своїми дітьми, починаючи з квітня 2016 року відкрито та постійно володіє спірним будинком в цілому, позивачка вважає, що наявні підстави для визнання за нею права власності на спірний будинок за набувальною давністю. У зв`язку з чим звертається до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 28 травня 2026 року прийнятий позов до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі за правилами загального позовного провадження.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала, наполягала на задоволенні позову з посиланням на обставини, які вказані нею у позовній заяві.

Представник відповідача Городнянської міської ради Чернігівської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

25.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання з проханням розглянути справу за відсутності представника Городнянської міської ради; позовні вимоги міська рада визнає та не заперечує проти їх задоволення. Також у клопотанні зазначено, що міська рада не вживала заходів щодо визнання спірного житлового будинку безхазяйним майном, відумерлою спадщиною після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інформація про зареєстрованих осіб у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на дату смерті особи ОСОБА_4 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутня (а. с. 55-56 том 2).

Письмового відзиву на позов від відповідача не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Клопотання представника відповідача про розгляд справи за його відсутності судом задоволено.

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

10.06.2026 на виконання ухвали судді від 28.05.2026 в частині витребування доказів з Городнянського відділу ДРАЦС надійшов актовий запис про смерть ОСОБА_4

18.06.2026 на виконання ухвали судді від 28.05.2026 в частині витребування доказів з КП «Городнянське ГР БТІ» надійшли матеріали інвентаризаційної справи №1137 на спірне домоволодіння.

24.06.2026 на виконання ухвали судді від 28.05.2026 в частині витребування доказів завідувачка Городнянської державної нотаріальної контори надала інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо відкриття спадкової справи до майна ОСОБА_4 .

Суд, заслухавши в судовому засіданні позивачку, з`ясувавши позицію відповідача по суті заявлених позовних вимог, допитавши свідків, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та надані докази, оглянувши в судовому засіданні Інвентаризаційну справу № 1137 на жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , дійшов такого висновку.

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 установлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 26 грудня 2023 року, про що Городнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблений актовий запис №93. Прізвища подружжя після реєстрації шлюбу: чоловіка – « ОСОБА_10 », дружини – « ОСОБА_10 » (а. с. 44 том 1).

Позивачка має чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 , відповідно (а. с. 40-43 том 1).

08.04.2019 ОСОБА_9 письмово звернулася до міського голови Городнянської міської ради Богдана А. І. із заявою, в якій повідомила, що у квітні 2016 року вона зверталася до міського голови з проханням надати їй дозвіл проживати у безхазяйному будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Їй усно був наданий дозвіл на проживання у зв`язку з тим, що вона є одинокою матір`ю, яка виховує трьох дітей, та не має житла. Заявниця бажає звернутися до суду із заявою про визнання права власності за набувальною давністю на будинок по АДРЕСА_4 , в якому вона фактично проживає та доглядає за ним. У зв`язку з чим, ОСОБА_9 просить надати відповідь, чи буде міська рада заперечувати проти такої заяви (а. с. 12 том 1).

З дослідженого в судовому засіданні Акту перевірки житлових умов заявника ОСОБА_7 від 12.08.2024 убачається, що комісія в складі працівників Городнянської міської ради при перевірці житлових умов за адресою: АДРЕСА_1 , установила, що будинок має загальну площу – 72,3 кв.м, житлову площу – 46,4 кв. м, складається з вітальні, кухні та трьох жилих кімнат, будинок дерев`яний, кімнати сухі, світлі. У будинку наявне газове опалення, електрифікація, централізоване водопостачання. Додатково є господарські будівлі та споруди. Особові рахунки по сплаті житлово-комунальних послуг відкриті на ОСОБА_1 . У будинку проживає заявник з дружиною та дітьми: ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 . Родина є багатодітною. За висновками комісії встановлений факт спільного проживання ОСОБА_7 разом з ОСОБА_1 та дітьми однією сім`єю. ОСОБА_7 та ОСОБА_1 перебувають в офіційному шлюбі, ведуть спільний побут та утримують дітей. В будинку прибрано, робиться косметичний ремонт в кімнатах. Для дітей створені належні умови для життя, навчання та дозвілля (а. с. 11 том 1).

Згідно з довідкою щодо реєстрації права власності на будинок садибного типу від 22.04.2026 № 323, виданого директором КП «Городнянське БТІ», станом на 31.12.2012 право власності на будинок садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстроване в книзі №1 номер запису 718 за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 квітня 2005 року р№513, посвідченого державним нотаріусом Городнянської державної нотаріальної контори Чернігівської області Тихоновою Є. М., дата реєстрації в електронному реєстрі 03.06.2005, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер 7423908, частка 1.

Після проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна станом на 06.08.2024 встановлено, що він відповідає таким характеристикам: щодо будинку садибного типу - А1 житловий будинок загальною площею 56,7 кв. м, житловою площею 46,4 кв. м; а2 прибудова загальною площею 15,6 кв. м.; а3 ганок, всього по будинку загальна площа 72,3 кв.м , житлова площа 46,4 кв. м. Щодо господарський будівель та споруд – Б1 сарай, б2 сарай, б3 погріб, В гараж, Г вбиральня та 1.-4 паркан із дерева та металу.

Зміни в плануванні та складі об`єкта нерухомого майна щодо матеріалів технічної інвентаризації, проведеної 06.08.2024, виявлено: в будинку садибного типу проведено зміну літерування, а саме А-1 на а1, а-1’ веранду переобладнано в прибудову зі зміною літери на а2, хлів Б-1 на сарай Б1, хлів б-1 на сарай б2, льох б1-1 на погріб б3, гараж В-1 на гараж В, паркан із дерева і залізної сітки «1.4» на паркан із дерева та металу «1.-4.» - згідно з «Порядком проведення технічної інвентаризації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №488.

Загальна площа будинку збільшена на 9,9 кв. м за рахунок включення площі холодного приміщення (кімнати), а саме: раніше веранди І-8,1 кв. м, площа якої включена в площу кухні 1-5 демонтаж пічного опалення на 1,8 кв. м – дозвільних документів згідно з чинним законодавством не передбачено. Розрахунок: 62,4+8,1+1,8=72,3.

Житлова площа будинку збільшена на 1,8 кв. м у зв`язку з демонтуванням пічного опалення дозвільних документів згідно з чинним законодавством не передбачено.

Побудовано ганок а3 (2010 р. п.), вбиральню Г (1983 р. п.) дозвільних документів згідно з чинним законодавством не передбачено.

Примітка. Зміна вулиці – рішення двадцять четвертої (позачергової) сесії восьмого скликання Городнянської міської ради від 25.01.2024.

Станом на 22.04.2026 інвентаризаційна вартість будинку садибного типу становить 174425,00 грн (а. с. 32 том 1).

Вказані дані щодо права власності та технічних характеристик спірного нерухомого майна підтверджуються записами в технічному паспорті №1137 на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , матеріалами технічної інвентаризації (а. с. 13-31 том 1), а також матеріалами інвентаризаційної справи №1137, наданої КП «Городнянське ГР БТІ» для огляду.

Судом встановлено, що згідно із Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 479260165, сформованою станом на 28.05.2026, право приватної власності на жилий будинок загальною площею 62,4 кв.м, житловою площею,44,6 кв.м. з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, 513, 29.04.2005, Городнянська державна нотаріальна контора. Відомості про інші речові права відсутні (а. с. 36 том 2).

Згідно з типовим договором з постачання холодної води і водовідведення від 14.05.2019 ОСОБА_9 є споживачем холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 37 том 1).

Актом прийняття в експлуатацію водолічильників від 14.05.2019 підтверджується факт користування ОСОБА_9 послугами постачання води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 36 том 1).

Відповідно до договору №2949 про надання послуг із вивезення побутових відходів від 16.04.2019 ОСОБА_9 отримує вказану житлово-комунальну послугу за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 38 том 1).

Згідно з договором про користування електричної енергії від 01.12.2017 ОСОБА_9 , яка проживає в АДРЕСА_4 , є споживачем електричної енергії за вказаною адресою (а. с. 39 том 1).

Дослідженням рахунків за ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ», ТОВ «НАФТОГАЗ», Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «Чернігівгаз» Корюківське відділення Городнянська дільниця, ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗЗБУТ», ПАТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕГЕРГО» ВП Городнянський РЕМ, квитанції про сплату за спожитий газ, за електроенергію, за розподіл газу за адресою: АДРЕСА_4 , встановлено, що вказані рахунки за користування житлово-комунальними послугами сплачувалися позивачкою за період з квітня 2016 року по січень 2026 року, заборгованість за користування вказаними послугами відсутня (а. с. 46-250 том 1, а. с. 1-32 том 2).

Міський голова Городнянської міської ради Андрій Богдан 19.05.2026 за вих. №03-09/754 на звернення ОСОБА_1 від 22.04.2026 щодо зареєстрованих осіб у будинку за адресою: АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_4 , надав письмову відповідь. У відповіді зазначено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, надання такої інформації здійснюється у випадках, передбачених законами України, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини або за згодою самої особи. Запитувана інформація є конфіденційною. Адміністраторам ЦНАП заборонено передавати дані з реєстру територіальної громади третім особам з метою не передбаченою Законом України «Про надання публічних (електронних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» і «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (а. с. 45 том 1).

Згідно з актовим записом про смерть №214 від 04.12.2015 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 51 рік у м. Городня Чернігівської області. Відповідно до записів у актовому записі про смерть заявником зазначена ОСОБА_13 (а. с. 48 том 2).

За даними інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85724455 від 23.06.2026 спадкова справа до майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , не відкривалася (а. с. 51 том 2).

Відповідно до інформації, яка надана суду представником Городнянської міської ради Чернігівської області у клопотанні про розгляд справи за відсутності учасника справи від 25.06.2026, міська рада не вживала заходів щодо визнання спірного житлового будинку безхазяйним майном, відумерлою спадщиною після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інформація про зареєстрованих осіб у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на дату смерті особи ОСОБА_4 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутня (а. с. 55-56 том 2).

Допитані в судовому засіданні як свідки, кожен окремо, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_7 повідомили, що заявниця, її чоловік та діти постійно проживають в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюють нагляд за будинком, роблять ремонт, підтримують його в належному стані, а також сплачують комунальні платежі.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині 1 статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Згідно із ч. 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 01.08.2018 у справі № 201/12550/16-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

У постанові від 21.02.2024 у справі №756/6953/2017 Верховний Суд зазначив, що давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) не знайшла підстав для відступу від наведених висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки за змістом частини 1 статті 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Така судова практика у спорах про визнання права власності на майно за набувальною давністю є усталеною.

Доводи позивачки про те, що вона добросовісно, після усного дозволу голови органу місцевого самоврядування, шляхом заселення, заволоділа чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися будинком, робить необхідні дії для збереження майна в належному стані, сплачує комунальні послуги, у зв`язку з чим у неї є всі підстави для визнання за нею права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, є безпідставними та непереконливими, оскільки сам по собі факт користування позивачкою спірним майном не є підставою для виникнення у неї права власності за набувальною давністю та не свідчить про добросовісність володіння майном.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2023 року у справі № 359/8844/20 викладено висновок, що сам по собі факт користування позивачем спірним домоволодінням не є підставою для виникнення у нього права власності за набувальною давністю.

Суд, належним чином оцінивши всі докази у їх сукупності, врахувавши принцип справедливості рішення суду, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачкою не доведено усіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю.

Суд зазначає, що позивачка була обізнана, розуміла та усвідомлювала, що користувалася майном (яке наразі є предметом даного спору, і щодо якого заявлено позовні вимоги про визнання права власності за набувальною давністю, на підставі ст. 344 ЦК України), яке за життя належало ОСОБА_4 . Крім того, із дослідженої судом Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 479260165 від 28.05.2026, підтверджується, що спірний будинок й надалі продовжує перебувати у власності померлого ОСОБА_4 .

Більш того, із пояснень самої позивачки у судовому засіданні та доводів, наведених у позовній заяві, остання почала постійно проживати у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з квітня 2016 року, тоді як колишній власник цього будинку ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто позивачка оселилася у будинку до закінчення строку подання спадкоємцями ОСОБА_4 заяв на прийняття спадщини.

Факт користування будинком та підтримання його у належному стані не є підставою для виникнення у позивачки права власності за набувальною давністю за правилами статті 344 ЦК України.

Обравши спосіб захисту права, передбачений статтею 344 ЦК України, позивачка не надала суду доказів існування передбачених цією нормою підстав для визнання за нею права власності на спірний будинок саме за набувальною давністю, а обставини, на які посилається позивачка у позовній заяві, суперечать обраному ним способу захисту права.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З посиланням на ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 588/1311/17, провадження № 61-39156св18.

Необхідно зазначити, що суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто, повинно мати місце не лише визнання позову, а і законні підстави для задоволення позову, які підлягають встановленню в ході розгляду справи. В даному випадку, зазначення у клопотанні відповідачем про визнання позову та не заперечення проти його задоволення, не може бути прийнята судом, оскільки таке визнання відповідачем вимог позову ОСОБА_1 суперечить приписам статті 344 ЦК України, яка регламентує набувальну давність. Судом встановлено відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про визнання права власності за набувальною давністю.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі, а тому й відсутні підстави для стягнення на користь позивачки в порядку ст. 141 ЦПК України сплачених судових витрат.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. 344 ЦК України, статтями 10, 12, 81, 82, 141, 211, 223, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про визнання права власності за набувальною давністю, відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений і підписаний 24.09.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ; адреса проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер платника податків – НОМЕР_6 ).

Відповідач: Городнянська міська рада Чернігівської області (адреса: вул. Троїцька, 13, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061731).

Суддя А. О. Бойко