Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №729/946/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/946/26 1-кп/729/140/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

24.09.2026 Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

потерпілої - ОСОБА_4

обвинуваченого- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бобровиця кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026270400000074 від 15.05.2026 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осокорівка Бобровицького району Чернігівської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, раніше судимого вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04.02.2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим за вчинення умисного кримінального правопорушення, на шлях виправлення не став та вчинив нові кримінальні правопорушення за таких обставин.

Так, близько 23 години 30 хвилин 13.05.2026 року, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку № 9-Б по вул. Чернігівській у місті Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області, діючи умисно, повторно, з корисливого мотиву, з метою незаконного збагачення, всупереч волі власника незаконно заволодів припаркованим біля зазначеного будинку мотоциклом марки «FOXWELL», модель «DELTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав потерпілому ОСОБА_6 , та шляхом відкочування вказаного транспортного засобу з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись мотоциклом на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 12000 грн.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , близько 00 години 15 хвилин, 31.05.2026 року, перебуваючи поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливого мотиву, з метою незаконного збагачення, шляхом збиття навісного замка господарського приміщення, розташованого за вищевказаною адресою, незаконно проник усередину цього приміщення, звідки всупереч волі власника заволодів мотоциклом марки «GEON», моделі «CR6 S», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав потерпілій ОСОБА_4 , після чого вивів мотоцикл з території домоволодіння та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 49541,70 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, а саме в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, а за другим епізодом — також поєднаному з проникненням у приміщення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, та показав, що дійсно за вказаних в обвинувальному акті обставин незаконно заволодів мотоциклом марки «FOXWELL» модель «DELTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав потерпілому ОСОБА_6 , а також мотоциклом марки «GEON», моделі «CR6 S», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав потерпілій ОСОБА_4 та не оспорює фактичних обставин кримінальних правопорушень.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні просила призначити обвинуваченому міру покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на її думку, сприятиме виправленню обвинуваченого.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, підтвердив обставини їх вчинення, викладені в обвинувальному акті, та у суду відсутні будь-які сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, з`ясувавши думку учасників судового провадження щодо обсягу та порядку дослідження доказів по справі та беручи до уваги, що фактичні обставини кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, ніким не оспорюються, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним проводити дослідження доказів щодо фактичних обставин справи та обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу, а також матеріалів, що стосуються речових доказів та процесуальних витрат.

Таким чином, аналізуючи встановлені судом обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненими повторно, та своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненими повторно, поєднаними з проникненням у приміщення, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 289 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, характер та обставини їх вчинення, наслідки, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується по місцю проживання, раніше судимий, вчинив нові кримінальні правопорушення перебуваючи під пробаційним наглядом, вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За висновком органу з питань пробації виправлення ОСОБА_5 не можливе без ізоляції його від суспільства. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, а ризик небезпеки для суспільства оцінюється також як високий.

Окрім того, суд при призначенні покарання враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, кількість епізодів незаконного заволодіння транспортними засобами, розмір завданої потерпілим матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи наведене, беручи до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, наслідки, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення умисного кримінального правопорушення, його ставлення до вчиненого, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України у виді п`яти років позбавлення волі без конфіскації майна, оскільки, як встановлено, у нього будь-яке майно відсутнє.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_5 вчинив зазначені кримінальні правопорушення після постановлення вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 лютого 2026 року, яким його було засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК України) застосовується у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК України, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Оскільки кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачена однією частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу України, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за вчинення однорідних кримінальних правопорушень поєднаних єдиним умислом за ч. 2 ст. 289 КК України.

Таким чином, зважаючи на викладене, призначивши ОСОБА_5 покарання за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 289 КК України, суд, враховуючи положення ч.1 ст. 71 КК України, вважає, що до призначеного покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 лютого 2026 року, з урахуванням положень п.п.а-1 п.1 ч.1 ст.72 КК України.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Питання про процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи, вирішити відповідно до положень ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного ОСОБА_5 вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 лютого 2026 року, яким його засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду, та з урахуванням положень п.п.а-1 п.1 ч.1 ст.72 КК України, остаточно, за сукупністю вироків, призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його взяття під варту у даному кримінальному провадженні.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили обрати у виді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової товарознавчої експертизи, у розмірі 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні: державний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається у камері зберігання речових доказів – знищити;

мотоцикл марки «GEON», моделі «CR6 S», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_4 та переданий їй на зберігання -залишити у володінні власниці;

мобільний телефон REDMI 15C, блакитного кольору, який зберігається у камері зберігання речових доказів – повернути обвинуваченому ОСОБА_5 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілій, прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1