Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №537/3685/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/3685/26

Провадження №2/524/7270/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н. П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

УСТАНОВИВ:

До Крюківського районного суду міста Кременчука звернулася ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що відповідач є її батьком, що стверджується копією свідоцтвоа про народження серії НОМЕР_1 , відповідний актовий запис № 771 складений Крюківським відділом РАЦС Кременчуцького міського управляння юстиції Полтавської області.

На момент звернення до суду позивачка є студенткою 1-го курсу денної форми навчання Зеленогурського університету тривалістю 3,5 роки до 28.02.2029 у зв`язку із цим потребує матеріальної допомоги. Позивачка не працює, офіційного доходу не має, стипендію не отримує, перебуває на утриманні матері.

Відповідач працездатний, стан здоров`я дозволяє сплачувати аліменти, допомогу на її утримання не надає. Оскільки ОСОБА_1 продовжує навчання, вимушена звернутись до суду із відповідним позовом.

24.06.2026 ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука матеріали справи передано до Автозаводського районного суду міста Кременчука за підсудністю.

29.07.2026 справа отримана судом та протоколом автоматизованого розподілу між суддями передана судді Мельник Н.П.

Судом отримано у порядку, передбаченому ЦПК України, інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

03.08.2026 ухвалою відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом осіб.

З 14.08.2026 по 01.09.2026 включно суддя перебувала у щорічній відпустці.

22.09.2026 у судові засідання не з`явились сторони, повідомлені належним чином.

Представник позивача у письмовій заяві від 21.09.2026 просила розгляд справи здійснити за її відсутності та відсутності позивача, просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у письмовій заяві від 22.09.2026 позов визнав, просив задовольнити, клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, позицію відповідача, який визнав позовні вимоги, дослідивши надані докази у їх сукупності, судом встановлено таке.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: (1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; (2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; (3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; (3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; (3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; (4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Судом достовірно встановлено та не спростоване сторонами, що ОСОБА_2 є батьком повнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач разом із дочкою не проживає, матеріальної допомоги на її утримання не надає.

Згідно довідки № RS-C-B-3/2026/597 від 18/05/2026 у перекладі на українську мові, засвідченому приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Лівінською Н.С., позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент звернення до суду із позовом є студентом 1-го курсу денної форми навчання Зеленогурського університету, м. Зелена Гура, Республіка Польща, на якому навчання триває 3,5 роки до 28.02.2029. Позивач у зв`язку із денною формою навчання не має змоги працевлаштуватися та потребує матеріальної допомоги батька.

Згідно частин 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані їх утримувати до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 200, ст. 201 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу, в частині 1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми ст.ст. 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку із цим матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (постанова Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006).

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини, як стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

Матеріальне становище повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, визначається з урахуванням вартості навчання, навчального обладнання, навчальних матеріалів, проїзду.

Суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно не має змоги працювати, оскільки є студенткою денної форми навчання.

При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню із відповідача, суд враховує, що відповідач працює, отримує заробітну плату, доказів щодо інших осіб на утриманні та інших аліментних зобов`язань ним не надано. Судом не встановлені обставини, передбачені законодавством щодо звільнення відповідача від сплати аліментів на утримання повнолітнього сина, інші обставини, що мають істотне значення тощо.

Відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог, протилежного суду не доведено та не спростовано, доказів неможливості надання матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання дитини на період навчання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не пізніше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Висновок суду узгоджується із правовими позиціями, висловленими, зокрема у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 760/17457/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 212/6120/18, від 06.10.2021 у справі № 310/1881/20.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місць.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд зазначає, що п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів є звільненими від сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір на суму 1331 грн 20 коп.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст. ст. 180, 182, 183, 184, 199, 200 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.06.2026 та до закінчення ОСОБА_1 навчання 28.02.2029, але не пізніше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 грн 20 коп судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнення аліментів припинити у разі припинення навчання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Н. П. Мельник